Виступи дітей

1-й учень. Усі діти Павла Максимо­вича Соколова, священика із села Тихомандриця Вишневолоцької волос­ті, навчалися у Тверській духовній се­мінарії. І тільки один з них, Тимофій, зберіг прізвище батька. Усім трьом братам, за законом того часу, прізвища давали вчителі. Василь став Покровським, Олександр — Тихомандрицьким, а Іван — Менделєєвим.

2-й учень. «Прізвище Менделєєв була дана батькові тоді, коли він щось вимінював...» — згадував Дмитро Іва­нович. Учитель зі словами «менуделать» (рос.) вписав і батька на пріз­вище Менделєєв.

3-й учень. У 1804 році, закінчив­ши духовну семінарію, Іван Павлович Менделєєв пішов працювати в Петер­бурзький педагогічний інститут, але через три роки переїхав у Тобольськ, де працював у гімназії. Там він позна­йомився й одружився з Марією Дми­трівною Корніловою.

4-й учень. Подружжя було інтелектуальним. Марія Дмитрівна керувала першою на той час друкарнею і скля­ним заводом. Іван Павлович був ди­ректором гімназій і училищ Тамбов­ської та Саратовської губерній.

5-й учень. Дітей у родин; було 17, живохрещених — 14. Останньою ди­тиною в родині в 1834 році народив­ся Дмитро.

Коли йому виповнило­ся сім років, мати вирішила віддати дитину до школи разом з восьмиріч­ним братом Пашею, щоб не разбалувався, залишаючись удома наодинці. Дмитра прийняли до школи з умо­вою, що він пробуде в першому кла­сі два роки.

6-й учень. Хлопець навчався ста­ранно, але гарно вчився лише в по­чаткових класах. Потім навчання пе­рестало його цікавити й добре він навчався лише з деяких предметів. Йому дуже подобалися математика, фізика, історія. І лише загроза зали­шитися на повторний рік навчання змушували його підтягуватися з ін­ших предметів.

7-й учень. Найбільшу неприєм­ність доставляли Дмитрові іноземні мови: німецька й латинська. Але хло­пець захоплювався літературою, дуже любив вірші О. С. Пушкіна.

Звучить музика з балету «Лебедине озе­ро».

8-й учень (на фоні музики читає вірш О. С. Пушкіна Москва»)

...Мелькают мимо будки, бабы,

Мальчишки, лавки, фонари,

Дворцы, сады, монастыри,

Бухарцы, сани, огороды,

Купцы, лачужки, мужики,

Бульвары, башни, казаки,

Аптеки, магазины мод,

Балконы, львы на воротах,

И стаи галок на крестах..

9-й учень. Так зустріла Москва Д.І.Менделєєва. До Московсько­го університету Дмитро так і не всту­пив, і мати повезла сина до Петербур­га. Там його прийняли до Медико-хірургічної академії. Цікавий факт, що, коли Дмитро Іванович був при­сутній на хірургічній операції, йому стало зле, і він був змушений відмо­витися від кар'єри медика.

10-й учень. 1 травня 1850 року Дмитро Іванович подав заяву й витримав іспити в Петербурзький педа­гогічний інститут. Після закінчення закладу вчений працював у Сімферо­польській гімназії, пізніше в Оде­сі, викладав математику в ліцеї Рішельє.

11-й учень. У 1856році Менделє­єв повертається в Петербург, отримує ступінь магістра з хімії, захищає дві дисертації з хімії. Це дало йому пра­во читати лекції при Петербурзько­му університеті. За рік Дмитро Іва­нович виїжджає за кордон у Париж та Кенігсберг, де займається хіміч­ними дослідженнями з капілярнос­ті. Після повернення в Росію йому була присуджена Демидівська пре­мія. Менделєєв був молодий претен­дент — йому виповнилося 27 років, а він уже став лауреатом, доцентом університету, магістром хімії. У цей час вийшла його перша велика робо­та з хімії — «Органічна хімія», яку ви­давали сім разів. Друга книга вийшла через три роки й мала назву «Техніч­на енциклопедія», а всього відомо аж 25 томів його робіт.

Учитель. Нам Д. І. Менделєєв біль­ше відомий як великий учений, хі­мік, людина, яка вперше обґрунтувала з наукової точки зору періодич­ність хімічних елементів, створила їх систему та періодичний закон. Але його можна назвати великим фізико-хіміком, технологом, економістом, геофізиком, метрологом... Сам Мен­делєєв називав себе «ратником русской науки» (рос). Ми можемо впев­нено назвати його самобутньою постаттю, геніальною людиною, ве­ликим ученим.

12-й учень. Менделєєв, як звичайна людина, дуже любив млинці. «Люб­лю я их, проклятых, хоть они мне и вредны». Але найбільшою слабкістю в нього були чай і тютюн. Менделєєв виписував чай з Китаю на багато років уперед. Коли отри­мували посилку, уся сім'я займала­ся його переробкою й упакуванням. На підлогу клали чисті скатертини і змішували чай за особливим рецеп­том Менделєєва. Він пив чай тільки своєї рецептури й ніякого іншого не визнавав.

13-й учень. Знайомі вченого знали, як Дмитро Іванович любить шахи. Із самим Чигориним він зіграв 13 партій і виграв. У вченого були й інші захоп­лення: сільське господарство, виго­товлення добрив для нього, архітек­тура, благоустрій будинку та інші.

14-й учень. Основний час сво­го життя вчений присвячував науці. З ранку він читав лекції в універси­теті, потім невелика перерва й робо­та в лабораторії, яка могла затягтися аж до ранку, до 4-5-ї години.

15-й учень. Робота завжди була пов'язана з реактивами, тому весь час доводилося міняти одяг. Дмитро Іванович сам придумав і спроекту­вав фасон робочої блузи. Придбав­ши ділянку землі в Боблово, він сам спроектував будинок, в якому жила вся родина.

Також він дав цінні рекомендації для благоустрою ферми та будинків пра­цівників.

16-й учень. Проводячи досліди з добривами, він досяг чудових результатів урожаю й обґрунтував свої думки в праці «Аналізи ґрунтів». Піз­ніше Міністерство сільського госпо­дарства доручило йому перевірити роботу артелі, що виготовляла сири. Тут учений теж проявив себе з гар­ної сторони.

17-й учень. Але свої фізико-хімічні досліди Менделєєв ніколи не забував. І по можливості намагався впрова­дити їх у навчальний процес, донес­ти до відома студентів. Так, завдя­ки Д.І.Менделєєву ми маємо змогу спостерігати один з відомих кольоро­вих дослідів ученого, який уже став класичним.

Учень з допомогою вчителя демонструє хімічний експеримент: у пробірку налива­ємо 1мл NaОН або КОН.

Як визначити, що за речовина міститься в пробірці? Тре­ба до рідини, що міститься в пробірці, додати декілька крапель барвника, фе­нолфталеїну. У пробірці рідина стала ма­линового кольору. Це свідчить про лужне середовище, тобто у пробірці луг. Якщо додати по краплях сульфатної кислоти (Н,804), малинове забарвлення зник­не. Це ще раз доводить, що в пробірці луг, бо відбувається реакція нейтраліза­ції, взаємодії кислоти й лугу з утворен­ням молекули води:

Н₂SO₄ +2NaОН = Na₂SO₄ +2Н₂O

18-й учень. У 1863 році Менделє­єв на шість місяців їде в Баку, на на­фтопереробні заводи. Там він розро­бив і впровадив у життя свій проект добування та переробки нафти. Дми­тро Іванович заклав основи крекін­гу нафти, яким й досі користуються в сучасному світі.

19-й учень. Дмитро Іванович лю­бив подорожувати. Він побував у Ан­глії, Франції, Німеччині, Голландії, Бельгії, Швеції, Австрії, Німеччині, Італії, Іспанії, відвідав Америку, але в Україні, на жаль, не бував.

20-й учень. У 1870 році Д.І.Мен­делєєв розробив нову модель аеростату «подвійний конус», у цей же час здійснив політ на повітряній кулі, спостерігаючи за сонячним затем­ненням.

21-й учень. За життя Менделє­єва називали енциклопедистом, за його знання з різних наук. Він пер­ший сконструював модель сучасного холодильника. У 1885 році винай­шов формулу цементу.

22-й учень. Працюючи зі склом, Менделєєв створив сполуку ситал, яку в 1960 році використовували в бу­дуванні космічної ракети.

23-й учень. У 1894 році Оксфорд­ський університет присудив Д.І.Мен­делєєву ступінь почесного доктора права за його міжнародну наукову ді­яльність у багатьох галузях.

24-й учень. Менделєєв дуже любив мистецтво, але найбільше — живо­пис. Він відвідував виставки й добре знав таких талановитих художників, як Крамський, Рєпін, Ярошко, Куїн-джі. Коли Менделєєв уперше поба­чив роботу Куїнджі «Ніч на Дніпрі», він не міг відірвати від картини свого погляду. Пізніше з'явилася його стат­тя: «Перед картиною Куїнджі».

25-й учень. У 1893 році Менделє­єв спроектував першу в Росії спору­ду плавального басейну. Того ж року вчений випробував у ньому перший у світі криголам «Єрмак», який сам спроектував. Учений також розробив маршрут цього криголаму через Пів­нічний полюс, яким скористалися полярники аж через 100 років.

26-й учень. У 1900 році в Пари­жі було організовано та проведено II Всесвітню виставку, на якій уче­ний представляв штучно створену шовкову тканину — віскозу.

27-й учень. У 1903 році Менделє­єву зробили операцію на очах, і він досить тривалий час не міг займати­ся справами. Домашні читали йому романи й детективи. Учений любив Дюма, Майн Ріда, Конан Дойля.

28-й учень. Я запрошую всіх узяти участь у розгадуванні зашифрованого слова. У клітинках заховано слово із шести літер, що означає кінцевий ре­зультат картонажної справи. До речі, Менделєєв дуже полюбляв займати­ся картонажною справою.

В

А

Л

І

3

А

29-й учень. Коли розпочалася російсько-японська війна, Менделє­єв став другим після Альберта Нобеля вченим, який винайшов порох. Відмін­ність полягала в тому, що російський учений створив порох без диму.

30-й учень. Менделєєв з вели­ким інтересом вивчав нафту-сирець і з'ясував, що її насамперед потріб­но використовувати як хімічну сировину, а не тільки як паливо. У зв'язку з цим і народилася його відома фра­за, про те, що палити можна й банк­ноти. Учений також висловив думку про підземну газифікацію вугілля. Процес цей нині реалізований, як ві­домо, у багатьох країнах. Він винай­шов і вдосконалив різні вимірювальні прилади — манометри, термометри, ареометри. Однак найбільшу части­ну свого часу Менделєєв присвячував систематизації хімічних елемен­тів. Розташовуючи елементи за зрос­таючою атомною вагою, він з'ясував, що кожен восьмий елемент має по­дібні фізичні та хімічні властивості. Схоже на октави в музиці. Найбіль­шою перемогою вченого було те, що він залишив вільні місця для ще не відкритих елементів (Галій, Полоній, Францій) і зміг точно передбачити їх фізичні та хімічні властивості.

31-й учень. 27 січня 1904 року відбувся святковий бенкет. У хімічній лабораторії всіх присутніх при­гощали шоколадом, розлитим «по-хімічному», у хімічних склянках зі скляними трубочками. Замість сер­веток подали фільтрувальний папір. Д. І. Менделєєву виповнилося 70 ро­ків.

Учитель. Тема нашого уроку — «100 цікавих фактів із життя Д.І.Мен­делєєва». Ми сьогодні згадали бага­то різних фактів із життя цієї вели­кої людини. Учений, науковець, фі­лософ, енциклопедист, модельєр, знавець науки й мистецтва, просто ВЕЛИКА ЛЮДИНА. Його титули й звання займають цілі томи в науко­вих виданнях. Його розумом, науко­вими винаходами ми й досі користу­ємось. 8 лютого (за старим календа­рем 27 січня) цього року виповнилося 175 років із дня народження Дмитра Івановича Менделєєва та 140 років із дня відкриття Періодичної систе­ми хімічних елементів та періодич­ного закону.

(Читає вірш А. Чивіліхіна «На изображение таблицы элементов на стене дома у памятника Д.И.Менделееву».)

Мир сложен.

Он полон событий, сомнений,

И тайн бесконечных,

и смелых догадок.

Как чудо Природы,

Является гений

Жара и стужа,

Планет круженье, свет зари —

Все это, законом связано внутри.

Найдется ль правило простое,

Что целый мир объединит?

Таблицу Менделеев строит.

Природы пишет Алфавит.

Закінчити наш урок мені хотілося б словами Д. І. Менделєєва: «Нау­ку просувають не науковці, не вче­ні, а просто люди...»