Вихідні та дослідні дані

№ бюкса –

m₁ (маса бюкса з фільтром після висушування, г) –

m₂ (маса бюкса з фільтром і осадом після висушування, г) –

V (об’єм профільтрованої води, мл) –

Обчислення

Каламутність води m обчислюють за формулою:

m = , мг/л

Мутність питної води допускається не більше 1,5 мг/л.

ВИСНОВОК:

Визначення кольоровості води

Кількісно кольоровість води визначають колориметрично.

Готують 100 мл досліджуваної води наливають у безколірний циліндр діаметром 30 мм і висотою 350 мм. Порівнюють її забарвлення із забарвленням розчинів шкали на білому фоні при розгляданні зверху. Якісну оцінку кольоровості проводять порівнюючи з дистильованою водою. Для цього в стакан з безкольорового скла наливають окремо дистильовану і досліджувану воду. На фоні білого листа паперу при денному освітленні воду розглядають зверху і збоку. На основі цього оцінюють кольоровість, тобто вказують колір, що спостерігають (слабожовтий, бурий і т. п.). При відсутності забарвлення вода вважається безколірною.

Дослідження проводять з питною водопровідною водою та водою з інших джерел.

Кольоровість води визначають шляхом порівняння досліджуваної води зі шкалою стандартних розчинів, що імітують за забарвленням колір води. Кольоровість виражають в умовних градусах даної шкали. Згідно ГОСТ 2874–82 вода не повинна мати кольоровість більше 20 град.

В якості стандартного еталону застосовують дихромово – кобальтову і платиново – кобальтову шкали. Певні відтінки такої шкали відповідають певним градусам кольоровості. Частіше користуються шкалою з дихромово-кобальтових еталонів, які готують таким чином: готують два розчини – 1) основний розчин – розчиняють окремо в дистильованій воді 0,0875 г калій дихромату (К₂Сr₂О₇) і 2 г кобальт сульфату (СоSО₄*7Н₂О), змішують обидва розчини, додають 1 мл хімічно чистої сульфатної кислоти (густиною 1,84) і доводять дистильованою водою до 1 л. Цей розчин відповідає кольоровості 500^○; 2) 1 мл хімічно чистої сульфатної кислоти доводять дистильованою водою до 1 л.

Шкалу кольоровості готують змішуванням цих розчинів у колориметричних циліндрах ємністю 100 мл у таких співвідношеннях:

Розчин 1, мл 0 1 2 3 4 5 6 8 10 12 14 16

Розчин 2, мл 100 99 98 97 96 95 94 92 90 88 86 84

Кольоровість, ^○ 9 5 10 15 20 25 30 40 50 60 70 80

Після змішування рідин в указаних співвідношеннях циліндри закривають пробками і зберігають у темному місці протягом 2 – 3 місяців.

Для визначення кольоровості в циліндр, однотипний з тими, у яких приготовлена шкала, наливають 100 мл досліджуваної води. Потім порівнюють цей циліндр з циліндрами шкали, проводячи огляд зверху на білому фоні. З цього циліндра, який за забарвленням підходить до циліндра з досліджуваною водою, списують градуси кольоровості. Ця кольоровість, що виражена в градусах, тотожна кольоровості досліджуваної води.

Для точного визначення проводять колориметрування проб. Визначають оптичну густину отриманих розчинів і будують калібрувальну криву залежності кольоровості від оптичної густини. Потім вимірюють оптичну густину аналізованої води і визначають за графіком кольоровість.

Каламутна вода, що має прозорість нижче 20 см, перед визначенням повинна бути відцентрифугована.

Таблиця 7. Довжина хвиль спектра і відповідне забарвлення

Довжина хвилі світла, що поглинається, мм	Колір випромінювання, що поглинається	Додатковий (видимий) колір розчину
400-450	Фіолетовий	Жовто-зелений
450-480	Синій	Жовтий
480-490	Зелено-синій	Оранжевий
490-500	Синьо-зелений	Червоний
500-560	Зелений	Пурпуровий
560-575	Жовто-зелений	Фіолетовий
575-590	Жовтий	Синій
590-605	Оранжевий	Зелено-синій
605-730	Червоний	Синьо-зелений
730-760	Пурпуровий	Зелений

Якщо досліджувана вода має кольоровість вище 80^○, то перед визначенням її розбавляють дистильованою водою, проводять визначення способом, що описаний вище, і одержують величину кольоровості шляхом множення результату визначення на кратність розбавлення.

Проби води не консервують, визначення проводять впродовж 2 год., заздалегідь профільтрувавши пробу і відкинувши перші порції фільтрату.

Оптичну густину вимірюють у кюветі з товщиною всітлопоглинального шару 1 см порівняно з дистильованою водою. Довжина хвилі світла, яка найбільше поглинається водою, характеризує її кольоровість (таблиця 7).

Результати визначень оформляють у вигляді таблиці 8.

Таблиця 8. Результати визначення кольоровості води

Джерело води	Кольоровість води, º

ВИСНОВОК: (Чи відповідає визначена кольоровість водопровідної води вимогам ГОСТ 2874 – 82 «Вода питьевая» ?)

Рекомендована література /2.10,2.11/