
- •Методичні вказівки щодо проведення практичних занять
- •2014 Року
- •І. Пояснювальна записка
- •2 Тематичний план практичних занять
- •3 Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт Практичне заняття
- •Поняття про фізичні і органолептичні властивості води
- •Визначення температури води
- •Визначення запаху води
- •Визначення смаку води
- •Визначення прозорості води
- •Визначення каламутності води
- •Визначення кольоровості води
- •Хід роботи визначення температури води
- •Визначення запаху води
- •Визначення смаку води
- •Визначення прозорості води
- •Визначення каламутності води
- •Вихідні та дослідні дані
- •Обчислення
- •Визначення кольоровості води
- •Практичне заняття
- •Хід роботи
- •Практичне заняття
- •Аргентометричне титрування хлоридів
- •Хід роботи Відбір та консервування проб
- •Пробопідготовка
- •Виконання вимірювань
- •Практичне заняття
- •Визначення сульфатів гравіметричним методом аналізу
- •Хід роботи
- •Визначення сульфатів фототурбідіметричним методом аналізу
- •Хід роботи
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Відбір і підготовка проб до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обчислення результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Підготовка до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Відбір і підготовка проб до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу.
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Проведення аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Проведення аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Підготовка до аналізу
- •Визначення вмісту флуору прямим методом (без відгону)
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •1. Середнє арифметичне значення концентрації компонента с хімічного складу води за вибраний j-й інтервал часу:
- •Хід роботи
- •Рекомендована література Основна
- •Допоміжна
Хід роботи
Метод ґрунтується на взаємодії йонів двухвалентного купруму з діетилдітіокарбоматом натрію у слабо аміачному розчині з утворенням діетилдітіокарбомату купруму, забарвленого у жовто-коричневий колір.
Проведення аналізу
При об’ємі води 50 мл, яка досліджується мідь можна визначити в концентрації від 0,02 до 0,5 мг/л.
При більшому вмісті міді відбираємо відповідно менший об'єм води.
В колориметричний циліндр з позначкою на 50 мл відмірюємо 50 мл досліджуваної води. Якщо вода не була підкислена при відборі проби, то її підкислюємо 1-2 краплями хлоридної кислоти, розбавленої 1:1, потім послідовно додаємо 1 мл розчину сегнетової солі, 5 мл розчину аміаку, 1 мл розчину крохмалю і 5 мл розчину діетилдітіокарбомату натрію. Після додавання кожного реактиву перемішуємо. Інтенсивність отриманого забарвлення вимірюємо візуально або фотометрично, користуючись шкалою стандартних розчинів. Для приготування шкали стандартних розчинів відбираємо в циліндр Несслера 0,0; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 і 3,0 мл стандартного розчину, розбавляємо до 50 мл дистильованою водою і обробляємо так само, як досліджувану пробу. При візуальному визначенні порівняння забарвлення досліджуваного розчину зі шкалою стандартних розчинів проводимо зверху на білому фоні.
При фотометричному колориметруванні використовуємо синій світлофільтр і кювету товщиною робочого шару 50 мм. Від виміряної оптичної густини досліджуваної проби віднімаємо оптичну густину контрольної проби.
Для побудування калібрувального графіка використовуємо оптичні густини забарвлених стандартних розчинів, приготованих для візуального визначення. Із найдених величин віднімаємо оптичну густину контрольної проби. Будуємо графік залежності оптичної густини від концентрації міді в мг/л. Результати вимірювання оптичної густини стандартних розчинів записуємо в таблицю 1.
Таблиця 1. Результати вимірювання оптичної густини стандартних розчинів за допомогою фотоколориметра КФК – 2 при λ = 430 нм.
Конц. купруму, мг/л |
0,0 |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
D1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
D2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
D3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Dсер |
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів аналізу.
Вміст купруму (X) в мг/л визначаємо за формулою:
де С – концентрація міді, знайдена за калібровочним графіком аба візуально за шкалою стандартних розчинів мг/л;
V – об'єм проби, який взяли для визначення, мл.
Рекомендована література /2.6, 2.10/