3 Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт Практичне заняття
Тема роботи: «Визначення фізичних показників води»
Мета роботи: навчитися визначати основні фізичні та органолептичні показники якості води: температуру, запах, смак, прозорість, кольоровість, мутність
Обладнання та матеріали:батометри; бутилі для відбору проб води; термометр водяний; термометр звичайний для визначення температури води з ціною поділки 0,1º С; термометр для визначення температури 50-60º С; термометр для визначення температури 105º С; кусочок пластиліну; марля або вата для обмотування термометра; котушка ниток; шнур з поділками на дециметри і метри; баласт (камінь чи гиря); колба конічна (200-250 мл); годинникове скло; баня водяна (піщана); таганок газовий; циліндр Сніллена; шрифт Сніллена; бюкс з кришкою; фільтр (синя стрічка) діаметром 9–11 см; лійка скляна для фільтра; мензурка; шафа сушильна; ексикатор, ваги аналітичні, гирьки до вагів, стакани з безкольорового скла; вода дистильована; калій дихромат К2Сr2О7, кристалічний; кобальт сульфат СоSО4∙7Н2О, кристалічний; кислота сульфатна Н2SО4 (густ. 1,84); колориметричні циліндри об’ 100 мл; фотоколориметр; лист білого паперу
Вимоги щодо виконання практичної роботи: ознайомитися з теоретичним матеріалом теми за рекомендаційною літературою і даною інструкцією, виконати завдання та оформити звіт
Теоретичні основи
Поняття про фізичні і органолептичні властивості води
До фізичних властивостей води відносяться: температура, запах, смак, колір, прозорість, каламутність, осад. Більшість з них обумовлюють зовнішній вигляд води і визначаються органолептично (за допомогою органів чуття) або шляхом застосування стандартних еталонів.
Визначення фізичних властивостей води має велике гігієнічне значення, так як присутність у воді стороннього запаху, присмаку, забарвлення може вказувати на забруднення води сторонніми речовинами; крім цього, така вода відштовхує споживача, діє на його естетичні відчуття, навіть якщо вона нешкідлива. Каламутна вода заважає процесу її знезараження.
Визначення температури води
Т
емпература
води є важливим фізичним показником.
Підвищена температура стічних вод, що
скидаються у природні водойми, підвищують
їх загальну температуру. Це може негативно
вплинути на їх стан. Підвищена температура
води викликає зменшення концентрації
розчиненого кисню, що стає небезпечним
для багатьох живих організмів, але
сприяє розмноженню сапрофітів. Такі
водойми стають «мертвими».
Температура води у водоймах визначається на місці під час взяття проб. Для цього використовують водяний або звичайний термометр, обгорнутий товстим шаром вати або марлі. Термометр можна «залінивити», якщо обліпити його кульку шматочком пластиліну. У водяного термометра є металевий футляр. Кулька цього термометра розміщена в чашці футляра, яка наповнюється водою в момент взяття проби. Чашка захищає резервуар термометра від коливань температур при вийманні його з води на різних рівнях водного джерела і зовнішньої температури. На верхньому кінці футляра є кільце до якого прикріплюється шнур для занурення
термометра у водойму (рис. 1).
Рис.1. Водяний
термометр
Є інший спосіб. Набирають воду з водойми в посуд у кількості не менше 1 л. Температуру посуду попередньо доводять до температури досліджуваної води занурюючи його у водойму. Температуру визначають через 3 – 5 хвилин після занурення нижньої частини звичайного термометра у набрану воду, але щоб стінки посудини були захищені від променів сонця або інших джерел тепла і від охолодження. Відлік проводять не виймаючи термометра з води.
Якщо вода швидкотічна (водогін, струмок тощо), то звичайний термометр тримають у струмені 5 – 10 хв і відлік проводять не виймаючи його з води.
Температурні межі питної води 7 – 12º С.