- •Питань для підготовки до екзамену
- •Система конституційного права.
- •5. Класифікація конституційно-правових норм.
- •8. Суб‘єкти конституційно-правових відносин.
- •9. Об‘єкти конституційно-правових відносин.
- •14. Відповідальність в конституційному праві.
- •15. Поняття та ознаки конституції.
- •Форма і структура конституцій
- •Охорона Конституції України
- •Період радянської України
- •21. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •23. Поняття конституційного ладу.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •24. Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •26. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.
- •Форми здійснення народовладдя
- •Безпосередня (пряма) демократія
- •27. Конституційна регламентація національної правової, економічної та політичної системи, національного розвитку і безпеки.
- •28. Форма правління, територіального устрою та державно-правового режиму згідно Конституції України.
- •29. Україна - суверенна I незалежна держава.
- •30. Україна - демократична, правова, соціальна держава.
- •31. Полiтичнi, економiчнi I соцiальнi засади конституційного ладу України.
- •32. Основи правового статусу людини I громадянина як загальний конституцiйно-правовий інститут. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •33. Види правових статусів людини і громадянина.
- •34. Поняття та елементи конституційного правового статусу людини та громадянина.
- •35. Громадянство України: поняття та ознаки.
- •36. Принципи громадянства України.
- •37. Законодавче регулювання питань громадянства України.
- •38. Належність, набуття та припинення громадянства України.
- •39. Повноваження органів, органiзацiй I посадових осіб по вирішенню питань громадянства України. Повноваження державних органів і посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України
- •40. Особливості конституційно-правового статусу iноземцiв та осіб без громадянства. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •41. Правове регулювання перебування iноземцiв та осіб без громадянства в Україні.
- •42. Вiдповiдальнiсть іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України
- •43. Конституційно-правовий статус бiженцiв в Україні.
- •44. Поняття, природа та риси конституційних прав та свобод людини I громадянина.
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •45. Класифiкацiя конституційних прав I свобод людини I громадянина.
- •46. Особисті права I свободи.
- •47. Полiтичнi права I свободи.
- •48. Економічні права і свободи.
- •49. Соціальні права і свободи.
- •50. Культурні права і свободи.
- •51. Конституцiйнi гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини I громадянина.
- •52. Конституцiйнi обов‘язки людини I громадянина.
- •53. Класифікація конституційних обов‘язків людини і громадянина.
- •54. Поняття та функції виборів.
- •55. Види виборів.
- •56. Виборче право I виборча система.
- •57. Мажоритарна виборча система.
- •58. Пропорційна виборча система.
- •Недоліки в Україні
- •59. Змішана виборча система.
- •60. Особливість виборчої системи України.
- •61. Конституцiйнi принципи виборчого права України.
- •62. Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •63. Поняття та соціальні функції референдуму.
- •64. Види референдумів.
- •66. Призначення та проведення референдумів.
- •3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
- •69. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
- •70. Організація та проведення місцевого референдуму.
- •Закон україни Про місцевий референдум
- •72. Державний механізм України.
- •73. Державний апарат України.
- •74. Поняття та ознаки органу державної влади.
- •Ознаки державних органів
- •Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.
- •75. Конституційна система органів державної влади України.
- •76. Принципи органiзацiї I дiяльностi державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •77. Верховна Рада України: поняття та ознаки.
- •78. Чисельний склад та структура Верховної Ради України.
- •79. Строки повноважень Верховної Ради України.
- •80. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •81. Компетенція Верховної Ради.
- •82. Акти Верховної Ради.
- •83. Статус народного депутата України.
- •84. Сесії Верховної Ради: поняття, види.
- •85. Комітети I комiсiї Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •86. Посадові особи Верховної Ради.
- •87. Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •88. Спецiальнi парламентські процедури.
- •89. Депутатські групи I фракції у Верховній Раді України.
- •90. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •91. Місце I роль Президента України в механiзмi державної влади.
- •92. Порядок обрання Президента України.
- •94. Строк повноважень Президента України.
- •95. Підстави I порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •96. Апарат Президента України.
- •97. Акти Президента України.
- •98. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
- •99. Поняття, ознаки та системи виконавчої влади в Україні.
- •100. Конституційний статус Кабінету Мiнiстрiв України. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •101. Склад та порядок формування Кабінету Мiнiстрiв України.
- •102. Прем'єр - міністр України.
- •103. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •104. Акти Кабінету Міністрів України.
- •105. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •106. Апарат Кабінету Міністрів України.
- •107. Центральні органи виконавчої влади.
- •108. Мiсцевi органи виконавчої влади: система, порядок формування, повноваження.
- •109. Судова влада.
- •110. Конституцiйнi принципи та засади правосуддя.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Участь народу у здійсненні правосуддя
- •Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону
- •111. Система судових органів України.
- •112. Місце Конституційного Суду України в механiзмi державної влади.
- •113. Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
- •114. Процедура розгляду справ Конституційним Судом.
- •115. Суди загальної юрисдикції: система та компетенція.
- •116. Спеціалізовані суди: система та компетенція.
- •Система судів загальної юрисдикції України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні загальні суди, Апеляційний суд України
- •Касаційний суд України
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •117. Конституційний статус суддів в Україні.
- •118. Вища рада юстиції: склад та компетенція.
- •119. Конституцiйнi основи органiзацiї I дiяльностi прокуратури.
- •120. Поняття та конституцiйнi засади територіального устрою України.
- •121. Система адміністративно-територіально устрою України.
- •122. Територіальна автономія.
- •123. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •124. Конституційний лад і його закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •125. Конституційно-правовий статус громадянина України в Автономній Республіці Крим. ?????????
- •126. Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •127. Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
- •128. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим.
- •129. Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим.
- •130. Гарантії та забезпечення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим.
- •131. Моделі місцевого самоврядування та їх реалізація в Україні.
- •132. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні.
- •133. Поняття та ознаки місцевого самоврядування в Україні.
- •134. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування.
- •135. Територіальна громада – первинний суб‘єкт місцевого самоврядування.
- •136. Сільська, селищна, міська рада в системі місцевого самоврядування.
- •137. Правовий статус сільського, селищного, міського голови в системі місцевого самоврядування.
- •138. Виконавчий комітет в системі місцевого самоврядування.
- •139. Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування.
- •140. Органи самоорганізації населення.
- •141. Територіальна, матеріальна, фінансова, організаційна та правова основи місцевого самоврядування.
- •142. Сфера компетенції місцевого самоврядування.
- •143. Акти місцевого самоврядування.
- •144. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
- •146. Форми безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою.
- •147. Гарантії місцевого самоврядування.
92. Порядок обрання Президента України.
Конституція України визначає Президента України главою держави (ст. 102 Конституції України). Президент України проголошується гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Тому дуже важливим є сам процес обрання (виборів) глави держави.
Нагадаємо, що на рівні Конституції України визначено основні положення щодо порядку обрання Президента України. Зрозуміло, що одних конституційних положень в цьому випадку є замало і тому в Україні парламентом прийнято спеціальний окремий Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року.
Спершу пригадаємо найбільш суттєві моменти порядку обрання Президента України, які визначені чинним законодавством:
- строк повноважень Президента України (строк, на який обирають Президента України) - п’ять років:
- одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки поспіль.
Президентом України може бути особа, яка:
- є громадянином України;
- яка досягла 35 (тридцяти п’яти) років;
- має право голосу;
- проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років;
- володіє державною мовою.
Право обирати Президента України мають громадяни України, які досягнули 18 років. Не мають права голосу (не можуть обирати Президента) особи визнані судом недієздатними.
В основі виборів Президента України чинним законодавством є низка загальновідомих принципів і положень. А саме:
- принцип рівного виборчого права (всі виборці мають один голос);
- принцип прямого виборчого права (Президент обирається безпосередньо виборцями);
- принцип таємного виборчого права (контроль за волевиявленнями виборців не допускається).
В процесі обрання Президента України чинним законодавством України передбачені такі види виборів:
- чергові вибори;
- позачергові;
- повторні вибори.
Вибори Президента України (чергові, позачергові, повторні) призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову.
Чергові вибори Президента - вибори, які відбуваються після закінчення строку повноважень обраного глави держави - Президента (строк повноваження Президента України 5 років).
Конституцією України визначено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п ’ятого року повноважень Президента України.
Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніше дев’яноста днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня виборів.
Позачергові вибори Президента України проводяться у зв’язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України і відбуваються в період дев’яноста днів з дня припинення повноважень (останню неділю дев’яностоденного строку).
Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:
1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.
Верховна Рада України приймає постанову про призначення повторних виборів Президента України на підставі подання Центральної виборчої комісії.
Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніше п’ятнадцятого дня після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання Центральної виборчої комісії.
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який охоплює всю територію України.
Для кращої організації виборів Президента України цей єдиний загальнодержавний одномандатний виборчий округ, яким є вся територія держави, поділено на 225 територіальних виборчих округів. Межі (кордони) цих 225 територіальних округів встановлюються Центральною виборчою комісією.
Територіальні виборчі округи поділяються на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців. За загальним правилом виборчі дільниці повинні бути спільними для всіх виборців без винятків того чи іншого населеного пункту (незалежно від роду занять виборців - цивільні, військовослужбовці).
Для організації і проведення виборів Президента України утворюється система спеціальних виборчих комісій, яка охоплює:
- Центральну виборчу комісію - одна комісія на Україну;
- територіальні виборчі комісії - 225 комісій (в кожному територіальному окрузі);
- дільничні виборчі комісії - кількість комісій залежить від реальних потреб того чи іншого територіального округу.
Всю процедуру виборів Президента України можна умовно поділити на три частини:
1) висування кандидатів у Президенти України;
2) проведення передвиборчої агітації;
3) голосування та підведення підсумків виборів.
На першому етапі - висування кандидатів у Президенти України - особи, які хочуть стати Президентом України, спочатку повинні бути висунуті партіями (блоками) або самовисуван- ням як претенденти на кандидати в Президенти України та після виконання низки вимог - бути зареєстрованими ЦВК як кандидати в Президенти України. Однією з основних вимог є грошова застава, яка вноситься партією (партіями, що входять до блоку), що висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень.
Другий етап - передвиборча агітація. Цей період розпочинається з наступного дня після реєстрації кандидатів і триватиме до 24 години останньої п’ятниці перед днем виборів.
Кандидати в Президенти України, їхні передвиборчі штаби та просто прихильники проводять зустрічі з виборцями, обговорення виборчих програм кандидатів та інші заходи передвиборчого характеру не заборонені законом. Держава повинна надавати усім кандидатам в Президенти України рівні умови для проведення передвиборчої агітації. Йдеться насамперед про рівні можливості у використанні преси, ефірного часу на радіо і телебаченні, рівні можливості у забезпеченні поліграфічною продукцією за рахунок державних коштів.
Чинним законодавством встановлено і низку обмежень щодо проведення передвиборчої агітації:
- забороняється брати участь у передвиборчій агітації органам державної влади і місцевого самоврядування, їхнім посадовим особам, органам суду і прокуратури;
- забороняється брати участь у передвиборчій агітації членам виборчих комісій;
- забороняється брати участь у передвиборчій агітації особам, які не є громадянами України;
- забороняється проводити передвиборчу агітацію, яка супроводжується безплатною чи пільговою роздачею грошей, цінних паперів, товарів, послуг та інших матеріальних цінностей;
- забороняється вести передвиборчу агітацію в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України;
- забороняється вести передвиборчу агітацію з використанням анонімних агітаційних матеріалів, які дискредитують інших кандидатів;
- забороняється вести передвиборчу агітацію в останній день перед голосуванням та в день самого голосування.
Всі витрати, пов’язані з підготовкою і проведенням виборів Президента України, провадяться за рахунок державного бюджету та особистих виборчих фондів кандидатів у Президенти України.
Особистий виборчий фонд кандидата у Президенти України формується за рахунок:
- власних коштів кандидата;
- коштів політичних партій;
- добровільних внесків фізичних осіб.
При цьому забороняється жертвувати гроші до особистого виборчого фонду кандидата в Президенти України іноземцям та особам без громадянства, анонімним жертводавцям.
Під час передвиборчої компанії для кандидатів в Президенти України чинним законодавством передбачено низку гарантій. Серед них:
- забезпечується особиста охорона відповідно до положень Закону України «Про державну охорону органів державної влади і посадових осіб»;
- мають право на звільнення від виконання виробничих чи службових обов’язків;
- не можуть бути звільнені з роботи чи переведені на іншу роботу;
- можуть мати довірених осіб.
Обраним вважається кандидат у Президенти України, який одержав на виборах більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Повторне голосування. Якщо у виборчий бюлетень було включено більше двох кандидатів у Президенти України і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів.
Повторне голосування призначається Центральною виборчою комісією на третю неділю після дня виборів. Обраним вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Якщо повторне голосування проводилось лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.
Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.
Президент України складає таку присягу:
"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Стаття 106. Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України;
23) утворює суди у визначеному законом порядку;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.
До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.
У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.
Стаття 108. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:
1) відставки;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерті.
Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.
Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.
Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6 - 8, 10 - 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.
93. Компетенція Президента України. Компетенція Президента України - це його юридичні права та обов'язки, форми і методи їх реалізації, а також предмети відання.
Предмет відання - це той суспільний простір, на який поширюється владно-регулюючий вплив Президента України через прийняття ним відповідних правових актів.
Повноваження Президента України - це його права та обов'язки, визначені Конституцією та законами України.
Функції Президента України - це основні напрями і види його діяльності як глави держави.
Компетенцію Президента України класифікують на певні види.
1. Представницькі повноваження - права та обов'язки Президента України як глави держави здійснювати загальне представництво держави як у межах державного кордону, так і в зовнішньополітичних відносинах.
Внутрішньополітична діяльність Президента України як глави держави:
* виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадян України (ч. 2 ст. 102 Конституції України);
* забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (п. 1 ч. 1 ст. І Об Конституції України);
* звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України (п. 2 ч. 1 ст., 106 Конституції України);
* очолює Раду національної безпеки та оборони України (п. 18 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* здійснює помилування (п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
- нагороджує державними нагородами; встановлює відзнаки Президента України, нагороджує ними (п. 25 ч. 1 ст. 106 Конституції України) та ін.
Зовнішньополітична діяльність Президента України як глави держави:
* представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України (п. З ч. І ст. 106 Конституції України);
* приймає рішення про визнання іноземних держав (п. 4 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (п. 5 ч. 1 ст. 106 Конституції України) та ін.
2. Законодавчі повноваження - права та обов'язки Президента України у сфері розробки, прийняття і набуття чинності законами України:
* має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України (ч. 1 ст. 93 Конституції України);
* визначає законопроекти невідкладними, що зумовлює позачерговий їх розгляд Верховною Радою України (ч. 2 ст. 93 Конституції України);
* має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України (п, 30 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* підписує закони, прийняті Верховною Радою України (п. 29 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (ч. З ст. 106 Конституції України) та ін.
3. Установчі повноваження - права та обов'язки Президента України у сфері утворення, реорганізації та ліквідації інших державних органів:
* призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про відставку Прем'єр-міністра України (п. 9 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах (п. 10 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України (п. 11 ч. І ст. 106 Конституції України);
* призначає половину складу Ради Національного банку України (п. 12 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (п. 13 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України (п. 14 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 15 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає третину складу Конституційного Суду України (п. 22 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
o утворює суди у визначеному законом порядку (п. 23 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* призначає представника Президента України в АРК тощо.
4. Контрольні повноваження - права та обов'язки Президента України у сфері нагляду за дотриманням законності у діяльності інших органів державної влади:
* припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів АРК(п. 16 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
* пропонує Верховній Раді України розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України.
Отже, Президент України наділений широким колом повноважень для здійснення функцій державного управління та контролю.
