- •Питань для підготовки до екзамену
- •Система конституційного права.
- •5. Класифікація конституційно-правових норм.
- •8. Суб‘єкти конституційно-правових відносин.
- •9. Об‘єкти конституційно-правових відносин.
- •14. Відповідальність в конституційному праві.
- •15. Поняття та ознаки конституції.
- •Форма і структура конституцій
- •Охорона Конституції України
- •Період радянської України
- •21. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •23. Поняття конституційного ладу.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •24. Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •26. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.
- •Форми здійснення народовладдя
- •Безпосередня (пряма) демократія
- •27. Конституційна регламентація національної правової, економічної та політичної системи, національного розвитку і безпеки.
- •28. Форма правління, територіального устрою та державно-правового режиму згідно Конституції України.
- •29. Україна - суверенна I незалежна держава.
- •30. Україна - демократична, правова, соціальна держава.
- •31. Полiтичнi, економiчнi I соцiальнi засади конституційного ладу України.
- •32. Основи правового статусу людини I громадянина як загальний конституцiйно-правовий інститут. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •33. Види правових статусів людини і громадянина.
- •34. Поняття та елементи конституційного правового статусу людини та громадянина.
- •35. Громадянство України: поняття та ознаки.
- •36. Принципи громадянства України.
- •37. Законодавче регулювання питань громадянства України.
- •38. Належність, набуття та припинення громадянства України.
- •39. Повноваження органів, органiзацiй I посадових осіб по вирішенню питань громадянства України. Повноваження державних органів і посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України
- •40. Особливості конституційно-правового статусу iноземцiв та осіб без громадянства. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •41. Правове регулювання перебування iноземцiв та осіб без громадянства в Україні.
- •42. Вiдповiдальнiсть іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України
- •43. Конституційно-правовий статус бiженцiв в Україні.
- •44. Поняття, природа та риси конституційних прав та свобод людини I громадянина.
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •45. Класифiкацiя конституційних прав I свобод людини I громадянина.
- •46. Особисті права I свободи.
- •47. Полiтичнi права I свободи.
- •48. Економічні права і свободи.
- •49. Соціальні права і свободи.
- •50. Культурні права і свободи.
- •51. Конституцiйнi гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини I громадянина.
- •52. Конституцiйнi обов‘язки людини I громадянина.
- •53. Класифікація конституційних обов‘язків людини і громадянина.
- •54. Поняття та функції виборів.
- •55. Види виборів.
- •56. Виборче право I виборча система.
- •57. Мажоритарна виборча система.
- •58. Пропорційна виборча система.
- •Недоліки в Україні
- •59. Змішана виборча система.
- •60. Особливість виборчої системи України.
- •61. Конституцiйнi принципи виборчого права України.
- •62. Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •63. Поняття та соціальні функції референдуму.
- •64. Види референдумів.
- •66. Призначення та проведення референдумів.
- •3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
- •69. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
- •70. Організація та проведення місцевого референдуму.
- •Закон україни Про місцевий референдум
- •72. Державний механізм України.
- •73. Державний апарат України.
- •74. Поняття та ознаки органу державної влади.
- •Ознаки державних органів
- •Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.
- •75. Конституційна система органів державної влади України.
- •76. Принципи органiзацiї I дiяльностi державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •77. Верховна Рада України: поняття та ознаки.
- •78. Чисельний склад та структура Верховної Ради України.
- •79. Строки повноважень Верховної Ради України.
- •80. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •81. Компетенція Верховної Ради.
- •82. Акти Верховної Ради.
- •83. Статус народного депутата України.
- •84. Сесії Верховної Ради: поняття, види.
- •85. Комітети I комiсiї Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •86. Посадові особи Верховної Ради.
- •87. Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •88. Спецiальнi парламентські процедури.
- •89. Депутатські групи I фракції у Верховній Раді України.
- •90. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •91. Місце I роль Президента України в механiзмi державної влади.
- •92. Порядок обрання Президента України.
- •94. Строк повноважень Президента України.
- •95. Підстави I порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •96. Апарат Президента України.
- •97. Акти Президента України.
- •98. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
- •99. Поняття, ознаки та системи виконавчої влади в Україні.
- •100. Конституційний статус Кабінету Мiнiстрiв України. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •101. Склад та порядок формування Кабінету Мiнiстрiв України.
- •102. Прем'єр - міністр України.
- •103. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •104. Акти Кабінету Міністрів України.
- •105. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •106. Апарат Кабінету Міністрів України.
- •107. Центральні органи виконавчої влади.
- •108. Мiсцевi органи виконавчої влади: система, порядок формування, повноваження.
- •109. Судова влада.
- •110. Конституцiйнi принципи та засади правосуддя.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Участь народу у здійсненні правосуддя
- •Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону
- •111. Система судових органів України.
- •112. Місце Конституційного Суду України в механiзмi державної влади.
- •113. Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
- •114. Процедура розгляду справ Конституційним Судом.
- •115. Суди загальної юрисдикції: система та компетенція.
- •116. Спеціалізовані суди: система та компетенція.
- •Система судів загальної юрисдикції України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні загальні суди, Апеляційний суд України
- •Касаційний суд України
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •117. Конституційний статус суддів в Україні.
- •118. Вища рада юстиції: склад та компетенція.
- •119. Конституцiйнi основи органiзацiї I дiяльностi прокуратури.
- •120. Поняття та конституцiйнi засади територіального устрою України.
- •121. Система адміністративно-територіально устрою України.
- •122. Територіальна автономія.
- •123. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •124. Конституційний лад і його закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •125. Конституційно-правовий статус громадянина України в Автономній Республіці Крим. ?????????
- •126. Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •127. Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
- •128. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим.
- •129. Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим.
- •130. Гарантії та забезпечення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим.
- •131. Моделі місцевого самоврядування та їх реалізація в Україні.
- •132. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні.
- •133. Поняття та ознаки місцевого самоврядування в Україні.
- •134. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування.
- •135. Територіальна громада – первинний суб‘єкт місцевого самоврядування.
- •136. Сільська, селищна, міська рада в системі місцевого самоврядування.
- •137. Правовий статус сільського, селищного, міського голови в системі місцевого самоврядування.
- •138. Виконавчий комітет в системі місцевого самоврядування.
- •139. Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування.
- •140. Органи самоорганізації населення.
- •141. Територіальна, матеріальна, фінансова, організаційна та правова основи місцевого самоврядування.
- •142. Сфера компетенції місцевого самоврядування.
- •143. Акти місцевого самоврядування.
- •144. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
- •146. Форми безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою.
- •147. Гарантії місцевого самоврядування.
66. Призначення та проведення референдумів.
Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів регламентується Конституцією і Законом про всеукраїнський та місцеві референдуми. З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референдний процес (іноді його називають референдарним процесом), який складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у певній послідовності:
— призначення референдуму;
— підготовка і проведення референдуму;
— голосування і визначення підсумків референдуму;
— опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.
Всі стадії референдного процесу підпорядковані загальним принципам, властивим виборчому процесові.
У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-ти років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду й характеру занять забороняється.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос.
Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.
Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.
Підготовка і проведення референдумів здійснюється на демократичних засадах, відкрито і гласно.
Законом запроваджені гарантії реалізації вказаних демократичних засад.
Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок Державного бюджету, а місцевих референдумів — за рахунок відповідних місцевих бюджетів.
Першою стадією проведення референдуму є його призначення. При цьому зазначимо, що розрізняють ініціативу про проведення референдуму і прийняття відповідного рішення про призначення референдуму. Законом детально врегульована процедура реалізації права вимоги проведення референдуму. Зокрема, громадяни України реалізують своє право на ініціативу всеукраїнського референдуму шляхом збору підписів. Нагадаємо, що їх має бути не менше 3 млн. і підписи щодо призначення референдуму мусять бути зібрані не менш, як у двох третинах областей і не менш, як по сто тисяч підписів у кожній області.
Збирання підписів організовують і здійснюють ініціативні групи референдуму, що утворюються й діють відповідно до ст. 16, 17, 18 Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми. Отже, на стадії призначення референдуму відбувається утворення ініціативних груп референдумів, їх реєстрація, збирання підписів ініціативними групами. Детальна регламентація цих процедур проведення референдуму має дуже важливе значення, оскільки передбачає низку правових гарантій від всіляких порушень. Зокрема, ці гарантії стосуються вимог щодо форми й змісту листів для підписів громадян, порядку заповнення і збирання підписів (ст. 18). Передбачається також можливість оскарження в районний (міський) суд відмови Центральної комісії із всеукраїнського референдуму у реєстрації ініціативної групи, або відсутність рішення про реєстрацію (ст. 17 Закону).
Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.
Підписні листи по акту передаються на зберігання у встановленому в законі порядку.
Після підписання цього акту в тижневий строк група всеукраїнського референдуму передає підсумковий протокол, акт і вимогу про проведення референдуму до Центральної комісії із всеукраїнського референдуму (як відомо, її функції покладені на Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів України).
Центральна комісія забезпечує реєстрацію документів, підбиває загальні підсумки збору підписів в цілому по Україні, про що складається протокол.
Після одержання належним чином оформленої пропозиції, органи державної влади, до повноважень яких входить призначення референдуму в місячний термін приймають одне з таких рішень:
1) про призначення референдуму;
2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень законодавства про референдуми;
3) про прийняття рішення, пропонованого у вимозі про призначення референдуму.
У рішенні про призначення референдуму визначається дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум.
Дата проведення всеукраїнського референдуму призначається не раніше як за три й не пізніше як за чотири місяці, а місцевого референдуму — не раніше як за місяць і не пізніш як два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.
Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту закону, рішення іншого питання, що виноситься на референдум, оголошуються відповідно у республіканських та місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після прийняття рішення про його призначення.
Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референтного процесу — підготовка проведення референдуму.
Відповідно до Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми створюються структури і умови, необхідні для проведення референдуму: дільниці для голосувань, комісії по проведенню референдуму і списки учасників референдуму.
На відміну від виборів, проведення референдуму не вимагає створення виборчих округів. Згідно із ст. 23 Закону про всеукраїнський і місцеві референдуми, для проведення голосування і підрахунку голосів створюються тільки дільниці для голосування, що об'єднують від 20 до 3000 громадян, які мають право брати участь у референдумі.
Керівництво всеукраїнським референдумом покладається на Центральну виборчу комісію, а також спеціально утворені для цього громадські органи — комісії по проведенню референдуму: дільничні, територіальні, що створюються в селах, селищах, районах, містах і областях, комісія Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму.
