64. Види референдумів.

з/п	Критерії розмежування референдумів		Види референдумів
1	за територією проведення		1) загальнодержавний - проводиться на території всієї держави; 2) місцевий - проводиться на території АРК або певної адміністративно-територіальної одиниці;
2	за правовою силою рішень		1) імперативний - рішення має вишу юридичну силу, є обов'язковими до виконання; 2) консультативний - рішення має дорадчий характер, тому не є обов'язковим при вирішенні питань місцевого чи загальнодержавного значення;
3	за підставами проведення		1) обов'язковий - рішення має бути прийняте тільки на референдумі; 2) факультативний - рішення може бути прийняте або референдумом, або в інший спосіб;
4		за предметом		1) конституційний - щодо прийняття конституції; 2) законодавчий - з питань прийняття законів; 3) ратифікаційний - пов'язаний з ратифікацією міжнародно-правових актів та ін.;
5		за часом проведення		1) дозаконодавчий - проводиться щодо законопроекту для визначення думки громадян; 2) післязаконодавчий - проводиться для затвердження закону, прийнятого парламентом;
6		за суб'єктами ініціювання		1) з ініціативи органу державної влади; 2) з ініціативи органу місцевого самоврядування; 3) петиційний - з Ініціативи і на вимогу громадян.

65. Предмет референдуму. З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі гро­мадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми.

Референдум (від лат. referendum — те, що має бути повідомле­ним) — це прийняття рішень з найважливіших питань державного та громадського життя громадянами України шляхом голосування.

Розрізняють імперативний та консультативний, конституцій­ний та законодавчий, а також обов’язковий і факультативний рефе­рендуми.

Рішення імперативного референдуму має найвищу юридичну силу і не потребує жодного затвердження. рішення ж консульта­тивного референдуму жодної юридичної сили не має. його призна­чення полягає в установленні думки голосуючих з приводу того чи іншого питання. Звичайно, ця думка може бути врахована органами державної влади чи місцевого самоврядування під час прийняття рі­шень з питань, винесених на референдум, але таке врахування не є обов’язковим.

Конституційний референдум — це референдум, внаслідок яко­го затверджується, змінюється або відхиляється конституція. якщо ті самі питання вирішуються стосовно звичайного закону, референ­дум є законодавчим.

Обов’язковий референдум — це референдум, проведення якого є обов’язковим для вирішення визначених законом питань. Якщо ж референдум є одним з можливих, але не обов’язкових шляхів вирішен­ня тих чи інших питань, референдум вважається факультативним.

Питання проведення референдумів в Україні врегульовано Кон­ституцією та Законом України “про всеукраїнський та місцеві рефе­рендуми” від 3 липня 1991 р.

В Україні проводяться всеукраїнські референдуми, референду­ми Автономної республіки Крим та місц еві референдуми.

Закони та інші рішення, прийняті всеукраїнським референду­мом, мають вищу юридичну силу щодо законодавчих актів Верховної ради України, Верховної ради Автономної республіки Крим, норма­тивних актів президента України, Кабінету Міністрів України, ви­конавчих органів влади автономної республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Автономної республіки Крим, рішень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

прийняття, зміна або скасування законів України або їх окре­мих положень;

прийняття рішень, які визначають основний зміст Конститу­ції України, законів України та інших правових актів.

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання щодо реалізації права народу України на самовизначення та входжен­ня України до складу державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

На всеукраїнський референдум не виносяться питання:

віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;

податків та бюджету;

амністії та помилування;

про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян;

пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України.

Предметом місцевого референдуму може бути:

прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до компетенції органів місцевого са­моврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих органів;

питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови.

Місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються також питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах (об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл) тощо.