- •Питань для підготовки до екзамену
- •Система конституційного права.
- •5. Класифікація конституційно-правових норм.
- •8. Суб‘єкти конституційно-правових відносин.
- •9. Об‘єкти конституційно-правових відносин.
- •14. Відповідальність в конституційному праві.
- •15. Поняття та ознаки конституції.
- •Форма і структура конституцій
- •Охорона Конституції України
- •Період радянської України
- •21. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •23. Поняття конституційного ладу.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •24. Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •26. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.
- •Форми здійснення народовладдя
- •Безпосередня (пряма) демократія
- •27. Конституційна регламентація національної правової, економічної та політичної системи, національного розвитку і безпеки.
- •28. Форма правління, територіального устрою та державно-правового режиму згідно Конституції України.
- •29. Україна - суверенна I незалежна держава.
- •30. Україна - демократична, правова, соціальна держава.
- •31. Полiтичнi, економiчнi I соцiальнi засади конституційного ладу України.
- •32. Основи правового статусу людини I громадянина як загальний конституцiйно-правовий інститут. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •33. Види правових статусів людини і громадянина.
- •34. Поняття та елементи конституційного правового статусу людини та громадянина.
- •35. Громадянство України: поняття та ознаки.
- •36. Принципи громадянства України.
- •37. Законодавче регулювання питань громадянства України.
- •38. Належність, набуття та припинення громадянства України.
- •39. Повноваження органів, органiзацiй I посадових осіб по вирішенню питань громадянства України. Повноваження державних органів і посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України
- •40. Особливості конституційно-правового статусу iноземцiв та осіб без громадянства. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •41. Правове регулювання перебування iноземцiв та осіб без громадянства в Україні.
- •42. Вiдповiдальнiсть іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України
- •43. Конституційно-правовий статус бiженцiв в Україні.
- •44. Поняття, природа та риси конституційних прав та свобод людини I громадянина.
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •45. Класифiкацiя конституційних прав I свобод людини I громадянина.
- •46. Особисті права I свободи.
- •47. Полiтичнi права I свободи.
- •48. Економічні права і свободи.
- •49. Соціальні права і свободи.
- •50. Культурні права і свободи.
- •51. Конституцiйнi гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини I громадянина.
- •52. Конституцiйнi обов‘язки людини I громадянина.
- •53. Класифікація конституційних обов‘язків людини і громадянина.
- •54. Поняття та функції виборів.
- •55. Види виборів.
- •56. Виборче право I виборча система.
- •57. Мажоритарна виборча система.
- •58. Пропорційна виборча система.
- •Недоліки в Україні
- •59. Змішана виборча система.
- •60. Особливість виборчої системи України.
- •61. Конституцiйнi принципи виборчого права України.
- •62. Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •63. Поняття та соціальні функції референдуму.
- •64. Види референдумів.
- •66. Призначення та проведення референдумів.
- •3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
- •69. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
- •70. Організація та проведення місцевого референдуму.
- •Закон україни Про місцевий референдум
- •72. Державний механізм України.
- •73. Державний апарат України.
- •74. Поняття та ознаки органу державної влади.
- •Ознаки державних органів
- •Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.
- •75. Конституційна система органів державної влади України.
- •76. Принципи органiзацiї I дiяльностi державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •77. Верховна Рада України: поняття та ознаки.
- •78. Чисельний склад та структура Верховної Ради України.
- •79. Строки повноважень Верховної Ради України.
- •80. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •81. Компетенція Верховної Ради.
- •82. Акти Верховної Ради.
- •83. Статус народного депутата України.
- •84. Сесії Верховної Ради: поняття, види.
- •85. Комітети I комiсiї Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •86. Посадові особи Верховної Ради.
- •87. Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •88. Спецiальнi парламентські процедури.
- •89. Депутатські групи I фракції у Верховній Раді України.
- •90. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •91. Місце I роль Президента України в механiзмi державної влади.
- •92. Порядок обрання Президента України.
- •94. Строк повноважень Президента України.
- •95. Підстави I порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •96. Апарат Президента України.
- •97. Акти Президента України.
- •98. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
- •99. Поняття, ознаки та системи виконавчої влади в Україні.
- •100. Конституційний статус Кабінету Мiнiстрiв України. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •101. Склад та порядок формування Кабінету Мiнiстрiв України.
- •102. Прем'єр - міністр України.
- •103. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •104. Акти Кабінету Міністрів України.
- •105. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •106. Апарат Кабінету Міністрів України.
- •107. Центральні органи виконавчої влади.
- •108. Мiсцевi органи виконавчої влади: система, порядок формування, повноваження.
- •109. Судова влада.
- •110. Конституцiйнi принципи та засади правосуддя.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Участь народу у здійсненні правосуддя
- •Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону
- •111. Система судових органів України.
- •112. Місце Конституційного Суду України в механiзмi державної влади.
- •113. Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
- •114. Процедура розгляду справ Конституційним Судом.
- •115. Суди загальної юрисдикції: система та компетенція.
- •116. Спеціалізовані суди: система та компетенція.
- •Система судів загальної юрисдикції України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні загальні суди, Апеляційний суд України
- •Касаційний суд України
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •117. Конституційний статус суддів в Україні.
- •118. Вища рада юстиції: склад та компетенція.
- •119. Конституцiйнi основи органiзацiї I дiяльностi прокуратури.
- •120. Поняття та конституцiйнi засади територіального устрою України.
- •121. Система адміністративно-територіально устрою України.
- •122. Територіальна автономія.
- •123. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •124. Конституційний лад і його закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •125. Конституційно-правовий статус громадянина України в Автономній Республіці Крим. ?????????
- •126. Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •127. Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
- •128. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим.
- •129. Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим.
- •130. Гарантії та забезпечення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим.
- •131. Моделі місцевого самоврядування та їх реалізація в Україні.
- •132. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні.
- •133. Поняття та ознаки місцевого самоврядування в Україні.
- •134. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування.
- •135. Територіальна громада – первинний суб‘єкт місцевого самоврядування.
- •136. Сільська, селищна, міська рада в системі місцевого самоврядування.
- •137. Правовий статус сільського, селищного, міського голови в системі місцевого самоврядування.
- •138. Виконавчий комітет в системі місцевого самоврядування.
- •139. Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування.
- •140. Органи самоорганізації населення.
- •141. Територіальна, матеріальна, фінансова, організаційна та правова основи місцевого самоврядування.
- •142. Сфера компетенції місцевого самоврядування.
- •143. Акти місцевого самоврядування.
- •144. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
- •146. Форми безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою.
- •147. Гарантії місцевого самоврядування.
54. Поняття та функції виборів.
Вибори є найбільш поширеною формою прямого народовладдя. Конституція України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції України). Наука конституційного права виокремлює дві основні форми народовладдя - безпосередня (пряма) і представницька (непряма) демократія.
Безпосередня демократія - це форма прямого народовладдя, що пов'язана зі здійсненням прямого волевиявлення народу України, територіальної громади чи іншої визначеної законом спільноти громадян.
Форми безпосередньої демократії - це способи здійснення влади народом України або його частиною, які виключають передавання владних повноважень будь-яким органам чи особам.
Формами прямої демократії є:
o вибори (ст. 69 Конституції України);
o референдуми (ст. 69 Конституції України);
o дорадче опитування громадян (консультативний референдум) -ст. 46 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р.;
* загальні збори громадян (ст. 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р.);
* місцеві ініціативи (ст. 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні");
o громадські слухання (ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Усі зазначені форми прямої демократії є важливими, проте вибори є одним із наймасовіших заходів, які організовує держава з метою утворення публічної влади. Організація і порядок проведення виборів згідно з п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
Сьогодні важко уявити демократичну державу, в якій би не проводилися вибори. Дійсно, шляхом виборів формуються найважливіші органи публічної влади - парламенти, органи місцевого самоврядування, заповнюються вакантні виборні посади глави держави.
Упродовж складного шляху становлення та історичного розвитку вибори набули якісно нових юридичних властивостей. Сьогодні вибори проводяться в більшості країн світу і є свідченням того, що в державі формально чи фактично існує демократія - влада народу, який є єдиним сувереном, представником верховної влади в державі.
Поняття "вибори" можна трактувати по-різному:
o як акт самоврядування народу;
* як процедуру формування державних органів або надання відповідних повноважень посадовій особі через голосування громадян за умови, коли на кожний мандат можуть претендувати двоє і більше кандидатів;
* як процедуру заповнення вакантних виборних посад;
* як волевиявлення народу щодо формування державних органів влади або органів місцевого самоврядування, яке реалізується через голосування.
Відтак, вибори - це форма безпосередньої демократії, народного волевиявлення, в процесі яких шляхом голосування формуються державні органи та органи місцевого самоврядування, а також заповнюються вакантні виборні посади, зокрема, пост глави держави.
Функції виборів
У сучасному політичному процесі вибори мають багатоманітне призначення, яке виражається через наступні функції:
вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету, легітимізації влади взагалі й конкретно того чи іншого представницького органу у межах його законодавчої компетенції;
вибори виступають однією з форм здійснення права національного суверенітету (прикладом цього може бути Закон України "Про особливості участі громадян України з числа депортованих з Криму у виборах депутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим", який передбачає як загальний, так і спеціальний порядок участі громадян кримськотатарської, болгарської, вірменської, грецької та німецької національностей у виборах депутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим);
через вибори як демократичну форму обрання представників народу забезпечується стабільність, поступовість і наступність існування влади;
через вибори як форму відносно якісного відбору або своєрідного фільтру складу представницьких органів забезпечується основа для ефективного функціонування державного механізму та органів місцевого самоврядування: саме періодичні вибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, політиків;
вибори є одним із найважливіших способів формування і вираження суспільної думки.
Ідея виборності покликана забезпечити народний суверенітет і представництво всіх заінтересованих соціальних спільностей і груп населення в системі влади через політичні партії.
Вибори є одним з провідних інститутів легітимізації наявної політичної системи й політичного режиму.
Вибори мають державотворчу функцію, тому що саме волею народу здійснюється конституювання та відтворення органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
Вибори виконують такі соціальні функції:
1) легітимізація влади;
2) реалізація народного і національного суверенітету. При цьому постає питання: чи передається шляхом виборів народний суверенітет? У науці конституційного права вироблено підхід, відповідно до якого народний суверенітет невідчужуваний, а в результаті виборів передається лише право на його реалізацію в установлених конституцією межах та протягом строку, на який обрано орган чи посадову особу;
3) забезпечення стабільності, поступовості та наступності існування влади;
4) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;
5) формування і вираження суспільної думки1.
Як зазначає німецький державознавець Г. Майєр, вибори у загальнонаціональному масштабі - це наймасовіший процес, який знає право. Цим зумовлено різноманітність критеріїв, за якими можна класифікувати вибори.
