26. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.

Нар́одний сувереніт́ет - це принцип, згідно з яким народу належить вся суверенна повнота влади на території країни,право самому вирішувати свою долю – безпосередньо чи через представницькі органи –, брати участь у реалізації політики своєї держави, контролювати діяльність органів державної влади.^[1] . Принцип народного суверенітету є одним з основоположних для демократії. Термін є похідним від «суверенітету», що є властивістю держаної влади, а, власне кажучи, її пріоритетом над будь-якими іншими проявами влади на території та незалежність за її межами. Народ, як суверен, є носієм верховної влади, уповноважений приймати в межах певної політико-правової ієрархії остаточні рішення. Влада суверена характеризується як найвища в існуючій політико-правовій системі, остання інстанція у сенсі прийняття владних рішень.^[2] Окрім народу, носієм суверенітету може бути держава – державний суверенітет, нація – національний суверенітет.

Форми здійснення народовладдя

У науці конституційного права народовладдя визначається як належність влади народові. Нормативне закріплення народовладдя в державі ще не означає реальної влади народу. Народовладдя може мати формальний зміст, якщо у чинному законодавстві не буде визначено чіткого механізму його реалізації. Конституція України визнає народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Український народ здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади і органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5 Конституції України).

Народовладдя є вираженням демократії.

Народовладдя реалізується через безпосередню (пряму) демократію і представницьку (непряму) демократію.

Безпосередня (пряма) демократія

Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Український народ або його частина здійснюють владу безпосередньо на загальнодержавних і місцевих виборах, всеукраїнських і місцевих референдумах, мітингах, демонстраціях, зборах громадян, через народні ініціативи тощо.

Пряме народовладдя здійснюється із суверенної волі українського народу в інтересах всього суспільства, незалежно від того, на якому рівні - місцевому чи загальнодержавному - реалізується Його воля. Відтак цінність безпосередньої (прямої) демократії не змінюється залежно від того, чи вона реалізується на всій території України (всеукраїнський референдум), чи тільки в межах певної її територіальної частини (місцевий референдум).

Народовладдя здійснюється на основі конституційних норм та принципів, які дістали нормативне закріплення у Конституції України, базовому законодавстві про вибори та референдуми. Так, основні форми прямого народовладдя закріплені у статтях 70-71 (вибори) та у статтях 72 - 74 (референдуми) Конституції України. Є й інші важливі форми безпосередньої демократії, наприклад, збір підписів з вимогою проведення всенародного референдуму, збір підписів на підтримку кандидата на пост глави держави та ін.

Сферою виключної компетенції українського народу є його право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Таке право є невід'ємним від народу, тому не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ч. З ст. 5 Конституції України).