- •Питань для підготовки до екзамену
- •Система конституційного права.
- •5. Класифікація конституційно-правових норм.
- •8. Суб‘єкти конституційно-правових відносин.
- •9. Об‘єкти конституційно-правових відносин.
- •14. Відповідальність в конституційному праві.
- •15. Поняття та ознаки конституції.
- •Форма і структура конституцій
- •Охорона Конституції України
- •Період радянської України
- •21. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •23. Поняття конституційного ладу.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •24. Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •26. Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.
- •Форми здійснення народовладдя
- •Безпосередня (пряма) демократія
- •27. Конституційна регламентація національної правової, економічної та політичної системи, національного розвитку і безпеки.
- •28. Форма правління, територіального устрою та державно-правового режиму згідно Конституції України.
- •29. Україна - суверенна I незалежна держава.
- •30. Україна - демократична, правова, соціальна держава.
- •31. Полiтичнi, економiчнi I соцiальнi засади конституційного ладу України.
- •32. Основи правового статусу людини I громадянина як загальний конституцiйно-правовий інститут. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •33. Види правових статусів людини і громадянина.
- •34. Поняття та елементи конституційного правового статусу людини та громадянина.
- •35. Громадянство України: поняття та ознаки.
- •36. Принципи громадянства України.
- •37. Законодавче регулювання питань громадянства України.
- •38. Належність, набуття та припинення громадянства України.
- •39. Повноваження органів, органiзацiй I посадових осіб по вирішенню питань громадянства України. Повноваження державних органів і посадових осіб щодо вирішення питань громадянства України
- •40. Особливості конституційно-правового статусу iноземцiв та осіб без громадянства. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •41. Правове регулювання перебування iноземцiв та осіб без громадянства в Україні.
- •42. Вiдповiдальнiсть іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства за порушення законів України
- •43. Конституційно-правовий статус бiженцiв в Україні.
- •44. Поняття, природа та риси конституційних прав та свобод людини I громадянина.
- •Конституційні гарантії захисту та практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •45. Класифiкацiя конституційних прав I свобод людини I громадянина.
- •46. Особисті права I свободи.
- •47. Полiтичнi права I свободи.
- •48. Економічні права і свободи.
- •49. Соціальні права і свободи.
- •50. Культурні права і свободи.
- •51. Конституцiйнi гарантії захисту та практичного здійснення прав та свобод людини I громадянина.
- •52. Конституцiйнi обов‘язки людини I громадянина.
- •53. Класифікація конституційних обов‘язків людини і громадянина.
- •54. Поняття та функції виборів.
- •55. Види виборів.
- •56. Виборче право I виборча система.
- •57. Мажоритарна виборча система.
- •58. Пропорційна виборча система.
- •Недоліки в Україні
- •59. Змішана виборча система.
- •60. Особливість виборчої системи України.
- •61. Конституцiйнi принципи виборчого права України.
- •62. Виборчий процес в Україні: поняття та стадії.
- •63. Поняття та соціальні функції референдуму.
- •64. Види референдумів.
- •66. Призначення та проведення референдумів.
- •3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.
- •69. Правові наслідки всеукраїнського референдуму.
- •70. Організація та проведення місцевого референдуму.
- •Закон україни Про місцевий референдум
- •72. Державний механізм України.
- •73. Державний апарат України.
- •74. Поняття та ознаки органу державної влади.
- •Ознаки державних органів
- •Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.
- •75. Конституційна система органів державної влади України.
- •76. Принципи органiзацiї I дiяльностi державних органів України та їх закріплення в Конституції України.
- •77. Верховна Рада України: поняття та ознаки.
- •78. Чисельний склад та структура Верховної Ради України.
- •79. Строки повноважень Верховної Ради України.
- •80. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради.
- •81. Компетенція Верховної Ради.
- •82. Акти Верховної Ради.
- •83. Статус народного депутата України.
- •84. Сесії Верховної Ради: поняття, види.
- •85. Комітети I комiсiї Верховної Ради: склад, порядок формування, функції та повноваження.
- •86. Посадові особи Верховної Ради.
- •87. Поняття та стадії законодавчого процесу.
- •88. Спецiальнi парламентські процедури.
- •89. Депутатські групи I фракції у Верховній Раді України.
- •90. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: функції та повноваження.
- •91. Місце I роль Президента України в механiзмi державної влади.
- •92. Порядок обрання Президента України.
- •94. Строк повноважень Президента України.
- •95. Підстави I порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •96. Апарат Президента України.
- •97. Акти Президента України.
- •98. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
- •99. Поняття, ознаки та системи виконавчої влади в Україні.
- •100. Конституційний статус Кабінету Мiнiстрiв України. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •101. Склад та порядок формування Кабінету Мiнiстрiв України.
- •102. Прем'єр - міністр України.
- •103. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •104. Акти Кабінету Міністрів України.
- •105. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
- •106. Апарат Кабінету Міністрів України.
- •107. Центральні органи виконавчої влади.
- •108. Мiсцевi органи виконавчої влади: система, порядок формування, повноваження.
- •109. Судова влада.
- •110. Конституцiйнi принципи та засади правосуддя.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Участь народу у здійсненні правосуддя
- •Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону
- •111. Система судових органів України.
- •112. Місце Конституційного Суду України в механiзмi державної влади.
- •113. Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
- •114. Процедура розгляду справ Конституційним Судом.
- •115. Суди загальної юрисдикції: система та компетенція.
- •116. Спеціалізовані суди: система та компетенція.
- •Система судів загальної юрисдикції України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні загальні суди, Апеляційний суд України
- •Касаційний суд України
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •117. Конституційний статус суддів в Україні.
- •118. Вища рада юстиції: склад та компетенція.
- •119. Конституцiйнi основи органiзацiї I дiяльностi прокуратури.
- •120. Поняття та конституцiйнi засади територіального устрою України.
- •121. Система адміністративно-територіально устрою України.
- •122. Територіальна автономія.
- •123. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •124. Конституційний лад і його закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим.
- •Основні принципи конституційного ладу України:
- •125. Конституційно-правовий статус громадянина України в Автономній Республіці Крим. ?????????
- •126. Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •127. Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
- •128. Правосуддя та органи прокуратури в Автономній Республіці Крим.
- •129. Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим.
- •130. Гарантії та забезпечення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим.
- •131. Моделі місцевого самоврядування та їх реалізація в Україні.
- •132. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні.
- •133. Поняття та ознаки місцевого самоврядування в Україні.
- •134. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування.
- •135. Територіальна громада – первинний суб‘єкт місцевого самоврядування.
- •136. Сільська, селищна, міська рада в системі місцевого самоврядування.
- •137. Правовий статус сільського, селищного, міського голови в системі місцевого самоврядування.
- •138. Виконавчий комітет в системі місцевого самоврядування.
- •139. Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування.
- •140. Органи самоорганізації населення.
- •141. Територіальна, матеріальна, фінансова, організаційна та правова основи місцевого самоврядування.
- •142. Сфера компетенції місцевого самоврядування.
- •143. Акти місцевого самоврядування.
- •144. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
- •146. Форми безпосереднього здійснення муніципальної влади територіальною громадою.
- •147. Гарантії місцевого самоврядування.
23. Поняття конституційного ладу.
Конституційний лад — це встановлений Основним Законом порядок організації і функціонування інститутів держави і суспільства, система суспільних відносин, що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими відповідно до Конституції.
Конституційний лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.
За своєю суттю конституційний лад становить собою певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права.
За своїм змістом конституційний лад опосередковує насамперед передбачені і гарантовані Конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин в Україні.
За формою конституційний лад являє собою систему основних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбачених Конституцією, тобто основних видів організації і діяльності держави, суспільства та інших суб'єктів конституційно-правових відносин.
Існуючий конституційний лад України, передбачений її Конституцією, характеризується насамперед рядом загальних принципів, зокрема суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю. Конституційне право-це галузь, яка є сукупністю норм, що закріплюють основи Конституційного ладу України
Основні принципи конституційного ладу України:
принцип, згідно з яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найважливішою соціальною цінністю.
принцип народного суверенітету(згідно з яким народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади)
українська держава унітарна, суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова, з республіканською формою правління
організація і діяльність державної влади будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову
визнання і гарантування місцевого самоврядування
принцип верховенства права(згідно з яким закріплюється загальна підпорядкованість праву, пряма дія і застосування норм Kонституції).
24. Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.
Конституційний лад України - це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї.
Зміст конституційного ладу наповнюється тими правовідносинами, які визначені і гарантовані Конституцією України. Зокрема, розділи І, III, XIII визначають основні засади конституційного ладу України.
Розділ І Конституції України має назву "Загальні засади". Ця назва є вкрай невдалою, оскільки не відбиває змісту самого розділу. Назва розділу є половинчастою і незрозумілою, оскільки виникає питання: загальні засади чого регулює Конституція України. Українські парламентарі невиправдано залишили поза увагою структурну побудову радянських конституцій. Зокрема, розділ І Конституції СРСР від 7 жовтня 1977 року називався "Основи суспільного ладу і політики СРСР", містив п'ять глав: "Політична система", "Економічна система", "Соціальний розвиток і культура", "Зовнішня політика", "Захист соціалістичної Вітчизни". Таким чином, розділ І Конституції СРСР, який визначав загальні засади державного ладу, був чітко структурований.
Розділ І Конституції України є невеликим за обсягом - містить лише двадцять статей, які позбавлені будь-якої систематизації і становлять, скоріш за все, сукупність, ніж систему конституційних норм і принципів. Цей розділ Конституції України регламентує основи конституційного ладу України, містить базові положення системоутворюючого характеру, які визначають нормативне підґрунтя для розвитку інших конституційних положень. Особливість розділу І полягає в тому, що більшість його норм є нормами-принципами, які, з одного боку, визначають загальні стандарти конституційно-правового регулювання у суспільстві і державі, а з іншого - потребують нормативної конкретизації.
Розділ III Конституції України - "Вибори. Референдум" - розвиває ті положення, які в своїй основі закладені в її першому розділі, - принцип народного суверенітету, принцип народовладдя, принцип безпосередньої і представницької демократії.
Розділ XIII "Внесення змін до Конституції України" засвідчує фундаментальний характер Основного Закону України, його найвищу юридичну силу. Співвіднесеність положень цього розділу з явищем конституційного ладу має інструментальне значення: він містить положення про внесення змін до названих трьох розділів Конституції України, що конкретизують її вимогу про виняткове право народу визначати й змінювати конституційний лад в Україні.
Формування конституційного ладу відбувається на основі принципів, які закріплюють основи організації публічної влади та основи конституційного статусу суб'єктів конституційно-правових відносин. Такі принципи у своїй єдності становлять засади конституційного ладу.
Основними засадами конституційного ладу є:
* демократія;
o народний, національний та державний суверенітет;
o правовий статус особи;
* поділ влади;
- територіальна цілісність держави;
o визнання Конституції України нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили;
o законність і правопорядок;
* визнання і гарантування місцевого самоврядування;
* статус української мови як державної;
* політична, економічна та ідеологічна багатоманітність,
* суверенна І незалежна держава;
* правова держава;
* соціальна спрямованість держави.
Співвідношення конституційного та державного ладу.
Загальна характеристика конституційного ладу України буде неповною, якщо не дослідити витоки його формування. Конституційний лад - це не абстрактне явище, а множинна інституція, яка розвивається з категорії суспільного й державного ладу. Конституційний лад є об'єктивним якісним надбанням цивілізованого гуманістичного розвитку суспільства і держави.
Суспільний лад-це фактичний та реальний стан суспільних відносин, що існують у зв'язку із функціонуванням інститутів суспільства (політичних партій, громадських організацій). За змістом суспільний лад становить певну систему політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) та інших суспільних відносин.
Державний лад - це фактичний та реальний стан суспільних відносин, які існують у зв'язку з функціонуванням інститутів держави (парламенту, президента, правосуддя, правоохоронних органів та ін.). За змістом державний лад становить певну систему суспільних відносин, насамперед, політичного характеру щодо організації державної влади та здійснення владних повноважень.
Поза межами суспільства і держави виникнення, розвиток і функціонування конституційного ладу неможливі. Першоосновою виникнення конституційного ладу є державний лад, у свою чергу державний лад виникає на базі суспільного ладу. Поза межами соціуму, тобто людської спільноти, не може виникнути і розвиватися ні державний, ні конституційний лад. Відтак складається принцип трьохсистемної піраміди: суспільний лад, державний лад, конституційний лад. Історія виникнення такої "піраміди" може налічувати не одну тисячу років.
Конституційний лад співвідноситься із суспільним та державним ладом як частина і ціле, проте не кожний державний лад є конституційним. Державний лад є конституційним за умови здійснення публічної влади у державі та суспільстві правовим шляхом, який визначений конституцією або іншими легітимними нормативно-правовими актами. Тому конституційний лад набуває реального або фактичного стану лише за умови підпорядкування організації держави правовим приписам, які випливають із конституції держави. Отже, державний лад є ширшим поняттям, ніж конституційний, оскільки будь-який конституційний лад є завжди державним, а не навпаки.
За змістом конституційний лад становлять передбачені і гарантовані конституційними нормами державний та суспільний лад, основи національної безпеки, система безпосереднього народовладдя, правовий статус людини і громадянина, територіальний устрій, організація та діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, статус української мови як державної та інші виключно важливі інститути конституційно-правових відносин.
За формою конституційний лад становить передбачену Конституцією України форму держави, що є основним видом організації та діяльності суспільства й держави, а також форму безпосереднього народовладдя, наприклад, вибори, референдуми тощо.
В Україні повинен формуватися правовий, соціальний, демократичний конституційний лад, у центрі уваги якого має бути людина, тобто ЇЇ життя і здоров'я, честь, гідність і безпека, а також зміцнення громадянської злагоди і єдності як у суспільстві, так і в державі.
25. Народний суверенітет i його співвідношення з національним i державним суверенітетом. Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність адміністративних та інших органів держави.
Ідея суверенітету народу як носія державної влади остаточно сформувалася у XVIII ст., знайшла вираження при утворенні національних держав в Європі, про що свідчить ст. З Декларації прав людини і громадянина 1789 р.; нині визначення народу носієм (джерелом) державної влади міститься в конституціях Бельгії, Іспанії, Люксембургу, Польщі, Туреччини та ін.). У ст. 5 Конституції України записано: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і органи місцевого самоврядування". Суверенітет народу (народовладдя), закріплений у конституції,- це якісна характеристика демократії, демократичного режиму в державі; він передбачає забезпечення кожному громадянину політичної свободи і рівності. Без свободи і рівності громадян суверенітет народу, задекларований в конституціях, перетворюється на фікцію.
Основні права народу: 1) бути джерелом і носієм верховної влади в державі; 2) формувати представницькі органи влади; 3) делегувати свої повноваження представницьким органам влади; 4) мати свій статус у державі, що закріплюється в конституції; 5) брати участь у законотворчій діяльності та ін.