3. Суди загальної юрисдикції: система та компетенція.

Систему судів загальної юрисдикції складають:  1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний суд України. Місцеві суди – це місцеві загальні суди, а також місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Вони є основною ланкою судової системи, оскільки розглядають переважну більшість справ, цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних. Ці суди є такими судовими органами, які найбільш наближені до населення. Місцеві суди є судами І інстанції, тобто вони розглядають і вирішують справу по суті.  У відповідності з принципом територіальності в кожній адміністративно – територіальній одиниці утворюється свій місцевий суд (загальні) – у районі, районі в місті, міський або міськрайонний суд, у кожному військовому гарнізоні – військовий суд гарнізону. В кожній області, а також АРК, м. Києві та Севастополі утворені апеляційні суди ( загальні ). З урахуванням компетенції судів, специфіки розгляду і вирішення окремих категорій справ створюються спеціалізовані суди – господарські та адміністративні. В подальшому можуть створюватися й інші види спеціалізованих судів. Відповідно до Указу Президента України “ Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України” місцеві господарські суди утворені в областях, в АРК та м. Києві та Севастополі, тобто також з урахуванням принципу територіальності. Місцеві адміністративні суди передбачається створити у відповідних округах. Апеляційні спеціалізовані суди – це апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди, перші утворені у відповідних округах, мережа яких затверджена вказаним Указом Президента. Апеляційні суди є судами апеляційної інстанції, тобто переглядають рішення, вироки, постанови та ухвали місцевих судів, що не набрали законної сили, а також розглядають окремі категорії справ, віднесених до їх компетенції процесуальним законодавством по І інстанції. ( Наприклад кримінальні справи проти основ національної безпеки України, про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі; у цивільному судочинстві це, наприклад справи, де однією із сторін може бути місцевий суд району, району в місті і т. д., а також апеляційні суди розглядають справи по скаргах на рішення, дії, чи бездіяльність територіальної , дільничної виборчої комісії по виборах Президента ). Апеляційні господарські суди не мають визначених категорій справ, які б вони розглядали по суті як І інстанція, а відповідно до ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.  До вищих спеціалізованих судів України належать Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Вони переглядають рішення відповідних спеціалізованих місцевих судів у касаційному порядку. У системі судів загальної юрисдикції найвищим судовим органом є Верховний Суд України. Він має чітко окреслені повноваження, з яких майже виключено його право розглядати справи по І інстанції ( виняток становить справи по скаргах на рішення, дії чи бездіяльність ЦВК, а також заяви ЦВК про скасування реєстрації відповідної особи як кандидата у Президенти України – ст. 243, 243- 12, 243-16 ЦПК України ). В межах своїх повноважень ВСУ розглядає в касаційному порядку рішення загальних судів по справах віднесених до його підсудності, переглядає в порядку повторної касації рішення вищих спеціалізованих судів, винесених ними як касаційними інстанціями, у випадках передбачених законом, розглядає справи, пов’язані з виключними та винятковими обставинами. Він дає судам роз’яснення з питань застосування чинного законодавства та має інші повноваження. Організація системи судів загальної юрисдикції характеризується такими основними ознаками:  - єдністю системи судів загальної юрисдикції, тобто єдністю принципів організації та діяльності, єдиним правовим статусом суддів, обов’язковими єдиними для всіх суддів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов’язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності ( Державна судова адміністрація ); фінансуванням суду виключно з держбюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування. - Побудовою судової системи за принципами територіальності та спеціалізації - Стабільності судової системи. Суди утворюються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою ВСУ чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Основними функціями судової влади в Україні є здійснення правосуддя - цивільного, господарського, адміністративного і кримінального. На важливість цих функцій вказує і назва відповідного розділу Конституції України - "Правосуддя". Тобто судова влада, передовсім, асоціюється з правосуддям, що відображає сутність і зміст судової влади та призначення судів у суспільстві і державі.

Водночас функції судової влади не обмежуються виключно функціями правосуддя. Вони є багатогранними і різноманітними, тому слід говорити про множинність цих функцій.

Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Багатоманітність функцій судової влади відображується в множинності функцій Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції в Україні.

Функції судів загальної юрисдикції є основною складовою системи функцій судової влади загалом. Вони здійснюють правосуддя з цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ, тоді як Конституційний Суд України є єдиним органом конституційного правосуддя в Україні. Його функціонування поширюється на вирішення питань про відповідність Конституції України законів та Інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також на офіційне тлумачення Конституції і законів України.

Отже, функції судів загальної юрисдикції - це основні напрями та види діяльності судів загальної юрисдикції з метою розгляду й вирішення справ у сфері цивільного, господарського, адміністративного та кримінального правосуддя, що здійснюється виключно судами на підставах, у межах та порядку, які передбачені Конституцією України та законами.

Цим функціям властиві загальні та спеціальні ознаки (дієвий характер цих функцій; вираження в них сутності та змісту судової влади загалом; системний характер зазначених функцій; нормативна визначеність цих функцій і форм їх здійснення; наявність системи гарантій реалізації вказаних функцій тощо).