9. Доповідь (шпаргалка)

Завдання кожного учня: прочи­тавши текст параграфа, написати шпаргалку (це може бути схема, малюнок, короткий текст). Переда­ти шпаргалку сусіду, а той повинен розкрити зміст шпаргалки й оціни­ти її.

10. Філософська сімка

Філософи стверджують, що будь-який матеріал можна легко засвої­ти, розклавши його на сім полиць. Ними можуть бути такі філософ­ські категорії: особливе, одинич­не, зміст, форма, явище, сутність. Прочитавши матеріал, учні повинні самостійно виконати запропонова­ну процедуру. Це дуже дієвий і вда­лий прийом, але потребує поперед­ньої підготовки учнів до його вико­нання. Для цього вчителеві разом з учнями необхідно провести аналіз текстів. Після виконання завдання обговорюються результати, визна­чається найбільш удалий варіант.

11. Чомучка

Сутність такого прийому зводить­ся до такого: прочитавши текст, учні повинні сформулювати до нього шість журналістських запи­тань: Що? Де? Коли? Як? Чому? Навіщо?

12. Структура тексту

Увесь клас ознайомлюється з текс­том. Після виконання цього завдан­ня учнів об'єднують у чотири гру­пи: перша буде називатися «Вступ», друга — «Основна думка», третя — «Заключна частина», четверта — «Доповнення». Члени четвертої групи мають право брати слово після виступу кожної з попередніх трьох груп. Переказ тексту відбу­вається по черзі, причому вчитель може викликати будь-якого учня з кожної групи.

13. Складання підручника

Кожному учневі пропонується по­бувати в ролі автора підручника та написати текст параграфа для учнів різних категорій: слабких, середніх, сильних, дошкільнят та ін. Спочат­ку параграф читається, а потім учні переписують його зміст, орієнтую­чись на зазначену категорію.

14. Вправи з розвитку навичок роботи з текстом

• Закінчіть речення, що несе важ­ливу інформацію.

• Закінчіть абзац.

• Розташуйте речення в належно­му порядку.

• Вставте пропущені слова.

• Підтвердьте свою думку фразою з тексту та ін.

15. Лінгвістичні вправи

• Перерахуйте прикметники в тексті. З якими словами вони уз­годжуються? Що означають? До­беріть синоніми. Чи можна їх застосувати в даному випадку? Чи не змінюється зміст утворених словосполучень?

• Виберіть іменники з тексту. Доберіть прикметники до іменників. Дайте змістовну характеристику утвореним словосполучен­ням.

• Речення для коментування.« Учитель читає короткі речення. ( Завдання учнів — розкрити зміст того, про що йдеться в реченні.

• Систематизувати слова за змістовими ознаками. Учитель пропонує перелік слів, до складу якого входять поняття, факти, ознаки; й інші елементи знань. Завдання полягає у групуванні понять за смисловими ознаками.

Визначення різних видів зв'язків між поняттями. Прикладами таких зв'язків можуть бути рід — рід, рід — вид, причина — наслідок, вид — вид та ін.

16. Вправи на виявлення ступеня розуміння тексту

• Виберіть правильний варіант відповіді на запитання.

• Порівняйте об'єкти.

• Підготуйте запитання з теми,

• Застосуйте знання для виконан­ня вправи.

Ігрові ситуації

Педагогічні можливості гри були помічені давно. Роль гри в люд­ських відносинах підкреслювали ще Платон і Монтень. Значення і гри в навчанні відмічав Ян Амос Коменський.

Сьогодні вчені ствер­джують:

1. Гра — це діяльність, яка полягає в інтеракції між окремими учнями або групами учасників, об'єднаними для реалізації певних цілей.

2. До основних понять, що характе­ризують дидактичні ігри, належать: об'єкт, який моделюється; процес, що моделюється; сценарій, у яко­му описуються правила гри, об'єкт і предмет; засоби гри; регламент, учасники ігрового процесу.

3. Підготовка рольових, імітацій­них, стимуляційних ігор має:

• відбуватися на основі логіки виробничої діяльності, вид і сфе­ра якої відображається у грі;

• ураховувати не всю різноманіт­ність факторів, що впливають на її перебіг, а лише основних;

• включати створення методичної інструкції для проведення гри, рольових інструкцій для учасни­ків, необхідного роздавального матеріалу;

• будуватися таким чином, щоб не вимагалося постійного втручан­ня керуючого;

• передбачати систему стимулюю­чих, заохочувальних і караючих заходів.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу перш за все у комплексі з іншими мето­дами впливу. Практика застосу­вання ігор засвідчила, що гра має, крім позитивних аспектів впливу на учнів, ще й негативні, які прояв­ляються в додаткових витратах часу на підготовку, відволіканні уваги на продуктивну діяльність, порушенні дисципліни та ін.

Із цих причин педагоги більше схи­ляються до використання на уроках не ігор, а ігрових ситуацій. Сюжети деяких з них наводимо нижче.