13. Напишіть переказ.

ЗЕМЛЯ

Споконвіку люди вважали землю матір'ю, яка завжди зігріє своєю ласкою, нагодує, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі – вважали наші предки. Своїм життям і добробутом людина зобов'язана насамперед їй. Вона і народжує, і ховає. Стародавня народна приповідка мудро вчить : "Держімося землі, бо земля держить нас. "

Українці споконвіку любили й шанували батьківський край. Вони пишалися своєю рідною землею.

У нашій мові збереглося багато пестливих слів, з якими люди зверталися до неї (земелька, землиця, земленька). Її гладили натрудженими руками, ніби набираючись здоров'я від теплого родючого ґрунту

Здавна існував звичай : від'їжджаючи у далекі краї, брати з собою грудочку рідної землі. У такий спосіб люди прагнули зберегти зв'язок з могутньою силою, що породила і благословила їх на життя.

Люди ставилися до землі, як до живої істоти, що відчуває і ласку, і біль. Влучно відтворив народні уявлення про землю український письменник Борис Грінченко : " Земля жива, - вона все чує й знає. Як люди гарні до неї, вона радіє і пособляє їм, а як – ні, то плаче й гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона – наша мати, вона свята ! Її цілувати треба, кланяючись…"

Найміцнішою у наших предків вважалася клятва землею. Присягаючи, її цілували і навіть їли.

Чесна праця завжди вважалася найбільшим виявом поваги до землі, яка чекає від людини допомоги і дбайливого догляду. Захаращена бур'яном, вона не може вільно дихати. Спрагла від спеки, хоче пити.

Земля сподівається на людські руки. Вона щедро віддячує людям за їхню працю. В Україні завжди засуджували нероб, які не докладали рук до своєї землі, не піклувалися про її здоров'я, силу та красу. Отже, праця на землі вважалася святим обов'язком людини. Українці ніколи не уявляли власного щастя без дбайливо обробленої ниви чи городу. Про це складали пісні ("Ой у полі", "Ой у полі нивка ", " Ой у полі плужок оре " та інші), в яких народ оспівував хліборобську працю, що була основою добробуту, злагоди і сімейного щастя.

У народних уявленнях земля завжди була символом багатства, яка давала найдорожче – хліб.

Народ твердо вірив у те, що наполеглива праця на власній землі приносить не тільки багатство, а й задоволення та радість. Хліб цінували більше за золото.

Люди завжди захоплювалися красою та багатством хлібної ниви. Уважно спостерігаючи за полем, вони навчилися помічати та поетизувати найменші зміни у його вигляді впродовж року.

Людина завжди поважала землю, яка в свою чергу оберігала і плекала людське життя. Так було колись і має бути завжди. Але земля не прощає наруги, образи, жорстокості. Вона не любить лінивих і байдужих. Земля чекає на доброго і дбайливого господаря, для якого заповіддю могли б стати такі слова поета Віктора Кочевського : " Не ображай землі насінням кволим, Сліпим огріхом, клопотом мізерним. Хто чисту совість має перед полем, Тому воно віддячить чистим зерном." (За Г. Тарасенко, 438 слів.)

Творче завдання : а) доповнити текст власними роздумами про ставлення до землі ; б) образ землі в українській літературі.

Тестування (див. нижче)

Відповіді:

Варіант 1 : 1б, 2б, 3г, 4г, 5в, 6б, 7г, 8а, 9г, 10 а,

11. 1в, 2г, 3д. 4б;

12. – 1б, 2в, 3а, 4д

Варіант 1

1. Поширене означення потрібно відокремлювати комами в усіх реченнях, КРІМ

А Лежить дорога золотом прошита.

Б Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.

В По вінця сповнені краси шумлять смерекові ліси.

Г До колосків налитих туго моя прихилена душа.

2. Перед і після виділеного сполучника НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено)

А Явори й долини залила імла і несмілі й кволі встали зорі.

Б Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

В Я кличу сонце і припале сріблястим порохом з долин воно пливе.

Г Нависло низько хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять чайки.

3. Немає вставного слова в реченні (розділові знаки пропущено)

А Справді дощ перестав.

Б Може осінь схоче в гості завітать?

В Деревам щось напевне сниться.

Г Зроби кревно та з’їж певно.

4. Правильно розставлено розділові знаки в реченні

А На ясні зорі, і на тихі води щемлива доле виведи мене.

Б На ясні зорі, і на тихі води, щемлива доле , виведи мене

В На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле виведи мене

Г На ясні зорі і на тихі води, щемлива доле, виведи мене

5. Після виділеного сполучника НЕ треба ставити кому в реченні

А І тихо засвітиться в пам’яті обрис кого забуваючи все ще люблю.

Б Уже кінець дороги видко хоча здається ще й не жив.

В І досить руку простягнути щоб за край світу засягнути.

Г І знову ожиє у серці розбитім огонь що здавалось давно вже погас.

6. НЕ потрібно відокремлювати комами поширене означення в реченні (розділові знаки пропущено)

А Ворог дезорганізований раптовістю нічної атаки не встиг учинити будь-якого опору.

Б Дихав пахощами трав оповитий нічною тишею степ.

В Мій чорний день хитнувся і розтанув гарячим сонцем спалений згори.

Г А думки мої натхненні та квітчасті опадають вересневим жовтим листям.

7. Ускладнене вставним словом речення

А Про це знає навіть дитина.

Б На жаль її не розраховуй!

В Білястим здавалося тонко вібруюче листя.

Г А там кажуть з гір усю країну видно.

8. Одиничний дієприслівник не потрібно відокремлювати комою в реченні (розділові знаки пропущено)

А Рушниця в його руках стріляла не хиблячи (М. Трублаїні)

Б Поснідавши господар і Сахно рушили в путь (Ю. Смолич)

В Пливе місяць молоденький розігнувши роги. (Бор.)

Г Не піймавши не кажи що злодій. (Нар. тв..)

9. Правильно розставлено розділові знаки у реченні із звертанням

А Бачу матір стареньку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую рідненька.

Б Розпрягайте, хлопці коні, та лягайте спочивать.

В Вийди, коханая працею зморена, хоч на хвилиночку в гай.

Г Порадь мені, Зірнице-мати, де мені пари шукати.

10. Речення із вставним словом

А Син княгині Ольги, Святослав, переповідають, був дуже відважний, хоробрий.

Б Перше, що зробила Ольга, отримавши владу, - це помстилася древлянам за смерть свого чоловіка князя Ігоря.

В Месники намагалися втекти з міста, але воно було оточене дружинниками.

Г Якось у Франції, за часів Луї ХІУ, на одному з бучних королівських бенкетів усім гостям роздали картки з переліком правил поведінки.

Д Від морозу захололо не лише повітря, а й вітер. (М. Трублаїні)

Завдання на встановлення відповідності

11. Установіть відповідність

Відокремлений член речення	Приклад
1.Додаток	А Красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці.
2.Відокремлена обставина	Б Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.
3.Вставне слово	В Ніщо не навіки, окрім марного.
4.Звертання	Г Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ї, і на горі.
	Д Отут, бувало, із-за тину вилась квасоля по тичині.

12. Установіть відповідність

Характеристика речень	Приклади
1. Просте, ускладнене однорідними членами	А Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села. (Д. Чуб)
2. Просте, ускладнене відокремленим означенням	Б То були кроки осені, чи луни, чи печалі його. (М. Стельмах)
3. Просте, ускладнене відокремленою обставиною	В Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння. (Є Гуцало)
4. Складне	Г Король Бела, гадаю, не відмовить прислати військо на поміч. (В. Малик)
	Д В житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку. (М. Коцюбинський)

Козачук Г. О. Українська мова : Практикум : Начальний посібник – 2-ге вид.. переробл. і доповн. К. : Вища школа, 2008. – с. 316-356. Вправа 490, 480

Бєляєв О. М. та ін.. Українська мова. Освіта, 1998. с. 118. Вправа 254