Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух.. Конспект прочитаного План роботи

1.Способи запису прочитаного (почутого)

2. Прослухати тест. Скласти, згідно плану тексту, тези почутого

3. Написати конспект статті.

4. Переказати зміст статті (усно)

1. Робота з таблицею.

- Які способи запису прочитаного (почутого) вам відомі?

- Побудуйте відповідь, користуючись інформацією, наведеною в таблиці

Спосіб запису	Пояснення
План	Найкоротший вид запису прочитаного або почутого, в якому тільки перераховуються висвітлені в тексті (статті, лекції, художньому творі) питання; пункти плану – це перелік мікротем
Тематичні виписки	Фрагменти тексту – абзаци, речення, певні терміни чи образні вислови, - що є важливим з погляду читача, слухача; виписки групуються за тематикою і можуть творчо використовуватись неодноразово
Тези - цитатні - вільні - змішані	Короткий виклад основних думок автора; щоб скласти тези, треба : а)прочитати текст; б)продумати його зміст; в)визначити ідею; г)викласти основні положення, які нумеруються
Конспект - цитатний - вільний - змішаний	Найбільш розгорнута форма запису, яка відповідає планові тексту, це найдосконаліша форма запису в процесі самостійної роботи над книгою; з кожної частини записуються ті думки, факти, які розкривають зміст тексту; деталі опускаються

2. Прослухати тест. Скласти, згідно плану тексту, тези почутого

- Доповніть розповідь іменами українських письменників з діаспори, іншими знаменитими українцями, що зробили вагомий внесок у розвиток України

Українці у світі

«Нашого цвіту – по всьому світу», - говорить народне прислів’я. Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомишся з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною подвижницькою діяльністю. Ще зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лайливим. Вважалося, що за кордоном живуть українці, яких називали «зрадниками батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепенцями». Виявилося, що там живуть українці складної долі, яким дорога Україна, котрі не тільки зберегли мову, звичаї, традиції, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

Упродовж ХХ століття мільйони українців покинули свої домівки в пошуках кращого життя на чужині. Вчені виділяють чотири основні хвилі імміграції українців за кордон: перша хвиля – з кінця ХІХ ст. до 1914 року; друга - імміграція в міжвоєнний період; третя – друга світова війна і «переміщені особи»; четверта – виїзд українців на заробітки в же в незалежній Україні.

Українство в США, Канаді, Німеччині, Чехії, Словаччині, Румунії, Бразилії, Австрії, Франції, Аргентині та інших країнах – це велика кількість культурних, політичних, релігійних організацій і центрів, наукові установи й заклади, зокрема Гарвардський інститут українознавства, Українська вільна академія наук і Наукове товариство імені Т. Шевченка в США, Канадський інститут студій, Український вільний університет у Мюнхені. Це багато видавництв, газет, журналів, музеїв, бібліотек, церков, товариств, фондів та фундацій.

Приємно дивує стурбованість більшості співвітчизників за кордоном долею України. Вони діляться досвідом, асигнують кошти, щоб незалежна Україна як повноцінна цивілізована держава якнайшвидше долучилася до світового співтовариства. Так, Тетяна та Омелян Антоновичі, визнані авторитети в українській громаді в США, - фундатори недержавної премії (існує вже понад 10 літ) за праці, що розкривають історію та культуру народу. Першим її лауреатом став Василь Стус. Багато зробив для популяризації української мови «українець, який не захотів бути бідним», - Петро Яцик, фінансувавши конкурс знавців української мови, який тепер носить його ім’я і котрий став проводитись щорічно.

Без знання української діаспори не матимемо цілісного уявлення про національну самобутність українства, його перспективи державотворення. (Із кн.. «Уривки з народознавства»).

- Скористайтесь довідкою

Діаспора – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками.

Міграція – переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу.

Імміграція – в’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання.

Еміграція – переселення зі своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.