Методичні рекомендації до вивчення питань теми

Тема про міжнародно-правове визнання є однією з найскладніших для розгляду через невизначеність із поняттям самого визнання та відсутність його нормативної регламентації у міжнародному праві. Разом із тим проблема визнання новоутворених держав набула особливого значення останнім часом.

На початку розгляду теми необхідно звернути увагу на теорії визнання, бо саме вони впливають на розуміння цього явища міжнародною спільнотою і, як наслідок, на його практичне застосування. Важливо уяснити різницю між конститутивною та декларативною теоріями, визначитись із тим, яка з цих теорій знаходить підтримку у наш час.

Розглядаючи практичні аспекти надання визнання суб’єктам міжнародного права, варто зупинитися на процедурі визнання, а також визначитись із його видами. Аналізуючи визнання ad hoc студенту необхідно розуміти, що у цьому випадку визнання як таке відсутнє, однак сторони вимушені установити відносини задля досягнення певної мети.

Різноманітність суб’єктів міжнародного права спричиняє певні особливості також у їхньому визнанні. Це дозволяє говорити про різновиди визнання за критерієм дестінатора, тобто того суб’єкта, якому призначене визнання. Звісно основним різновидом визнання виступає визнання держав. Крім нього, цікаво зупинитись також на визнанні урядів держав, які приходять до влади через зміну внутрішньої ситуації у країні.

Правонаступництво у міжнародному праві, як і міжнародне визнання, щільно пов’язане із міжнародною правосуб’єктністю. Вивчаючи питання цієї теми студентові корисно ознайомитись із загальною теорією правонаступництва у праві, найбільш відомим прикладом якого є спадкування. Слід пам’ятати, що за загальним правилом при правонаступництві до правонаступника переходять не тільки права, а й обов’язки попередника.

Правонаступництво у міжнародному праві традиційно стосується саме держав. Його можуть спричинювати різні юридичні факти, серед яких основними виступають різноманітні територіальні зміни. Згідно із загальним підходом у теорії міжнародного права питання правонаступництва не повинно поставати у випадку зміни уряду держави внаслідок революцій, державних переворотів тощо, адже держава, незалежно від її керівництва, продовжує бути пов’язаною своїми міжнародними зобов’язаннями. Однак це не завжди мало місце на практиці. Корисно у цьому питанні проаналізувати ситуацію, що склалася після заміни царського уряду в Росії радянським у 1917 р. Необхідно також зупинитись на питанні континуітету держав.

Вивчаючи тему, студенти мають бути готовими дати визначення таким поняттям, як «об’єкти правонаступництва», «момент правонаступництва», перерахувати види правонаступництва, наводячи їхні приклади. Необхідно вміти пояснити сутність принципу tabula rasa, що інколи застосовується до правонаступництва, перш за все, постколоніальних держав.

Дослідивши загальнотеоретичні підвалини правонаступництва у міжнародному праві, маємо зупинитися на більш детальному розгляді ситуацій, пов’язаних із переходом міжнародних прав та обов’язків стосовно того чи іншого об’єкта правонаступництва за умов різних територіальних перетворень. Зокрема, цікаво розглянути, як відбувається правонаступництво держав щодо міжнародних договорів, державної власності, державних боргів та державних архівів у випадку розділу однієї держави-попередника на декілька держав-правонаступників, а також у випадку об’єднання декількох держав-попередників у одну державу-правонаступника.

У процесі вивчення питань правонаступництва щодо державної власності та державних боргів при розділі держави-попередника треба враховувати, що, як правило, така держава не розділяється на абсолютно рівні частини, а отже, й при розподілі її прав та обов’язків не можна користуватися принципом рівності. У цьому контексті слід пам’ятати термін «справедлива доля» та вміти пояснити принципи її рахування.

На завершення розгляду теми, необхідно зупинитися на питаннях правонаступництва України після розпаду СРСР. Серед них найбільшу увагу слід приділити питанню розподілу зовнішнього боргу та закордонної власності СРСР, його золотовалютного та алмазного фондів, розглянути питання правонаступництва щодо ядерної зброї.