17 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького кафедра фтизіатрії і пульмонології

Обговорено та схвалено на

методичних зборах кафедри

від 30 серпня 20012 року

Протокол № 1

Підпис ...................................

Лекція № 4 Профілактика туберкульозу

(лекція для студентів 4-го курсу медичного факультету)

Лекцію підготувала

кандидат медичних наук,

доцент

Чуловська Уляна Богданівна

Львів – 2012

Профілактика туберкульозу складається із комплексу різних заходів. Всі профілактичні заходи взаємопов’язані і повинні здійснюватися з урахуванням величини резервуару туберкульозної інфекції.

Розрізняють наступні види профілактики туберкульозу:

• специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація),;

• хіміопрофілактику;

• санітарну;

• соціальну.

Профілактика туберкульозу, виходячи із характеру епідемічного процесу, повинна проводитися за такими основними напрямками:

• профілактичні заходи серед всього населення (щеплення і ревакцинація, соціально-економічні, санітарно-освітні та загально-санітарні заходи);

• профілактичні заходи серед груп ризику щодо туберкульозу (диспансери­зація хворих і контактів, хіміопрофілактика, оздоровлення);

• профілактичні заходи у вогнищах туберкульозної інфекції (оздоровлення вогнища, дезинфекція, ізоляція бактеріовиділювача, хіміопрофілактика).

Специфічна імунопрофілактика туберкульозу. Специфічна профі­лактика туберкульозу – це вакцинація і ревакцинація вакциною бцж, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.

В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовується вакцина туберкульозна (БЦЖ) – суха для внутрішньо­шкір­ного введення. Вакцина БЦЖ – це живі мікобактерії вакцинного штаму БЦЖ-1, ліофільно висушені у 1,5 %-вому розчині глютамінату натрію. Вона має вигляд білої висушеної маси. Вакцину БЦЖ застосовують внутрішньошкірно у дозі 0,05 мг в об’ємі 0,1 мл. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя.

Перша ревакцинація БЦЖ дітей (вакцинованих при народженні) вико­нується у 7-річному віці, друга ревакцинація БЦЖ – у 14-річному віці. Введення вакцини під шкіру не припустиме, бо при цьому може утворитися холодний абсцес.

Вакцинація новонароджених протипоказана у таких випадках:

• недоношеність, коли маса тіла при народженні менша 2000 г. Однак, діти з масою тіла 2000 г і більше прищеплюються вакциною БЦЖ-М у полого­вому будинку.;

• дітям, які мають відведення від щеплень у пологовому будинку, проводиться щадяча вакцинація препаратом БЦЖ-М у дитячих поліклініках після зняття протипоказань;

• нутрішньоутробна інфекція;

• гнійно-септичні захворювання;

• гемолітичне захворювання новонароджених (середньотяжка та тяжка форми);

• тяжкі пологові травми з неврологічною симптоматикою;

• генералізовані шкірні ураження;

• будь-які гострі захворювання;

• генералізована інфекція БЦЖ, виявлена в інших дітей у сім’ї. Дітей, не вакцинованих у період новонародженості, щеплять вакциною БЦЖ-М через 1-6 місяців після одужання;

• дітям у віці 3 місяців і старшим попередньо проводить пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.

Наказом МОЗ України від 29.07.1996 р. № 233 "Про затвердження інструкцій щодо надання медико-санітарної допомоги хворим на туберкульоз" передбачена й щадна активна специфічна профілактика туберкульозу. Вона застосовується з допомогою вакцини туберкульозної БЦЖ-М або половинної (0,025 мг) дози вакцини туберкульозної БЦЖ. Вакцину БЦЖ-М застосовують внутрішньошкірно в дозі 0,025 мг у 0,1 мл розчину.