Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Strakhuvannya_shpora.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
218.3 Кб
Скачать

9.Механізм управління ризиками в страхуванні.

Управління ризиком - процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику. Існують такі механізми управління ризиками: диверсифікація; мінімізація; самострахування; страхування. Отже, страхування виступає одним із методів іправління ризиками. З другого боку страхова компанія є суб’єктом і ринку і сама схильна до ряду ризиків. Таким чином, ризики пов’язані зі страховою діяльністю поділяються на 2 види: ризики, що приймаються по договорах страхування (ризики пов’язані з життям, здоровям, працездатністю; ризики пов’язані з використанням майна; пов’язані з нанесенням шкоді 3й особі) і ризики пов’язані з обслуговуванням договорів (ризик андерайтингу; ризик неефективного перестрахування; ризик управління страховим портфелем). Також у страхової компанії є ризики, не пов’язані зі страховою діяльністю, які в свою чергу поділяються на ризики внутрішнього та зовнішнього середовища.

Ризик-менеджмент вважається найбільш ефективною системою управління ризиками, яка охоплює три послідовні етани:

1. Ідентифікація ризиків (встановлення ризику) — систематичне виявлення джерел ризику, визначення факторів ризику, їхньої класифікації та попередньої оцінки значущості кожного з цих факторів.

2. Аналіз ризику — комплексна діагностика ризиків за допомогою різних методів: емпіричного, статистичного, спостереження, документального обліку та ін.

3. Оцінка ризиків здійснюється за допомогою актуарних розрахунків, які передбачають застосування статистичних і математичних методів.

4. Контроль за ризиком — призначений для часткового або повного усунення ризиків при оптимальному співвідношенні різних способів: усунення ризику, зменшення, локалізації або поділу

5. Фінансування ризику проводиться за рахунок створення страхових фондів, що формуються для здійснення виплат при настанні страхових випадків.

10. Системи страхування та особливості їх застосування.

В організації страхового забезпечення, яке визначає обсяг відповідальності страховика і включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі настання страхових випадків, розрізняють такі системи страхування:

1) пропорційної відповідальності;

2) першого ризику;

3) "дробної частки";

4) за відновною вартістю;

5) граничного страхового забезпечення.

1. Страхування за системою пропорційної відповідальності — організаційна форма страхового забезпечення, за якою передбачається виплата страхового відшкодування у наперед фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується у розмірі тієї частини збитку, в якій страхова сума складає пропорцію відносно оцінки об'єкта страхування, і розраховується за формулою:

Q=З*С/Ц

де Q – страхове відшкодування, грош. один.; S – страхова сума за угодою, грош. один.; Ц – вартісна оцінка об'єкта страхування, грош. один.; З – фактична сума збитків, грош.один.

2. Страхування за системою першого ризику — організаційна форма страхового забезпечення, що передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше наперед визначеної сторонами страхової суми. Під "першим ризиком" у цьому випадку розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми. При страхуванні за такою системою збитки у межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються в повному обсязі, а збитки, які перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються.

3. Страхування за системою "дійсної вартості" — організаційна форма страхового забезпечення, яка передбачає відшкодування тільки частки вартості об'єкта страхування, що приймається за оціночну вартість майна. Якщо оціночна вартість відповідає дійсній, то тоді система страхування "за дробною часткою" відповідає системі страхування за першим ризиком.

4. Страхування за відновною вартістю означає, що відшкодування збитків проходить за ціною нового майна аналогічного виду і призначення. Знос майна не враховується, тобто діє принцип "нове взамін старого". Така система забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника

5. Система граничного страхового забезпечення передбачає, що відшкодування збитків проходить за різницею між завчасно встановленою межею (лімітом) і досягнутим рівнем доходу (прибутку). Якщо у зв'язку зі страховим випадком рівень доходу страхувальника виявився нижче визначеної межі, то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим доходом. Найчастіше така система використовується при страхуванні прибутків та інших фінансових ризиків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]