Голландський клієнт запитує про котирування для купівлі ієни за гульдени.

• Який курс запропонує йому банк? Аналогічно до 1.

3. Англійська фірма має потребу продати італійські ліри за фунти стерлінгів.

• Який курс визначить банк? Аналогічно до 1.

Спотові курси

Завдання 5. Охарактеризуйте «хеджування» валютних ризиків. Інструменти хеджування.

Хеджування – це купівля і продаж ф’ючерсних контрактів з метою уникнути ризику зміни цін та ризику готівкових(реальних продаж).

Мета хеджування полягає в переносі ризику зміни ціни з однієї особи на іншу; при цьому найчастіше першу особу іменують хеджером, а другу – спекулянтом.

Процес хеджування реалізується за допомогою похідних фінансових інструментів. Як правило причиною для існування похідних інструментів – майбуття невизначеність, як основа існування страхового ринку. Більшість похідних цінних паперів – це угоди на термін, виконання яких відноситься до визначеного майбутнього терміну операції. Основне призначення похідних інструментів – хеджування ризику, пов’язаного з непередбаченим коливанням цін на ринку реальних активів.

Валютний ф’ючерс – термінова угода на ринку, що передбачає купівлю – продаж визначеної валюти по зафіксованому курсу на момент укладання угоди з виконанням у майбутньому через визначений термін.

Перевагою ф’ючерса перед форвардним контрактом – це висока ліквідність і постійне котирування на валютному ринку. При допомозі ф’ючерсів контрагенти мають можливість страхувати свої валютні операції.

Валютний своп – валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж валюти на умовах „свот” із одночасним продажем (або купівлею) тієї ж валюти на певний термін на умовах „форвард”, тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різнии датами валютування.

Угоди „своп” є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями „аутрайт”. Вони використовуються для нейтралізації (мінімізації) валютних ризиків під час здійснення операції „аутрайт”. Вони широко здійснюються не тільки між комерційними банками, а теж між центральними банками у вигляді угоди про взаємне кредитування в національних валютах.

Валютний опціон – термінова угода двох сторін – продавця і покупця опціону, внаслідок якої покупець отримує право (а не зобовязання) купити у продавця або продати йому в майбутньому визначену суму інвалюти за обумовленим валютним курсом чи за курсом визначеним на день обміну.

Залежно від характеру прав, яких може набути покупець опціону розрізняють:

- опціон „кол” (call) – контракт, що надає покупцеві опціону право купити певну суму однієї валюти в обмін на іншу;

- опціон „пут”(put) – це контракт що надає покупцеві опціону право продати певну суму однієї валюти в обмін на іншу.

Валютний арбітраж – це продаж певної валюти на одному валютному ринку з одночасною купівлею цієї ж валюти на іншому ринку.

Слід підкреслити, що арбітражні операції мають велике економічне значення для всього фінансового ринку, оскільки втручання арбітражерів дає змогу забезпечити взаємозв’язок курсів валют і регулювання ринку, що сприяє тимчасовому вирівнюванню валютних курсів на регіональних ринках.

Отже, похідні фінансові інструменти - свопи, опціони, форварди та фючерси з’явились на євроринку в 70 - х роках і стали органічним доповненням до основних фінансових інструментів. Вони сприяють ефективнішому управлінню фінансовими ризиками, безпечнішому фінансовому посередництву на міжнародному ринку.

Вони дали змогу як позичальникам, так і кредиторам захистити очікувані прибутки від впливу процентного та валютного ризиків, використати арбітражні можливості євроринків, а при сприятливій кон’юнктурі ринку реалізувати спекулятивні стратегії.

Білет № 4

Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод. Першочерговою і необхідною умовою здійснення міжнародної торговельної операції є зовнішньоторговельний контракт, який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність за проведення операції. При складанні контракту велике значення має правильне визначення валютно-фінансових і платіжних умов угоди, від яких залежить рентабельність зовнішньоторговельних операцій, своєчасне отримання платежу, виконання обов’язків за контрактом, страхування сторін від валютних ризиків.

Кредитування учасників ЗЕД. Кредитування учасників зовнішньоекономічної діяльності відіграє суттєву роль в умовах загострення конкуренції на світових ринках. Залежно від того яка зовнішньоекономічна операція покривається  за рахунок позикових засобів, банки надають підприємствам фінансові або комерційні кредити. Кредитування здійснюється традиційними методами (овердрафт, кредит вексельний, фірмовий, обліковий, акцептний, за відкритим рахунком) та нетрадиційними методами (факторинг, форфейтинг, лізинг).

Банківська гарантія - первинне, незалежне зобов’язання банку-гаранта (у письмовій формі) провести платіж за уявленням письмової вимоги відповідно до умов даного зобов’язання і інших документів, наявність яких обумовлена в гарантії.

Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) ЦП, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого Ф. к. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання Ф. к. можуть пред'являтися винятково емітенту такого Ф. к.

Завдання 2. Обґрунтуйте методику визначення дисконту при здійсненні форфейтингових операцій.

Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту.

На відміну від операції факторингу, вартість якої визначається за методикою контокорентного кредитування, вартість форфейтування включає комісійну винагороду та дисконт. Причому метод дисконтування застосовується не лише щодо вимог, оформлених векселем, а й стосовно інших боргів.

Дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки.

С = К*Т*П/360*100, де

С – сума дисконту

К – номінальна сума векселя

Т – строк від дня обліку до дня платежу, днів

П – ставка врахування, %

360 – розрахункова тривалість річного періоду, днів.

Ставка дисконтування залежить від багатьох факторів: кредитоспроможності боржника, наявного кредитного забезпечення, строків погашення боргових зобов’язань, попиту та пропозиції на ринку форфейтингових послуг, середніх ставок на кредитному ринку.

Завдання 3.

1. Платіжний баланс: балансовий рахунок міжнарод­них операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосп. зв’язків країни у формі співвідношення над­ходжень та платежів;

2. Вартість у цінах, вказаних в рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону та інші накладні витрати: експортна вартість

3. Форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов’язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за договором проти передачі останньому документів (фінансових, комерційних) і перерахувати її експортеру: міжнародне інкасо

4. Форма міжнародних торговельних безготівкових розрахунків, яка полягає в дорученні банку однієї країни банку іншої країни здійснити оплату документів за відвантажений товар за рахунок спеціально заброньованих грошових коштів: міжнародний акредитив;

5. Рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням банку іншої країни на підставі кореспондентської угоди: міжн. кореспондентський рахунок;

6. Рахунок банку однієї країни у банку-кореспонденті ін країни, на якому відображено взаємні платежі: міжнародний рахунок «ностро»;

Завдання 4.

Задача.

Українська фірма АТ «Зоря» здійснює поставки за кордон партію сировини вартістю 12 000 дол. США.

Поставка сировини за зовнішньоторговим контрактом передбачено здійснювати на умовах FOB.

• сума витрат на перевезення складає 1400 дол. США.

• страхування – 6000 дол. США;

• митні витрати – 20% вартості контракту.

Розв’язок.

Термін Франко борт означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинний нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Купівля-продаж товару на цій умові передбачає обов'язок продавця за рахунок своїх сил і засобів доставити і занурити товар на борт судна. Умова FOB передбачає відповідальність продавця за стан товару, пошкодження і втрати до моменту його доставки на борт судна. В цьому випадку в ціну реалізації включаються безпосередньо ціна товару, а також транспортні і інші витрати по доставці його на борт судна.

Завдання 5. Охарактеризуйте поняття та методи прогнозування валютних курсів.

Валютний курс представляє собою ціну грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само, як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну основу та коливається залежно від попиту та пропозиції.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:

- подолання національних обмежень грошової одиниці;

- локальна цінність грошової одиниці перетворюється в міжнародну;

- виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;

- сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.

На валютний курс впливають такі фактори, як зміна обсягів ВВП, стан торговельного балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, відсоткові ставки, перспективи політичного розвитку, державне регулювання валютного курсу.

У реальній практиці міжнародних відносин в умовах паперово-грошового обігу застосовуються наступні два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі або гнучкі.

Щодо методів, то спочатку проводиться фундаментальний аналіз, тому що він дозволяє визначити реальну вартість валюти і порівняти її з поточним ринковим курсом, тим самим даючи відповідь на питання щодо майбутньої тенденції на ринку. Фундаментальний аналіз вивчає фактори, які впливають на валютний курс, іншими словами фундаментальний аналіз - це вивчення політики і економіки країн, валюти яких нас цікавлять. В межах цього аналізу вивчаються різні повідомлення про валютно-фінансові події в світі, новини економічного і політичного життя як окремих країн, так і світового співтовариства в цілому. Аналіз всього цього допомагає зрозуміти, що буде відбуватися з курсами валют надалі. Тут важливою виявляється інформація про роботу бірж і крупних комерційних банків, облікова ставка центрального банку, економічний курс уряду, можливі зміни в політичному житті, різноманітні чутки і очікування. Все це являється фундаментальними факторами. Про них дізнаються з новин або з різних економічних джерел. Фундаментальний аналіз є одним з найскладніших видів аналізу і, в той же час, одним з ключових для прогнозування цін на світовому ринку. Він є складним, тому що одні й ті ж чинники надають в різних умовах неоднакові значення на ринку або з вирішальних можуть стати абсолютно незначними. Також, фундаментальний аналіз дозволяє виявити як довгострокові, так і короткострокові зміни валютних курсів.

Під технічним аналізом розуміють дослідження динаміки ринку за допомогою графіків для прогнозування майбутнього напряму руху цін.

Переваг технічного аналізу є дуже багато, так як він є сприйнятливим аналізом. Так як щодо фундаментальних показників, то поки людина попробує їх знайти, осмислити, зрозуміти чи компаніє є прибутковою чи збитково, то пройде дуже багато часу. А в торгівлі в середині дня часто приходиться приймати рішення за лічені секунди і технічний аналіз допомагає в цьому більше. Технічний аналіз не шукає причини того, чому ціна змінює свій напрям. Необхідно зрозуміти, куди вона рухається.

Отже, технічний і фундаментальний аналізи досліджують стан ринку та динаміку валютних курсів на ньому. Для найточнішого прогнозування валютних курсів, потрібно застосовувати ці два методи в сукупності.

Найбільш поширеним та таким, що часто емпірично підтверджується є підхід платіжного балансу. Згідно нього, валютний курс залежить від стану платіжного (насамперед торговельного) балансу. Погіршення стану торговельного балансу призводить, як правило, до зниження курсу національної валюти, якщо не вжиті відповідні попереджуючі заходи. Така ситуація пояснюється тим, що резидентам для оплати своїх зовнішньоторговельних трансакцій не вистачатиме забезпечуваних надходженнями з-за кордону валютних ресурсів. Ринок вийде зі стану рівноваги, оскільки попит на іноземну валюту перевищить пропозицію. Разом з тим, цей підхід є занадто спрощеним щодо уявлень про рівновагу платіжного балансу. Він враховує чинники стану тільки поточного рахунку і не враховує чинники, пов’язані з рухом капіталу.

Отже, прогнози валютного курсу, що робитимуться для прийняття інвестиційних рішень, не будуть враховувати такий серйозний чинник як приплив-відплив капіталу, тобто будуть недостовірними. Практика міжнародної економіки має достатньо підтверджень цього.

Білет № 5

Товаророзпорядча документація - оборотні документи, подібні за своїми ознаками до товарних ЦП.

Розрахунки між сторонами за відкритим рахунком в міжнародній торгівлі пе­редбачають надання експортером Імпортеру товаророзпорядчих до­кументів, минаючи банк, і оплату імпортером експортеру сум за контрактом на відкритий рахунок у терміни, встановлені за попе­редньою згодою сторін (звичайно щомісяця, щокварталу і за півріччям). Отже, торгівля за відкритом рахунком являє собою про­даж у кредит, при якій в експортера немає ніякої гарантії, що поку­пець розрахується зі своїм боргом у погоджену дату платежу.

Використання банківських переказів. Банківський переказ являє собою просте доручення КБ своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму грошей на прохання і за рахунок переказника іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми. Використання банківських переказів сприяє прискоренню та спрощенню міжнародних розрахунків. 

Чекова форма розрахунків. Чеком є безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної у чекові грошової суми чекодержателеві готів­кою чи перерахуванням грошей на рахунок власника чека у банку. Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник боїться віддати гроші до отримання товару, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантій платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заощаджувати на обігу готівки і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачують після подання.

Завдання 2. Обґрунтуйте мех. Здійснення розрах. За документарним інкасо.

Документарне інкасо - це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами (рахунки, транспортні, страхові документи), а також інкасо тільки комерційних документів.

Банк, що отримує інкасове доручення від свого клієнта-експортера, називається банком-ремітентом. Банк-ремітент спрямовує інкасовані документи в інкасуючий банк країн імпортера, котрий звичайно одночасно є і репрезентуючим банком (тобто він повідомляє платника про наявні в банку неоплачені або неакцептован! документи і видає документи платникові).

Репрезентуючи банк передає документи платнику-імпортеру, без яких він не зможе одержати товар у своє розпорядження, відповідно до інструкцій, зазначених в інкасовому дорученні. Він мусить або оплатити їх (виписавши заяву на переказ чи платіжне доручення), або відмовитися акцептувати векселі чи чеки.

Акцептовані фінансові документи залишаються в інкасуючому банку до настання терміну платежу або відсилаються банку-ремітенту (згодом, до моменту платежу по них, банк-ремітент відсилає їх назад за кордон для оплати). Банки звичайно страхують відіслані документи від втрати по дорозі.

Якщо документи оплачені, інкасуючий банк кредитує рахунок банку-ремітента, а той, у свою чергу, після отримання кредитового авізо або електронного повідомлення про зарахування коштів на рахунок, кредитує рахунок експортера.

Завдання 3.

1. Оформлені письмово платіжні вимоги або доручення клієнтів на перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів: розрахункові документи;

2. У міжнародних розрахунках банк, який пересилає інвалютний платіж експортеру: емітент;

3. Форма к-ня б. експортера шляхом викупу в нього гр. зобов’язання імпортера про оплату товару, дострокової оплати вартості товару експортера за відповідне винагородження: форфейтинг;

4. Грошовий документ встановленої форми, який є безумовним розпорядженням, наказом чекодавця банку про виплату тримачу чека вказаної суми грошей: чек;

5. Валютні операції - операції з переходом права власності на валютні цінності.

6. Пряме котирування - вартість одиниці іноземної валюти, що виражається у національній валюті;

Завдання 4.

Англійська компанія виробляє товар А, со­бівартість якого становить 8 ф. ст., а ціна – 10 ф. ст., і продає до Німеччини. Курс фунта стерлінгів становить EUR 3,60 за 1 ф. ст.

Скільки коштуватиме товар А в Німеччині і які наслідки слід очікувати, якщо курс підви­щиться до EUR 3,90 за 1 ф. ст.? Порахувати все за курсом фунта стерлінга до євро!!!

Якою повинна бути цінова політика англій­ської компанії?

Завдання 5. Ох. Місце та використання векселів в міжнародних розрахунках.

Як засіб платежу в міжнародній та вітчизняній практиці розрахункових операцій широко застосовується вексель.

Вексель — цінний папір, що містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну грошову суму власнику векселя (векселетримачеві).

При розрахунках у зовнішньоторговельних операціях використовуються простий вексель (соло) і переказний (тратта).

Простий вексель (соло) — нічим не обумовлене зобов'язання позичальника сплатити позикодавцю (векселетримачеві) відповідний борг в обумовленому місці у визначений термін.

Просту форму грошового зобов'язання (прості векселі) за міжнародних розрахунків використовують значно рідше, ніж переказні.

Переказний вексель (тратта) — письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований боржнику (трасату), сплатити третій особі (ремітенту) в зазначений термін позичену суму. За такого грошового зобов'язання трасант виступає і кредитором щодо боржника (трасата), і боржником щодо ремітента.

Оскільки переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише представником справжніх грошей, у міжнародній практиці прийнято, що боржник-трасат зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем в зазначений термін (акцепт тратти). Акцепт здійснюється у вигляді напису на лицьовому боці векселя і підписується акцептантом. Печатку під акцептом не ставлять. Акцепт тратти може бути загальним чи обмеженим.

Таким чином, переказний вексель — це інструмент, що вже сам по собі містить гарантію сплати. Всі права, пов’язані з переказним векселем, можуть бути використані лише тією інстанцією, яка доведе своє право на володіння ним — „право на цінний папір є право використання”.

Векселі подаються в банк з реєстром, форма якого встанов­люється головним банком. Векселі у реєстрах мають бути розта­шовані у порядку строків їх оплати, починаючи з найближчого. Рекомендується групувати векселі у різні реєстри: в один вно­сяться векселі, які мають бути оплачені у місці здійснення опе­рацій, а в інший – іноземні векселі. Записи за включеними у реєстр векселями звіряються з реквізитами наданих векселів.

Подані векселі перевіряються з позицій їх юридичної та економічної надійності. З юридичної точки зору перевіряються:

- правильність заповнення усіх обов’язкових реквізитів;

- повнота сплати вексельного мита;

- повноваження осіб, які підписали вексель, а також справжність цих підписів.

Законним володарем векселя є:

- особа, на ім’я якої вексель виписаний (ремітент);

- особа, на ім’я якої зроблено останній іменний індосамент;

- пред’явник, якщо останній індосамент є бланковим.

У векселі мають бути усі реквізити, які встановлені пунктами 1 і 75 „Положення про переказний і простий вексель”.

Білет № 6

Вексель в акредитивній формі розрахунків. Угода з документарним акредитивом передбачає використання векселя. Метою випуску акцептного акредитиву являється фінансування покупця. Але при подальшому обліку він являється засобом отримання бенефіціаром негайного розрахунку. Враховуючи вексель, банк забезпечує його засобами на період акцепту проти сплати комісії (тобто облікового тарифу). Вексель, акцептований банком, може бу­ти дисконтований, якщо в країні існує ринок таких фінансових інструментів.

Чисте інкасо - означає інкасо фінансових документів, які не супроводжуються комерційними документами. Просте (чисте) інкасо – це інкасо простих і переказних векселів, чеків, інших платіжних документів.

Депозитна позиція - це різниця між сумою активів та зобов’язань в іноземній валюті, яка виникає внаслідок здійснення депозитних операцій (тобто залучення чи розміщення коштів).

Валютні ризики — коливання курсів (валютних курсів) породжують ризик при експортно-імпортних операціях. В умовах знецінювання валют цей ризик стає значним для експортерів, особливо при довгострокових угодах, а також при продажі товарів у кредит. Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют.

Завдання 2.

Обґрунтуйте мех. розрах. курсу «аутрайт» на стандартні дати.

Курс аутрайт — невідкладний курс, в якому враховані премія чи знижка. Щоб розрахувати курс аутрайт на стандартні дати, а це – 1, 2, 3, 6, 9 та 12 місяців, визначаємо премію чи дисконт накупівлю та продаж, а потів визначаємо курс за формулою:

Курс аутрайт на купівлю чи продаж валюти:

К ф.куп/прод.=К с. куп/прод.+П(-Д)

К ф.куп. та К.ф.прод – курс «аутрайт» на купівлю чи продаж валюти.

К.с. прод. та К.с.прод. – спот-курс на купівлю чи продаж валюти

П – премія

Д - дисконт

Для розрахунку премії чи дисконту на купівлю чи продаж валюти:

П(Д) куп./пр. = К с. куп./с.пр.*(С д.в./ кр.в. – С кр.б./д.в.)*Т/360*100+(С кр.б./д.в.*Т) де,

П(Д) куп./пр. – премія(дисконт) для форвардного курсу купівлі чи продажу певної валюти.

К с. куп/с.пр. – спот-курс купівлі чи продажу певної валюти.

С д.в. – % ставка за міжбанківськими депозитами для валюти котирування

С кр.б. - % ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюти

Т – термі у днях, що на нього розраховується форвардний курс.

Завдання 3.

1. Курс «спот» - обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

2. Фіксинг - процедура котирування;

3. Конверсійна форвардна операція з умовою нефіксованої дати поставки - угода опціон

4. Тримісячний форвардний фіксований контракт з датою укладення 5 серпня необхідно виконати: 5 листопада

5. Якщо поточний курс дорівнює опционному, то такий опціон називається: опціон «без грошей».

6. Правила ІНКОТЕРМС регламентують: базисні умови поставки;

Завдання 4.

Клієнт звернувся до банку 1.06.2004 щоб дізнатися, і в майбутньому укласти контракт FRA, якою буде ставка за кредит у сумі 10 000 млн. дол. США за період 3 місяців, починаючи з 1 липня.

На даний час на ринку діють ставки LIBOR за USD: чотиримісячна ставка за кредитом – 8,25%; одномісячна ставка за кредитом – 8,18%.

Змоделюйте стратегію банку в формуванні ставки беззбитковості, тобто форвардного покриття, та розрахуйте можливу % ставку за FRA.

Розв’язання

1. Банк бере кредит у сумі 10 млн дол. США на чотири місяці під діючу ринкову ставку 8,25 %, що коштує 275 000 дол.:

2. Банк надає кредит будь-якому клієнтові в сумі 10 млн дол. США на один місяць під 8,18 %, за що отримує 68 167 дол.:

3. сума в точці беззбитковості становить 206 833 дол.:

275 000 – 68 167 = 206 833.

Це саме ті кошти, які потрібно одержати від клієнта за форвард­ною угодою.

4. сума 206 833 дол. перетворюється на відсоткову ставку, яка становить 8,22 %:

Зауважимо, що сума в точці беззбитковості, коли перетворюється на ставку, відноситься не до початкової суми кредиту (10 млн дол.), а до суми, в якій враховано приріст вартості (це основна сума та проценти, отримані за вкладення коштів на форвардний період).

Розрахувавши ставку, банк пропонує клієнтові укласти 1 черв­ня форвардну угоду, в якій буде зафіксовано ставку за кредитом на рівні 8,22 % на три місяці, починаючи з 1 липня. Якщо клієнт погоджується із запропонованою ставкою, то форвардна ставка перетворюється на контрактну.

Контракт матиме такі характеристики: дата угоди — 1 червня; дата платежу — 30 червня; дата погашення кредиту — 30 вересня. Форвардний період становитиме один місяць, контрактний період — три місяці. Назва угоди — «FRA 1/4».

Обчислимо суму платежу за умови, що на дату фіксингу 28 червня LІBOR становила 8,5 %.

Розрахункова сума дорівнюватиме, дол.:

Сума платежу на дату розрахунків становитиме, дол.:

Це означає, що 30 червня клієнт одержить кредит у сумі 10 млн. дол., який буде оформлено під ставку 8,5 %. Проте оскільки за умовами форвардної угоди контрактна ставка становила 8,22 %, то банк виплатить клієнтові суму платежу 6854 дол. Якщо згідно з угодою сума 10 млн. дол. була умовною і кредит не видавався, то банк лише виплатить клієнтові суму платежу. У випадках, коли ставка на дату фіксингу виявиться нижчою за контрактну, суму платежу отримає банк від клієнта.

Завдання 5. Охарактеризуйте схему реалізації документарного акредитива.

Документарний акредитив – це документ, в якому імпортер дає доручення банку, який його обслуговує, здійснити оплату документів третій особі. У документарному акредитиві звичайно вказуються:

- назва та адреса експортера;

- сума акредитиву;

- термін його дії;

- рід товарів, які потрібно оплатити;

- документи, які повинні бути пред’явлені експортером для отримання платежу (транспортні документи, страхові поліси, сертифікати якості товарів тощо).

В зовнішньоторговельних операціях використовуються в основному документарні акредитиви.

Суб’єктами розрахункових відносин за документарним акредитивом виступають:

1) імпортер (покупець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;

2) банк-емітент (банк імпортера), який відкриває акредитив на користь експортера на визначених умовах і домовляється з банком експортера про виплату експортеру грошей після пред’явлення ним транспортних документів;

3) авізуючий банк (банк експортера), якому доручається повідомити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати його текст та засвідчити достовірність цього тексту;

4) бенефіціар – експортер на користь якого відкритий акредитив.

Схема акредитивної форми розрахунків має такий вигляд:

1) Контрагенти (експортер та імпортер) домовляються про здійснення платежу за допомогою акредитиву.

2) Імпортер дає доручення банку-емітенту відкрити акредитив на користь бенефіціара на визначених умовах.

3) Банк-емітент, який відкрив акредитив, надсилає акредитивний лист одному із своїх банків-кореспондентів у країні експортера, призначає його авізуючим банком з дорученням передати акредитив бенефіціару.

4) Після одержання, відкритого на його користь, акредитива бенефіціар відвантажує товар і подає документи до авізуючого банку, який надсилає їх для оплати банку-емітенту.

5) Після перевірки правильності оформлення документів банк-емітент здійснює їх оплату.

6) Виручка, яка надійшла, зараховується на рахунок бенефіціара.

Згідно з умовами акредитива банком, який уповноважений на оплату документів (виконавчий банк) може бути призначений авізуючий банк, який проводить оплату документів бенефіціара в момент їх надання в банк. А потім вимагає відшкодування здійсненого платежу в банку-емітента. Якщо ж виконавчий банк і банк-емітент не мають взаємних кореспондентських рахунків, то в розрахунках бере участь третій (рамбурсний) банк, в якому є кореспондентські рахунки названих банків. При відкритті акредитива банк-емітент дає інструкції (рамбурсне повноваження) рамбурсному банкові оплачувати вимоги виконавчого банку протягом терміну дії й в межах суми акредитива.

Білет № 7

100% авансовий платіж - це грошова сума або майнова цінність, яка передається покупцем продавцеві до відвантаження товару в рахунок виконання зобов’язань за контрактом у повній сумі товару.

Авізований акредитив - акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

Форми та види міжнародних кредитів.

За формою міжнародні кредити можна поділити на фінансові і комерційні. Фінансовий кредит — це грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості, платності і забезпеченості. У міжнародному бізнесі поширена практика надання синдикованих кредитів. Синдиковані (консорціумні) кредити — це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові. Комерційний кредит — це кредит як різновид розрахунків, тобто розрахунків із розстрочкою платежів. Основними видами комерційного кредиту є:

- фірмовий кредит; вексельний кредит; обліковий кредит, кредит за відкритим рахунком; овердрафт; акцептний; факторинг; форфейтування; лізинг.

Валютна позиція банку - співвідношення (різниця) між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті.

Завдання 2. Обґрунтуйте мех. Розрахунків курсу «аутрайт» на «ламану» дату.

Мл = М1+(М2-М1/D2-D1)*Dл – D1 де,

М1 – форвардна маржа для першого періоду

М2 - форвардна маржа для 2-го періоду

Dл – тривалість форвардного періоду ламаної дати, днів

D1 – тривалість 1-го форвардного періоду

D2 - тривалість 2-го форвардного періоду

Завдання 3.

1. Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку: покритий;

2. До валютно-фінансових умов, які мають бути передбачені в договорі, належать: Умови платежу, ціна та заг. вартість договору.

3. Група FCA передбачає такі умови: зобов’язання продавця за цими умовами полягають в по­ставці товару перевізнику, вказаному покупцем.

4. Згідно групи CIF продавець:

1. звільняється від ризиків з приводу загибелі або пошкодження товару;

2. несе всі витрати і ризи­ки, пов’язані з доставкою товару країну покупця;

3. зобов’язується в по­ставці товару перевізнику, вказаному покупцем.

4. продавець передає товар покупцеві на своєму заводі або складі і не несе відповідальності за його завантаження.

5. Конверсійна форвардна операція з умовою нефіксованої дати поставки - угода опціон;

6. Якщо поточний курс дорівнює опционному, то такий опціон називається: опціон «без грошей».

Завдання 4.

Компанія знає, що через півроку їй потрібна буде сума у розмірі 100 000 швейцарських франків строком на 3 місяці. Її непокоїть те, що процентна ставка на швейцарський франк має піднятися, і тому хотіла б уже сьогодні зафіксувати ставку на май­бутню позичку.

Опишіть:

1. можливі варіанти дій у даній ситуації;

2. ситуацію, у якій компанія може використати операцію своп.

Завдання 5. Охарактеризуйте необхідність та сутність проведення строкових валютних операцій задля хеджування валютних ризиків.

Техніка страхування від ризику в результаті потенційно збиткової зміни ціни на валютний контракт шляхом відкриття протилежної позиції, називається хеджуванням. Це дає можливість застрахувати себе від можливих втрат до моменту ліквідації торгової угоди, тобто позиції відкритої на певний термін, а також забезпечує підвищення гнучкості й ефективності комерційних операцій на міжнародних фінансових ринках.

Що стосується валютного ризику, то ним являється небезпека збитків та можливих додаткових втрат при проведенні зовнішньоторговельних валютних та інших операцій у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти. Як окремий вид фінансових ризиків – валютний ризик виникає при наявності відкритої валютної позиції (співвідношення вимог і зобов'язань відносно ринку відповідно до цінових коливань іноземної валюти). Можлива глибина і ступінь якого, визначається шляхом застосування основних прийомів фундаментального та технічного аналізу. Розв'язання проблеми можливе як у рамках трейдингу – торгової діяльності (збільшення наступних об’ємів, балансування на паралельних чи прямо протилежних валютних парах, зміна валюти платежів), так і в рамках фінансової (хеджування за допомогою похідних фінансових інструментів: форвардів, ф'ючерсів, опціонів різних видів).

Термін "хеджування" (англ. heaging - огороджувати) використовується в банківській, біржовій та комерційній практиці для визначення різних методів страхування валютних ризиків. Так, у книзі Е. Дж. Долан"Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика" цьому терміну дається наступне визначення: "Хеджування - система укладання біржових угод або контрактів і операцій на певний термін, що враховує ймовірні в майбутньому зміни обмінних валютних курсів і має на меті уникнення несприятливих наслідків цих змін ". У вітчизняній літературі термін" хеджування "став застосовуватися в більш широкому значенні як страхування ризиків від несприятливих для трейдера цінових змін на будь-які товарно-матеріальні цінності за контрактами і комерційних операцій, що передбачають поставки (продажу) контрактів на товари та валюту в майбутніх часових періодах.

Контракт, який використовується для страховки від ризиків зміни цінових курсів в результаті волатильності ринку, носить назву "хедж" (англ. hedge – огорожа). Інвестор, або сам трейдер як торговий суб'єкт, який здійснює хеджування, називається "хеджер". Існують дві основні операції хеджування: хеджування на підвищення та хеджування на пониження.

Хеджування на підвищення, або хеджування на купівлю, являє собою біржову операцію з купівлі контрактів на певний термін або опціонів. Хедж на підвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін (курсових коливань) у майбутньому. Він дозволяє встановити купівельну ціну набагато раніше, ніж був придбаний реальний контракт на обрану валюту чи акцію, якщо говорити про хеджинг на фондовому ринку. Припустимо, що ціна товару, в даному випадку береться курс валюти чи цінних паперів через три місяці зросте, а товар – контракт, потрібен буде саме через три місяці. Для компенсації втрат від непередбачуваного зростання ціни необхідно купити зараз за сьогоднішньою ціною терміновий контракт, пов'язаний з цим товаром, і продати його через три місяці в той момент, коли буде купуватися товар (валюта чи акція). Оскільки ціна на товар і на пов'язаний з ним строковий контракт змінюється пропорційно в одному напрямі, то куплений раніше контракт можна продати дорожче майже на стільки ж, на скільки зросте до цього часу ціна товару. Таким чином, хеджер, здійснює хеджування на підвищення, страхує себе від можливого підвищення ціни у майбутньому.

Хеджування на зниження, або хеджування по продажу, - це біржова операція з продажем торгового контракту дія якого розрахована на певний термін. Хеджер, здійснює хеджування на зниження, передбачає здійснити в майбутньому продаж товару, і тому, продаючи на біржі терміновий контракт або опціон, він страхує себе від можливого зниження ціни у майбутньому. Припустимо, що ціна товару (курс валюти, цінних паперів) через три місяці знижується, а товар потрібно буде продавати через три місяці. Для компенсації можливих втрат від зниження ціни хеджер продає строковий контракт сьогодні за високою ціною, а при продажі свого товару через три місяці, коли ціна на нього впала, здійснює такого ж строкового контракту по ціні, що знизилася майже на стільки ж. Таким чином, хедж на пониження застосовується в тих випадках, коли товар необхідно продати пізніше.

Білет № 8

Документообіг за акредитивом.

Документи, які підтверджують виплату за акредитивом, повинні подаватися в банк бенефіціара (або виконуючий) до закінчення строку дії акредитива і підтверджувати виконання всіх умов. При порушенні хоча б однієї з цих умов виплата за акредитивом не здійснюється.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Документообіг при розрахунках акредитивами з депонуванням суми акредитива в банку бенефіціара

1 - у банк подається заява на відкриття акредитива;

2 - сума акредитива списується з рахунку заявника;

3 - сума акредитива перераховується у виконуючий банк;

4 - акредитив депонується на окремому рахунку;

5 - бенефіціару повідомляється про відкриття на його користь акредитива;

6 - відвантажується продукція (чи надаються послуги);

7 - бенефіцар подає у банк документи про відвантаження продукції і виконання умов акредитива;

8 - кошти зараховуються на рахунок бенефіціара;

9 - банку-емітенту посилається повідомлення про оплату акредитива;

10 - банк-емітент проводить відмітку про виконання акредитива і повідомляє про це заявника.

Експортний факторинг - авансування товоровиробників-експортерів фактор-компанією (комерційних банків та їх дочірніх фактор-фірм або відділень) під майбутні доходи від експорту з одночасним наданням їм гарантій від валютного та кредитного ризиків.

Банківська гарантія - первинне, незалежне зобов’язання банку-гаранта (у письмовій формі) провести платіж за уявленням письмової вимоги відповідно до умов даного зобов’язання і інших документів, наявність яких обумовлена в гарантії.

Строковість депозитів - це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Як правило, внески на визначений строк розміщуються у великих сумах. Банки виплачують за строковими депозитами більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання. Збереження коштів на строкових депозитах вигідно як клієнту, так і банку. Банки користуються залученими коштами протягом тривалого і, головне, наперед обумовленого (відомого їм) терміну. Це дає банку можливість збільшувати обсяги кредитних ресурсів.

Завдання 2. Обґрунтуйте механізм розрахунку плати за факторингове обслуговування.

Банк зазначає максимальну суму по операціях факторингу (затверджені ліміти).

У світовій практиці зазвичай використовуються три методи встановлення обмежуючих сум:

1.Визначення заг. ліміту.

2. Визначення щомісячних, лімітів відвантажень. У даному випадку встановлюється сума, на яку протягом місяця може бути відвантажено товарів одному платнику.

3. Страхування по окремих угодах. Цей метод використовується, коли специфіка діяльності продавця припускає не серію регулярних постачань товарів тим самим покупцям, а ряд одноразових угод на великі суми з постачанням на визначену дату.

У світовій практиці вартість факторингових послуг складається з 2 елементів: комісії (1,5-2,5%) і відсотків (1-2% вище ставок грошового ринку), стягнутих при достроковій оплаті поданих документів. Зазвичай банк оплачує одноразово 80-90% вартості рахунку-фактури; 10-20% — це резерв, що буде повернутий після погашених дебітором усієї суми боргу. Наприкінці кожного місяця банк підраховує належні йому комісійні %, а також виявляє залишок неінкасованих фактур, на який виписується рахунок і передається клієнтові.

Плата за обслуговування (0,5-3% від вартості рахунків-фактур, але може бути 5% і більше) стягується за звільнення від необхідності вести облік, за страхування від появи сумнівних боргів і розраховується як певний % від суми рахунків-фактур. Плата за надані в кредит кошти. Якщо проводиться попередня оплата, то розмір плати розрах. за період між викупом платіжної вимоги і датою інкасування.

Завдання 3.

1. Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку: покритий;

2. Термін «платіж» означає: переказ грошової вимоги, що здійснюється експортером чи імпортером;

3. Набір платіжних інструментів, б. процедур і міжбанківських систем, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом із законодавчою базою, яка регламентує їх використання: платіжна система;

4. Цінний папір, який оформляється строго відповідно до вимог закону і містить безумовне абстрактне грошове зобов’язання: вексель;

5. До кр платіжних інструментів належать: перекази у системі СВІФТ;

6. Чек, що може передаватися іншій юридичній особі для отримання коштів за ним без здійснення індосаменту: чек на пред’явника;

Завдання 4.

Якою буде теоретична ціна ф’ючерсного контракту на швейцарські франки, якщо спот-курс становить 0,5419 дол. за франк, процентна ставка у США – 5,1% річних, відповідна ставка в Швейцарії – 2,7% річних, час до вико­нання контракту -180 днів (враховуються 360 днів у році)?

Ціна ф’ючерсного контракту залежить від динаміки валютних курсів: Цф. = Капот*(1+(Сд/12*100)t-степінь/(1+(См/12*100) t-степінь

Цф. – ціна ф’ючерсного контракту через t місяців (6 міс. = 180/30)

Кспот – спот-курс

Сд - євродоларова % ставка 5,1%

См – річна % ставка за ін. валютою. 2,7%

Завдання 5.

Форфейтинг: необхідність, сутність і механізм здійснення.

Операцією, подібною до факторингу, є форфейтинг. Форфейтинг, на відміну від факторингу, є одноразовою операцією, пов’язаною зі стягненням коштів шляхом перепродажу придбаних прав на товари і послуги.

Форфейтування — термін, який зазвичай вживається для по­значення купівлі зобов’язань (векселів), погашення яких припа­дає на будь-який час у майбутньому і які виникають у процесі по­стачання товарів і послуг (здебільшого експортних операцій) без обернення на будь-якого попереднього боржника.

При форфейтуванні продавець вимоги, наприклад, переказного векселя, захищає себе від будь-якого регресу (регрес — зворотна вимога про відшкодування сплаченої суми) включенням у індосамент слів «без обороту». Продавцем векселя, що форфейтується зазвичай є експортер: він акцептує його в якості платежу за товари чи послуги і прагне передати усі ризики і відпові­дальність за інкасування форфейтеру (тобто банку, що обліковує векселя) в обмін на негайну оплату готівкою.

Зазвичай форфейтуванню підлягають торгові тратти або прості векселя, хоча теоретично заборгованість у будь-якій формі могла б бути форфейтованою. До менш використовуваних форм належить акредитив і відстрочені платежі, що випливають із нього. Перевага простих і переказних векселів пояснюється їхнім вживанням у якості інструментів торгового фінансування протягом тривалого часу і властивої їм операційної простоти.

Якщо імпортер не є першокласним позичальником, що кори­стується безсумнівною репутацією, будь-яка заборгованість, яка форфейтується обов’язково повинна бути гарантована у формі авалю або безумовної і безвідзивної банківської гарантії, прий­нятної для форфейтера.

Виконання цієї умови є особливо важливим, якщо розглядати угоду як незворотну, тому що у випадку неплатежу з боку борж­ника, форфейтер може покластися тільки на цю форму банківської гарантії як на свою єдину гарантію.

Форфейтування — найчастіше застосовувана і важлива із середньострокових угод, тому що охоплює термін від 6 місяців до 5-6 років. Проте кожен форфейтер установлює свої тимчасові рамки, виходячи, головним чином, із ринкових умов для визначе­ної угоди.

При форфейтуванні купівля векселів здійснюється із відрахуванням (дисконтом) відсотків авансом за весь термін кредиту. Експортер, таким чином, фактично перетворює свою кредитну опе­рацію по торговій угоді в операцію з готівкою. У цьому випадку він відповідає одноразово лише за задовільне виготовлення і по­стачання товарів, а також за правильне оформлення документів по зобов’язаннях. Ця остання обставина разом із наявністю фіксо­ваної процентної ставки, стягнутої за всю операцію на самому її початку, робить форфейтування цілком прийнятною послугою Для експортера і відносно недорогою альтернативою іншим суча­сним формам комерційного рефінансування (погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів).

Після того, як форфейтер одержав вексель, має місце дисконтування, тобто утримання узгодженої знижки за відповідний період із номінальної суми векселя. У результаті дисконтування експортер одержує за вексель визначену суму готівки. З боку екс­портера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одержав оплату за поставлені товари цілком, і за умовами угоди з форфейтером укладена з ним угода зворотної сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються за плаваючими дисконтними ставками.

Величезна кількість зобов’язань, які піддягають форфейтуванню, приймає форму простих або переказних векселів, виставлених на боржника бенефіціаром і акцеп­тованих боржником.

Іншими кредитними документами, також придатними для форфейтування, є рахунки дебіторів і відстрочені зобов’язання по акредитиву.

Форфейтер повинен визначити для себе характер угоди, тоб­то з’ясувати, з якими цінними паперами йому доведеться мати справу — фінансовими чи товарними. Фінансові векселі — це цінні папери, випущені з метою акумуляції засобів, які позичаль­ник надалі може використовувати за своїм розсудом. Товарні ж векселі оформляються у випадку угод купівлі-продажу продукції. Однак границя між фінансовими і товарними угодами у визначеній мірі розмита (скажемо, виписується вексель без здійснення торгової угоди, але потім отримані засоби використовуються для покупки яких-небудь товарів).

Велика частина векселів, які продаються на вторинному форфейтинговом ринку, є товарними.

Визначення номінальної вартості векселів, які підлягають форфейтуванню. Якщо імпортер і експортер домовилися, що платіж за товари або послуги буде здійснений шляхом виписки середньострокових борових зобов’язань, експортерові необхідно встано­вити номінальну вартість цих векселів. Задача зводиться до вста­новлення співвідношення відсотка за кредит і продажної ціни. Засоби встановлення цього співвідношення мажуть змінюватися.

Білет № 9

Завдання 1.

• резервний акредитив- це безвідкличне незалежне зобов'язання банку-емітента, надане в документарній формі (або у вигляді повідомлення) бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені, сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати овноваження іншому банку здійснити негоціацію у разі отримання вимоги про платіж разом з документами, що підтверджують невиконання зобов'язань наказодавця акредитива (якщо це було передбачено умовами резервного акредитива), та/або отримання переказно о векселя (тратти).

• зворотній лізинг – це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

• валютні операції «ТОМ» -це конверсійна операція з датою валютування на наступний робочий банківський день за днем укладання угоди.

• опціон американського типу – цей опціон може бути погашений в будь-який день до експірації (закінчення терміну дії). Тобто для такого опціону задається строк, під час якого покупець може виконати даний опціон.

Завдання 2. (4 балів)

Обґрунтуйте механізм визначення показників валютної позиції банку.

Індикатором валютного ризику банку є валютна позиція. Валютна позиція визначається співвідношенням між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у тій самій валюті:

VP = АV – LV.

Валютна позиція банку може бути відкритою або закритою і розраховується окремо за кожною іноземною валютою, що входить до мультивалютного портфеля банку. Валютна позиція називається відкритою, якщо сума активів в іноземній валюті не збігається з сумою пасивів в тій самій валюті. Існують два види відкритої позиції:

1. чиста довга валютна позиція (АV > LV) — сума активів в іноземній валюті перевищує суму відповідних пасивів (показник валютної позиції має знак «плюс»);

2. чиста коротка валютна позиція (АV < LV) — сума зобов’язань перевищує суму активів у одній і тій самій іноземній валюті (показник валютної позиції зі знаком «мінус»).

Якщо сума активів в іноземній валюті врівноважена сумою пасивів у тій самій іноземній валюті (АV = LV), то така позиція називається закритою, або позицією зведення чи відповідності. У такому разі валютного ризику майже немає, адже зміна курсу однієї валюти щодо іншої однаково позначається як на вартості активів, так і на вартості пасивів, а це не потягне за собою ні втрат, ні доходів внаслідок зміни валютного курсу.

В Україні діяльність комерційних банків на валютному ринку регулюється Національним банком України через ліцензування валютних операцій та установлення обов’язкових нормативів.

Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції (Н13) визначається як відношення загальної величини відкритої валютної позиції за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Величина загальної відкритої валютної позиції банку обчислюється як сума абсолютних величин (без урахування знака) усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті за всіма іноземними валютами. Для цього розраховують валютну позицію окремо за кожною іноземною валютою (щоденно) і за спотовим курсом визначають її еквівалент у гривнях. Суму регулятивного капіталу обраховують за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передує дню розрахунку нормативів .

Норматив ризику загальної довгої відкритої валютної позиції Н13-1 — відношення суми всіх довгих валютних позицій до регулятивного капіталу.

Норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції Н13-2 — відношення суми усіх коротких валютних позицій до регулятивного капіталу.

Завдання 3. (6 балів)

1. Поштові платіжні доручення використовують для: переказу невеликих сум особам, які не мають рахунка у банку;

2. Поручництво банку-гаранта за виконання зобов'язань свого клієнта:

банківська гарантія;

3. Розрахунки чеками заборонені:між фізичними особами;

4. Експортерам бажано уникати акредитива:відзивного.

5. Найбільш сприятлива умова оплати для імпортера: оплата після надходження товару.

6. Попередня виплата імпортером відповідної грошової суми в рахунок передбачених платежів за поставлені для нього товари: аванс.

Завдання 4.

Дилер реалізує червневий опціон «кол» на продаж доларів США за євро з ціною виконання € 0,60 за USD 1 і премією за контракт € 750. Сума одного опціону – USD 62 500. Паралельно купується такий же опці­он «кол» з ціною виконання € 0,58 за USD 1 і сумою премії € 1300.

Яким буде прибуток дилера, якщо поточний валютний курс на день завершення опціонної угоди становитиме € 0,61 за USD 1?

Розвязок:

Внутрішня вартість опціону дорівнює 625€ :

(0,61 – 0,60) · 62 500 = 625€

Тоді часова вартість буде 125 € (750 – 625 = 125).

Дилер прогнозував зміну курсу євро до долара до рівня 0,612:

(х – 0,6) · 62 500 = 750 ;

х = 0,612

Отже, дилер одержить прибуток за опціоном у разі, якщо курс долара підніметься вище прогнозованого продавцем рівня. Якщо клієнт скористається опціоном за курсу 0,612€ за дол., то ні покупець, ні продавець опціону не матимуть прибутків. А якщо у момент реалізації опціону курс перебуватиме в інтервалі від 0,612 до 0,60 € за дол., то прибуток дістане дилер.

Отже, дилер отримає прибуток 125 €.

При купівлі:

Внутрішня вартість опціону дорівнює 1875€ :

(0,61 – 0,58) · 62 500 = 18755€

Тоді часова вартість буде -575 € (1300 – 1875 = - 575).

Дилер у цьому випадку понесе збитки.

Завдання 5.

Охарактеризуйте операції з валютними ф’ючерсами. Механізм ціноутворення.

Ф’ючерсні контракти за іноземною валютою — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому.

Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, євро, канадські долари, фунти стерлінгів, єни, австралійські долари.

Для ф’ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринку іноземної валюти з урахуванням того, що контракти оцінюються з огляду на основний валютний курс у американських котируваннях.

Особливість валютних ф’ючерсів полягає в котируваннях за американською системою. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але величина та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларовому вираженні.

У всіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операцією визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учас­ником ринку позицією. Як і в загальному випадку, на більшості міжнародних бірж валютні ф’ючерси функціонують на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.

Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з балансовою позицією і досить точно відображають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту.

Ф’ючерсні контракти, в основі яких є різні види базових активів, мають свої (теоретичні) особливості в ціноутворенні. Але загальним є те, що котирування ф’ючерсного контракту вище від поточної ціни базового активу називають терміном контанго, а котирування нижче ціни базового активу — беквардейшн.

Ціноутворення валютних ф’ючерсів. Вартість валютних ф’ючерсів оцінюють виходячи з принципу паритету валютних курсів і процентних ставок. Наприклад, майбутня вартість 1 дол. інвестованого в США терміном на один рік під процентну ставку IUSA, становить (1+IUSA) • 1 дол. Майбутня вартість того самого долара, інвестованого в Німеччині терміном на один рік з процентною ставкою IG, дорівнює (1дол. 1/Ps)•(1+IG)•Pf. У перших дужках відображено обмін одного долара за поточним спот-курсом Ps на відповідну кількість німецьких марок; у других дужках — грошові кошти через рік, отримані в німецьких марках;

Білет №10

Завдання 1.

• інкасо проти документів - інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів; банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

• вексельний кредит -форма кредитування банком векселетримача достроковою виплатою йому зазначеної у векселі суми з вирахуванням відсотків, з часу обліку векселя до терміну платежу по ньому, а також суми банківської комісії.

• валютний ринок та валютні операції- це процес купівлі-продажу іноземних валют за національним курсом, який складається на основі попиту й пропозиції на ці валюти. Валютні операції — це контракти агентів валютного ринку щодо купівлі-продажу та надання позик в іноземній валюті на певних умовах, у певний момент часу.

• операції «своп»-це комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із вказаних операцій і дій - термінова, а інша є угодою з негайною поставкою.

Завдання 2. (4 балів)

Обґрунтуйте методи управління валютним ризиком.

В управлінні валютним ризиком та валютною позицією комерційні банки застосовують дві основні групи методів: управління валютною структурою балансу та хеджування валютного ризику.

Зміст першої групи методів зводиться до впливу на валютну структуру балансу для обмеження наслідків переоцінки валютних інструментів. До цих методів належать: структурне балансування валютних потоків за сумами та строками; проведення конверсійних операцій; зміна строків валютних платежів (випередження та відставання); дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті.

Друга група методів, пов’язана з хеджуванням валютного ризику, передбачає створення захисту від валютних ризиків укладанням додаткових строкових угод за іноземною валютою, які дозволяють компенсувати можливі фінансові втрати за балансовими статтями внаслідок зміни валютного курсу. Хеджування здійснюють за допомогою проведення операцій з форвардними валютними контрактами, валютними ф’ючерсами та опціонами, валютними своп-контрактами, свопціонами, а також різних їх комбінацій типу подвійний форвард, валютний своп.

Широкий вибір похідних фінансових інструментів на міжнародних ринках дозволяє банкам знаходити найефективніші комбінації проведення валютних операцій та застосовувати досконалі методи управління валютною позицією для зниження валютного ризику. Інструменти хеджування валютного ризику відрізняються за характеристиками та механізмами функціонування і докладно розглянуті в наступному розділі.

Завдання 3. (6 балів)

1. Згода імпортера (платника) оплатити у встановлений термін переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, Задовольнити інші вимоги про оплату:акцепт;

2. Експортер, якому призначений грошовий платіж – одержувач інвалюти за експорт товару:бенефіціар;

3. Валюта, у якій оплачується товар при зовнішньоторговельній операції: валюта платежу;

4. Цінний папір у вигляді письмового зобов’язання у відповідній формі: вексель;

5. Документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов’язання доставити вантаж: у пункт призначення і передати його отримувачу:коносамент;

6. Форма міжнародного грошового обігу, за якої зберігання і рух інвалютних коштів здійснюється без участі готівкової інвалюти, шляхом зарахування її на банківський рахунок і переказу з рахунка платника на рахунок отримувача: міжнародні безготівкові розрахунки

Завдання 4.

Фірма «Атлант» 01.03.2005 р. одержала $ 1 млн. і має пропозицію придбати опціон на куп­івлю фунтів стерлінгів за американські дола­ри терміном на один рік за поточним курсом GBP/USD 1,6000. Доларова відсоткова ставка становить 8%, а стерлінгова – 15 % річних. Вартість опціону – 2,3 центи за 1 ф. ст.

Необхідно обґрунтувати доцільність прид­бання опціону і розрахувати можливі прибут­ки (збитки).

Завдання 5.

Охарактеризуйте акредитиви за видами, та їх використання в міжнародних розрахунках.

Акредитив –це форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки.

Види акредитивів

Авізований — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

Прямо авізований — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

Грошовий — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.

Акредитив з попереднім авізо — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.

Компенсаційний — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.

Неподільний — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

Непокритий — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

Переказний — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).

Покритий — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

Поновлюваний — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.

Револьверний — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом.

Білет № 11

Завдання 1.

• Тратта - це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштiв може виступати як перший векселедержатель (ремiтент), так i кожний з наступних векселедержателiв (iндосат).

• банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.

• валютна експозиція- визначає розмір валютного ризику, на який наражається банк внаслідок незбалансованості активів і пасивів в іноземній валюті.

• операції «ТОД» - конверсійна операція з датою валютуваня в день укладення угоди.

Завдання 2. (4 балів)

Обґрунтуйте способи мінімізації ризиків в міжнародній торгівлі.

Існує декілька методів, за допомогою яких можна спробувати контролювати валютний ризик. Одним з таких методів по праву можна назвати правильний вибір валюти ціни контракту. За допомогою даного методу можна уникнути не лише валютного ризику, а ще ризик неплатежу та політичний ризик.

Не дивлячись на простоту і ефективність такого методу страхування валютних ризиків як вибір валюти ціни зовнішньоторгового контракту, він має ряд недоліків.

По-перше, не завжди вдало можна спрогнозувати напрями зміни курсу валют.

По-друге, в деяких випадках вибір ціни зовнішньоторгового контракту досить обмежений.

По-третє, часто ціни вказаного контракту встановлюються в валюті експортера.

Плюсом при даному методі є те, що добре поставлена поточна інформація і знання напрямів розвитку формування курсів конвертованих валют в більшості країн є важливим фактором, який допомагає в правильному виборі валют, угоди та фінансових умов контракту. В наш час стрімко зростає роль такого компенсуючого антиризикованого заходу як страхування, яке поступово набирає рис упорядкованого процесу і стає невід'ємним елементом господарювання.

Існують наступні методи страхування ризиків при заключенні стандартних контрактів:

1. Включення до контракту валютних застережень;

2. Регулювання валютної позиції по заключних контрактах;

3. Використання страхових послуг комерційних банків.

Завдання 3. (6 балів)

1. Одна з найпоширеніших безготівкових форм міжнародних розрахунків комерційних банків за дорученням своїх клієнтів за допомогою платіжних доручень, адресованих банком однієї країни банку іншої країни:міжнародний банківський переказ;

2. Рахунок, що відкриває банк однієї країни для банку-кореспондента іншої країни, на якому відображають взаємні платежі: міжнародний рахунок лоро;

3. Особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнта банку, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта: овердрафт;

4. Зворотна вимога про відшкодування, повернення сплаченої суми: регрес.

5. Універсальна система фінансового обслуговування клієнтів, за якого фактор-компанія бере на себе їх кредитування до повернення їм боргу, а також: бухгалтерське, збутове, страхове, рекламне обслуговування клієнтів: факторинг.

6. Зниження ризику від втрат, зумовлених несприятливими для експортерів та імпортерів змінами ринкових цін на товари порівняно з контрактними цінами при застосування строкових контрактів: ихеджування;

Завдання 4. (

Фондова біржа продає вересневий опціон «пут» за курсом $ 1,90 за 1 ф. ст. і премією 2,70 цента, а також вересневий опціон «кол» із премією 3,20 цента за 1 ф. ст. Сума одного опціонного контракту – 31 250 ф. ст.

Яким буде прибуток покупця, якщо на день здійснення опціону спот-курс становитиме:

1. $ 1,97;

2. $ 1,90;

3. $ 1,85 за 1 ф.ст.?

Розвязок:

Внутрішня вартість опціону « пут» дорівнює 2187,5 :

(1,97 – 1,9) · 31250 =2187,5ф. ст.

Тоді часова вартість буде (11574,1– 2187,5 =9386,6 ).

Дилер прогнозував зміну курсу євро до долара до рівня 0,612:

(х – 1,90) · 31250 = 11574,1 ;

х = 2,3

Отже, дилер одержить прибуток за опціоном у разі, якщо курс долара підніметься вище прогнозованого продавцем рівня. Якщо клієнт скористається опціоном за курсу 2,3 , то ні покупець, ні продавець опціону не матимуть прибутків. А якщо у момент реалізації опціону курс перебуватиме в інтервалі від 2,3 до 1,9 , то прибуток дістане дилер.

Отже, дилер у цьому випадку отримає прибуток 9386,6

Але, якщо покупець скористається курсом 1,85, то він отримає прибуток.

Завдання 5. (13 балів)

Експортна компанія «Проба» внаслідок посилення конкуренції змушена пропонувати закордонним покупцям розрахунки на умовах відкритого рахунка.

Охарактеризуйте:

1. основні проблеми експортера, пов’язані з переходом до таких умов розрахунків;

2. яким чином експортний факторинг може зменшити ці проблеми;

3. інші варіанти усунення проблем для компанії «Проба»;

4. переваги та недоліки для імпортера при використанні відкритого рахунка.

А) Платіж на відкритий рахунок — найризикованіша для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в обумовлений строк. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаророзпорядчими документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця. Таким чином, ризик несплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання товару або недопостачання товару експортером при авансових платежах.

Невелике зниження ризику несплати для постачальника при використанні відкритого рахунку можливе, якщо контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця, і невиконання зобов’язань одним із них може викликати аналогічні дії другого. У зв’язку із цим така форма розрахунків використовується дуже рідко при односторонніх поставках і частіше — при двосторонніх.

До недоліків розрахунків за формою відкритого рахунку також належить уповільнення обігу капіталу експортера, що іноді викликає в нього необхідність удаватися до банківського кредиту, а також до значних обсягів роботи з обліку продажу.

для досягнення більшої надійності платежу за відкритим рахунком експортери наполягають на виставленні на свою користь платіжних гарантій першокласних банків. Виставлення банківських гарантій при використанні таких форм розрахунків, як відкритий рахунок, авансовий платіж, інкасо — звичайна світова практика, і вимога про їх надання під час переговорів, як правило, приймається протилежною стороною без протидії

Б) Результатом використання факторингу є можливість розширення обсягу торговельних угод, використання додаткового джерела фінансування та економія управлінських видатків. Особливо вигідним для експортера є використання факторингу при торгівлі за відкритим рахунком.

Г) Розрахунки за відкритим рахунком найбільш вигідні для покупця, оскільки він здійснює оплату лише при отриманні/інспекції товару, тобто відсутній ризик непоставки товару (який не доставлено, або поставки товару неналежної якості), що існує при авансових розрахунках. Ця форма розрахунків є найдешевшою і характеризується відносною простотою виконання. Цим пояснюється її велика популярність при розрахунках між країнами ЄС. Навіть постачальники визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунку, особливо при тривалих ділових відносинах і поставках товару дрібними партіями.

Білет№ 12

Завдання 1.

• рахунок «Востро»- кореспондентський рахунок, відкритий даним банком для іноземного банку- кореспондента, в іноземній практиці.

• «Stand-Bay» (резервний акредитив) –це один із різновидів документарних акредитивів, який є письмовим зобов'язанням Банку-емітенту (банку, котрий випустив даний акредитив) здійснити платіж на користь Бенефіціара (Продавця) замість Наказодавця (Покупця) у разі, якщо останній не виконав своїх зобовязань згідно договору.У даному випадку Бенефіціар (Продавець) повинен надати письмову вимогу платежу. Резервний акредитив, найчастіше, використовується у якості гарантії виконання зобов'язань Покупця (Наказодавця) перед Продавцем (Бенефіціаром).

• «аутрайт»- це валютна операція, що укладається сьогодні на купівлю однієї валюти за іншу за погодженим курсом з постачанням на певну дату в майбутньому.

• процентний арбітраж – це одержання прибутку за рахунок різниці процентних ставок по притягнутим і розміщеним на однакову суму депозитам.

Завдання 2. (4 балів)

Охарактеризуйте етапи розрахунків за документарним інкасо.

Етапи розрахунків за інкасо:

1) видача інкасового доручення довірителем банку-ремітенту;

2) видача інкасового доручення банком-ремітентом інкасуючому банку, в тому числі представляючому банку;

3) виконання представляючим банком інкасового доручення;

4) переказ грошей або передання акцептованого векселя довірителеві.

Видача інкасового доручення довірителем банку-ремітенту. Цей етап стосовно документарного інкасо починається після передання товару перевізникові й одержання документів від транспортної організації. Видача інкасового доручення здійснюється довірителем шляхом надання банку-ремітенту погоджених із платником комерційних і (або) інших документів та інструкцій з їхнього представлення платникові. При цьому інкасове доручення повинне містити вичерпні відомості для виконання доручення, у тому числі повну адресу платника. Приймаючи інкасове доручення, банк-ремітент зобов'язаний упевнитися в тому, що отримані комерційні та інші документи за зовнішніми ознаками відповідають інструкції довірителя. Банк-ремітент повинен негайно сповістити довірителя про відсутність якого-небудь документа або невідповідність документів наданій інструкції. Етап завершується прийняттям до виконання інкасового доручення банком-ремітентом.

Завдання 3. (6 балів)

1. Особа, якій адресується наказ про оплату векселя: трасат;

2. Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку:

   1. Покритий;

3. Валютний курс – це:

1. Ціна, яку платять у власній валюті за одиницю іноземної валюти;

4. USD/UAH = 1/4,0; EUR/UAH = 1/2,2. Крос-курс USD/EUR становить: 0,55;

5. «Аутрайт» - це різновид: операції «форвард»;

6. Найбільш сприятлива умова оплати для імпортера: оплата після надходження товару.

Завдання 4. (15 балів)

Задача.

Американський банк має у своєму розпорядженні CHF 20 млн. вільних коштів і хоче прийняти правильне рішення відносно розміщення цих коштів з метою одержання макси­мального прибутку. На момент прийняття рішення спот-курс продажу USD/ CHF становив 1,5400. Відсоткова ставка за до­ларовими кредитами – 5%, а за кредитами у франках – 4,5%.

Дилери банку одержали зі сторінок REUTERS інформацію, що форвардний курс на контракт тривалістю 12 міс. може становити 1,5500 – 1,5600.

Якою має бути стратегія банку? Які прибутки (збитки) може одержати банк, якщо через рік спот-курс USD/ CHF буде:

а) 1,5500 – 1,5600;

б) 1,5200 – 1,5300?

Завдання 5. (13 балів)

Експортер отримав через свій банк повідомлення про умови відкритого на його ім’я імпортером безвідзивного документарного акредитива.

Обґрунтуйте відповіді з таких питань:

а) що він має робити з цими умовами в першу чергу?

б) про що він повинен пам’ятати при підготовці відповідних документів?

Безвідзивний акредитив — дає бенефіціару високу ступінь впевненості, що його поставки або послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитиву, який у випадку коли пред’явлені всі пред’явлені документи і дотримані всі його умови, складає тверде зобов’язання платежу банка-емітента. Для зміни або анулювання умов акредитиві при безвідзивному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і відповідних банків.

АКРЕДИТИВ для експортера:

1. Існує зобов’язання банку оплатити;

2. Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;

3. Швидкість отримання платежу;

4. Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.

Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

рахунку-фактури;

відвантажувальної специфікації;

транспортної накладної.

Білет № 13

Завдання 1.

• платіжний баланс- це співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).

• базові умови поставки Інкотермс – це систематизоване поєднання низки міжнародних торгівельних звичаїв, базисні умови поставки. Ціллю Інкотермс є забезпечення комплексу міжнародних правил по тлумаченню найбільш широко вживаних торгових термінів в області зовніш ньої торгівлі.

• поточні валютні операції- це розрахунки за товари, роботи і послуги, за експорт й імпорт; - перекази, погашення короткострокових кредитів тощо.

• валютний опціон- це контракт, який надає право покупцеві (але не зобов’язує) купівлі або продажу обумовленої суми валюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому в обмін на опціонну премію, виплачену продавцеві опціону.

Завдання 2. (4 балів)

Валютні свопи. Поняття та класифікація угод своп.

Валютний своп — це обмін потоками двох валют за певний період у майбутньому між сторонами угоди. Валютні свопи поділяють на свопи з фіксованими ставками та свопи з плаваючими ставками (процентні свопи):свопи з фіксованими ставками, що являють собою комбінацію конверсійних угод з різними датами валютування (більш відомі як валютні свопи . Вони здебільшого використовуються на ринку forex.

Типи свопів:

1.Валютні свопи — операції з обміну фіксованих валютних курсів на плаваючі.

2.Процентні свопи — операції з обміну валюти з фіксованою процентною ставкою проти плаваючої ставки, або ж із плаваючою ставкою проти плаваючої, але в іншому режимі.

3.Валютно-процентні свопи — комбінації вищезгаданих свопів.

4.Диференційні свопи — свопи з нетто платежем однієї сторони на користь іншої при укладанні угоди.

5.Процентний своп — обмін процентними платежами, нарахованими в одній валюті з передбаченої суми за завчасно встановленими процентними ставками протягом визначеного періоду.

Завдання 3. (6 балів)

1. ЛІБОР (LIBOR) – це: середня ставка котирування цінних паперів на лондонській біржі

2. Зниження ціни гривні, яка виражена в дола­рах США: сприятиме збільшенню обсягів українського експорту та зниженню обсягів імпорту;.

1. Існує співвідношення двох валют USD/UAH = 5,123 , Яка з валют буде базовою в цьому прикладі: гривня;

2. Український банк «Славутич» уклав угоду «спот» з німець­ким банком на купівлю EUR 1 млн. за українські гривні. Дата укладення угоди – п’ятниця, 20 березня 2005 р. Фактичний платіж відбудеться: 23 березня (у понеділок);

3. «Аутрайт» - це різновид:операції «форвард»;

4. Якщо валютний курс національної валюти підвищу­ється, то:

1. Навпаки.

Завдання 4.

Якою буде теоретична ціна ф’ючерсного контракту на швейцарські франки, якщо спот-курс становить 0,5419 дол. за франк, процентна ставка у США – 5,1% річних, відповідна ставка в Швейцарії – 2,7% річних, час до вико­нання контракту -180 днів (враховуються 360 днів у році)?

Розвязок:

Ціна фючерсного контракту=Спот-курс* ((1+R(t))/((1+r(t))) в степені 180/360

Отже, ціна= 0,5419*((1+1,416) в степені 180/((1+0,75) в степені 180=0,8974

Завдання 5. (13 балів)

Обґрунтуйте методику розрахунку показників для порівняння двох альтернативних проектів кредитування, з метою визначення найбільш прийнятного: лізинг; банківський кредит.

Якщо порівнювати фінансовий лізинг та банківський кредит, платежі за лізингом, крім амортизації боргу та процентів, як правило, втілюють у собі компенсацію інших додаткових витрат лізингової компанії, в той час як за договором банківського кредиту найчастіше сплачується тільки процент і погашення тіла кредиту.

При порівнянні ціни лізингу з ціною кредиту потрібно зважати на таке:

— при лізингу вартість прямих витрат лізингової компанії рівномірно включена в лізингові платежі, в той час як при кредиті ці витрати можуть бути сплачені всією сумою наперед (наприклад, страхування майна);

— у зв'язку з тим, що лізингова компанія є своєрідним "оптовим покупцем", вартість та умови послуг для неї практично завжди дешевші (наприклад, страхування майна — за однакових умов страхування ставка для лізингової компанії завжди буде меншою, ніж для стандартного клієнта).

Методи розрахунку лізингових платежів

У практичній діяльності лізингові платежі відповідного періоду згідно з особливостями оподаткування лізингових операцій, про що йтиметься далі, доцільно поділити на такі складові:

— відшкодування вартості об'єкта лізингу;

— виплати за лізинговою ставкою, яка відшкодовує витрати лізингодавця та спрямовується на формування його доходу.

Сума лізингових платежів, які лізингоодержувач виплачує лізингодавцю за весь період дії договору, безпосередньо залежить від вибору методу розрахунку лізингових платежів.

Обраний метод має задовольняти лізингоодержувача та лізингодавця з огляду на дотримання таких умов:

— для лізингодавця:

— розмір лізингових платежів має забезпечити лізинговій компанії покриття всіх витрат, пов'язаних із виконанням та обслуговуванням лізингового договору, та отримання прибутку, не нижчого за середню норму прибутку на вкладений капітал;

— для лізингоодержувача:

— вартість лізингу не повинна бути вищою ніж вартість банківського кредиту на придбання відповідного майна.

Методи розрахунку лізингових платежів ґрунтуються на теорії зміни вартості грошей у часі. Це зумовлено тим, що лізингова компанія має враховувати розрив у часі між сплатою грошових коштів постачальнику та отриманням грошей від лізингоодержувача. У методі розрахунку лізингових платежів потрібно враховувати особливості залучення компанією ресурсів для фінансування лізингових договорів. Основною вимогою є рівність сукупної теперішньої вартості платежів та вартості майна, яке пропонується у лізинг.

Періодичні лізингові платежі за методами їх розрахунку поділяють на такі види:

регулярні платежі, тобто платежі, що здійснюються через рівні проміжки часу, у тому числі:

— постійні платежі (ануїтет );

— платежі зі змінним відшкодуванням вартості предмета лізингу;

— платежі з відшкодуванням вартості предмета лізингу рівними частинами;

- нерегулярні платежі — лізингові платежі погоджуються сторонами відповідно до графіка, в якому вказані певні строки та суми платежів.

Білет № 14

Завдання 1.

• кореспондентські відносини банків – це договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує банк за дорученням і на кошти іншого (згідно з банківським законодавством України).

• зовнішньоекономічний контракт – це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

• валютні операції «спот»- це угода на купівлю-продаж іноземної валюти на короткотерміновий преріод. Доставка валюти здійснюється після заключення угоди, але не пізніше двох робочих днів. Відповідно до цього визначається і валютний курс “спот”-курс на момент укладання угоди.

• Хеджування- це страхування цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати шляхом одночасного укладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару. розрізняють два види хеджування: хеджування продажем (коротке) та хеджування покупкою (довге).

Завдання 2. (4 балів)

Управління валютною позицією за допомогою укладання валютних контрактів «своп».

Своп-контракт (від англ. swap — обмін) — це угода між контрагентами про обмін (один або декілька) певною кількістю базових інструментів на визначених умовах в майбутньому.

Своп-контракти є позабіржовими інструментами й оформлюються як юридичний договір, яким закріплюються права власності кожного учасника в разі невдачі — дострокового виходу з операції однієї зі сторін чи відмови від виконання зобов’язань. Учасниками своп-контрактів можуть бути банки, компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, довірчі товариства тощо. Часто своп-контракти укладаються на міжбанківському ринку.

Сторони безпосередньо домовляються про умови свопу або користуються послугами своп-дилера, який створює ринок свопів. Дилери можуть бути не тільки посередниками, а й однією зі сторін свопу, якщо займають протилежну позицію і мають свій ризик. Сторони вправі вийти зі свопу, знайшовши покупця і перепродавши угоду на вторинному ринку. Вторинний ринок для операцій своп ще недостатньо розвинений і досконалий, тому звільнення від умов контракту становить певні труднощі.

Діапазон сум, на які укладаються угоди, досить широкий — від 1 до 500 млн дол. США, але ефективними операції стають починаючи з 10 млн дол. США. Свопи мають фіксовані строки погашення. Період від дати укладення угоди до дати її погашення може тривати від 1 до 10—15 років, але звичайно термін становить 2—5 років. У світі існує небагато угод з періодом дії понад 10 років. Отже, операції своп належать до середньо- і довгострокових похідних фінансових інструментів.

Свопи можуть застосовуватися як до нових операцій, тобто укладатися паралельно з балансовою операцією, у зв’язку з якою виникає ризик (отримання кредиту, конвертація однієї валюти в іншу, емісія або купівля цінних паперів), так і до вже існуючих, укладених раніше, угод та проведених операцій. У першому випадку сторони обмінюються реальними сумами, у другому — лише платежами (відсотковими ставками, курсовими різницями) у розрахунку на умовну суму, яка при цьому не є балансовою позицією сторін.

Завдання 3. (6 балів)

1. Коротка відкрита валютна позиція виникає тоді, якщо: вимоги перевищу­ють зобов’язання.

2. Метою арбітражних операцій є:отримання прибутку за рахунок різниці у валютних курсах;

3. За характером та місцем виникнення валютні ризики поділяють на:

1. операційні;

2. Трансляційні (бухгалтерські);

3. Економічні.

4. У практичній діяльності вітчизняних підприємств найбільшого поширення набуло використання такого метода стра­хування валютних ризиків: валютні застереження;

5. На валютні ф’ючерси встановлюється: єдина ринкова ціна на всі угоди.

6. Поточний курс USD/EUR = 1,7740 – 1,7746. Форвардна маржа становить: 150 – 130. Курс «аутрайт» при цьому становитиме: 1,7890 – 1,7876;

Завдання 4. (15 балів)

Задача.

Спот-курс USD/UAH = 3,9950 – 4,0850. Відсот­кові ставки на грошовому ринку становлять, %:

за доларовими депозитами – 20;

за доларовими кредитами – 25;

за гривневими депозитами – 40;

за гривневими кредитами – 50.

Термін форвардної угоди – 3 міс. (90 днів), а тривалість у відсотках року – 360 днів.

Визначити:

а) форвардну маржу (премія чи дисконт);

б) курс «аутрайт» USD/UAH.

А) Визначимо форвардну маржу на купівлю валюти:

(3,9950*(20-25)*90)/ (360*100+(25*90))=-0,047( дисконт)

Визначимо форвардну маржу на продаж валюти:

(4,0850*(40-50)*90)/(360*100+(50*90))= -0,091( дисконт)

Б) Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+(-0,047)= 3,948

Визначимо курс «аутрайт» на продаж USD/UAH:

4,0850+(-0,091)= 3,994

Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+ (-0,047)=3,948

Завдання 5. (13 балів)

Дайте характеристику сторонам-учасникам угоди за документарним акредитивом, та обґрунтуйте фази реалізації розрахунків за цією формою розрахунків.

Документарний акредитив — угода, у силу якої банк (банк-емітент), діючи за дорученням і на підставі інструкцій клієнта (заявника акредитива) чи від його імені, приймає на себе зобов'язання здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром) проти наданих такою особою документів.

часники акредитивної форми розрахунків

Заявник акредитива (applicant) - особа, на прохання і на підставі інструкцій якої банк (банк-емітент) приймає зобов'язання здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром).

Як правило заявником акредитива виступає покупець товарів (замовник робіт чи послуг) за зовнішньоекономічним договором. Основні дії заявника акредитива:

- підписання зовнішньоекономічного договору, який передбачає використання акредитива як форми розрахунків;

- подання заяви на відкриття акредитива;

- переказ банку-емітенту суми платежу за акредитивом і суми комісії за

відкриття акредитива.

Бенефіціар (beneficiary) — особа, на користь якої відкривається акредитив.

Як правило бенефіціаром виступає продавець товару (підрядник, виконавець при виконанні робіт або надання послуг) за зовнішньоекономічним договором.

Банк-емітент (issuing bank) — банк, який за дорученням і на підставі інструкцій заявника акредитива відкриває акредитив на користь бенефіціара.

Найчастіше банком-емітентом є банк, який обслуговує поточний рахунок заявника акредитива, або інший банк, який розташований у країні заявника акредитива.

Авізуючий банк (advising bank) — банк, який на прохання банку-емітента повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива на певних умовах. Авізуючий банк не несе жодної відповідальності за оплату акредитива.

Підтверджуючий банк (confirming bank) — банк, який на прохання банку-емітента додає власну гарантію виконання зобов'язань за акредитивом проти представлених документів, які відповідають умовам акредитива.

Підтверджуючим банком за акредитивом може виступати авізуючий банк, виконуючий банк або інший, третій банк.

Виконуючий банк (nominated bank) — банк, який уповноважений банком-емітентом на виконання платежу, акцептування або негоціації тратт за акредитивом проти документів, які відповідають умовам акредитива.

На відміну від банку-емітента та підтверджуючого банку виконуючий банк не несе самостійно зобов'язання проводити розрахунки за акредитивом, а діє як агент банку-емітента.

1. Підписання зовнішньоекономічного договору

2. Подання заявки на відкриття акредитива

3. Відкриття (виставлення) акредитива

4. Перевірка достовірності отриманого акредитива

5. Перевірка відповідності умов акредитива умовам договору

6. Відвантаження товару перевізнику

7. Одержання від перевізника транспортних документів

8. Представлення документів, зазначених в акредитиві

9. Перевірка відповідності документів умовам акредитива

10. Переказ платежу за акредитивом на рахунок бенефіціара

11. Пересилання документів у банк-емітент

12. Перевірка відповідності документів умовам акредитива

13. Переказ відшкодування за акредитивом

14. Передача документів заявнику акредитива

15. Переказ банку-емітенту суми платежу за акредитивом і суми комісії за відкриття акредитива

Білет № 15

Завдання 1.

• ризики в міжнародній торгівлі - це небезпека втрат з вини іншої сторони або через зміну політичної, економічної чи іншої ситуації в країні партнера. Можливих втрат у зовнішньоекономічній діяльності може зазнати будь-хто з її учасників – експортер, імпортер або банк.

• розрахунки за відкритим рахунком- надання експортером Імпортеру товаророзпорядчих документів, минаючи банк, і оплату імпортером експортеру сум за контрактом на відкритий рахунок у терміни, встановлені за попередньою згодою сторін (звичайно щомісяця, щокварталу і за півріччям).

• валютний ринок- це сукупність конверсійних і депозитно-кредитних-операцій в іноземних валютах, що здійснюються між контрагентами – учасниками валютного ринку по ринковому курсу або відсотковій ставці.

• прихований валютний ризик- постачальник на внутрішньому ринку може використовувати імпортні ресурси, і компанія, яка користується послугами такого постачальника, побічно схильна до операційного ризику, тому що підвищення вартості витрат постачальника в результаті знецінення національної валюти змусило б цього постачальника підвищити ціни.

Завдання 2. (4 балів)

Хеджування валютних ризиків за використанням валютних опціонів.

Валютний опціон — це контракт, який надає право покупцеві (але не зобов’язує) купівлі або продажу обумовленої суми валюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому в обмін на опціонну премію, виплачену продавцеві опціону.

Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився у сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується розміром опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.

Якщо опціон дає право продажу визначеної валюти, то це опціон PUT за даною валютою. При наданні права купівлі валюти опціон називається CALL за даною валютою. Вказування виду валюти з назвою опціону обов’язкове, оскільки опціон PUT є одночасно опціоном CALL за тією валютою, за яку продається опціонна валюта, і навпаки

Завдання 3. (6 балів)

1. Спот-курс USD/UAH = 3,6300 – 3,0600. Форвардна маржа на 3 місяці становить: 1000 – 1200. При цьому розра­хований курс «аутрайт» буде котируватися: з премією;

2. Запис: USD/UAH b/s swap означає: на умовах «спот» продані долари за гривні і куплена така сама сума доларів за гривні за курсом «аутрайт» на 3 міс;

3. Дефіцит платіжного балансу країни призводить до:стимулу імпорту

4. Підвищення курсу національної валюти сприяє: збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів експорту;

5. Управління валютною позицією банку може здійснюватися прийомами: випередження та відставання

укладання строкових фінансових угод.

6. Процес передання, перевірки і в деяких випадках підтвердження платіжних доручень, що здійснюється до розрахунку, має назву: кліринг

Завдання 4.

Задача.

Послуги, що надаються банком по відкриттю документарного акредитива повністю виконуються. Це не влаштовують фірму імпортера «Селін», вона намагається уникнути цього методу розрахунків, коли прагне отримати товари на умовах СІF від постачальників. Фірма «Селін» є вашим клієнтом. Вона б надала перевагу угоді на умовах відкритого рахунку, тим більше, що вона не бажає платити до закінчення 60 днів після відвантаження

Завдання:

1. Порекомендуйте компромісний варіант, який може бути узгоджений сторонами за даними обставинами, включаючи роль, що виконується банками.

2. Коротко вкажіть можливі переваги і недоліки цього методу для експортера і імпортера.

Для відкриття акредитиву необхідні наступні документи:

· заява на акредитив (з відмоткою банку про постановку на валютний контроль)

· ксерокопія контракту

· документ, що підтверджує повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасливих випадків (для підтверджених акредитивів)

Випуск акредитиву здійснюється спрямуванням повідомлення про відкриття акредитива бенефіціару через авізуючий чи підтверджуючий банк.

Повідомлення спрямовується системою SWIFT, телексом, або поштою на паперовому носії (украй рідко).

Довгострокові партнерські відносини ПриватБанку з провідними закордонними фінансовими інститутами дозволяють у мінімальний термін направити акредитив практично в будь-яку точку світу.

CIF - поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Завдання 5. (13 балів)

Обґрунтуйте методику нарахування суми дисконту за врахованими векселями.

Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов’язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також — накладних витрат на здійснення операції. За економічним змістом дана операція являє собою трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом.

Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою

де С — сума дисконту;

К — номінальна сума векселя;

Т — строк у днях від дня врахування до дня платежу за векселем;

П — процентна ставка врахування векселів.

Білет № 16

Завдання 1.

• базові умови поставки- це приймання-здавання виконаних робіт або послуг. Визначають порядок оплати витрат,пов'язаних з транспортуванням товару від експортера до імпортера, а також перехід відповідальності за експортовані товари.

• способи та форми розрахунків - спосіб платежу залежить від механізму оплати товару з огляду на момент його фактичної доставки. В міжнародній практиці застосовуються такі основні способи платежу: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні). Основними формами розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є: акредитивна; інкасова, банківський переказ, розрахунки чеками, вексельна, за відкритим рахунком.

• валютний арбітраж- це валютні операції, які здійснюються банками (арбітражерами) з метою вилучення прибутку з різниці валютних курсів однієї і тієї самої грошової одиниці на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або різниці в динаміці курсу (часовий абрітраж).

• форвардні контракти- це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого Ф. к. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Завдання 2. (4 балів)

Способи кредитування учасників міжнародної торгівлі.

У кредитуванні в міжнародній торгівлі найбільше поширення отримали фірмові кредити і пряме банківське кредитування. В даний час все більшого поширення набувають і такі форми банківського кредитування, як факторинг і форфейтинг.

Фірмові кредити як форма комерційного кредиту в області зовнішньої торгівлі представляються експортером однієї країни імпортеру іншої країни у формі розстрочки платежу за проданий товар від свого імені за рахунок власних (або залучених) коштів. Звідси його назва - кредит продавця.

Банківське кредитування передбачає кілька видів участі банків у кредитуванні зовнішньоекономічної діяльності.

Під факторингом в міжнародній торгівлі розуміється цілий ряд комісійно-посередницьких операцій, пов'язаних з переуступкою банку клієнтом-постачальником неоплачених рахунків за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги і, відповідно, права отримання платежу по них, тобто з інкасування дебіторської заборгованості клієнта (отриманням коштів за платіжними документами).

Форфейтинг звичайно застосовується при поставках інвестиційних товарів на великі суми і з тривалою розстрочкою платежу, які з тих чи інших причин не можуть бути профінансовані звичайними методами.

Завдання 3. (6 балів)

1. Валютний опціон: право та зобов’язання купівлі продажу валюти.

2. Валютні ф’ючерси: біржові контракти;

3. За характером здійснення операції опціони є:«колл»; «пут»;

4. Фірмовий чек виписується:фірмою на одержувача;

5. Акредитив виставляє: покупець;

6. Для якої умови оплати за зовнішньоторговельною операцією характерне зберігання товаророзпорядчих документів в банку імпортера і передача їх імпортерові в момент оплати: інкасо д/р;

Завдання 4.

ТОВ «Проба» має контракт з турецькою компанією «Bonbon LTD» на експорт харчової сировини – цукру, загальною вагою 850 тис. тон, в розфасованому вигляді. Одиниця розфасовки вагою – 50 кг. Валюта ціни – долари США. Загальна сума контракту – 700 тис.

Транспортування здійснюватиметься морським шляхом до порту призначення «Laguna Aquamarine Turkey». Базисні умови поставки у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів («ІНКОТЕРМС» 2000) – CIF.

Платіж здійснюється в формі банківського переказу на рахунок 2600 8 0259978 ВАТ КБ «Славутич» МФО 354892. Валюта платежу – євро. Курс перерахунку – ринковий курс валют в країні експортера.

Оплата контракту здійснюється в формі авансового платежу (20% контрактної вартості), решта (розрахункової суми контракту) – в розстрочку, наявним платежем.

Необхідно:

1. Указати на витрати з транспортування та страхування, та перерозподіл ризиків між учасниками угоди згідно умов поставки CIF.

2. Розрахуйте загальну вартість контракту, якщо витрати на страхування склали – 22 тис. дол. США, витрати на транспортування – 16 тис. дол. США.

3. Розрахуйте суму платежу, якщо ринковий курс – USD/UAH – 5,356; EUR/UAH – 6,241.

1) Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування й оплатити страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIF, від продавця потрібно забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з великим покриттям, він повинний або спеціально домовитися про це з продавцем, або сам ужити заходів по висновку додаткового страхування. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Вартість, страхування і фрахт" (cost, insurance and freight - GIF).

Перехід ризику від продавця до покупця: якщо товар дійсно перетнув поручні судна в порту відправлення.

Перехід витрат від продавця до покупця:

після прибуття судна в порт призначення (відправка морем на умовах фоб, включаючи морський фрахт і страхування фрахту).

Загальна вартість контракту=700тис.+22тис.+16тис.=738 тис.

Завдання 5. (13 балів)

Методика розрахунку плати за фірмовим кредитом.

Фірмовий (комерційний) кредит є однією з найстаріших форм зовнішньоторговельного кредиту. Він є позичкою, яка надається експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу, або, іншими словами, це не що інше, як комерційний кредит у зовнішній торгівлі. Фірмовий кредит, строки якого коливаються в межах від 1 до 7 років, має декілька різновидів: вексельний кредит; аванс покупця; кредит за відкритим рахунком. Частіше всього фірмові кредити реалізують з допомогою векселя або за відкритим рахунком.

Під розрахунком у кредит, з від термінуванням платежу, розуміється комерційний (фірмовий) кредит, тобто кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортера експортеру.

Платежі у кредит відповідно до норм та звичаїв, які склалися у зовнішній торгівлі, використовуються перш за все при реалізації машин та обладнання. Це є наслідком конкуренції, тому що кредит є одним із найдійовіших методів конкурентної боротьби, засобом залучення покупця. На жаль, у даний час з приводу нестабільності економічної ситуації в Україні кредит практично не використовується, тому що іноземні фірми не ризикують продавати товари вітчизняним споживачам на кредитних засадах.

При наданні та отриманні кредиту у ЗТК встановлюються:

• його вид, термін та вартість;

• вал юта отримання та погашення кредиту;

• спосіб погашення основного боргу;

• умови нарахування та виплати відсотків;

• гарантії тощо.

Вид кредиту визначається тривалістю виплати платежу. Розрізняють короткотермінові (до одного року), середньотермінові (до 5 років) та довготермінові (на 5-8 років) кредити. Проте ця класифікація корегується законодавством кожної країни і залежить передусім від загального рівня кредитоспроможності підприємства та платіжної дисципліни.

Термін кредиту обчислюється з дати завершення поставки товару до повного погашення кредиту, що повинно бути спеціально відзначено у ЗТК.

При поставках товару партіями реальна тривалість кредиту, або повний його термін, більший за термін кредиту. Він обчислюється від часу першої поставки товару та містить три періоди:

• період використання, або одержання, кредиту, який визначається часом поставок товарів від їх початку до закінчення. При продажу складної продукції цей період встановлюється у контракті у вигляді графіка поставок;

• пільговий, або граційний, період - це період відтермінування початку погашення кредиту після повного його використання. Він продовжується з дати поставки останньої партії товару до моменту сплати першого внеску на погашення основного боргу. Пільговий період надається продавцем покупцю дуже часто та становить звичайно 3-4 місяці, півроку, рік. Покупець прагне збільшити тривалість пільгового періоду до пуску обладнання в експлуатацію, щоб розпочати погашення кредиту із доходів, які він одержуватиме від експлуатації придбаного обладнання;

• період погашення кредиту - це період, протягом якого покупець повинен виплатити продавцю всю суму наданого кредиту.

Вартість кредиту - це ціна, яку платить покупець продавцю за від термінування платежу. Вона має форму річних відсотків. У ЗТК вартість кредиту може фіксуватися також у вигляді певної суми (наприклад, як разова винагорода), але також приводять до відсоткової ставки, враховуючи середній термін кредиту.

Вартість кредиту визначається чисельними, часто протидіючими чинниками:

• гостротою конкуренції на грошовому ринку країни-кредитора у момент надання кредиту. При загостренні конкуренції вартість кредиту знижується;

• розміром використання валютного кредитування. При розширенні використання валютного кредитування ставка річного процента падає;

• розміром інфляції. При зростанні інфляції ціна кредиту зростає;

• банківським законодавством країни-кредитора;

• економічних та політичних умов країни-імпортера, які визначають характер ринку збуту. За нестабільних політичних та економічних умов, ризикованого характеру ринку плата за кредит вища від потокової банківської ставки (при 12% останньої відсоток за кредит може бути встановлений на рівні 12,5%);

• умовами даної угоди. До умов угоди, що впливають на вартість кредиту, належать, перш за все, обсяг кредиту, тривалість кредиту, тип валюти, вид забезпечення (банківська гарантія, акредитив тощо), ступінь надійності та розмір страхового покриття боргових зобов'язань, які є забезпеченням кредиту тощо.

Білет № 17

Завдання 1.

• умови поставки DEQ – це означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення та розвантаженням товару на причал (набережну). Термін DEQ покладає на покупця обов'язок здійснити митне очищення товару для імпорту та сплату всіх податків, мит і інших зборів і витрат, якими супроводжується імпорт товару.

• авансові платежі- це передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності (сировини, комплектувальних матеріалів, необхідних для виготовлення замовленого товару тощо) до відвантаження товару (інколи навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов'язань за контрактом.

• валютна позиція банку- це співвідношення (різниця) між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті.

• опціон «колл»- це опціон на покупку. Надає покупцеві право купити базовий актив.

Завдання 2. (4 балів)

Типи банківських гарантій.

У міжнародній практиці розрізняють два види банківських гарантій — платіжні та договірні (контрактні) гарантії.

Платіжні гарантії використовуються при розрахунках за відкритим рахунком й у формі інкасо, при розрахунках на умовах комерційного кредиту. Платіжні гарантії виставляються банками-гарантами в забезпечення платіжних зобов’язань покупців (боржників) щодо продавців (кредиторів). Такі гарантії захищають інтереси експортерів. Вони можуть бути як безумовними (при розрахунках на умовах комерційного кредиту; при розрахунках у формі інкасо, особливо якщо покупець має можливість отримати товар до його оплати), які передбачають платіж проти першої простої вимоги бенефіціара, так і умовними (при розрахунках банківським переказом), тобто передбачати подання певних документів, що підтверджують відвантаження товару, проти яких здійснюється платіж за гарантією (документарна гарантія).

Договірні (контрактні) гарантії забезпечують платежі за будь-якими договорами (наприклад, договір про постачання товару, договір про надання тієї чи іншої послуги тощо) і виставляються банками в забезпечення інтересів імпортера. Договорні гарантії, так само як і документарні акредитиви та інкасо, є предметом уніфікації.

До основних видів договірних гарантій, які набули найбільшого поширення в міжнародних операціях, належать гарантії повернення авансу, гарантії належного виконання контракту та тендерні гарантії (гарантії участі у тендерних торгах).

Завдання 3. (6 балів)

1. Американський опціон: Реалізація угоди в межах терміну дії угоди на будь-яку дату;

2. Одержання прибутку і уникнення можливих ва­лютних втрат шляхом використання сприятливої кон’юнктури валютних ринків: Валютний арбітраж;

3. Найбільш сприятлива умова оплати для експортера: 100%-ний аванс;

4. Поручництво, гарантія, згідно з якою аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником: аваль;

5. Офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про здійснення платежів або зміни стану взаємних розрахунків:авізо;

6. Банк, який здійснює платежі, розрахунки, інші операції за дорученням іншого банку і за його рахунок на підставі кореспондентського договору:банк-кореспондент;

Завдання 4. (15 балів)

Задача.

Спот-курс USD/UAH = 3,9950 – 4,0850. Відсот­кові ставки на грошовому ринку становлять, %:

• за доларовими депозитами – 20;

• за доларовими кредитами – 25;

• за гривневими депозитами – 40;

• за гривневими кредитами – 50.

Термін форвардної угоди – 3 міс. (90 днів), а тривалість у відсотках року – 360 днів.

Визначити:

а) форвардну маржу (премія чи дисконт);

б) курс «аутрайт» USD/UAH.

А) Визначимо форвардну маржу на купівлю валюти:

(3,9950*(20-25)*90)/ (360*100+(25*90))=-0,047( дисконт)

Визначимо форвардну маржу на продаж валюти:

(4,0850*(40-50)*90)/(360*100+(50*90))= -0,091( дисконт)

Б) Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+(-0,047)= 3,948

Визначимо курс «аутрайт» на продаж USD/UAH:

4,0850+(-0,091)= 3,994

Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+ (-0,047)=3,948

Завдання 5. (13 балів)

Американська компанія має дочірню фірму із статутним капіталом DEM 10 млн. у Німеччині. На 01.01. курс німецької марки до американського долара становив: USD/DEM = 1,675, а на 31.12. – USD/DEM = 1,680.

Завдання

1. Охарактеризуйте трансляційний валютний ризик;

2. Як зміниться вартість активів дочірньої фірми в зв’язку з виникненням трансляційного ризику.

Розвязок:

1. Трансляційний валютний ризик виникає у разі невідповідності між активами та пасивами, вираженими у різних іноземних валютах.

«Трансляційний» валютний ризик найчастіше виникає внаслідок перерахунку балансу та інших форм статистичної звітності в національну валюту. Тут розрізняють дві основні ситуації виникнення ризику — просту трансляцію, за якої перерахунок виконується за поточним валютним курсом, тобто на дату перерахунку, та історичну, коли перерахунок проводиться за курсом на дату здійснення угод. Основні способи аналізу валютного ризику такі:

• усі поточні операції оцінюються за поточним валютним курсом, а довгострокові — за історичним;

• фінансові операції перераховуються за поточним, а товарні— за історичним курсом;

• усі операції враховуються або за поточним, або за історичним курсом.

2. 1) 10 млн./1,675= 5,97 млн. дол. на 01.01

2) 10 млн. / 1,680= 5,95 млн.дол. на 31.12

3) 5,95 млн.дол.- 5,97 млн. дол.= 0,02 млн. дол.- виникає трансляційний валютний ризик

Білет №18

Завдання 1.

• транспортна документація - це документи, що виписуються вантажоперевізником в засвідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. При морських перевезеннях - це коносамент, морська накладна, штурманська та докова розписки. При залізничних перевезеннях - це залізнична накладна, дорожня відомість; при авіаперевезеннях - це універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, документ комбінованого перевезення. Діє також низка міжнародних конвенцій.

• кредитування імпорту - Кредитування імпорту має дві форми: а) комерційного кредиту; б) банківського кредиту. Комерційні кредити поділяються на: кредит за відкритим рахунком, вексельний кредит, авансовий платіж імпортера. Банківські кредити на імпорт: акцептний кредит, акцептно-рамбурсний кредит, бланковий кредит, експортний кредит, брокерський кредит, компенсаційні угоди

• форвардні контракти на ламану дату - це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди. В міжнародній торгівлі часто трапляється так, що дата платежу віддалена від дати укладення угоди на строк, що не збігається зі стандартними термінами укладання форвардних угод, наприклад на 45 або 98 днів. Такі угоди мають назву угод на ламану дату (broken date). Термін виконання такої угоди лежить між двома стандартними термінами (так званими «коротким» та «довгим» періодами). Саме на базі форвардних пунктів двох найближчих стандартних дат і розраховується премія/дисконт на ламану дату.

• опціонні стратегії - число опціонних стратегій потенційно дуже велике, тому що існує безліч стратегій в залежності від виду опціону, його цін виконання і дати виконання. Опційні стратегії можна розділити на наступні основні групи: прості, або базисні; спред; комбінаційні; синтетичні.

Завдання 2. (4 балів)

Свопи з датою валютування форвард/форвард.

На практиці свопи форвард/форвард укладаються шляхом здійснення не двох форвардних зустрічних операцій, а двох простих операцій своп, у яких проводиться взаємозалік двох операцій спот.

Наприклад: операція своп форвард/форвард 3/8 типу buy/sell:

1) купівля тримісячного свопу (продаж з датою валютування спот, купівля з датою валютування форвард);

2) продаж восьмимісячного свопу (купівля з датою валютування спот, продаж з датою валютування форвард).

Котирування операції своп форвард/форвард здійснюється за допомогою своп-пунктів, які розраховуються за таким правилом:

· сторона bid котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною bid котирування стандартного свопу довшого строку та стороною offer котирування стандартного свопу короткого строку:

bid (forward/forward swap) = bid (long term) - offer (short term);

· сторона offer котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною offer котирування стандартного свопу довшого строку та стороною bid котирування стандартного свопу короткого строку:

offer (forward/forward swap) = offer (long term) - bid (short term).

Завдання 3. (6 балів)

1. Підвищення курсу національної валюти сприяє:збільшенню обсягів експорту і зменшенню обсягів імпорту;

2. Управління валютною позицією банку може здійснюватися прийомами: проведення конвер­сійних операцій.

3. Валюта – це:офіційні запаси іноземних грошей у центральному бан­ку та фінансових організаціях країн.

4. Валюта, у якій встановлюється ціна товару зовнішньоторговельному контракті:валюта угоди;

5. Вартість у цінах, вказаних в рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону та інші накладні витрати:експортна вартість;

6. Форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за договором проти передачі останньому документів (фінансових, комерційних) і перерахувати її експортеру: міжнародне інкасо;

Завдання 4. (10 балів)

Задача.

Дилер реалізує червневий опціон «кол» на продаж доларів США за євро з ціною виконання € 0,60 за USD 1 і премією за контракт € 750. Сума одного опціону – USD 62 500. Паралельно купується такий же опці­он «кол» з ціною виконання € 0,58 за USD 1 і сумою премії € 1300.

Яким буде прибуток дилера, якщо поточний валютний курс на день завершення опціонної угоди становитиме € 0,61 за USD 1?

Розвязок:

Внутрішня вартість опціону дорівнює 625€ :

(0,61 – 0,60) · 62 500 = 625€

Тоді часова вартість буде 125 € (750 – 625 = 125).

Дилер прогнозував зміну курсу євро до долара до рівня 0,612:

(х – 0,6) · 62 500 = 750 ;

х = 0,612

Отже, дилер одержить прибуток за опціоном у разі, якщо курс долара підніметься вище прогнозованого продавцем рівня. Якщо клієнт скористається опціоном за курсу 0,612€ за дол., то ні покупець, ні продавець опціону не матимуть прибутків. А якщо у момент реалізації опціону курс перебуватиме в інтервалі від 0,612 до 0,60 € за дол., то прибуток дістане дилер.

Отже, дилер отримає прибуток 125 €.

При купівлі:

Внутрішня вартість опціону дорівнює 1875€ :

(0,61 – 0,58) · 62 500 = 18755€

Тоді часова вартість буде -575 € (1300 – 1875 = - 575).

Дилер у цьому випадку понесе збитки.

Завдання 5.

Методика визначення теоретичної ціни ф’ючерсного контракту з базовим активом якого є валюта.

Ф'ючерси є таким ліквідним фінансовим інструментом завдяки тому, що усі параметри і характеристики базового активу, що лежить в основі ф'ючерсу, жорстко регулюються біржею. Контракти на будь-який актив є стандартизованими, завдяки чому вони взаємозамінні і легко переходять з рук в руки. Зведення характеристик, строго визначуваних біржею як для базового активу, так і для самого контракту, зазвичай доступне інвесторам у вигляді таблиці, що називається специфікацією ф'ючерсу.

Якщо ф’ючерсний контракт складається на валюту, то базовим активом буде саме ця валюта. В даному розділі вписується і мінімальний лот (тобто кількість базового активу по одному ф’ючерсу).

Ф’ючерсний контракт може являти собою не тільки договір купівлі-продажу якого-небудь активу. Його основою можуть бути: і договір купівлі-продажу, і договір із правом вибору, і угода про відкриття банківського депозиту і т.п одного виду угод.

Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за згодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому, сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб фіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція обміну валют у майбутньому.

Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої оргівлі є ф’ючерси на долари США, евро, канадські долари, фунти стерлінгів, єни, австралійські долари, мексиканські песо.

Для ф’ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринку іноземної валюти з урахуванням того, що контракти оцінюються з огляду на основний валютний курс в американських котируваннях. Котирування за американською системою є особливістю валютних ф’ючерсів. Мінімальним кроком ціни валютних ф’ючерсів, як й інших подібних контрактів, є тік, але величина і вартість тіків для різні ф’ючерсних контрактів на валюту неоднакові, оскільки різні люти мають різну вартість у доларовому виразі. В усіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операції визначається як добуток вартості тіка кількості тіків, на яку знизилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учасником ринку позицією. На більшості міжнародних бірж валют ф’ючерси функціонують на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень і грудень є місяцями поставки для довідних контрактів.

Білет №19

Завдання 1. (10 балів)

Дайте визначення або пояснення термінів:

• фінансові документи – це переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу.

- уніфіковані правила акредитива - Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як "угоду, як би вона не іменувалась, шляхом якої банк (банк-емітент), діючи за заявкою та згідно з інструкцією клієнта-імпортера (наказодавача акредитива) або від свого імені:1) зобов'язаний здійснити платіж третій стороні (бенефіціару) або її наказу або повинен акцептувати і потім оплатити перевідні векселі (тратти), які виставляє бенефіціар;2) зобов'язаний уповноважити інший банк здійснити платіж за акредитивом або акцептувати і потім оплатити емітовані за акредитивом перевідні векселі (тратти);3) зобов'язаний уповноважити інший банк здійснити негоціацію зазначених документів завжди при дотриманні умов та строків відкритого акредитива".

• валютні операції комерційних банків - Валютними операціями вважаються: - Операції, пов'язані з переходом права власності та інших прав на валютні цінності, в тому числі операції, коли в якості засобу платежу використовується іноземна валюта і платіжні документи в іноземній валюті; - Здійснення міжнародних грошових переказів.

• управління валютними ризиками - управління валютним ризиком передбачає визначення його степені, оцінку можливих наслідків та вибір методів страхування. Першочерговий етап у визначенні степені валютного ризику заключається в його ретельному аналізі і оцінці можливих збитків та інших наслідків, так як від цього залежить вибір конкретного методу захисту.

Завдання 2. (4 балів)

Ф’ючерсні стратегії та хеджування.

Учасники ф'ючерсного ринку проводять дві основні стратегії на ринку: вони або хеджують позиції, або грають на коливаннях цін. У першому випадку їх називають хеджерами, в другому — спекулянтами. З допомогою ф'ючерсного ринку хеджери управляють ризиком та переносять його на спекулянтів. Спекулянти приймають на себе ризик і, як правило, отримують за це додаткові прибутки. Вони викуповують та продають необхідні іншим учасникам ринку контракти, заповнюють простір між покупцями та продавцями і створюють цінову рівновагу. Цим самим спекулянти виконують дуже важливу економічну функцію: вони стабілізують ринок та збільшують його ліквідність.

При хеджуванні необхідно приймати до уваги два фундаментальні критерії:цінову перспективу; економічну доцільність хеджування.

Витрати на хеджування не повинні перевищувати суму, яку хеджер запланував на оплату страхування від цінових втрат. Цей підхід можна розглядати як процес управління ризиком, що включає ухвалення рішень про те, коли і як використовувати для хеджування ф'ючерсні ринки і чи використовувати їх взагалі.

Завдання 3. (6 балів)

1. USD/UAH = 1/4,0; EUR/UAH = 1/2,2. Кросс-курс USD/EUR становить:0,55;

2. Банк встановлює котировку: EUR/USD = 1,7420 – 1,7430. Маржа в цьому випадку становить:10 пунктів (піпів);

3. Зниження ціни гривні, яка виражена в дола­рах США:спричинить зниження українського експорту та вплине на збільшення обсягів імпорту;

4. Попередня виплата імпортером відповідної грошової суми в рахунок передбачених платежів за поставлені для нього товари:аванс.

5. Згода імпортера (платника) оплатити у встановлений термін переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату:акцепт;

6.Експортер, якому призначений грошовий платіж:, отримувач інвалюти за експорт товару:бенефіціар;

Завдання 4. (10 балів)

Задача.

Український банк хоче розмістити 1 000 000 дол. США вільних коштів. На момент прийняття рішення про розміщення коштів курс USD/UAH становив 5,5000 – 5,5100.

Процентна ставка за гривневими кредитами становила 10%, за доларовими кредитами – 5%.

Форвардний курс на контракт 6М становить 5,5200 – 5,5300.

Якою буде стратегія банку? Який результат буде мати банк за умови, що спот курс USD/UAH через 6 місяців становитиме:

а) 5,5200 – 5,5300;

б) 5,5400 – 5,5500;

в) 5,4800 – 5,4900?

Завдання 5. (10 балів)

Охарактеризуйте методику визначення курсу «аутрайт» на ламану дату поставки базового активу контракту.

Форвардні операції діляться на два види: угоди аутрайт (outright) -

одинична конверсійна операція з датою валютування відмінної від дати

спот; угоди своп (swap) - комбінація двох протилежних конверсійних

операцій з різними датами валютування. Клієнтам банку часто необхідно укласти форвардні контракти, дати валютування яких будуть не збігатися зі стандартними строками (наприклад, угода аутрайт на 40 днів). У цих випадках уважається, що угоди мають «ламану дату» (broken dates). Дилерам, що укладають форвардну угоду з ламаною датою, треба, однак брати до уваги, що ринок таких операцій менш ліквідний, ніж ринок угод зі стандартними строками й може бути складно знайти для неї контрагента для закриття.

Білет №20

Дайте визначення або пояснення термінів:

• умови платежу - умови платежу визначають порядок і строки оплати вартості товару, який зазначений у зовнішньоторговельному контракті, вони установлюються індивідуально, вибір умов платежу залежить від сили партнерів на ринку.

• валюта ціни та валюта платежу - Валюта ціни — це валюта, в якій визначається ціна контракту. При виборі валюти ціни враховуються міжнародні традиції торгівлі даним товаром, умови міждержавних угод. Валюта платежу — це валюта, в якій оплачується зобов’язання покупця (імпортера). Якщо валютні курси нестабільні, то ціни фіксуються в найбільш стійкій валюті, а платіж — у валюті країни-імпортера.

• Інкасо - форма розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця за посередництвом банку-покупця, або іншого банку, платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт, або надання послуг.

• міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками, відіграють роль інструмента налагодження тісніших і довірливіших відносин між банками. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через, відсутність необхідного попиту на фінансовому ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів.

Завдання 2. (4 балів)

Охарактеризуйте зв’язок між процентними ставками по депозитах і валютними курсами.

За умов відсутності обмежень на рух капіталів та здійснення конверсійних операцій зміни процентних ставок за тією чи іншою валютою призводять до коливань валютних курсів. Якщо процентні ставки за депозитами в одній валюті зростають (звичайно ж ідеться про країни зі стабільною економікою), то учасники фінансового ринку намагатимуться конвертувати активи в цю валюту з метою збільшення прибутку за рахунок вкладення коштів під вищу процентну ставку. У свою чергу, це викличе збільшення попиту на дану валюту і, відповідно, до зростання валютного курсу спот.

Завдання 3. (6 балів)

1. Зниження ризику від втрат, зумовлених несприятливими для експортерів та імпортерів змінами ринкових цін на товари порівняно з контрактними цінами:хеджування;.

2. Вартість, яка визначається за рахунком, пред’явленим іноземному покупцеві, за відрахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов'язаних з реалізацією даного товару:експортна вартість товару.

3. Дата валютування -дата поставки коштів на рахунок контрагента;

4. Зворотне котирування - вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті;

5. Курс спот —обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

6. Фіксинг -процедура котирування;

Завдання 4.

Компанія «Люмбаго» продала товар покупцеві в Японію за 250000 ієн. Платіж очікується 1 листопада, а так як компанія хоче отримати форвардне покриття своїх валютних ризиків, то вона 1 серпня заключає трьохмісячний контракт на продаж валюти своєму банку.

Із-за непередбачених обставин платіж не поступив 1 листопада і компанія попросила продовжити контракт на один місяць.

Платіж було отримано і контракт був виконаний 1 грудня.

Завдання:

Розрахуйте суму в фунтах стерлінгів, отриману 1 листопада і 1 грудня у відповідності з пролонгацією контракту.

Поточні курси:

Завдання 5. (10 балів)

Обґрунтуйте методику розрахунку доходності від здійснення форфейтингових операцій.

Дохід від форфейтингових операцій складається з суми комісійних та

суми процентів за наданий кредит форфейтором — банком або спеціалізованою компанією. Розрахунок рівня дохідності здійснюють за формулою:

(спеціалізованою компанією на оплату розрахункових документів).

Вигідність (доцільність) форфейтингових операцій визначається зіставленням питомої ваги прибутку від форфейтингових операцій у загальній сумі прибутку з питомою вагою цих операцій у загальній сумі активів.Отже, наведена методика дає змогу зробити порівняльний аналіз

ефективності форфейтингових операцій з іншими видами операцій і з урахуванням їх ризикованості надати перевагу тим чи іншим.

Білет №21

Завдання 1.

• кореспондентський рахунок - рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна кред. установа за дорученням і на кошти ін. кред. установи на підставі уклад, кореспондентського договору.

• банківський переказ - це просте доручення комерційного банку імпортера своєму банку-кореспонденту (банку експортера) виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок переказодавця (імпортера) іноземному отримувану (бенефіціару, експортеру) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми.

• документарний акредитив - це письмове безвідкличне зобов’язання банку, який діє згідно з інструкціями Заявника, заплатити Бенефіціару певну суму при наданні у встановлений термін документів, які відповідають усім умовам акредитива.

• строкові валютні операції - полягають у купівлі-продажу валютних цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні.

Завдання 2. (4 балів)

Охарактеризуйте види та конструкції акредитиву.

Конструкції акредитива. Буває, що торговельний посередник хотів би перевести свої вимоги за акредитивом якомусь постачальнику, хоча умови акредитива не допускають його переказування. Тоді у розпорядженні є дві можливості, які за певних вимог, що стосується надійності, не рівноцінні переказному акредитиву і які банки використовують лише за певних умов: акредитив «бек-ту-бек» (компенсаційний) і відступлення виручки за акредитивом (цесія).

Види акредитивів: Авізований,Прямо авізований, Грошовий, Акредитив з попереднім авізо, Компенсаційний, Неподільний, Непокритий, Переказний, Покритий, Поновлюваний, Револьверний.

Завдання 3. (6 балів)

1. Вартість, яка визначається за рахунком, пред’явленим іноземному покупцеві, за відрахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов’язаних з реалізацією даного товару:експортна вартість товару.

2. Дата валютування -дата поставки коштів на рахунок контрагента;

3. Зворотне котирування - вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті;

4. Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти;

5. Виберіть вірне визначення строкової угоди:конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений строк після укладання угоди за курсом, зафіксованим на момент її укладання;

6. Одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою валютування - угода аутрайт;

Завдання 4.

Компанія «grain-grower», британський експортер, продала товари італійському покупцеві і чекає отримання платежу в 4 млн. євро через три місяці.

Компанія хоче отримати позичку на 3 місяці для фінансування цієї угоди і робить вибір між:

1. отриманням позички в євровалюті по процентній ставці 14 % річних і використанням валютних надходжень для погашення боргу;

2. форвардним покриттям валютних надходжень за допомогою форвардного контракту і отриманням овердрафта під 10 % річних під дебіторську заборгованість в фунтах стерлінгів.

Курси «спот» і «форвард» наступні:

• курс «спот» – 2256 – 2259

• трьохмісячний «форвард» – 23 – 26 дисконту.

Завдання 5. (10 балів)

Обґрунтуйте методику розрахунку доходності від здійснення операцій експортного факторингу.

Експортний факторинг - це послуга, яка надає можливість здійснювати експортну торгівлю за умовами відкритого кредиту зі стопроцентним покриттям ризику, коли інкасування здійснюється через різноманітні міжнародні мережі ФК. Валютні ризики також покриваються.

Дохід від факторингових операцій складається з суми комісійних зборів за проведення банком цієї операції і суми процентів за наданий кредит фактор-банком. Розрахунок рівня дохідності можна зробити за формулою:

Вигідність (доцільність) факторингових операцій для комер-

ційного банку визначається зіставленням питомої ваги прибутку

від факторингових операцій, у загальній сумі банківського при-

бутку, з питомою вагою факторингових операцій у загальній сумі

активів банку.

Отже, наведена методика дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності факторингових операцій з іншими видами банківських операцій і з урахуванням їх ризикованості надати перевагу тим чи іншим.

Білет №22

Завдання 1.

• валюта платежу - валюта, у якій здійснюється оплата товарів, цінних паперів, послуг або погашення кредиту.

• CFR - термін інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

• акцепт трати – це акцепт переказного векселя, тобто письмове підтвердження боржником-трасатом своєї згоди здійснити платіж за векселем у зазначений термін

• опціон «пут» - опціон на продаж. Надає покупцеві право продати базовий актив.

Завдання 2. (4 балів)

Етапи розрахунків за документарним інкасо.

Документарне інкасо передбачає надсилання разом із фінансовими комерційних (транспортних) документів, види і кількість примірників яких мають визначатись вимогами країни-імпортера

етапи: 1. Відвантаживши товар, експортер передає своєму банку інкасове доручення та товарні документи. 2. Банк експортера, який прийняв інкасове доручення, направляє його разом з товарними документами банку-кореспонденту в країні імпортера. 3. Банк-кореспондент у країні імпортера пред'являє товарні документи імпортеру та видає йому їх проти вказаної в інкасовому дорученні суми платежу. 4. Отримана від імпортера сума платежу переводиться банком імпортера на рахунок банку експортера, а той зараховує її на рахунок експортера.

Завдання 3. (6 балів)

1. Вартість у цінах, вказаних в рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону та інші накладні витрати:експортна вартість;

2. Форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов’язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за договором проти передачі останньому документів (фінансових, комерційних) і перерахувати її експортеру:міжнародне інкасо;

3. Форма міжнародних торговельних безготівкових розрахунків, яка полягає в дорученні банку однієї країни банку іншої країни здійснити оплату документів за відвантажений товар за рахунок спеціально заброньованих грошових коштів:міжнародний акредитив;

4. Рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням банку іншої країни на підставі кореспондентської угоди:міжнародний кореспондентський рахунок;

5. Рахунок банку однієї країни у банку-кореспонденті іншої країни, на якому відображено взаємні платежі:міжнародний рахунок ностро;

6. Індосамент це:передавальний напис на векселі, що засвідчує перехід прав за векселем до іншої особи.

Завдання 4.

Американський експортер продав свої товари в Англію 10 вересня за 100000 фунтів стерлінгів сплатою через 3 місяці – 10 грудня 2005 року. В той день курс фунт стерлінгів по «спот» 1,65 USD.

Що матиме експортер якщо 10 грудня курс буде 1,51 USD?

Як експортер може мінімізувати свої втрати від зміни курсу валют?

Завдання 5. (10 балів)

Компанія «Мир» клієнт вашого банку, заключила угоду на поставку комплектуючих з постачальником з Гонконгу. Умови платежу – «Д/А через 30 днів за пред’явленням» з поданням через ваш банк. Інкасування повинно здійснюватися у відповідності з Уніфікованими правилами по інкасо.

Менеджер компанії, питає вас, чи є можливість оглянути товари після поставки в Україну і відмовитись від них, не заплативши за поставку, якщо товари низької якості.

Яку пораду ви йому дасте?

Вручення документів проти акцепту, Д/А .

При такій умові, інкасуючий банк має право надати документи імпортеру після акцепту тратти, яка підлягає оплаті, як правило, протягом 30 - 180днів, але у визначений термін. Акцептування векселя на пред'явника можна порівняти з оплатою готівкою по квитанції.

Так, трасат до здійснення платежу вже вступає у право володіння товаром; він може продати його терміново, здобувши таким чином необхідні кошти для оплати векселя.Отже, акцепт визначає для нього термін платежу і дає змогу уникнутикороткотермінового фінансування складських запасів.

Для експортера після видачі товару гарантією оплати може бути тільки акцепт трасата. Тому до настання строку платежу за векселем він може вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого або іншого першокласного банку. Разом з підписом повинно бути зазначено,що поручительство надано за трасата. Поручитель (аваліст) по векселю несе солідарну відповідальність разом з трасатом, тобто він може відповідати по векселю, якщо трасат до настання строку оплати векселя не виконає своїх платіжних зобов'язань.

Ні, такого не може бути, тому що він фактично є власником товару.

Білет №23

Завдання 1.

• коносамент - це документ, що видається перевізником або його агентом відправнику вантажу як посвідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

• INKOTERMS - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

• фірмовий кредит - позика, що надається експортером однієї країни імпортерові іншої крани у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або послуги.

• Хеджування - це страхування цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати шляхом одночасного укладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару.

Завдання 2. (4 балів)

Поняття платіжного балансу.

Платіжний баланс - це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів. Іншими словами, це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури й характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.

Завдання 3. (6 балів)

1. Оформлені письмово платіжні вимоги або доручення клієнтів на перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів:розрахункові документи;

2. У міжнародних розрахунках банк, який пересилає інвалютний платіж експортеру:емітент;

3. Форма кредитування банком експортера шляхом викупу в нього грошового зобов’язання імпортера про оплату товару, дострокової оплати вартості товару експортера за відповідне винагородження:форфейтинг;

4. Грошовий документ встановленої форми, який є безумовним розпорядженням, наказом чекодавця банку про виплату тримачу чека вказаної суми грошей:чек;

5. Валютні операції -операції з переходом права власності на валютні цінності.

6. Поточний курс USD/EUR = 1,7740 – 1,7746.Форвардна маржа становить: 150 – 130. Курс «аутрайт» при цьому становитиме:1,7890 – 1,7876;

Завдання 4.

Спот-курс USD/UAH = 3,9950 – 4,0850. Відсот­кові ставки на грошовому ринку становлять, %:

за доларовими депозитами – 20;

за доларовими кредитами – 25;

за гривневими депозитами – 40;

за гривневими кредитами – 50.

Термін форвардної угоди – 3 міс. (90 днів), а тривалість у відсотках року – 360 днів.

Визначити:

а) форвардну маржу (премія чи дисконт);

б) курс «аутрайт» USD/UAH.

А) Визначимо форвардну маржу на купівлю валюти:

(3,9950*(20-25)*90)/ (360*100+(25*90))=-0,047( дисконт)

Визначимо форвардну маржу на продаж валюти:

(4,0850*(40-50)*90)/(360*100+(50*90))= -0,091( дисконт)

Б) Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+(-0,047)= 3,948

Визначимо курс «аутрайт» на продаж USD/UAH:

4,0850+(-0,091)= 3,994

Визначимо курс «аутрайт» на купівлю USD/UAH:

3,9950+ (-0,047)=3,948

Завдання 5. (10 балів)

Дайте характеристику сторонам-учасникам угоди за документарним акредитивом, та обґрунтуйте фази реалізації розрахунків за цією формою розрахунків.

Документарний акредитив — це угода, згідно з якою банк зобов’язується на прохання клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціару), на користь якої відкрито акредитив.

У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь такі сторони:

- аплікат, наказодавкець (той, хто віддає наказ на відкриття акредитива) — покупець-імпортер;

- акредитивний банк — банк-емітент (банк покупця-імпортера);

- авізуючий банк — банк, якому доручається повідомити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати його текст;

- бенефіціар за акредитивом — продавець-експортер.

При виконанні акредитива не банком-емітентом, а іншим банком (це може бути не банк експортера, а третій банк, що дав підтвердження), останній отримує за акредитивом право на вимогу від емітента платежу на відшкодування своїх виплат бенефіціару максимально швидким способом. Вимога платежу за акредитивом, яка називається рамбурсом, може направлятися не тільки банку-емітенту, а й третьому банку, якщо емітент надав йому право здійснити платіж за даним акредитивом. У будь-якому разі банк, на який виставлений рамбурс за акредитивом, є рамбурсуючим банком.

Процес узгодження умов надання акредитива і термінів його виконання має три фази:

Фаза 1: Угода про акредитив.

На першій фазі розглядається пропозиція щодо умов поставки товару. Експортер надає потенційному покупцеві свою пропозицію і під час переговорів з покупцем обговорює умови акредитива.

До експортного підприємства звертається зарубіжний покупець з проханням дати пропозицію на поставку товару чи послуги. Вже в момент висунення пропозиції чи укладання угоди про купівлю-продаж продавець повинен чітко собі уявляти, які ризики і вимоги йому потрібно враховувати, а саме стосовно:

- надійності та кредитоспроможності покупця;

- політичних, економічних та юридичних умов в країні покупця;

- власної ліквідності.

В залежності від потреби в ступені надійності він обирає одну із трьох форм акредитиву: відкличний акредитив; безвідкличний акредитив; безвідкличний підтверджений акредитив.

Для безперешкодного здійснення акредитивної операції продавець крім усього іншого, повинен мати точне уявлення, як повинен бути складений акредитив стосовно: виду та конструкції акредитиву; строку дії; шляху та засобів транспортування; страхового захисту; базису цін. Ці фактори впливають на калькуляцію ціни експортера, а також на витрати по всім можливим банківським гарантіям, що виставляються на користь покупця. Переговори по умовам акредитиву дають продавцю прекрасну можливість впливати на зміст акредитиву. Покупець при наявності акредитивної оговорки зобов’язаний відкрити акредитив на користь продавця, а продавець повинен дотримати передбачену форму здійснення платежу через акредитив.

Фаза 2: Відкриття аккредитиву.

Друга фаза – підписання умов поставки товару та його оплати. Імпортер дає експортеру замовлення на поставку товару, відповідно підписавши договір з купівлі-продажу (контракт). Водночас він дає своєму банкові доручення на відкриття акредитива.

Імпортер вирішив прийняти пропозицію експортера. У відповідності до погоджених умов, після того, як він віддав замовлення чи підписав договір купівлі-продажу, йому слід розпорядитися про відкриття ним акредитива на користь продавця.

Дорученням на відкриття акредитива імпортер (наказодавець акредитиву) вимагає від банку дати його постачальнику зобов’язання здійснити платіж. Банк виконує цю вимогу, як правило, лише в тому випадку, якщо він може перекласти це зобов’язання на імпортера, оскільки він не може розглядати товар як єдину гарантію, особлива, якщо для нього не існує ринку функціонуючого збуту. Тому акредитиводавець повинен володіти активами чи відповідним кредитом в банку, що відкриває акредитив.

В інтересах імпортера ретельно сформулювати умови акредитиву. Повні та чіткі умови акредитива дають максимальні гарантії для того, щоб замовлений товар був відвантажений своєчасно, в гарному стані і по договірній ціні, або була надана послуга у відповідності з домовленістю. Інша причина, через яку умови акредитиву повинні бути сформульовані дуже ретельно, криється в принципі незалежності акредитиву від основної угоди. Акредитиви по своїй природі являють собою угоди, відособлені від договору купівлі-продажу та інших договорів, на яких вони можуть ґрунтуватися. Для банку це значить, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яка лежить в основі акредитиву.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов’язання є подача в строк документів у відповідності до умов акредитиву. Акредитиводавець не може більше перешкодити сплаті документів на тій підставі, що нібито поставка товарів чи інші дії бенефіціара по виконанню контракту були здійснені не у відповідності до договору.

Бенефіціар не повинен безумовно приймати акредитив. Акредитив вважається акцептованим ним, якщо він подає необхідні документи в строк до банку-кореспронденту чи банку, що відкрив акредитив.

Якщо в акредитиві помічено невідповідність бенефіціар повинен негайно пред’явити претензії безпосередньо покупцю і вимагати від нього внести відповідні виправлення (зміни) через банк-емітент. При згоді покупця і банку(ів) - учасника(ів) зі змінами у акредитиві, він набуває юридичної сили.

Тому включення до акредитива лише необхідних даних дозволяє уникнути багатьох махінацій та затримок. Занадто детальний опис товарів не надає імпортеру додаткової надійності, а лише збільшує кількість даних, що необхідно перевірити, а відповідно і джерела помилок.

Експортер завжди має можливість не вдатися до акредитиву і дозволити завершитись його строку дії. Йому навіть не потрібно інформувати про це імпортера чи банки-учасники. Акредитив втрачає силу, якщо банк не подав ніяких документів до дати завершення строку дії акредитиву.

Фаза 3: Використання акредитива.

Третя фаза є завершальною: товар поставляється і виконуються умови акредитива. Експортер відвантажує замовлений товар і надає банку документи на оплату.

Експортер в строк відправив товар чи надав послугу. Документи, необхідні у відповідності з акредитивом, підготовлені. Перед тим, як експортер подасть документи до банку, він повинен обов’язково переконатися, що вони по всіх пунктах відповідають акредитиву.

Всі необхідні документи повинні бути в наявності (повнота), вони не повинні порушувати умов акредитива (правильність), ні суперечити один одному, оскільки банк при прийнятті рішення про прийняття чи неприйняття документів чітко притримується принципів жорсткого дотримання документів та строків.

Білет №24

Завдання 1.

• специфікація зовнішньоекономічного контракту - Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється на розсуд сторін з урахуванням міжнародних та національних норм права, що діють на територіях сторін зовнішньоекономічного договору (контракту). Специфікація - комерційний документ, який містить повідомлення майбутнього експортера (продавця) про прийняття умов замовлення є підтвердженням замовлення.

• резервний акредитив - грошове зобов‘язання банку-емітенту, видане за дорученням і у відповідності з інструкціями наказодавця (апліканта), здійснити платіж на відповідну суму на користь бенефіціанта (вигодоотримувача) після надання бенефіціантом у відповідний термін письмової вимоги, що вказує на невиконання аплікантом своїх договірних зобов‘язань, а також інших документів.

• комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності.

• просторовий арбітраж - це торгівля з урахуванням невеликої відмінності за цінами в різних фінансових центрах у даний конкретний момент.

Завдання 2. (4 балів)

Хеджування на форвардному ринку.

Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку спот та строковому ринку. Хеджування за допомогою форвардних контрактів полягає в перенесенні операції з реального ринку на ринок строкових угод. Форвардні угоди укладаються за домовленістю сторін на будь-яку кількість будь-якого базового активу. Тому якщо проводиться хеджування форвардними контрактами, є можливість укласти форвардну угоду на потрібну кількість базового активу і на необхідний хеджеру період. Якщо проводиться хеджування на ф'ючерсному ринку, можуть не збігатися з потрібними обсяг базового активу, безпосередньо сам базовий актив чи дата поставки.

Завдання 3. (6 балів)

1. Рахунок, що відкриває банк однієї країни для банку-кореспондента іншої країни, на якому відображають взаємні платежі:міжнародний рахунок лоро;

2. Особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнта банку, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта:овердрафт;

3. Зворотна вимога про відшкодування, повернення сплаченої суми:регрес.

4. Платіжне розпорядження рухається у тому самому напрямку, що й кошти за переказу:кредитового;

5. Запис: USD/UAH b/s swap означає:на умовах «спот» продані долари за гривні і куплена така сама сума доларів за гривні за курсом «аутрайт» на 3 міс;

6. Дефіцит платіжного балансу країни призводить до:стимулу імпорту.

Завдання 4. (10 балів)

Британська компанія «Errs» 1 січня уклала угоду з американським постачальником на поставку партії товарів вартістю 96000 USD. Оплата через шість місяців 1 липня. Тому компанія заключає зі своїм банком форвардний валютний контракт на продаж 96000 USD через 6 місяців..

За певних обставин партія зменшилася 1 липня компанії необхідно тільки 50000 USD, щоб розрахуватися з постачальником. Тому банк закриває форвардний валютний контракт на суму 46000 USD, які компанії не потрібні.

Курси обміну USD і фунтів стерлінгів.

1 січня курс «спот» 1,5145 – 1,5155

шестимісячний «форвард» 0,95 – 0,85 цента премії

1 липня курс «спот» – 1,5100 – 1,5110

Виконайте часткове закриття форвардного валютного контракту.

Завдання 5. (10 балів)

Експортна компанія «Бор» внаслідок посилення конкуренції змушена пропонувати закордонним покупцям розрахунки на умовах відкритого рахунку.

Охарактеризуйте:

Основні проблеми експортера, пов’язані з переходом до таких умов розрахунків.

Яким чином експортний факторинг може зменшити ці проблеми?

Платіж на відкритий рахунок — найризикованіша для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в обумовлений строк. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаророзпорядчими документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця. Таким чином, ризик несплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання товару або недопостачання товару експортером при авансових платежах. Розрахунки за допомогою відкритого рахунку доцільно використовувати, як правило, у разі, якщо:

між покупцем і продавцем існують надійні, стійкі і довгострокові ділові стосунки;

торгівля між країнами відносно вільна від державних обмежень і міжнародного регламентування.

Невелике зниження ризику несплати для постачальника при використанні відкритого рахунку можливе, якщо контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця, і невиконання зобов’язань одним із них може викликати аналогічні дії другого. У зв’язку із цим така форма розрахунків використовується дуже рідко при односторонніх поставках і частіше — при двосторонніх.

До недоліків розрахунків за формою відкритого рахунку також належить уповільнення обігу капіталу експортера, що іноді викликає в нього необхідність удаватися до банківського кредиту, а також до значних обсягів роботи з обліку продажу.

Розрахунки за відкритим рахунком найбільш вигідні для покупця, оскільки він здійснює оплату лише при отриманні/інспекції товару, тобто відсутній ризик непоставки товару (який не доставлено, або поставки товару неналежної якості), що існує при авансових розрахунках. Ця форма розрахунків є найдешевшою і характеризується відносною простотою виконання. Цим пояснюється її велика популярність при розрахунках між країнами ЄС. Навіть постачальники визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунку, особливо при тривалих ділових відносинах і поставках товару дрібними партіями.

Практика свідчить, що для досягнення більшої надійності платежу за відкритим рахунком експортери наполягають на виставленні на свою користь платіжних гарантій першокласних банків.

Білет №25

Завдання 1.

- форми платежу - це врегульовані законодав-ством країн-учасниць способи виконання грошових зобов’язань за зовнішньоторговельним контрактом. Метою розрахункових зобов’язань, які опосередковують здійснення платежів за товари, послуги, виконані роботи, є належне оформлення переказу грошових коштів боржником кредитору.

• способи платежу - пособи платежу визначаються залежно від механізму оплати товару відносно моменту його фактичної поставки. У зовнішньоторговельних операціях існують три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит.

• поточні валютні операції - розрахунки за товари, роботи і послуги, за експорт й імпорт; - перекази, погашення короткострокових кредитів тощо. Поділяються на торговельні і неторговельні.

• Валютні ф’ючерси - це угоди з купівлі-продажу валют у майбутньому між двома сторонами за раніше обумовленим курсом, які укладаються на біржовому ринку.

Завдання 2. (4 балів)

Відмінності ф’ючерсних та форвардних угод.

Фо́рвардна уго́да — угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж певної кількості певного фінансового чи матеріального активу.

Ф’ючерсна угода — це стандартний документ, який засвідчує  зобов’язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Завдання 3. (6 балів)

1. Рахунок, що відкриває банк однієї країни для банку-кореспондента іншої країни, на якому відображають взаємні платежі:міжнародний рахунок лоро;

2. Особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнта банку, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта:овердрафт;

1. Зворотна вимога про відшкодування, повернення сплаченої суми:регрес.

2. Платіжне розпорядження рухається у тому самому напрямку, що й кошти за переказу:кредитового;

3. Запис: USD/UAH b/s swap означає:на умовах «спот» продані долари за гривні і куплена така сама сума доларів за гривні за курсом «аутрайт» на 3 міс;

6. Дефіцит платіжного балансу країни призводить до:стимулу імпорту (своя відповідь)???

Завдання 4.

Клієнт звернувся до банку 1.06.2004 щоб дізнатися, і в майбутньому укласти контракт FRA, якою буде ставка за кредит у сумі 10 000 млн. дол. США за період 3 місяців, починаючи з 1 липня.

На даний час на ринку діють ставки LIBOR за USD: чотиримісячна ставка за кредитом – 8,25%; одномісячна ставка за кредитом – 8,18%.

Змоделюйте стратегію банку в формуванні ставки беззбитковості, тобто форвардного покриття, та розрахуйте можливу відсоткову ставку за FRA.

Форвардний контракт за відсотковими ставками (FRA — forward rate agreement ) — це двостороння угода, в якій фіксується відсоткова ставка за кредитом, що його буде надано на визначену дату в майбутньому.

Розв’язання

1. Банк бере кредит у сумі 10 млн дол. США на 4 місяці під діючу ринкову ставку 8,25%, що коштує 275000 дол.:

2. Банк надає кредит будь-якому клієнтові в сумі 10 млн дол. США на 1 місяць під 8,18%, за що отримує 68167 дол.:

3. сума в точці беззбитковості становить 206 833 дол.:

275 000 – 68 167 = 206 833.

Це саме ті кошти, які потрібно одержати від клієнта за форвард­ною угодою.

4. сума 206 833 дол. перетворюється на відсоткову ставку, яка становить 8,22 %:

Зауважимо, що сума в точці беззбитковості, коли перетворюється на ставку, відноситься не до початкової суми кредиту (10 млн дол.), а до суми, в якій враховано приріст вартості (це основна сума та проценти, отримані за вкладення коштів на форвардний період).

Розрахувавши ставку, банк пропонує клієнтові укласти 1 черв­ня форвардну угоду, в якій буде зафіксовано ставку за кредитом на рівні 8,22 % на три місяці, починаючи з 1 липня. Якщо клієнт погоджується із запропонованою ставкою, то форвардна ставка перетворюється на контрактну.

Контракт матиме такі характеристики: дата угоди — 1 червня; дата платежу — 30 червня; дата погашення кредиту — 30 вересня. Форвардний період становитиме один місяць, контрактний період — три місяці. Назва угоди — «FRA 1/4».

Обчислимо суму платежу за умови, що на дату фіксингу 28 червня LІBOR становила 8,5 %.

Розрахункова сума дорівнюватиме, дол.:

Сума платежу на дату розрахунків становитиме, дол.:

Це означає, що 30 червня клієнт одержить кредит у сумі 10 млн. дол., який буде оформлено під ставку 8,5 %. Проте оскільки за умовами форвардної угоди контрактна ставка становила 8,22 %, то банк виплатить клієнтові суму платежу 6854 дол. Якщо згідно з угодою сума 10 млн. дол. була умовною і кредит не видавався, то банк лише виплатить клієнтові суму платежу. У випадках, коли ставка на дату фіксингу виявиться нижчою за контрактну, суму платежу отримає банк від клієнта.

Завдання 5. (10 балів)

Посилаючись на відповідні статті «Уніфікованих правил» поясніть дії, які має здійснювати авізуючий банк за вказаних обставин.

Банк одержав від закордонного банку-кореспондента інкасове доручення на умовах Д/А разом з переказним векселем терміном сплати через 30 днів і всіма супровідними документами. З них видно, що товари поставляються на консигнацію трасату в місцевий аеропорт. Банк негайно повідомляє про це трасата, пропонуючи йому акцептувати вексель, однак той наполягає на своєму праві попередньо перевірити товари, перш ніж погодитись чи відмовитись від акцепту.

Вручення документів проти акцепту, Д/А .

При такій умові, інкасуючий банк має право надати документи імпортеру після акцепту тратти, яка підлягає оплаті, як правило, протягом 30 - 180днів, але у визначений термін. Акцептування векселя на пред'явника можна порівняти з оплатою готівкою по квитанції.

Так, трасат до здійснення платежу вже вступає у право володіння товаром; він може продати його терміново, здобувши таким чином необхідні кошти для оплати векселя.Отже, акцепт визначає для нього термін платежу і дає змогу уникнутикороткотермінового фінансування складських запасів.

Для експортера після видачі товару гарантією оплати може бути тільки акцепт трасата. Тому до настання строку платежу за векселем він може вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого або іншого першокласного банку. Разом з підписом повинно бути зазначено,що поручительство надано за трасата. Поручитель (аваліст) по векселю несе солідарну відповідальність разом з трасатом, тобто він може відповідати по векселю, якщо трасат до настання строку оплати векселя не виконає своїх платіжних зобов'язань.

Акредитив виставляє: покупець

Банк, який здійснює платежі, розрахунки, інші операції за дорученням іншого банку і за його рахунок на підставі кореспондентського договору: банк-кореспондент

Безумовна пропозиція платнику здійснити платіж вказаної грошової суми готівкою чи шляхом перерахування грошей на рахунок власника цього документа, виписаного на користь певної особи: іменний чек

Валюта, у якій встановлюється ціна товару в зовнішньоторговельному контракті: валюта угоди

Валюта, у якій оплачується товар при зовнішньоторговельній операції: валюта платежу

Валютні операції - операції з переходом права власності на валютні цінності

Вартість у цінах, вказаних в рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону та інші накладні витрати: експортна вартість

Вартість, яка визначається за рахунком, пред'явленим іноземному покупцеві, за відрахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов'язаних з реалізацією даного товару: експортна вартість товару

Виберіть вірне визначення термінової угоди: конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений строк після укладання угоди за курсом, зафіксованим на момент її укладання;

Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку: покритий

Грошовий документ встановленої форми, який є безумовним розпорядженням, наказом чекодавця банку про виплату тримачу чека вказаної суми грошей: чек

Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, які використовуються в міжнародних розрахунках: валюта іноземна

Дата валютування - дата поставки коштів на рахунок контрагента

Для якої умови оплати за зовнішньоторговельною операцією характерне зберігання товаророзпорядчих документів в банку імпортера і передача їх імпортерові в момент оплати: інкасо д/р

До кредитних платіжних інструментів належать: перекази у системі СВІФТ

Документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його отримувачу: коносамент

Експортер, якому призначений грошовий платіж, отримувач інвалюти за експорт товару: бенефіціар

Експортерам бажано уникати акредитива: відзивного

Зворотна вимога про відшкодування, повернення сплаченої суми: регрес

Зворотне котирування-вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті

Згода імпортера (платника) оплатити у встановлений термін переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату: акцепт

Конверсійна форвардна операція з умовою нефіксованої дати поставки -угода опціоін

Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти

Курс спот - обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу

Набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом із законодавчою базою, яка регламентує їх використання: платіжна система

Найбільш сприятлива умова оплати для експортера: 100%-ний аванс

Найбільш сприятлива умова оплати для імпортера: оплата після надходження товару

Одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою валютування -угода аутрайт

Одна з найпоширеніших безготівкових форм міжнародних розрахунків комерційних банків за дорученням своїх клієнтів за допомогою платіжних доручень, адресованих банком однієї країни банку іншої країни: міжнародний банківський переказ

Особа, якій адресується наказ про оплату векселя: трасат

Особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнта банку, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта: овердрафт

Офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про здійснення платежів або зміни стану взаємних розрахунків: авізо

Оформлені письмово платіжні вимоги або доручення клієнтів на перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів: розрахункові документи

Платежі, які здійснюються на основі платіжних вимог у безумовному порядку, що не вимагають згоди платника на їх оплату: безакцептні

Платіжне розпорядження рухається у тому самому напрямку, що й кошти за переказу: кредитового

Попередня виплата імпортером відповідної грошової суми в рахунок передбачених платежів за поставлені для нього товари: аванс

Поручництво банку-гаранта за виконання зобов'язань свого клієнта: банківська гарантія

Поручництво, гарантія, згідно з якою аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником: аваль

Поштові платіжні доручення використовують для: переказу невеликих сум особам, які не мають рахунка у банку

Процес передання, перевірки і в деяких випадках підтвердження платіжних доручень, що здійснюється до розрахунку, має назву: кліринг

Пряме котирування -вартість одиниці іноземної валюти, що виражається у національній валюті

Рахунок банку однієї країни у банку-кореспонденті іншої країни, на якому відображено взаємні платежі: міжнародний рахунок ностро

Рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням банку іншої країни на підставі кореспондентської угоди: міжнародний кореспондентський рахунок

Рахунок, що відкриває банк однієї країни для банку-кореспондента іншої країни, на якому відображають взаємні платежі: міжнародний рахунок лоро

Розрахунки чеками заборонені: між фізичними особами

Страхування, зниження ризику від втрат, зумовлених несприятливими для експортерів та імпортерів змінами ринкових цін на товари порівняно з контрактними цінами: хеджування

Термін „платіж” означає:переказ грошової вимоги, що здійснюється експортером чи імпортером

Термін дії чека в межах країни: 1 тиждень

Тримісячний форвардний фіксований контракт з датою укладення 5 серпня необхідно виконати: 5 листопада

У міжнародних розрахунках банк, який пересилає інвалютний платіж експортеру: емітент

У Типових рекомендаціях НБУ від 01.03.1999 р. за № 13-1-11/379-1762 щодо базових платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів підкреслено, що при визначенні валюти платежу для розрахунків за експортними контрактами слід застосовувати: вільно конвертовану валюту 1 групи Класифікатора іноземних валют НБУ

Універсальна система фінансового обслуговування клієнтів, за якого фактор-компанія бере на себе їх кредитування до повернення їм боргу, а також бухгалтерське, збутове, страхове, рекламне обслуговування клієнтів: факторинг

Фіксинг - процедура котирування

Фірмовий чек виписується: фірмою на одержувача

Форвардні пункти - абсолютні пункти даного валютного курсу

Форма кредитування банком експортера шляхом викупу в нього грошового зобов'язання імпортера про оплату товару, дострокової оплати вартості товару експортера за відповідне винагородження: форфейтинг

Форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за договором проти передачі останньому документів (фінансових, комерційних) і перерахувати її експортеру: міжнародне інкасо

Форма міжнародних торговельних безготівкових розрахунків, яка полягає в дорученні банку однієї країни банку іншої країни здійснити оплату документів за відвантажений товар за рахунок спеціально заброньованих грошових коштів: міжнародний акредитив

Форма міжнародного грошового обігу, за якої зберігання і рух інвалютних коштів здійснюється без участі готівкової інвалюти, шляхом зарахування її на банківський рахунок і переказу з рахунка платника на рахунок отримувача: міжнародні безготівкові розрахунки

Цінний папір у вигляді письмового зобов'язання у відповідній формі: вексель

Цінний папір, який оформляється строго відповідно до вимог закону і містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання: вексель

Чек може бути виписаний тільки: у національній або іноземній валюті

Чек, що може передаватися іншій юридичній особі для отримання коштів за ним без здійснення індосаменту: чек на пред'явника

Якщо поточний курс дорівнює опціонному, то такий опціон називається: опціон „без грошей”

Розраховують як абсолютну (AR - BR), так і відносну мар­жу (спред):

де BAS – продажно-купівельна маржа (спред);

AR – курс купівлі валюти (курс продавця);

BR – курс продажу валюти (курс покупця).

Найчастіше на практиці використовують три методи роз­рахунку крос-курсів:

1) з прямим котируванням до долара США (долар є базою котирування для обох валют). Наприклад, потрібно розраху­вати крос-курс німецької марки до швейцарського франка DEM/CHF. USD/CHF = 1,3100; USD/DEM = 1,5500. Тоді крос-курс становитиме:

DEM/CHF =

2) з прямим та зворотним котируванням до долара США,

якщо долар є базою котирування лише для однієї з валют. У цьому разі для визначення крос-курсу доларові курси валют слід перемножити. Наприклад, треба розрахувати крос-курс GBP/DEM, якщо GBP/USD = 1,6820; USD/DEM = 1,5500. У такому випадку

GBP/DEM = 1,6820 × 1,5500 = 2,6071;

3)     зі зворотним котируванням до долара США, якщо до­лар є валютою котирування для обох валют. Для визначення крос-курсу доларові курси необхідно розділити один на дру­гий. Наприклад, треба розрахувати крос-курс GBP/EUR за умови: GBP/USD = 1,6820; EUR/USD = 1,2500. Визначення буде таким:

Розглянуті методи використовуються для розрахунку се­реднього крос-курсу. Однак на практиці вони застосовуються рідко, оскільки як клієнтів, так і банки цікавлять конкретні курси купівлі та продажу. Наприклад, якщо голландський банк хоче купити німецькі марки за гульдени, то він спочатку поцікавиться ринковими курсами USD/NLG і USD/DEM. Після цього він купить долари на певну суму гульденів за курсом1,9983. Для купівлі німецьких марок йому потрібно знову продати долари за курсом 1,7738.

Крос-курс цієї операції з розрахунку на 100 DEM станови­тиме:

Якщо голландський банк має німецькі марки і хоче кон­вертувати їх у гульдени, то матиме місце така ситуація. Спо­чатку дилер продасть німецькі марки за долари за курсом 1,7742. Долари, які він отримає в результаті цієї операції, бу­дуть продані за гульдени за курсом 1,9979.

Крос-курс цієї операції з розрахунку на 100 DEM буде таким:

Теоретично курс DEM/NLG на базі цього розрахунку ста­новитиме:

112,608 — 112,656 за 100 DEM.

З огляду на те, що ринок DEM/NLG є дуже ліквідним ринком в Нідерландах, спред, який зараз становить приблизно 5 центів, на практиці буде набагато меншим (приблизно 1 ¹ / ₂ цента). На базі цього принципу можна розрахувати всі види крос-курсів.

Приклад

Спот-курс гривні до американського долара USD/UAH становить: 1,8900—1,9100, тобто курс покупця — 1,8900, курс продавця — 1,9100.

Показники форвардної маржі становлять:

1 місяць — 210—220,

З місяці — 40—30,

6 місяців — 1150—1180.

Наведений запис означає: '

1. У разі форвардної угоди, укладеної на 1 місяць, форвардні курси становитимуть:

покупця: 1,8900 + 0,0210 = 1,9110 грн. за $ 1; продавця: 1,9100 + 0,0220 = 1,9320 грн. за $ 1.

2. 210 і 220 — це скорочений запис десятко­вого дробу двохсотдесяти та двохсотдвадцяти-десятитисячних. Якби ми записали десяткови­ми дробу, то запис був би таким: 0,0210—0,0220.

3. Оскільки для форвардних угод на один і шість місяців у показнику форвардної маржі друге число більше за перше, це означає, що існує премія (курс котирується з премією). В угоді на 3 місяці перше число (40) більше за друге (30), що свідчить про необхідність коти­рування зі знижкою, тобто наведено форвард­ну знижку. Тоді форвардний курс для тримісяч­них угод становитиме:

покупця: 1,8900 - 0,0040 = 1,8860 грн. за $ 1;

продавця: 1,9100 - 0,0030 = 1,9070 грн. за $ 1.

У наведеному прикладі навіть за форвард­ного дисконту курс продавця перевищує курс покупця на 210 пунктів, тоді як за спот-курсом маржа становить 200 пунктів.

4. Форвардний курс для шестимісячної уго­ди дорівнюватиме 2,0050—2,0280 грн. за $ 1.

Головним чинником, який формує динаміку та рівень форвардного курсу, є, як це було роз­глянуто в наведеному вище прикладі, різниця відсоткових ставок за міжбанківськими кредитами й депозитами у відповідних валютах. Загальне правило динаміки форвардного валютного курсу: форвардний курс перевищує спот-курс настільки, наскільки банківські депозитні ставки з валюти, котирування якої здійснюєть­ся, нижчі, ніж із контрагентної валюти.

Валюта з вищою відсотковою ставкою на фор­вардному ринку продаватиметься з дисконтом відносно валюти з нижчою відсотковою ставкою. Валюта з нижчою відсотковою ставкою буде продаватися на форвардному ринку з премією відносно валюти з вищою відсотковою ставкою.

Приклад

Спот-курс USD/UAH — 1,9300—1,9500. Форвардна маржа для угоди на 3 місяці — 0,0600—0,0800. Відповідно, форвардний курс — 1,9900—2,0300.

Якщо у нас буде обернене котирування, тоб­то UAH/USD, то курс «спот» становитиме 0,5128—0,5181. Форвардний курс дорівнюва­тиме 0,4926—0,5025, а форвардна маржа для оберненого котирування становитиме:

0,5128-0,4926=202;

0,5181-0,5025=156

Запис 202—156 означає, що в даному випад­ку ми одержали знижку (дисконт).

Таким чином, форвардний курс відрізняєть­ся від поточного на величину форвардної маржі (премія чи дисконт). У професійній терміно­логії для визначення форвардного курсу вико­ристовують курс «аутрайт» (outright). Це оз­начає, що покупець хоче у майбутньому купи­ти певну суму валюти (або продавець — про­дати) без проведення додаткових операцій чи укладення додаткових угод. Цей термін ви­користовується з метою уникнення плутанини в розумінні умов форвардної операції, коли йдеться про одну просту форвардну операцію на відміну від складнішої комбінації, пов'яза­ної з одночасним здійсненням строкової та поточної операцій (операції «своп»).

Приклад

Поточний курс USD/UAH 1,9880—2,0500. Форвардна маржа — 120—180. Це означає, що поточний курс купівлі становить 1,988 грн. за $ 1, поточний курс продажу — 2,05 грн. Мар­жа 120—180 у стандартизованому вигляді може бути записана: 0,0120—0,0180. У цьому разі вживають термін «велика цифра» — основа ва­лютного курсу. У нашому випадку великою циф­рою буде 1,9. Запис маржі, коли першим став­лять менше число, а другим —більше, означає, що курс «аутрайт» розраховується з премією. Якщо ж першим указують менше число, то це буде курс «аутрайт» із дисконтом. Тому в наве­деному прикладі курс «аутрайт» становитиме:

 Таблиця 1. Приклад стандартного запису інформації про форвардні спреди для визначення курсу «аутрайт»

2,0000 — 2,0680 грн. за $ 1. (Тепер великою цифрою буде 2,0.)

У табл. 1 наведено приклади стандартного запису інформації щодо валютних курсів і ва­лютних спредів для англійського фунта стер­лінгів/долара США (GBP/USD), долара США/ нідерландського гульдена (USD/NLG) та дола­ра США/італійської ліри (USD/ITL).

Якщо показники форвардної маржі, встанов­лені під значенням спот-курсу покупця, вищі від таких же в продавця, то вони є дисконтом, і їх належить віднімати від значення спот-курсу. Якщо ж показники форвардної маржі, встанов­лені під курсом покупця, нижчі, ніж під курсом продавця, то це означає, що мова йде про премію, і для визначення курсу «аутрайт» її слід додава­ти до значення спот-курсу. Згідно з даними, на­веденими в таблиці, для курсів GBP/USD і USD/ NLG вказано показники форвардної знижки, а для курсу USD/ITL — форвардної премії. Тому курс «аутрайт» на продаж GBP/USD за фор­вардною угодою на 12 місяців становитиме:

1,5070 - 0,0240 = 1,4830 дол. за 1 ф. ст., а курс «аутрайт» на продаж італійської ліри за долари США для угоди на 12 М дорівнюватиме: 1531,70 + 64,00 + 1595,70 італійських лір за $ 1.

Як ми переконалися, головним у визначенні курсу «аутрайт» є розрахунок показника фор­вардної маржі. Для того, щоб мати чітке уявлення про механізм цього розрахунку, роз­глянемо приклад.

Показник розміру форвардної премії чи дисконту можна представити у вигляді формули. Для розрахунку премії чи дисконту за визначенням курсу «аутрайт» на купівлю валюти буде такою:

де П (Д)_куп — премія (або дисконт) для фор­вардного курсу купівлі певної валюти;

К_с.куп. — спот-курс купівлі певної валюти;

С_д.в. —відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для валюти котирування;

С_кр.б. — відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюти (база коти­рування);

Т — термін у днях, що на нього розрахо­вується форвардний курс. (Для більшості ва­лют, окрім фунта стерлінгів та бельгійського франка, приймається: 12 місяців = 360 днів, 9 місяців = 270 днів, 6 = 180 днів і т. д. Для фунта стерлінгів, бельгійського франка та дея­ких інших валют розрахунки здійснюються ви­ходячи з календарної тривалості відповідного періоду.)

Премію (дисконт) валютного курсу «аут­райт» на продаж валюти можна розрахувати за формулою:

П(Д)_пр. – премія (дисконт) для форвардного курсу на продаж певної валюти.

К _с.пр. — спот-курс продажу валюти;

С_кр.в. — відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами для даної валюти;

С_д.б. — відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами для базової валюти.

Тоді курс «аутрайт» на купівлю чи продаж валюти можна визначити:

К_ф.куп. = К_с.куп.+П(-Д)

де К_ф.куп — курс «аутрайт» на купівлю певна

валюти;

К_с.куп — спот-курс на купівлю валюти;

П — премія;

Д — дисконт.

К _ф.прод = К_с.прод. + П(-Д)

К _ф.прод — курс «аутрайт» на продаж валюти

К_с.прод - курс спот на продаж валюти.

Принагідно нагадуємо, що практично для всіх валют (за винятком англійського фунта стерлінгів, ірландського й новозеланського дола­рів) використовується так зване пряме котиру­вання. Запис курсу американського долара до німецької марки USD/DEM = 1,5500 означає, що котирування проведене з результатом DM 1,5500 до $ 1. Запис курсу американського долара до гривні буде таким: USD/UAH = 1,95, тобто один долар США можна купити (прода­ти) за 1,95 грн. За стандартом у лівій частині котирування вказується базова валюта (база котирування), а в правій — валюта, котируван­ня якої ми проводимо (валюта котирування).

Якщо ми запишемо UAH/USD, то це буде непряме (обернене) котирування валютного курсу, а сам курс становитиме: 1/1,95= 0,5128, що означає: 1 грн. = $ 0,5128 [одну гривню можна продати (купити) за 51,28 цента].

Розглянемо практичне використання наве­дених вище формул на прикладі визначення курсів «аутрайт» гривні до долара США (USD/ UAH).

Умова. Спот-курс USD/UAH на 08.02.1998 p. становив: 1,9350—1,9500, тобто курс купівлі — 1,935 грн. за $ 1, а курс продажу — 1,95 грн. за $ 1.

Припустимо, що відсоткові ставки за дола­ровими депозитами на українському валютно­му ринку становлять 15%, а за кредитами — 20%. Відсоткові ставки за гривневими депози­тами — 30%, за кредитами — 40%.

У світовій практиці форвардні курси періо­дично публікуються у фінансових виданнях, зокрема у «Financial Times» та на сторінках агентства REUTERS. На практиці часто виникає потреба в укла­денні форвардних угод на дату поставки, відмінну від стандартних термінів, наприклад на 50, 80, 140 днів тощо. Такі періоди, як уже зазначалося, називають ламаними датами (bro­ken dates). У разі виникнення потреби у виз­наченні таких форвардних курсів можна ско­ристатися наведеними формулами, поставивши відповідне значення тривалості форвардного періоду. Форвардний курс можна визначити, ко­ристуючись показниками двох найближчих стандартних періодів. Різниця значень фор­вардної маржі між двома найближчими стан­дартними періодами ділиться на число днів між наступною й попередньою стандартними датами поставки, тобто визначається одноденне значен­ня форвардної маржі.

Потім цей показник перемножують на кіль­кість днів понад перший стандартний період і одержаний результат додають до показників форвардної маржі першого стандартного періо­ду. Це й буде форвардна маржа для нестан­дартного періоду.

У вигляді формули розрахунок форвардної маржі для ламаної дати можна записати:

де М_л — значення форвардної маржі для ла­маної дати, пунктів;

М₁ — значення форвардної маржі для пер­шого форвардного періоду;

М₂— значення форвардної маржі для дру­гого форвардного періоду;

D_л — тривалість форвардного періоду лама­ної дати, днів;

D₁ — тривалість першого форвардного періоду;

D₂ — тривалість другого форвардного періоду.

Наприклад, 10 лютого банк уклав на умовах спот угоду про залучення 5 млн. дол. США строком на три місяці під 7%. Пара­лельно банк уклав угоду про розміщення 5 млн. дол. під 8% на та­кий самий термін. Дата валютування обох угод — 12 лютого, да­та закінчення депозитів — 12 травня. Отже, депозитна позиція банку закрита, банк не наражається ані на процентний ризик, ані на ризик ліквідності. Дохід банку від операції дорівнює:

дол. США

Проте при здійсненні процентного арбітражу на збігу строків дохід банку фіксований і банк не може використати сприятливих змін процентних ставок.

Повернемось до нашого прикладу. Якщо протягом березня процентні ставки на ринку впадуть на 0,5%, банк не зможе знизи­ти ставки за залученими коштами до 6,5%.

Якщо ж банк навмисно залучає та розміщує ресурси на різні строки, тобто має намір закрити позицію пізніше за більш вигід­ною ставкою (процентний арбітраж на різних строках), то він зможе використати на свою користь сприятливі зміни процент­них ставок, але зазнає втрат, якщо його прогнози щодо руху про­центних ставок не виправдаються.

Приклад. 10 лютого банк уклав на умовах спот угоду про за­лучення 5 млн дол. США строком на один місяць під 7%. Пара­лельно банк уклав угоду про розміщення 5 млн. дол. під 8% стро­ком на три місяці. Дата валютування обох угод — 12 лютого, дата закінчення першої угоди — 12 березня, а другої— 12 травня.

Протягом першого місяця позиція банку закрита. Проте з 12 бе­резня банк матиме коротку депозитну позицію в доларах США. Для закриття цієї позиції 10 березня банк укладає нову угоду про залучення 5 млн. дол. США строком на один місяць, при цьому, враховуючи, що ставки впадуть на 0,5%, кошти залучаються під 6,5%. За умов, що процентні ставки продовжують знижуватися банк 10 квітня знов укладає угоду про залучення коштів, але вже під 6%.

У підсумку дохід банку становить 18 750 дол. США.

Тобто за умов, сприятливих для банку змін процентних ста­вок, арбітраж на незбігу ставок є більш дохідним, але при цьому банк наражається на процентний ризик і за умов несприятливих змін процентних ставок на ринку може зазнати збитків.

Закрита депозитна позиція не захищає банк від процентного ризику, якщо операції щодо залучення та розміщення коштів ма­ють різні бази нарахування відсотків, наприклад, залучення кош­тів під фіксовану ставку, а розміщення під плаваючу. У таких ви­падках банк має використовувати інші ринки або інструменти для захисту від процентного ризику (FRA, процентні ф’ючерси або свопи).

Практичне завдання роботи

1. Фірма «Арго» має в комерційному банку тільки гривневий рахунок, але повинна сплатити 20 тис. дол. США своєму бразильському партнерові – компанії «Lafesta». З цього приводу фірма звертається за консультацією до банку

а) дві групи засобів, якими платіж може бути здійснений;

Чек і вексель

б) банківські процедури, необхідні для використання кожного із засобів;

Як засіб платежу у міжнародних розрахунках чек використовується у розрахунках за поставлений товар, при остаточному розрахунку за товари (послуги), в регулюванні грошових відносин у разі рекламацій та штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках по неторгових операціях. Чек може бути використаний для отримання готівки, для безготівкових платежів і в інших формах розрахунків.

Вексель – зобов’язання однієї особи — векселедавця провести виплату певної суми іншій особі — векселедержателю в призначений термін і у визначеному місці. В практиці міжнародної торгівлі частіше використовується переказний вексель (тратта).

Переказні векселі, які являють собою безумовну пропозицію трассанта (кредитора), адресовану трассату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) в установлений термін зазначену у векселі суму. Переказний вексель може бути виписаний з пропозицією сплатити зазначену в ньому суму на користь самого трассанта, який стає і ремітентом.

в) доручення, які банк повинен отримати від клієнта для здійснення платежу;

Клієнт доручає банку отримати платіж чи акцепт векселю від іншої сторони проти пред’явлення відповідних документів.

Чекодавець доручає банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;

г) оптимальний варіант розрахунків для фірми «Арго».

Чек буде оптимальним варіантом, так як чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник боїться віддати гроші до отримання товару, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантій платежу. Використання чека як засобу платежу дає змогу заощаджувати на обігу готівки і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачують після подання.

2. Експортна компанія «Баласт» внаслідок посилення конкуренції змушена пропонувати закордонним покупцям розрахунки на умовах відкритого рахунка.

а) основні проблеми експортера, пов’язані з переходом до таких умов розрахунків;

Для експортера ця форма розрахунків найменш приваблива, оскільки не містить надійної гарантії своєчасного платежу; сповільнює оборотність його капіталу; інколи викликає необхідність банківського кредиту.

б) яким чином експортний факторинг може зменшити ці проблеми;

Експортний факторинг – це комплекс послуг по обслуговуванню дебіторської заборгованості клієнта, що виникає у клієнта-експортера, у випадку, коли закордонний покупець отримує товарний кредит.

Експортний факторинг вигідно використовувати за умови, що експортер має проблеми з грошовими потоками та здійснює торгівлю на умовах відкритого рахунку.

г) переваги для імпортера при використанні відкритого рахунка.

• оплату імпортер проводить після одержання товарів, а процент за наданий кредит, окремо не стягується;

• відсутній ризик оплати непоставленного або непринятого товару.

Практичне завдання роботи

1. Компанія має зайві валютні кошти у своїй німецькій філії і хоче перевести їх у свою філію у Францію, де виявилося недостатньо грошей на рахунку. Яким буде крос-курс для FRF/DЕМ? USD/FRF 6.2255/85 USD/DEM 1.8330/35

Розв’язання:

Bid=1.8330/6.2285=0.294292366

Offer=1.8335/6.2255=0.294514497

FRF/DЕМ= 0.2943/0.2945

2. Голландський клієнт запитує про котирування для купівлі ієни за гульдени. Який курс запропонує йому банк? USD/JPY 141.00/05 USD/NLG 2.0695/05

Розв’язання:

Bid=2.0695/141.05=0.0146721021

Offer=2.0605/141.00= 0.0146134752

JPY/NLG=0.0147/0.0146

3. Англійська фірма має потребу продати італійські ліри за фунти стерлінгів. Який курс визначить банк?

USD/ITL 1344.75/25 GBP/USD 1.6080/90

Розв’язання:

Bid= 1344.75*1.6080=2162.358

Offer= 1344.25*1.6090=2162.89825

ITL/GBP=2162.358/2162.8983

Практичне завдання роботи

Комерційна фірма отримала пропозиції щодо купівлі товарів за кордоном, однак умови поставок виявилися незрозумілими. Вона звертається за порадою до свого банку.

а) які міжнародні стандарти визначають умови поставок у зовнішній

торгівлі?

У світовій практиці існують стандартизовані умови поставки. Найчастіше використовують так звані INCOTERMS (ІНКОТЕРМС — Міжнародні комерційні умови, складені Паризькою Міжнародною торговою палатою). ІНКОТЕРМС – це збірник умов, згідно з якими складають контракти купівлі-продажу між сторонами (продавцем і покупцем), комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах.

б) значення наведених нижче умов, вказуючи, хто платить за транспортування, страхування, а також коли ризик переходить на покупця:

1. FОВ Стамбул,

2. СІF Одеса;

чи прийнятні вказані умови, якщо товари транспортуються поромом або контейнеровозом? Якщо ні, то які інші умови можуть бути прийнятними?

1. FОВ Стамбул – означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту.

2. СІF Одеса – означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, АЛЕ ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Отже, умови є прийнятними для такого виду транспортування.

в) якщо товари будуть транспортуватися автотранспортними шляхами чи залізницею, то які умови можуть бути прийнятними?

EXW — товар зі складу продавця.

FCA — товар доставляється перевізнику замовника.

DAF — товар доставляється до кордону без розмитнення.

DEQ — товар доставляється замовнику, сплата мита на замовнику.

DDP — товар доставляється замовнику, очищений від мит та ризиків.

Практичне завдання роботи

Клієнт банку за експорт товарів отримує валютні надходження головним чином за безвідзивними акредитивами і частково шляхом інкасо на умовах Д/П. Транспортним документом в обох випадках завжди виступав коносамент. Однак останнім часом компанії, що здійснюють вантажні перевезення, пропонують нові форми транспортування та їхнього документального оформлення. Клієнт стурбований цим і хоче з’ясувати у своєму банку ступінь ризиків, пов’язаних з використанням інших документів.

1. У чому полягають особливості:

а) рейсового коносамента;

Це морський коносамент для перевезення товарів на судах, що робить рейси за розкладом, для яких у місці призначення мається зарезервований причал —тобто коносамент для регламентованих перевезень, а не "разових плавань" без постійного маршруту чи розкладу. Він може бути використаний у тих же цілях, що і звичайний коносамент: як свідчення про контракт; як розписка за товари, прийняті на борт; як документ на право власності.

б) коносамента на змішані перевезення;

Товари все частіше перевозяться від місця узяття під відповідальність до місця доставки в тих самих контейнерах, але на різних видах транспорту. Ці товари, хоча і перевозяться двома чи більш видами транспорту, доставляються відповідно до одного контракту на перевезення, і перевізник чи експедитор несе відповідальність за ці товари протягом усього шляху. У цьому випадку експедиційне агентство оформляє один коносамент на змішані перевезення для покриття всього шляху від місця узяття під відповідальність до місця доставки.

в) морської накладної;

Морська транспортна накладна є транспортним документом у який містяться докладні свідчення про партію товарів, і використовується в якості: а) контракту між судноплавною компанією й експортером (чи закордонним покупцем); б) розписки судноплавної компанії за отримані товари і, таким чином, свідчення про відвантаження.

Однак морська транспортна накладна не обігова і не є документом на право власності. Якщо вона використовується замість коносаменту, то транспортна компанія доставить товари вантажоодержувачу, зазначеному в транспортній накладній, при цьому вантажоодержувач не зобов'язаний надавати транспортної компанії оригінал цієї транспортної накладної.

г) дорожньої накладної

Автодорожна накладна виступає в ролі договору при використанні автомобільного транспорту. У ній указуються: дата відвантаження товару, назва вантажу, що підлягає перевезенню, назва отримувача, вартість перевезення тощо.

Автодорожна накладна не є товаророзпорядчим документом, і вантаж видається вказаному в ній отримувачу.

Для експортера перевага використання транспортних накладних полягає в тому, що вони є необоротними і містять інформацію для судноплавної чи транспортної компанії про найменування й адрес вантажоодержувача, якому повинні бути доставлені товари. Вони не засвідчують право власності на ці товари, тому вантажоодержувач не зобов'язаний надавати підписаний оригінал коносамента, щоб одержати товари.

Практичне завдання роботи

Посилаючись на відповідні статті «Уніфікованих правил», поясніть дії, які мав здійснювати авізуючий банк за вказаних обставин.

1. В інкасовому дорученні вказано, що процент повинен стягуватися із розрахунку 15% річних стосовно будь-якої затримки з оплатою переказного векселя після першого пред’явлення. Через два тижні після такого пред’явлення клієнт (трасат) погоджується сплатити основну суму боргу, вказану у векселі, але від виплати процентів відмовляється.

Згідно статті 21 «сума процентів оплачується додатково до основної суми, вказаної у фінансовому документі, та відмова від права на неї не може мати місця, якщо тільки немає прямого дозволу на це в інкасовому дорученні»

2. Банк одержав від закордонного банку-кореспондента інкасове доручення на умовах Д/А разом з переказним векселем терміном оплати через 30 днів і всіма супровідними документами. З них видно, що товари поставляються на консигнацію трасату в місцевий аеропорт. Банк негайно повідомив про це трасата, пропонуючи йому акцептувати вексель, однак той наполягає на своєму праві попередньо перевірити товари, перш ніж погодитися чи відмовитись від акцепту.

Згідно статті 6 «Товари не повинні направлятися безпосередньо на адресу банку або на консигнацію банку без попередньої згоди на це з боку банку.У разі, якщо товари були відправлені безпосередньо на адресу банку або на консигнацію банку для видачі платникові проти платежу або акцепту, або на інших умовах без попередньої згоди з боку банку, банк не зобов'язаний приймати поставку товару, ризик і відповідальність за який продовжує нести сторона, що відправляє товар»

3. Переказний вексель з умовою Д/П, виписаний 20 вересня з датою оплати 30 вересня з процентами «55% річних від цієї дати», був представлений клієнту банком пізніше вказаної дати. Трасат запевняє, що проценти включені помилково і погоджується заплатити тільки основну суму боргу. В разі відмови банку від його пропозиції він буде добиватися через арбітражний суд відшкодування банком плати за простій, оскільки товари вже надійшли в пункт призначення

Згідно статті 22 «Якщо інкасове доручення містить у собі вказівку, що комісія про інкасо та/або видатки повинні бути віднесені на рахунок платника, а платник відмовляється їх сплатити, представляючий банк може передати документи проти платежу або акцепту, залежно від нагоди, без інкасування комісії та/або видатків, якщо тільки інкасове доручення прямо не передбачає, що відмова від права на таку комісію та/або видатки не може мати місця. Коли в оплаті комісії та/або видатків по інкасо відмовлено, представляючий банк повинен інформувати відповідно банк, від якого було одержане інкасове доручення. Кожного разу, коли має місце відмова від права на комісію та/або видатки по інкасо, вони повинні бути віднесені на рахунок довірителя й можуть бути відраховані з виручки»

Практичне завдання роботи

1. Поясніть, чому деякі підприємці часто схильні вважати, що

безвідкличного документарний акредитив є:

а) для експортера лише умовним зобов’язанням банку;

б) для імпортера таким, що не забезпечує повного захисту його інтересів.

Відзивний акредитив — акредитив, який може бути в будь-який час змінений, або відізваний (анульований) банком-емітентом за дорученням імпортера без обов'язкового повідомлення бенєфіціара.

Оскільки відзивний акредитив не забезпечує обов'язкових зобов'язань імпортера щодо оплати куплених ним товарів, експортери не вважають його достатньою гарантією, і у зовнішньоторговельних розрахунках він використовується зрідка. Якщо імпортер та експортер дійдуть згоди щодо використання у міжнародних розрахунках відзивного акредитива, він може бути використаний як інструмент, який завдяки своїй простоті, точності та невеликій вартості порівняно з безвідзивним акредитивом забезпечить:

- платіж у встановлені терміни та зручніше управління грошовими ресурсами продавця;

- контролювання банком розпоряджень продавця, щодо документів про відправку товару.

Юридичне зобов'язання банку-емітента, який відкрив безвідзивний акредитив, не може переглядатися у межах встановленого терміну дії без згоди усіх заінтересованих сторін (покупця, його банку та продавця). Однак у цій конструкції відсутній прямий зв'язок між покупцем та продавцем. Лише торговельний контракт пов'язує їх та накладає зобов'язання на експортера за поставку товару, а на імпортера — за його оплату.

2. Експортер отримав через свій банк повідомлення про умови відкритого на його ім’я імпортером безвідкличного документарного акредитива.

Дайте змістовні поради з таких питань:

а) що він має робити з цими умовами в першу чергу?

б) про що він повинен пам’ятати при підготовці відповідних документів?

Безвідзивний акредитив може бути авізований бенефіціарові через інший банк без будь-якої відповідальності з боку авізуючого банку. Водночас безвідзивний акредитив за дорученням банку-емітента може бути підтверджений іншим банком (безвідзивний підтверджений акредитив). Банк, який підтвердив акредитив, зобов'язаний перед бенефіціаром своєчасно здійснити обумовлені акредитивом платежі. Тому підтвердженим може бути тільки бєзвідзивний акредитив.

Підтверджений бєзвідзивний акредитив — акредитив, за яким банк-емітент доручає Іншому банкові (часто — авізуючому банку) взяти безпосередню участь в акредитивній операції шляхом надання власного зобов'язання до безвідзивного зобов'язання банку-емітента.

Підтверджуючий банк пов'язаний із банком-емітентом. Останній повинен здійснити рамбурс (оплату купленого товару) на банк, який підтверджує здійснення платежу.

Перевагою підтвердженого безвідзивного акредитива для експортера є те, що перед ним відповідає не тільки банк-емітент, а й банк, який підтвердив акредитив. Експортер отримує додаткові гарантії від деяких ризиків, яким не може запобігти банк-емітент (наприклад, ризиків, пов'язаних із забороною в країні імпортера виплати іноземної валюти за торговельним зобов'язанням).

3. Імпортер має оформити заяву на відкриття безвідкличного документарного акредитива і звертається до свого банку з проханням про консультацію стосовно можливих проблем при використанні безвідкличного акредитива, яких йому слід остерігатися. Підготуйте письмову відповідь на його запит.

Безвідкличний акредитив дає бенефіціару високий ступінь гарантії того, що його поставки і послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитива. Для змінення та анулювання умов безвідкличного акредитива обов'язково необхідна згода як бенефіціара, так і відповідальних банків.

При безвідкличному непідтвердженому акредитиві банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитива. У цьому разі він не бере ніякого власного зобов'язання щодо платежу і, таким чином, не зобов'язаний його проводити по документах, які надані бенефіціаром, за свій рахунок.

Оскільки бенефіціар може розраховувати виключно на банк-емітент за кордоном, то він погодиться на безвідкличний непідтверджений акредитив лише в тому разі, якщо політичний ризик і ризик переказування коштів незначні. Якщо банк-кореспондент може покладатися на добрі стосунки з банком, що відкрив акредитив, а також стабільну політичну й економічну ситуацію, то він, як правило, здійснює платіж за документами без підтвердження з метою швидкого проведення операції в інтересах клієнта.

Практичне завдання роботи

Український банк хоче розмістити 1 000 000 дол. США вільних коштів. На момент прийняття рішення про розміщення коштів курс USD/UAH становив 5,5000-5,5100. Процентна ставка за гривневими кредитами становила 10%, за доларовими кредитами - 5%. Форвардний курс на контракт 6М становить 5,5200-5,5300. Якою буде стратегія банку? Який результат буде мати банк за умови, що спот курс USD/UAH через 6 місяців становитиме:

а) 5,5200-5,5300;

б) 5,5400-5,5500;

в) 5,4800-5,4900?

Розв’язання:

1. Доллар. 5%. 6М

Можливі відсотки за кредитом: 1000000*0,05*0,5=25000дол.

Або в гривнях: а) 25000*5,53=138250грн.

б) 25000*5,55=138750грн.

в) 2500*5,49=137250грн.

2. Гривня. 10%. 6М.

Можливі відсотки за кредитом: 1000000*0,1*0,5=50000дол. тобто:

а) 50000*5,52=276000грн.

б) 50000*5,54=277 000грн.

в) 50000*5,48 =274000грн.

Банку доцільніше, в будь-якому випадку, розмістити кредит в гривні під 10%.

Практичні завдання роботи

Німецький інвестор має німецькі марки, які може інвестувати на 3 місяці. Замість розміщення німецьких марок у Німеччині під 8% він конвертує свої марки у долари США без форвардного покриття.

Курс спот для USD/DЕМ — 1,7300

Тримісячні долари США — 14% річних

Визначте:

а) якщо ринковий курс після 3 місяців став DЕМ 1,71 за долaр, то яким був чистий прибуток від цієї інвестиції?

Розв’язання:

Для кращого сприйняття, візьмемо умовну суму яку мав інвестор у розмірі 100000 марок.

Конвертація: 100000/1,73=57803,47дол.

Відсотки за вкладом: 57803,47*0,14/12*3=2023,12дол.

Зворотня конвертація за новим курсом: (2023,12+57803,47)*1,71=102303,47

Чистий прибуток склав 2303,47 марок, тобто 2,30%.