Завдання 2. Обґрунтуйте методику теоретичного визначення ціни валютного ф’ючерсного контракту

Ф’ючерсний контракт – це біржовий контракт-зобов’язання, в якому дуже детально описано товар (валюту, цінні папери, фінансові інструменти, сировину) за встановленими стандартними параметрами. Різниця цін на одиницю ваги, розміру контракту на момент укладення і на момент відміни сплачується грішми. Осн. метою ф’ючерсної торгівлі є не купівля-продаж товару, головне тут — обминути ціновий ризик.

Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, що займає довгу (long), продавець - коротку (short) позиції. Протягом строку дії контракту ціна на нього змінюється залежно від кон’юнктури ринку. При спаді цін виграють продавці, при зростанні - покупці.

Кожен торговець (клієнт) ф’ючерсного ринку вносить початковий вклад-депозит/початкову маржу (original margin or initial margin), який змінюється щоденно залежно від зміни цін на контракти, але згідно з правилами біржової торгівлі він становить від 2 до 10 відсотків вартості товару, вказаного в контракті. Цей депозит повертається торгівцеві при реалізації контракту через поставку реального товару або укладення протилежної угоди. Депозит — це засіб, що гарантує дотримання зобов’язань за контрактом, він не є платою за товар.

Вартість валютних ф’ючерсів оцінюють виходячи з принципу паритету валютних курсів і процентних ставок. У загальному випадку формула для визначення ціни валютних ф’ючерсів ґрунтується на концепції складних процентів.

Ціна ф’ючерсного контракту залежить від динаміки валютних курсів:

Цф. = Капот*(1+(Сд/12*100)t-степінь/(1+(См/12*100) t-степінь

Цф. – ціна ф’ючерсного контракту через t місяців

Кспот – спот-курс

Сд - євродоларова % ставка

См – річна % ставка за ін. валютою.

Завдання 3.

1. Кореспондентський рахунок банку-резидента може бути закритий:

1. за рішенням Національного банку України про ліквіда­цію уповноваженого банку або банку-кореспондента, в якому відкритий кореспондентський рахунок.

2. за рішенням арбітражного суду про ліквідацію уповно­важеного банку або його банку-кореспондента чи визнання одного з них банкрутом.

3. за рішенням правління Міжнародної Торгово-промислової палати.

4. у разі позбавлення банку-резидента ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями.

2. Офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про здійснення платежів або зміни стану взаємних розрахунків: авізо.

3. Банк, який здійснює платежі, розрахунки, ін. операції за дорученням ін. банку і за його рахунок на підставі кореспондентського договору: банк-кореспондент;

4. Платежі, які здійснюються на основі платіжних вимог у безумовному порядку, що не вимагають згоди платника на їх оплату: безакцептні

5. Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, які використовуються в міжнародних розрахунках: валюта іноземна

6. Валюта, у якій встановлюється ціна товару в зовн-торговельному контракті: валюта угоди

Завдання 4.

Задача.

1. Компанія має зайві валютні кошти у своїй німецькій філії і хоче перевести їх у свою філію у Францію, де виявилося недостатньо грошей на рахунку.

   • Яким буде крос-курс для FRF/DЕМ?

1 дол.сша до FRF = 85/6.2255 = 13,6535

1 дол.сша до DЕМ = 35/1.8330 = 19,0944

FRF/DЕМ = 13,6535/19,0944

• Який бік котирування – ціну продажу чи купівлі – пропонуватиме банк компанії?