Завдання 5. Дайте характеристику акредитиву «Stand-Bay». Його призначення та функції в міжнародних розрахунках.

Резервні акредитиви, або акредитиви “стенд-бай” (Stand-by), які інколи ще називають чистими, є спеціальними видами акредитивів і за своєю суттю більше тяжіють до банківської гарантії. Практика використання таких акредитивів зародилася у США, оскільки банки цієї країни відповідно до діючого законодавства не можуть надавати гарантії у чистому вигляді. На відміну від документарних акредитивів, які забезпечують, перш за все, інтереси експортера, резервний акредитив як інструмент забезпечення платежів є значно гнучкішим та універсальнішим.

Акредитив «stand-by» (резервний акредитив) виник у формі первинного платіжного зобов'язання; передбачалося, що використовуватися він буде тільки в якості запасного (stand-by) у разі невиконання принципалом своїх зобов'язань за основним договором.

Акредитиви «stand-by» є інструментами, схожими з гарантіями, які в силу свого документарного характеру підпорядковуються UCP 500.

За допомогою резервних акредитивів можуть бути гарантовані, наприклад, наступні платежі і послуги:

- Виплата за векселями, що підлягають оплаті за пред'явленням;

- Погашення банківських кредитів;

- Оплата товарних поставок;

- Поставка товарів за договором;

- Виконання договорів підряду на виконання робіт або надання послуг.

Якщо гарантоване платіжне зобов'язання не було виконано, бенефіціар може спонукати банк виконати його, представивши разом з усіма іншими документами (копії відвантажувальних документів), відповідними акредитиву, заяву про те, що наказодавець акредитива не виконав свої зобов'язання.

Різниця між звичайним документарним і резервним акредитивом зводиться до відмінностей в представлених документах. Звичайний акредитив є інструментом платежу, а резервний - засобом забезпечення платежу у разі невиконання зобов'язань покупцем. Тому умови резервного акредитива часто не вимагає надання транспортних документів, оскільки право вимоги у бенефіціара виникає не в момент відправлення товарів, а в момент невиконання покупцем своїх зобов'язань.

Слід також зазначити, що є фінансова і комерційна моделі акредитива “стенд-бай”: Фін. модель акредитива “стенд-бай” фактично розглядається як міжнародна гарантія, в той час як комерційний може розглядатися як гарантія за документарним акредитивом. При характеристиці фінансової моделі акредитива “стенд-бай” як міжнародної гарантії, що адресована бенефіціару, необхідно акцентувати увагу на кількох особливих моментах.

Бенефіціар – це покупець, який є бенефіціаром фінансового акредитива “стенд-бай”. Наказодавець є експортером. Тобто наказодавець та бенефіціар є особами абсолютно відмінними від тих, котрі беруть участь у виконанні документарного акредитиву або в акредитиві “стенд-бай”, який гарантує оплату товару.

Комерційна модель акредитиву “стенд-бай” у вигляді гарантії оплати товару стосується усіх підприємств, як експортерів, так і імпортерів. Акредитив “стенд-бай” як гарантія оплати товару може застосовуватися у ситуації, коли експортер наполягає на безвідкличному акредитиві, а покупець не має достатньої суми власних грошових коштів і банк не бажає або не має змоги надати покупцеві кредит для оплати товарів експортеру. Таким чином, комерційна модель акредитиву “стенд-бай” – це безвідкличне зобов’язання банку-емітента оплатити товар у випадку неналежного виконання акредитиву покупцем.

Узагальнюючи переваги резервного акредитиву, необхідно зауважити, що він:

§ надає “забезпечення” експортеру та одночасно зменшує загальну суму банківського кредиту, якої вимагає покупець;

§ може бути використаний як резервна гарантія оплати товару за інших форм міжнародних розрахунків;

§ при використанні резервного акредитиву бенефіціар має можливість виставити тратту на банк-емітент;

§ резервні акредитиви підпорядковані “Уніфікованим правилам та звичаям для документарного акредитива”.

Таким чином, резервний акредитив (як і банківську гарантію), на відміну від документарного акредитива, можна віднести до непрямого забезпечення платежу. Такий акредитив може бути реалізовано лише у тому випадку, якщо наказодавець резервного акредитива не виконає свої зобов'язання.

Білет № 3

Валютно-фінансові умови зовн-торговельних контрактів - являють собою порядок визначення валюти і платежу, системи розрахунків, валютних застережень. Валюта ціни (валюта операції)-валюта, використовувана для вираження ціни в контракті. Валюта платіж-це валюта, по якій здійснюється оплата товару, послуг за контрактом.

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів дані правила розроблені Міжнародною торговою палатою. Вони застосовуються до всіх документарних акредитивів, включаючи резервні акредитиви та визначають:

- визначення і види акредитивів;

- способи і порядок їх виконання і передачі;

- зобов’язання і відповідальність банків;

- вимоги до документів, які представляються по акредитиву і порядок їх подання;

- ін. питання, які виникають в практиці розрахунків по акре­дитивах;

- тлумачення різних термінів.

Інкасо - одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок. Інкасо — форма розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця за посередництвом банку-покупця, або іншого банку, платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт, або надання послуг.

Валютний арбітраж - це операції з валютами з метою одержання прибутку через використання у визначений мо­мент часу існуючих на фінансових ринках розривів між кур­сами і відсотковими ставками по касових і строкових опера­ціях. Осн. принцип валютного арбітражу — купити той чи ін. фінансовий актив дешевше і продати його дорожче.