9.3 Планування чисельності виробничих робітників і заробітної плати

Планування чисельності працюючих. Чисельність промислового персоналу, необхідна для випуску планового обсягу продукції за наміченого підвищення продуктивності праці.

Планування чисельності працюючих за категоріями виконується різними методами.

Визначення чисельності виробничих робітників. До виробничих відносять робітників, що безпосередньо беруть участь у здійсненні технологічних процесів з виготовлення продукції.

Вихідними даними для розрахунку необхідної чисельності робітників є виробнича програма, норми часу, виробіток, обслуговування, баланс (бюджет) робочого часу одного робітника на плановий період, коефіцієнт виконання норм.

Чисельність виробничих робітників з відрядною оплатою праці на нормованих роботах визначається за формулою:

, (9.1)

де Т_пр - трудомісткість програми, нормо-год.

За цією ж формулою визначається чисельність робітників за окремими професіями і кваліфікаціями. Це метод розрахунку за трудомісткістю робіт.

При методі планування за нормами виробітку чисельність робітників розраховується діленням установленого обсягу робіт у відповідних одиницях на планову продуктивність праці (виробіток на одного робітника).

Чисельність виробничих робітників з погодинною оплатою праці, зайнятих на ненормованих роботах (у термічних цехах, на випробувальних стендах та ін.), визначається за нормами обслуговування за формулою:

(9.2)

де М - кількість робочих місць;

З - кількість змін;

Н_об - норма обслуговування;

К_н - коефіцієнт, що враховує відсоток планованих невиходів (Р_н): він дорівнює 1 + Р_н/100.

Таким же методом визначається чисельність робітників на потокових лініях, а також у механічних цехах при багатоверстатному обслуговуванні.

Розрахунок кількості допоміжних робітників виконується різними методами залежно від характеру професії.

На нормованих роботах застосовуються два методи розрахунку: за трудомісткістю робіт і за нормами обслуговування.

На ненормованих роботах застосовується метод розрахунку за робочими місцями з урахуванням змінності і планових невиходів. Так визначається кількість комірників, кранівників, електрокарщиків.

Чисельність і склад управлінського та інженерно-технічного персоналу заводу і цехів визначаються штатними розписами, де зазначено перелік посад, кількість штатних одиниць і оклади. Штати цих категорій працюючих визначаються і затверджуються підприємством.

Планування заробітної плати. Планування заробітної плати має забезпечувати підвищення зацікавленості кожного працівника в поліпшенні індивідуальних і загальних результатів робити. Головне завдання - поставити розмір фонду заробітної плати в пряму залежність від кінцевих результатів, від зростання продуктивності праці.

До планового фонду заробітної плати включаються всі грошові виплати працівникам за тарифними ставками і окладами, а також премії з фонду заробітної плати, доплати всіх видів до основної заробітної плати.

Загальний плановий фонд заробітної плати при нормативно-приростному формуванні складається з базового фонду заробітної плати і суми збільшення фонду, обчисленого за нормативом за кожний відсоток приросту обсягу продукції. Плановий фонд заробітної плати за такої побудови визначається за формулою:

, (9.3)

де Ф_б - базовий фонд заробітної плати;

Н - норматив заробітної плати на одиницю приросту продукції, грн.;

О - планований приріст обсягу товарної продукції порівняно з базовим роком.

Базовий загальний фонд заробітної плати - це фонд заробітної плати за звітом попереднього року за всіма категоріями промислово-виробничого і непромислового персоналу, науково-дослідних та інших організацій, а також необлікового складу. Він коректується таким чином: збільшується на суму відносної економії фонду заробітної плати або зменшується на суму відносної перевитрати за звітом за попередній рік, невідшкодованої на початок планового року.

Вихідними даними для складання плану заробітної плати є:

- виробнича програма;

- дані про трудомісткість продукції, розцінки на деталі, вироби;

- чисельність працюючих за категоріями із зазначенням професійного і кваліфікаційного складу робітників;

- тарифна система;

- штатний розпис.

Розрахунок фонду заробітної плати різних категорій працівників здійснюється з урахуванням характеру їхньої роботи і форм оплати праці.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що є основою головного розділу плану економічного й соціального розвитку підприємства?

2. Система показників оцінювання результатів праці.

3. Система показників оцінювання витрат праці.

4. Структура плану з праці та характеристика основних розділів.

5. Послідовність побудови системи показників продуктивності праці на підприємстві.

6. Системи узагальнюючих, окремих і допоміжних показників.

7. Середньорічне вироблення продукції одним працівником як найбільш узагальнюючий показник продуктивності праці.

8. Напрями підвищення продуктивності праці.

9. Трудомісткість продукції і її зв’язок з продуктивністю праці.

10. Напрями зниження трудомісткості продукції.

11. Методи планування продуктивності праці (виробіток товарної продукції на одного працівника).

12. Планування оплати праці й розрахунок середньомісячної заробітної плати різних категорій персоналу.