4. Аналіз структури ввп за категоріями використання

ВВП за категоріями використання є сумою

ВВП_t = СВ_ДГt + СВ_НК0t + СВ_ЗДУt + ВН_t + ЧЕ_t

СВ_дг – кінцеві споживчі витрати домашніх господарств

СВ_НК0 – сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства

СВ_зду – сектор загальнодержавного управління

ВН – валове нагромадження

ЧЕ_t – чистий експорт

Аналіз ВВП за категоріями використання проводиться по елементах кінцевих споживчих витрат, валового нагромадження, чистого експорту.

Спочатку аналізуються обсяги складових елементів викорис­таного ВВП у вартісному виразі, розглядається структура кінце­вого використання ВВП (у% до ВВП), визначаються їх зміни протягом періоду, що аналізується

Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств охоплюють:

• споживання товарів, 1) придбаних на підприємствах державної та кооперативної торгівлі, приватних, малих і спільних підприєм­ствах, на ринках та в індивідуальних осіб, 2) одержаних у вигляді оплати праці, 3)виготовлених домашніми господарствами для вла­сного споживання, а також 4) вартість електроенергії, води, газу для побутових потреб;

• 5)умовно обчислену плату за проживання у власних житлах.

Оскільки кінцеві споживчі витрати домашніх господарств значною мірою формуються за рахунок грошових доходів і ви­трат населення на купівлю товарів і послуг (ТП), аналізується «поведінка» цих показників, а також зміна їх співвідношення із споживанням домашніх господарств за попередні періоди:

К_ДГ(t-1) = СВ_ДГt = ТП_t · К_ДГ(t-1)

Основою для розрахунку такого співвідношення є показники купівлі товарів і послуг - із балансу грошових доходів і витрат населення, показники обсягів споживчих витрат - із системи національних рахунків (СНР). Це співвідношення характеризує величину споживчих витрат не лише за рахунок оплати праці, а й з урахуванням доходів від особистого підсобного господарства та інших джерел

Аналіз рівня споживчих витрат домашніх господарств на душу населення слід проводити в динаміці за кілька періодів:

СВ_ДГ/Н = , де: Н - населення (млн.чол.).

Кінцеві споживчі витрати некомерційних організацій, що об­слуговують домашні господарства, складаються з витрат цих ор­ганізацій на споживчі товари та послуги, які надаються домашнім господарствам безкоштовно або по цінах, що не мають економі­чного значення.

Кінцеві споживчі витрати некомерційних організацій, які об­слуговують домашні господарства.

К_НКО(t-1) = СВ_НКО(t-1) = П_(t-1) · К_НКО(t-1)

П – прибуток, що спрямовується на розвиток і вдосконалення виробництва та соціальної сфери

СВ_ЗДУ = СВ_іНД + СВ_кол

Із зіставлення обсягів і динаміки співвідношення витрат на ін­дивідуальні і колективні послуги (СВ_іНД : СВ_кол ) можна робити ви­сновки щодо покращання або погіршання соціально-культурного становища в країні

Показовим має бути аналіз зміни питомої ваги кінцевих споживчих витрат, індивідуальних і колективних у ВВП

Валове нагромадження (ВН) розраховується як сума валового нагрома­дження основного капіталу (ВН_0К), зміни запасів матеріальних оборотних коштів (МЗ) і придбання, за виключенням вибуття, цінностей (SЦ):

ВН_t = ВН_0Кt + МЗ_t + SЦ_t

Аналіз змін питомої ваги валового нагромадження у ВВП дає змогу робити висновки щодо зміни пропорцій між споживанням і нагромадженням

Валове нагромадження основного капіталу визначається обсягом капітальних вкладень (КВ), тому слід аналізувати співвідношення обсягів цих двох показників: К_внt = Якщо значення цього співвідношення зменшується, це озна­чає, що скорочуються інвестиції у розвиток економіки країни, а це спричинює багато негативних явищ

Аналіз співвідношення введення в дію основних засобів (В_оф) і капітальних вкладень (КВ) показує, як капітальні вкладення втілюються в основні засоби виробництва, з якою ефективністю використовуються: К_ОФi = · 100

Квt = · 100 Кзt = · 100

де: Оф_звt - основні засобів по залишковій вартості;

ОФ_пвt - основні засобів по повній вартості.

Запаси матеріальних оборотних коштів охоплюють виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари] державні матеріальні резерви. З приросту запасів, обчисленого на підставі бухгалтерських балансів, виключаються збільшення їм вартості, спричинені підвищенням цін під час зберігання (так звані холдингові прибутки).

Аналіз матеріальних оборотних коштів має включати аналіз їх динаміки і структури, питомої ваги зміни їх запасів у ВВП, а також у валовому нагромадженні.

Осо­бливу увагу слід приділяти аналізу структури оборотних коштів: у зв'язку з її суттєвими змінами через кризу неплатежів і скорочення запасів матеріалів і зростання запасів готової продукції у зв'язку із скороченням платоспроможного попиту юридичних і фізичних осіб. Важливо аналізувати галузеву струк­туру запасів товарно-матеріальних цінностей, які становлять зна­чну частину матеріальних оборотних коштів

Прогнозуванні приросту запасів:

К_МЗt = де МЗ – матеріальні запаси;

ПС – проміжне споживання.

Величина сальдо експорту та імпорту товарів і послуг (чисто­го експорту) визначається відніманням від вартості експорту то­варів і послуг у країни далекого і близького зарубіжжя вартості імпорту аналогічних товарів і послуг з цих країн.

Для характеристики чистого експорту слід аналізувати обсяги вартості експорту та імпорту товарів і послуг, їх динаміку і стру­ктуру.

Питома вага чистого експорту у ВВП:

К_ЧЕt = . 100