5. Специфіка та функції прийняття рішення в діяльності підприємця. Охарактеризуйте психологічні аспекти прийняття рішень.

У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:

• цілепокладання,

• прогнозування,

• планування,

• організація,

• мотивування,

• контроль,

• найбільш істотний елемент – функція прийняття управлінських рішень.

Більшість інших функцій керівник

може делегувати своїм підлеглим,

але якщо він делегує

функцію прийняття рішень,

то відразу втрачає кермо влади

і можливість керувати ситуацією,

автоматично перестаючи бути керівником.

Хоча всі розуміють, що ефективна робота керівника немислима без уміння приймати якісні рішення, цьому вмінню підприємці, як правило, не навчені, і змушені навчатися цьому вмінню самостійно методом спроб і помилок.

Відмітною особливістю функції прийняття рішення є те, що її набагато важче стандартизувати і звести до обмеженого набору алгоритмів, в зв'язку з цим в ній дуже велика роль суб'єктивних власне психологічних факторів.

Існують, звичайно, численні правила, процедури та методи прийняття рішення, який полегшитьють цей процес, однак кожен бізнесмен за своїм особистим досвідом знає, як велика роль суб'єктивних і інтуїтивних факторів у цьому процесі.

В силу цього функція прийняття рішення є предметом вивчення двох наук – теорії управління, і психології. Це в рівній мірі і організаційно-економічна проблема і психологічна. Саме функція прийняття рішення з найбільшою виразністю змушує відчути, що управління – це не тільки наука, але й мистецтво.

Тривалий час теорія управління базувалася на постулаті раціональності поведінки в цілому та прийняття рішення зокрема:

керівник повинен і може будувати свою поведінку і приймати рішення, ориентуючись на максимальне врахування всіх факторів ситуації.

Це обумовило розвиток так званих жорстких схем управління, що виходять з уявлення про «людину раціональну». Проте надалі було доведено, що об'єктивно притаманні людині псіхофізіологічні обмеження роблять неможливими строго раціональну поведінку і прийняття рішення, а повний облік всіх об'єктивних факторів при цьому також в принципі неможливий.

У результаті була розроблена концепція «обмеженої раціональності»:

суб'єктивні, психологічні особливості –

це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.

Ці фактори чинять важливий, а часто – визначальний вплив і на процеси прийняття рішень, і на управління.

В результаті виникла «школа прийняття рішення», яка обгрунтувала необхідність переходу від жорстко-раціоналістичних уявлень до «м'яких» схем управління.

Вид рішення	«Добре»	« Погане»
Ознаки рішення	Ефективність, Обгрунтованість, Своєчасність, Реалізація, Конкретність, Поєднання жорсткості та гнучкості	Рішення, прийняті на безальтернативній основі; Рішення, засновані на помилковому прогнозі розвитку ринку; Рішення, засновані на помилково вибраних критеріях.

Незважаючи на різноманіття умов і підходів, що роблять неповторним кожне управлінське рішення, можна виділити ряд універсальних критеріїв «хорошого» і «поганого» управлінського рішення:

Етапи вироблення управлінських рішень

1. Початок процесу вироблення рішення визначається характером проблемної ситуації, яку неможливо вирішити стандартними і звичними способами. Після усвідомлення цього факту слід свідомо загальмувати природне прагнення «хапатися» за першу можливість вирішити проблему, яка спадає на думку. Справа в тому, що, по-перше, далеко не завжди перша думка, що приходить в голову, є найвдалішою, а, по-друге, потрібно спочатку уточнити стратегію руху.

2. Наступний етап – вироблення критеріїв оптимального рішення, що відсікає ряд зовні привабливих, але невигідних рішень.

3. Після цього йде накопичення і розгляд можливих альтернатив, і порівняння їх з ознаками «ідеального» рішення.

4. Заключний етап - реалізація рішення і контроль за його впровадженням в життя.

Психологічні механізми,

що впливають на прийняття управлінських рішень

1. Особливості мислення (творчі здібності, логіка, швидкість мислення, просторове мислення тощо);

2. Мотивація (ступінь зацікавленості в прийнятті тих чи інших рішень);

3. Особистісні особливості (тривожність, рівень самооцінки тощо.);

4. Ділові якості (відповідальність, наполегливість, самостійність, комунікабельність та ін);

5. Цінності і установки, що лежать в основі пріоритетів, і схильність до конкретних дій.

6. Етичні принципи, яких дотримується керівник (справедливість, чесність, увага до людей тощо.)

Бізнесменам часто доводиться приймати рішення в умовах дефіциту часу, коли немає можливості довго і копітко вивчати ситуацію і ретельно оцінювати ймовірні ситуації. Всі ці фактори спонукають керівників діяти на основі інтуїції. Інтуїтивне рішення зовні виглядає як миттєве осяяння. Однак це осяяння можливе лише в тому випадку, якщо людина володіє всією повнотою інформації з даного питання.

Психологічні труднощі, що заважають виявленню проблем

на стадії вироблення управлінського рішення.

(багато керівників навіть не здогадуються про їх існування, так як їх джерело носить підсвідомий характер)

.

Вид психологічного бар'єру	Прояв психологічного бар'єру
Вибіркове сприйняття і звуження поля зору.	Бізнесмени, що приймають рішення, мають свою систему оцінок, установок і очікувань і часто не помічають те, чого підсвідомо не хочуть помічати. При цьому мислення оперує не всією інформацією, а тільки тією, що проходить через фільтри сприйняття.
Недостатній обсяг інформації	Отримавши інформацію з якогось питання, підприємець може вважати її вичерпною, в той час як для оптимального вирішення проблеми потрібно більше даних. Використання лише частини інформації веде до скоростиглих і помилкових висновків, оскільки при цьому виключається багато інших альтернатив.
Розпорошення уваги на окреме на шкоду для цілого.	У спробах знайти рішення, увага керівника може чіплятися до часткових питань, на які йде велика частина розумових зусиль, в той час, як першорядну важливість має вирішення головного завдання.
Помилкові установки	Часто прийняттю правильного рішення заважають помилкові установки, що обмежують широту мислення і гнучкість керівника. До них може належати негативізм, невиправдані побоювання і узагальнення, установки належних дій і пр.

Практично кожне управлінське рішення відображає індивідуальність його ініціатора і систему його цінностей. Роль людського фактору виявляється у двох аспектах:

• вплив особистісних характеристик на процес розробки управлінського рішення

• особистісні оцінки вже існуючого рішення.