2. Будова і топографі сім’яникового мішка.

Сім'яниковий мішок (saccus testicularis) — це випин черевної стінки живота, куди опускаються сім'яники з придатками та сім'яні канатики під час внутрішньоутроб-ного розвитку плода.

Розміщений сім'яний мішок у жеребця, бугая, барана, цапа між стегнами, а в кнура і кобеля — біля ануса. Складається з

-мошонки

-парного зовнішнього піднімача сім'яника

-парної загальної піхвової оболонки.

Мошонка (scrotum) складається з шкіри та м'язово-еластичної оболонки. Шкіра пігментована, вкрита коротким волоссям, містить потові і сальні залози. Ділянка шкіри між анусом і мошонкою називається промежиною. М'язово-еластична оболонка складається з підшкірної фасції і гладенької м'язової тканини, утворює перегородку мошонки. Завдяки скороченню м'язових волокон мошонка або опускається або піднімається до стінки черевної порожнини, так регулюється температурний режим розвитку сперматозоонів (Т в мошонці повинна становити на 1-4°С нижче Т тіла).

М ал. Будова сім'яникового мішка та сім'яника з придатком:

1 — сім'яник; 2 — спеціальна піхвова оболонка сім'яника;

3 — піхвова порожнина;

4 — загальна піхвова оболонка сім'яника; 5 — зовнішній піднімач сім'яника; 6 — фасція піднімача;

7 — м'язова оболонка мо­шонки;

8 — піхвова порожнина; 9 — шкіра мошонки; 10 — сім'яний канатик; 11 - піхвова порожнина;

12 — синус придатка; 13 — перегородка мошонки; 14 — сім'япровід; 15 — хвіст, 16 — тіло,

17 — голівка придатка; 18 - вивідні канальці; 19 — сітка сім'яника; 20 — прямі й 21 — звивисті канальці; 22 — сполуч­нотканинні перегородки

За м'язово-еластичною оболонкою йде м'яз — зовнішній піднімач сім'яника з поперечносмугастої м'язової тканини (гілка від внутрішнього косого черевного м'яза). Він добре розвинений у жеребця та кролів.

Загальна піхвова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього — фіброзного — з щільної сполучної тканини та внутрішнього — серозного — з одношарового плоского епітелію.

3. Будова сім’яного канатика, сімяпроводу, сечостатевого каналу.

Сім'яний канатик (funiculus spermaticus) — це тяж, що розміщується в паховому каналі. Основа його починається від сім'яника і придатка сім'яника, а вершина досягає внутрішнього пахового кільця.

Сім'яний канатик складається з сім'япроводу, нервів, внутрішніх сім'яникових артерій і вен, внутрішнього піднімача сім'яника, лімфатичних судин. Ззовні оточені спеціальною піхвовою оболонкою.

Сім'япровід (ductus deferens) — довга вузька трубка, яка починається від хвоста придатка сім'яника, піднімається вгору в складі сім'яного канатика і проходить через паховий канал у черевну порожнину. Потім спрямовується в тазову порожнину до сечового міхура і відкривається в сечовивідний канал, який після цього стає сечостатевим каналом. Кінцевий відділ сім'япроводу в жеребця, бугая і барана має ампулоподібне розширення, в стінці якого є пристінкові залози, що виробляють секрет. Стінка сім'япроводу складається зі слизової, м'язової та серозної оболонок. Слизова оболонка вистелена одношаровим багаторядним миготливим епітелієм. М'язова оболонка побудована з гладенької м'язової тканини, забезпечує переміщення сперматозоонів по сім'япроводу.

Сечостатевий канал або чоловіча уретра, — трубка, по якій виводяться назовні сеча із сечового міхура і сперма із сім'яника, придатка сім'яника та придаткових статевих залоз. Починається з місця впадіння в нього сім'япроводів, потім в стінці статевого члена і закінчується отвором на його голівці. Розрізняють тазову і статевочленну частини сечостатевого каналу. Остання частина лежить між правою та лівою половинами печерис­того тіла статевого члена.

Мал. Напівсхема розрізів тазової частини сечостатевого каналу:

А — бугая; Б — барана; В — козла; Г — кнура;

1 — сечостатевий (вільсонів) м'яз; 2 — сполуч­нотканинна пластинка; 3 — передміхурова за­лоза; 4 — розсіяна частина передміхурової за­лози; 5 — кавернозний шар; 6 — просвіт сечо­статевого каналу

Тазова частина лежить на дні тазової порожнини, на сідничній дузі, переходить у статевочленну частину. В тазову частину сечостатевого каналу відкриваються протоки придаткових статевих залоз. Секрет цих залоз разом з сперміями становить сперму. Стінка каналу складається з трьох оболонок: 1) слизової, яка вистелена багатошаровим перехідним епітелієм; 2) судинної, утвореної густою сіткою кровоносних судин з розширеннями - лакунами; 3) м'язової, що складається з поперечносмугастих і частково гладеньких м'язових волокон.

Під час ерекції (збільшення об'єму та пружності) лакуни судинної оболонки заповнюються кров'ю, забезпечуючи зяяння сечостатевого каналу.