1.2. Технологія поворотів агрегату

Класифікація поворотів. При виконанні технологічних операцій деяку частину шляху складають повороти та заїзди агрегату. В серед­ньому вони складають 10... 12 %, а на коротких гонах до 40 % загаль­ного шляху агрегату. Залежно від виду повороти класифікують на:

- безпетльові — по дузі кола без прямолінійного відрізку (дугопо­дібні); з прямолінійним відрізком;

- петльові — грушоподібні (відкрита петля); вісімкоподібні (закри­та петля);

- повороти з заднім ходом агрегату з відкритою та закритою петлею (навісні агрегати);

- голчасті — при реверсивному ході агрегату.

Можливі й інші різновиди поворотів: з застосуванням бокової та подвійної петлі, кутові тощо (рис. 8).

Рис. 8. Схеми та класифікація поворотів (за С. А. Іофіновим)

Умовний радіус та розрахунок довжини повороту: У тих випадках, коли не потрібно визначати дійсну траєкторію агрегату, а достатньо лише підрахувати середню довжину повороту застосовують умовний радіус повороту р_у — радіус півкола, довжина якого дорівнює фактич­ній довжині L_П безпетльового дугоподібного повороту агрегату на кут π (рис. 9):

Lп = πр_у (30)

Рис.9. Схеми холостих поворотів агрегату (р_у — умовний радіус повороту):

а — по колу; б -- з прямолінійною ділянкою; в — відкритий петльовий (грушоподібний)

г — закритий петльовий (вісімкоподібний)

Для інших способів повороту їх довжина наведена в довідковій літературі [Фере Н. Е. и другие Пособие по експлуатации машинно-тракторного парка].

Довжину безпетльового повороту з прямолінійним відрізком та врахуванням довжини виїзду e (рис. 9, б) можна визначити так:

(31)

де L_х — довжина холостого ходу агрегату при поворотах, м; X — ши­рина повороту, м.

Розглядаючи інші способи повороту можна зробити такий прак­тичний висновок, що у випадках, коли за вимогами агротехніки та техніки безпеки це можливо, краще застосовувати повороти з відкри­тою ніж з закритою петлею.

Ширина поворотної смуги. Мінімальну ширину поворотної смуги Е з врахуванням умовного радіуса повороту визначають:

- для безпетльових поворотів:

(32)

- для петльових поворотів

(33)

Поворотна смуга повинна бути кратною ширині захвата агрегату, що поліпшує якість обробітку.

При груповій роботі агрегатів поворотну смугу відбивають такої ширини, яку має агрегат з найбільшим радіусом повороту.

1.3. Основні способи руху агрегатів

Для виконання сільськогосподарських робіт застосовують різні способи руху агрегатів: гонові, діагональні та кругові (фігурні).

При гоновому способі агрегат рухається вздовж одного з боків поля, а холості повороти виконує на його кінцях (поворотних сму­гах). Обробіток поля (загінки) у такому випадку може здійснюватися човником, всклад, врозгін або комбінованим способом (рис. 10).

Під час роботи човником поля на окремі загінки не розбивають і при внесенні добрив, поверхневому обробітку грунту, сівбі, міжряд­ному обробітку агрегати виконують поступально-зворотний рух, по­чинаючи з одного боку поля і завершують обробіток усієї площі на протилежному боці. Можлива організація робіт від середини по­ля, коли два агрегати після першого проходу з лівим і правим кро­ком оброблюють площу від середини до зовнішніх меж.

- При діагональному способі руху агрегат виконує робочі ходи під кутом до сторони поля (рис. 10, II). Цей спосіб характеризується ру­хом агрегату човником при обробітку поля в один слід або перехресним рухом при обробітку поля в два сліди.

Рис. 10. Схеми основних способів руху агрегатів:

I — гонові: а — човником; б — всклад; в — врозгін; г — з чергуванням загінок всклад і врозгін;

д — безпетльовий; е — з перекриттям;

II — діагональний: є — човником; ж — перехрестний;

ІІІ — круговий: з — на полях з правильною конфігурацією; и — теж, з неправильною.

При круговому способі руху агрегат виконує робочі ходи від зов­нішніх меж поля до центра і від центра до периферії.

Якість виконання технологічних операцій суттєво залежить від способу руху. Так, гонові способи краще застосовувати на оранці, культивації, сівбі, діагональні — на вирівнюванні, боронуванні, лу­щенні стерні в один або два сліди, а кругові -— на збиранні зернових культур, природних та сіяних трав, льону-довгунця, лущенні дискови­ми лущильниками на полях з короткими гонами та неправильної конфігурації.

Вибір способу руху обґрунтовують якістю виконання роботи, зруч­ністю обслуговування та виробітком машинних агрегатів.

Показники якості виконання роботи та зручність обслуговування при різних способах руху залежать від технологічного процесу (на­приклад, для оранки кількість утворених звальних гребенів та розгінних борозен, ліній розмітки і т. ін.) і будуть розглянуті у відповід­них розділах.

Коефіцієнт робочих ходів. Способи руху агрегатів зручно оцінюва­ти коефіцієнтом робочих ходів φ:

(34)

де L^cp_p , L^cp_x — середня довжина робочого та холостого ходів; п_р, n_х — кількість робочих та_ холостих проходів агрегату на загінці. Кількість робочих та холостих проходів:

n_p = C/B_p , n_x = n_p – 1 , (35)

де С — ширина загінки, м.