3. Типи політичної свідомості.

Поняття «тип політичної свідомості» використовується для характеристики важливих особливостей відображення у свідомості різних категорій людей політичних явищ і процесів і пов'язаної з цим своєрідності їхнього ставлення до політичної дійсності. Весь різноманітний спектр ідейно-політичних установок, переконань і позицій людей можна систематизувати за різними принципами, які дозволяють виділити найбільш характерні риси їх політичної свідомості.

Залежно від ставлення людей до відповідних політичних ідеалів і цінностей політична свідомість може бути:

• ліберальною, для якої пріоритетами в політиці є принципи свободи індивіда;

• консервативною, яка спрямована на збереження традиційних суспільних устоїв і цінностей;

• соціалістичною, яка спирається на пріоритет в політиці принципів колективізму, соціальної рівності і справедливості.

Залежно від характеру відносин суб'єкта політичної дії до держави як політичного інституту.

Одні люди визнають її суспільне значення, бачать у ній важливий засіб вирішення всіх соціальних проблем і навіть схильні абсолютизувати роль держави. У цьому випадку говорять про етатистський (від фр. держава) тип політичної свідомості, яке спирається на розуміння активної ролі держави в суспільних процесах, особливо в економічних сферах.

Є й такі групи людей, які скептично ставляться до держави або взагалі не визнають його позитивної ролі в суспільному житті. Тоді говорять проанархістський типі політичної свідомості, для якого характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів і насамперед у сфері матеріального виробництва.

Залежно від відносин суб'єктів політики до тих чи інших форм політичного устрою суспільства, а також до способів організації політичного життя можна назвати:

• демократичний;

• авторитарний;

• тоталітарний типи політичної свідомості.

Перший орієнтується на принципи і норми демократичних форм політичного життя, другий - на необмежену владу однієї особи, третій - не тільки на необмежене панування, а й на повний контроль з боку суб'єкта (окремої особи або групи) за всіма сферами життя суспільства.

Якщо за основу взяти орієнтацію на характер соціальної діяльності суб'єкта, то політична свідомість може бути:

• консервативною (орієнтується на збереження колишніх суспільних підвалин);

• радикальною (орієнтується на корінні, рішучі перетворення);

• реформістською (орієнтується на здійснення соціальних змін шляхом реформ);

• революційною (орієнтується на здійснення різкого стрибкоподібного переходу від одного якісного стану до іншого).

Треба мати на увазі, що той чи інший тип політичної свідомості в чистому вигляді зустрічається дуже рідко. У реальному житті окремої людини може одночасно проявлятися кілька типових рис політичної свідомості.

Сучасні реалії політичного життя українського суспільства дають можливість для узагальнення типологічних ознак політичної свідомості. Спираючись на матеріали різних соціологічних досліджень, моніторингів, аналітичні розробки, можна назвати такі домінуючі типи українського політичного свідомості:

1. патерналістсько-егалітарна політична свідомість. Для неї характерні очікування рішення всіх проблем за рахунок політики держави або, в крайньому випадку, місцевої влади та керівництва підприємств. Носії такої політичної свідомості відверто бажають «сильної руки», яка б навела порядок у державі аж до переділу власності.

2. індивідуалістсько-ліберальна політична свідомість. Для неї характерне орієнтація при вирішенні своїх проблем передусім на власні сили, переконаність у тому, що кожен сам може керувати своєю долею. Представники цього типу діяльні, в них немає невпевненості в майбутньому, вони більшою мірою орієнтовані на кар'єру і життєвий успіх.

Інша частина населення являє собою різні перехідні типи між цими двома крайніми типами свідомості. У цілому тенденція розвитку політичної свідомості йде в напрямку переважаючого зростання групи з індивідуалістсько-ліберальними переконаннями. Носії всіх типів політичної свідомості страждають внутрішньою суперечливістю, яка пов'язана з об'єктивною суперечливістю українського політичного життя.