- •Методичні вказівки
- •«Земельний кадастр» для слухачів напряму перепідготовки
- •7.09010101 «Агрономія»
- •Перелік тем, які виносяться на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Державний земельний кадастр і його складові частини
- •Тема 1. Виникнення і розвиток
- •Земельно-кадастрових відношень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Соціально-економічні засади реформування землекористування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Законодавче забезпечення реформування земельних відносин
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Формування комунальної власності на землю
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Проблеми функціонування ринку земель
- •Контрольні запитання:
- •Змістовий модуль 2 внутрігосподарське значення земельного кадастру
- •Тема 6. Інвентаризація земель при здійсненні землеустрою
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Зонування земель за основним цільовим призначенням
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Особливості структури земельного фонду в населених пунктах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Кадастрове зонування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Правові засади формування особливо цінних земель
- •Контрольні запитання:
- •Запитання для виконання контрольної роботи з дисципліни «Земельний кадастр»
- •Номера питань для контрольної роботи
Контрольні запитання:
Вкажіть недоліки використання земельного фонду держави.
Охарактеризуйте використання земель сільськогосподарського призначення.
Цільове призначення земель житлової і громадської забудови.
Особливості правового режиму категорій земель.
Як визначається площа відповідної категорії із загальної площі земель?
Тема 9. Кадастрове зонування
Література: 1.Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – С. 81-86.
Поняття «кадастрове зонування» введено Земельним кодексом України. Так, стаття 197 дає визначення кадастрового зонування: «кадастрове зонування включає встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів і зон; кадастрових номерів». В такій інтерпретації кадастрове зонування можна розглядати як основу для кадастрової ідентифікації земельних ділянок.
Для простоти в обслуговуванні реєстраційної системи використовують код, що відкриває доступ до всієї інформації щодо земельної ділянки. Він дає змогу виділити цю ділянку серед інших, створюючи впорядковану систему, за допомогою якої ведуться реєстри земельних ділянок.
Система кадастрової ідентифікації повинна будуватися за ієрархічним принципом. Земельна ділянка є основною одиницею системи кадастрової ідентифікації (тобто інформація в системі групується на базі земельної ділянки).
Кадастрова ідентифікація має враховувати одиниці адміністративно-територіального поділу країни і складатися з таких чотирьох рівнів:
адміністративно-територіальні одиниці;
кадастрові зони;
кадастрові квартали;
земельна ділянка.
Кадастрова інформація про земельні ділянки вноситься на черговий план про проведення державної реєстрації земельної ділянки і є обов’язковим засобом попереднього контролю за правильністю визначення місцезнаходження земельної ділянки та її меж. Джерело інформації – технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки.
Контрольні запитання:
Дайте визначення поняття «кадастрове зонування».
Суть системи кадастрової ідентифікації.
Що є основною просторовою одиницею даної системи?
Назвіть чотири рівні кадастрової ідентифікації.
В чому полягають завдання системи кадастрової ідентифікації?
Які загальноприйняті критерії необхідно враховувати при запровадженні системи кадастрової ідентифікації?
Тема 10. Правові засади формування особливо цінних земель
Література: 1.Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – С. 122-127.
Нормативно-правова база формування особливо цінних земель ґрунтується на положеннях Конституції України, 14-ю статтею якої землю визнано основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельним законодавством України у складі всіх земель визначено особливо цінні землі, які за природною якістю, екологічністю, історичною, культурною та науковою значимістю для суспільства є особливим національним надбанням.
Ділянки особливо цінних земель за основним цільовим призначенням згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України поділяються на:
землі сільськогосподарського призначення – сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) з ґрунтами, що наведені нижче, дослідні поля науково-дослідних установ і навчальних закладів;
землі природно-заповідного фонду;
землі історико-культурного призначення.
Держкомзем України затвердив Перелік особливо цінних груп ґрунтів. Його складено окремо для кожної природно-сільськогосподарської провінції, межі яких визначаються відповідно до матеріалів природно-сільськогосподарського районування території України. Цей Перелік містить шифр, повну назву агровиробничої групи ґрунтів, площу сільськогосподарських угідь з особливо цінними групами ґрунтів у провінції та розподіл особливо цінних земель на землі державного або регіонального значення.
