- •Методичні вказівки
- •«Земельний кадастр» для слухачів напряму перепідготовки
- •7.09010101 «Агрономія»
- •Перелік тем, які виносяться на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Державний земельний кадастр і його складові частини
- •Тема 1. Виникнення і розвиток
- •Земельно-кадастрових відношень
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Соціально-економічні засади реформування землекористування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Законодавче забезпечення реформування земельних відносин
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Формування комунальної власності на землю
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Проблеми функціонування ринку земель
- •Контрольні запитання:
- •Змістовий модуль 2 внутрігосподарське значення земельного кадастру
- •Тема 6. Інвентаризація земель при здійсненні землеустрою
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Зонування земель за основним цільовим призначенням
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8. Особливості структури земельного фонду в населених пунктах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 9. Кадастрове зонування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Правові засади формування особливо цінних земель
- •Контрольні запитання:
- •Запитання для виконання контрольної роботи з дисципліни «Земельний кадастр»
- •Номера питань для контрольної роботи
Рекомендована література:
1.Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – 276 с.
2. Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посібник. За ред. М.Г. Ступеня. Львів: «Новий світ - 2000», 2003. – 336 с.
3. Основи землевпорядкування. Навч. посібник. Кривов В.М., Тихенко Р.В., Гетманьчик І.П. Київ, «Урожай», 2009. – 324 с.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Державний земельний кадастр і його складові частини
Тема 1. Виникнення і розвиток
Земельно-кадастрових відношень
Література: Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посібник. За ред. М.Г. Ступеня. Львів: «Новий світ - 2000», 2003. – С. 8-18
Ведення земельного кадастру зумовлене об’єктивними потребами суспільства в одержанні необхідних відомостей про землю як першоджерело матеріальних благ та об’єкт оподаткування.
Порівняльна оцінка землі у кадастрі проводилася за даними ринкових цін на землю або за чистим доходом. В умовах приватної власності ринкові ціни на землю часто служили показником її якості.
Більшість земельних кадастрів базувалася на відмінностях дохідності від землі за середнім чистим доходом, який визначався як середня різниця між нормальним валовим доходом і затратами виробництва, взятими за декілька останніх років.
Зі скасуванням кріпосного права, з розвитком капіталізму виникла необхідність нових методик оцінки землі. Таку методику запропонував російський вчений-грунтознавець В.В. Докучаєв.
Сучасному земельному кадастру в Україні певною мірою властивий такий зміст і порядок його ведення, який сформувався за час його розвитку в епоху радянської влади. Питання реєстрації земельних ділянок і прав на них у структурі земельно-кадастрових робіт в останні роки набули домінуючого значення.
Контрольні запитання:
На чому базувалися земельні кадастри більшості країн?
Розкрити зміст міланського земельного кадастру.
У чому полягає суть оцінки земель за методом В.В.Докучаєва?
Що покладено в основу методики розробки земельного кадастру в Україні?
Місце земельного кадастру у складі кадастру природних ресурсів.
Яка роль земельного кадастру у регулюванні земельних відносин?
Тема 2. Соціально-економічні засади реформування землекористування
Література: Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – С. 5-12
З 15 березня 1991 р. в Україні розпочалася земельна реформа. За цей період проведено роздержавлення земель, сформовано приватну власність на землю, ліквідовано монополію держави на земельну власність, здійснено грошову оцінку земель і запроваджено платність землекористування, ліквідовано існуючу структуру сільськогосподарського виробництва та створено нові агроформування.
В результаті реформування колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств і сільськогосподарських кооперативів 6,9 млн. громадян одержали сертифікати на земельну частку (пай).
Проте, слід зазначити, що реалізація заходів земельної реформи мала здебільшого спонтанний характер. За 20 років її проведення так і не було розроблено програми здійснення реформи. Внаслідок відсутності належної координації й контролю з боку державних органів за ходом реформи, несвоєчасного розв’язання ряду організаційних і правових питань реалізація реформених заходів постійно стримувалася.
Особливо серйозні проблеми виникли при проведенні реформи з охороною земельного фонду, зокрема щодо сталості землекористування. У процесі перерозподілу земель, роздержавлення і приватизації земельного фонду порушено сівозміни, подрібнено земельні масиви сільськогосподарських угідь, втрачено рубежі та елементи контурно-меліоративної організації території.
Великої уваги потребують роботи з видачі громадянам і юридичним особам правовстановлюючих документів на землю.
Недостатньою і застарілою є земельно-оціночна база. Дані нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь і земель населених пунктів давно потребують коригування.
