МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА ДОРАДНИЦТВА

Кафедра екології

та ботаніки

Методичні вказівки

до самостійного вивчення

та завдання для контрольної роботи

з дисципліни

Фітопатологія

Для слухачів напряму перепідготовки

7.09010101 "Агрономія"

Полтава - 2012 р.Автори: В.М.Писаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор;

Л.О.Колєсніков, кандидат біологічних наук, доцент;

Н.І.Нечипоренко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;

Г.Д. Поспєлова, асистент.

Методичні вказівки схвалено та рекомендовано до друку науково-методичною радою інституту післядипломної освіти та дорадництва від 23 травня 2012 року (протокол № 5).

Вступ Цілі і завдання дисципліни

Фітопатологія - наука про хвороби рослин і заходи боротьби з ними. Вона відноситься до тієї галузі практичних знань, яка разом з ентомологією, фітофармакологією та біотехнологією і землеробством відповідає за захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. У задачі дисципліни “Фітопатологія” входять не тільки вивчення хвороб рослин, причин, що їх викликають, але й освоєння та практичне використання методів обліку і прогнозування термінів появи хвороб та інтенсивності їхнього розвитку; попередження епіфітотій; вивчення чинників імунітету та їхнє практичне використання; розробка і застосування науково обґрунтованих систем заходів по захисту культур з метою обмеження поширення і розвитку хвороб та зменшення втрат рослинницької продукції.

Курс фітопатології поділяється на дві частини:

1.Загальна фітопатологія - розділ, у якому дається поняття про хвору рослину, освітлюється еволюційний розвиток взаємозв'язків між рослинами, збудниками захворювань і умовами зовнішнього середовища, даються принципи класифікації хвороб, чинники, що визначають розвиток і поширення інфекцій, імунітет рослин до інфекційних уражень та основні методи боротьби з хворобами рослин.

2.Сільськогосподарська фітопатологія - спеціальна частина, у якій розглядаються хвороби окремих культур, шляхи і принципи побудови систем заходів захисту рослин від хвороб.

Загальні методичні рекомендації до вивчення дисципліни

Впровадження сучасних передових технологій в рослинництві передбачає перш за все високий рівень знань, досвіду та відповідальності агронома. Важливого значення в зв’язку з цим набуває підвищення технологічної грамотності спеціалістів, яка базується на сучасних досягненнях науки і віддзеркалює перспективу. В зв’язку з цим, при освоєнні програмного матеріалу з фітопатології студенти повинні вивчити біологію та екологію збудників хвороб, принципи розробки інтегрованих систем заходів боротьби з хворобами, що є важливою складовою технології вирощування сільськогосподарських культур. Особливу увагу потрібно приділити агротехнічним заходам.

Методичні вказівки повинні допомогти студентам систематизувати матеріал, отримати навички з діагностики хвороб рослин і методології проведення обліків поширення та інтенсивності розвитку їх на сільськогосподарських культурах, вміння розробити і своєчасно організувати заходи щодо профілактики та обмеження розвитку хвороб.

Крім основних підручників і додаткової літератури, вказаних у списку літератури, при вивченні курсу бажано використовувати матеріали публікацій у фахових періодичних виданнях і особистих спостережень.

Таким чином, рекомендується наступний порядок роботи над курсом:

1. Ознайомитися з вимогами даних методичних вказівок.

2. Ретельно вивчити розділи підручників, практикумів, додаткової літератури, які стосуються поставлених запитань.

3. Виконати контрольне завдання згідно шифру.

4. Зібрати зразки уражених рослин для гербарію.

5. Оформити гербарій в кількості : 10 видів хвороб по 10 зразків.

Самостійне вивчення дисципліни “Фітопатологія” може бути успішним тільки за умови, що студент має необхідний мінімум знань з ботаніки, сільськогосподарської мікробіології, фізіології рослин, ентомології, землеробства, рослинництва, плодівництва та овочівництва.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати: зовнішні та мікроскопічні ознаки основних хвороб сільськогосподарських культур, систематичне положення збудників, їх біологічні та екологічні особливості, на основі чого повинен вміти розробляти інтегровані системи заходів по захисту культури від комплексу домінуючих у регіоні хвороб.

Контроль за виконанням індивідуальних завдань проводиться у вигляді усної співбесіди згідно підготовленого завдання.