2. За середньою арифметичною розрахувати середню ціну планову та фактичну, визначити відхилення, дати оцінку

Якщо підприємство випускає одну продукцію за сортами, де відбулась зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати як змінилась середньозважена ціна та середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім розрахувати вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку та прибуток від реалізації.

Середньозважена ціна визначається наступним чином:

Ц_о = Σ (ОВ_оі * Ц _оі) Ц₁ = Σ (ОВ_1і * Ц_оі)

Σ ОВ _оі ΣОВ _і1

3. розрахувати величину впливу зміни якості на зміну випуску товарної продукції (ΔТП), зміни виручки від реалізації (Δ В) і прибутку (ΔП) можна використовуючи спосіб абсолютних різниць:

ΔТП = (Ц₁ – Ц_о ) * ОВ_1;

ΔВ = (Ц₁ – Ц_о ) * ОР_1;

ΔП = [(Ц₁ – Ц_о ) * ОР₁] - [ (С₁-С_о) * ОР₁]

Ц_о і Ц₁ – відповідно ціна виробу до та після зміни якості;

ОВ₁ – обсяг продукції підвищеної якості;

ОР₁ – обсяг реалізації продукції підвищеної якості;

4. За даними проведених розрахунків зробіть висновки.

Задача 9. Провести аналіз якості продукції, використовуючи дані таблиці

Сорт продукції	Ціна за одиницю продукції	Обсяг виробництва продукції, тис. од.		Вартість обсягу виробництва, тис. грн.
		План	Факт		План	Факт	За ціною першого сорту
							План	Факт
1	2	3	4		5= 2*3	6= 2*4	7= 3 * 35	8= 4 * 35
І	35	9,3	11,7
ІІ	20	12,7	11,3
ІІІ	17	10,5	8,4
Разом	х	32,5	31,4

1. Розрахуємо коефіцієнт сортності: К_{сорт. план.} =

К_{сорт. факт.} =

2. розрахуємо середньозважену ціну:

Ц_пл.. =

Ц_факт. =

Висновки: за даними таблиці фактичний коефіцієнт сортності більший планового на ______ пункти структури. Відповідно, план за якістю виконано на ______%. Середньозважена ціна за планом склала ____ грн., що на ___ грн. менше середньозваженої ціни фактичної.

Браком у виробництві є вироби, напівфабрикати, деталі, вузли, тощо, а також роботи, що не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.

Брак у виробництві може бути:
внутрішнім зовнішнім;	- виправним; - невиправним.

Рівень браку – це в першу чергу показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Аналіз втрат від браку здійснюється за такою методикою:

• визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами, знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують визначені показники в динаміці;

• визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущеної продукції в результаті допущеного браку. Щоб розрахувати обсяг недовипущеної продукції , необхідно обсяг продукції звітного періоду помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції та поділити на 100%.

В умовах ринкової економіки посилюється значення економічних реформ захисту інтересів споживача від поставок неякісно продукції.

Однією з форм захисту є право споживача на пред’явлення постачальником рекламацій.

Рекламація – це претензія, яка пред’являється постачальнику у зв’язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору чи контракту на поставку продукції .

Наявність чи відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (або стабільності) якості продукції.

У процесі економічного аналізу виявляється:

- кількість пред’явлених та прийнятих рекламацій в цілому та за окремими видами продукції;

- кількість, вартість продукції та питома вага, за якою прийняті рекламації;

- динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості та частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.