Тема 3. Схема вихідних напрямків на топографічних картах.

Особливості орієнтування ліній на місцевості і на карті. Схилення магнітної стрілки. Зближення матеріалів. Магнітний і географічний полюси землі. Магнітний і географічний меридіани. Орієнтування лінії – визначення її положення відносно вихідних напрямків. Визначення диференційного кута, магнітного та географічного меридіанів.

Запитання для самоконтролю:

1. Визначити величину магнітного схилення за відомими значеннями магнітного та географічного азимутів лінії одного напрямку. А^Г = 2˚ 34 `, А<sup>М</sup> = 3˚ 45`.

2. Орієнтування ліній схеми вихідних напрямків відносно координатних осей карти.

3. Як відрізняються азимути лінії прямого і зворотного напрямків?

Тема 4. Відлікові пристрої – оптичні мікрометри та штриховий мікроскоп.

Забезпечення точності вимірювання кутових величин теодолітами різних типів. Теодоліти високоточні, точні та технічної точності. Принцип побудови оптичного мікрометра та точність вимірювання кутових величин. Принцип побудови штрихового мікроскопа та точність вимірювання кутових величин. Особливості розмітки лімбів теодолітів різних типів.

Запитання для самоконтролю:

1. Чим відрізняється штриховий мікроскоп від шкалового?

2. Який з трьох відлікових пристроїв забезпечує максимальну точність вимірювання кутів?

3. В яких типах теодолітів використовуються оптичні, штрихові та шкалові мікроскопи?

Тема 5. Вимірювання перевищень методом тригонометричного нівелювання

Схема тригонометричного нівелювання з використанням теодоліта і рейки.

Особливості тригонометричного нівелювання та сфера його застосування. Розрахункові формули для визначення перевищень в умовах взування на висоту інструмента та на задовільну точку нівелірної рейки. Перевага тригонометричного нівелювання над геометричним та його недоліки

Запитання для самоконтролю:

1. Визначити перевищення між двома точками за відомими значеннями кута нахилу (ν = 5˚ 40`) і відстанню (Д = 100,5 м), при наведенні зорової труби на мітку висоти інструмента.

2. В якій із зйомок місцевості використовується метод тригонометричного нівелювання?

3. Можна чи ні виміряти перевищення між двома точками величиною в 50 м з однієї установки теодоліта?

Тема 6. Дійсні та приведені значення координати «у» для топографічних карт

зональна система плоских прямокутних координат Гауса – Крюгера. Необхідність введення поняття приведених координат. Перехід від приведених значень координати «У» до дійсних. Координатні осі в зональній системі координат. Порядок визначення номера зони, де знаходиться точка з фіксованими значеннями ординати та абсциси.

Запитання для самоконтролю:

1. За даним значенням координати «У» (У = 4643239,0) визначити номер зони та дійсне значення координати «У».

2. Порядок відліку зон в зональній системі плоских прямокутних координат.

3. Яке приведене значення координат точки початку координат кожної зони?

Тема 8. Конструкції геодезичних пунктів за умовами районування.