Список рекомендованої літератури

1. Управление автосервисом / Под общ. ред. Л. Б. Миротина. – М.: Издательство “Экзамен”, 2004. – 320 с.

5. Волгин В. В. Автомобильный дилер: практическое пособие по маркетингу и менеджменту сервиса и запасних частей. – М.: “Ось-89”, 1997. – 224 с.

3. Фастовцев Г. Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей. – М.: Транспорт, 1989. – 240 с.

4. Марков О. Д. Автосервіс: організація роботи з клієнтурою. – Київ: “Міжнародна агенція “BeeZone”, 2003. – 352 c.

5. Российская автотранспортная энциклопедия. Техническая эксплуатация, обслуживание и ремонт автотранспортних средств. – Т.3. – М.: РООИП – “За социальную защиту и справедливое налогообложение”, 2000. – 456 с.

6. Курніков І. П., Андрусенко С. І., Бортницький П. І. та ін. (2003) Технологічне проектування підприємств автосервісу. – К.: Видавництво “Іван Федоров”, 2003. - 262 с.

7. Напольский Г. М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1993. – 272 с.

Додаток А Приклад вирішення практичного завдання

Фірма розглядає питання про будівництво станції технічного обслуговування (СТО) автомобілів. Складено кошторис видатків на будівництво станції різної потужності (з різною кількістю автомобілів, що обслуговуються, N_j), а також розраховано очікуваний прибуток Сij залежно від задоволення прогнозованого попиту _i на запропоновані послуги СТО. Залежно від ухваленого рішення – проектної кількості автомобілів, що обслуговують за добу (проект СТО) N_j, та величини прогнозованого попиту на послуги СТО – побудована таблиця щорічних фінансових результатів (прибуток C_ji, грошові одиниці).

Таблиця А.1 - Щорічні фінансові результати функціонування різних варіантів СТО

Проект СТО Nj	Ступень задоволення попиту j, %
	0	10	20	30	40	50
20	-120	60	240	250	250	250
30	-160	15	190	380	390	390
40	-210	-30	150	330	500	500
50	-270	-80	100	280	470	680

Вид та обсяг вихідної інформації дозволяють класифікувати середовище ухвалення рішення про будівництво СТО як не визначену. Множина її станів має кінцеве значення.

Стан зовнішнього середовища характеризується прогнозованою величиною задоволення попиту _i з урахуванням

,

де п – кількість можливих станів середовища.

Всі можливі стани відомі. Невідомо тільки, який стан буде мати місце в умовах, коли планується реалізація прийнятого управлінського рішення. Будемо вважати, що безліч управлінських рішень (варіантів будівництва нової СТО) N_j має кінцеве значення й дорівнює т. Реалізація N_j варіанта за умов, коли зовнішнє середовище перебуває в _i, стані, приводить до певного результату, який можна оцінити, увівши кількісну міру. У якості цієї міри у даному випадку служить прибуток від реалізації прийнятого варіанта СТО або ризик. Перетворимо вихідні дані в матрицю, рядки якої відповідають можливим варіантам потужності N_j, а стовпці – ступеню задоволення попиту _j.

	1	2	…	i	…	n
N1	C11	C12	…	C1i	…	C1n
N2	C21	C22	…	C21	…	C2n
…	…	…	…	…	…
Nj	Cj1	Cj2	…	Cji	…	Cjn
…	…	…	…	…	…
Nm	Cm1	Cm2	…	Cmi	…	Cmn

Дана матриця є матрицею виграшів (у цьому випадку виграшем є прибуток C_ji).

	1	2	3	4	5	6
N1	-120	60	240	250	250	250
N2	-160	15	190	380	390	390
N3	-210	-30	150	330	500	500
N4	-270	-80	100	280	470	680

Безпосередній аналіз матриць виграшів || C_ji || не дозволяє в загальному випадку ухвалити рішення щодо вибору оптимальної стратегії (варіанта будівництва), за винятком тривіального випадку, коли виграші при одній стратегії вищі, ніж при будь-який іншій для кожного стану середовища (елементи матриці виграшів у деякому рядку більше, ніж у будь-який іншій). Дані матриці, що складена не відповідають такому випадку, тому для ухвалення рішення в розглянутих умовах невизначеності скористаємося рекомендованими критеріями Лапласа, Вальда, Севіджа та Гурвица, які рекомендуються для таких випадків.

Критерій Лапласа.

Цей критерій враховує «принцип недостатньої підстави», відповідно до якого всі стани зовнішнього середовища _I , вважаються рівноймовірними. Відповідно до цього принципу кожному стану _I ставиться ймовірність q_i:

Для ухвалення рішення для кожного проекту N_j обчислюють середнє арифметичне значення одержуваного прибутку:

Вибираємо максимальне значення M_j(N), що буде відповідати оптимальному варіанту будівництва.

Результати розрахунків наведені в таблиці 1.2

Критерій Вальда.

Цей критерій враховує принцип найбільшої обережності, оскільки він ґрунтується на виборі найкращого з найгірших варіантів СТО N_j.

Оскільки у вихідній матриці за умовою завдання результат Сij – це виграш (прибуток), тоді під час вибору оптимальної стратегії використовується maxmin критерій. Для визначення оптимального варіанту будівництва СТО N_j у кожному рядку матриці результатів знаходимо найменший елемент min{ Сij }, а потім вибираємо варіант (рядок), якому будуть відповідати найбільші елементи із цих найменших елементів, тобто дія, що визначає результат, який дорівнює

Результати розрахунків наведені в таблиці 1.2.

Таким чином, найкращим варіантом будівництва відповідно до maxmin критерія «кращим з гірших» буде N_j.

Мaxmin критерій Вальда іноді приводить до нелогічних висновків через свою надмірну обережність. Цей недолік виправляє критерій Севіджа.

Критерій Севіджа.

Використання даного критерію вимагає перетворення матриці «виграшів» || C_ji || у матрицю ризиків || r_ji ||.

Ризик – різниця між результатом, який можна одержати, якщо знати дійсний стан зовнішнього середовища, і результатом, який маємо під час прийняття j-го варіанта будівництва.

r_ji визначає величину втрат особи, що приймає рішення. Отже, до r_ji можна застосовувати тільки minmax критерій. Критерій Севіджа рекомендує за умов невизначеності вибирати той варіант будівництва N_j, під час якого величина ризику приймає найменше значення у найнесприятливішій ситуації (коли ризик максимальний).

Елементи матриці ризиків пов'язані з елементами матриці виграшів (прибутків) наступним чином:

,

де ­­– максимальний елемент в i-м стовпці матриці || C_ji ||

r_ji – це різниця між найкращим значенням у стовпці i та зна-

ченнями C_ji з урахуванням того ж i.

	1	2	3	4	5	6
N1	0	0	0	130	250	430
N2	40	45	50	0	110	290
N3	90	45	90	50	0	180
N4	150	140	140	100	30	0

Незалежно від того, чи є C_ji, прибутком або витратами, r_ji в обох випадках визначає величину втрат особи, що приймає рішення. Отже, можна застосовувати до r_ji тільки minmax критерій. В умовах невизначеності Критерій Севіджа рекомендує вибирати той варіант Cji, при якому величина ризику приймає найменше значення в найнесприятливішій ситуації (коли ризик максимальний).

Застосування критерію Севіджа дозволяє будь-якими шляхами уникнути великого ризику при виборі стратегії, тобто, уникнути більшого програшу (втрат).

Таблиця А.2 - Результати визначення критеріїв Лапласа, Вальда та Севіджа

Критерій Лапласа			Критерій Вальда		Критерій Севіджа
Імовірність вибору варіанту qi	Середнє значення доходу	Найкращій варіант Mi(N)	Мin значення прибутку, min{Сji}	Найкращій варіант	Max значення ризику, max {rji}	Найкращій варіант, minmax {rji}
	232,5		-120	-120	430
0,25	301,25		-160		290
	310	310	-210		180
	295		-270		150	150

Критерій Гурвиця.

Даний критерій заснований на наступних двох припущеннях: зовнішнє середовище може перебувати в самому невигідному стані з імовірністю (1-) і в самому вигідному стані з імовірністю , де  - коефіцієнт довіри. Для результату у вигляді прибутку критерій Гурвиця записується як:

Таблиця А.3 - Результати визначення критерію Гурвиця

Критерій Гурвиця
Max значення доходу, max{Cji}	Min значення доходу, min{Cji}	Коефіцієнт довіри, 	W= max{Cji}+(1-) min{Cji}	Найкращій варіант, max Wj
250	-120		65
390	-160	0,5	115
500	-210		145
680	-270		205	205

19