Тема №7

ПЛАНУВАННЯ ФОНДУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

План

1. Сутність планування та види планів

2. Принципи та методи планування

3. Зміст та призначення бізнес-плану

4. Основні розділи бізнес-плану

5. Поняття та види заробітної плати

6. Тарифна система та її елементи

7. Форми та системи оплати праці

Питання, що виноситься на самостійне вивчення студентами

1.Матеріальне стимулювання працівників підприємства

1.Сутність планування та види планів

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності.

Планування – це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення. Іншими словами, суть планування полягає в розробці та обґрун-туванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їхнього досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань.

Існує декілька видів планування, яке поділяють відповідно до певних ознак:

1)відповідно до обов’язковості планових завдань планування буває:

-директивне планування являє собою процес прийняття рішень, які мають обов’язків характер виконання. Вся система соціалістичного народногоспо-дарського планування мала виключно директивний характер, плани мали си-лу закону. Таке планування може слугувати ефективним засобом вирішення багатьох завдань, які мають загальнонаціональне значення, наприклад, в сфері охорони навколишнього середовища, оборони, соціальної політики;

-індикативне планування являє собою найпоширенішу в усьому світі форму державного планування макроекономічного розвитку. Воно є антиподом директивному, тому що цей план не є обов’язковим для виконання, хоча в ньому можуть бути і обов’язкові завдання. В цілому він має спрямувальний, рекомендаційний характер. Індикативне планування застосовується і на макрорівні. Причому, при складанні перспективних планів застосовують індикативне, а в поточному плануванні – директивне планування;

2)залежно від терміну, на який складається план:

-перспективне планування охоплює період більший ніж п’ять років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, виявляють соціальний, економічний та науково-технічний розвиток;

-середньострокове планування охоплює період від одного до п’яти років. Середньострокові плани деталізують перспективні щодо хронологічного порядку досягнення цілей, ресурсного забезпечення їх досягнення, відповідальних за виконання осіб. Чіткої межі між перспективними і середньостроковими планами немає. Також інколи середньострокове планування може збігатися з поточним плануванням на підприємстві;

-поточне планування охоплює період до одного року, включаючи піврічне, квартальне, місячне планування. Поточні плани регулюють діяльність підприємства по виробництву продукції, її збуту, матеріально-технічному забезпеченню, фінансових питаннях тощо. Такі плани дозволяють швидко реагувати на будь-які відхилення в діяльності підприємства, приймати необхідні рішення;

-оперативно-календарне планування є завершальним етапом в плануванні господарської діяльності підприємства. Основне його завдання полягає в конкретизації показників поточного плану з метою організації планомірної і ритмічної роботи підприємства (розробка планів-графіків виробництва продукції, її відвантаження тощо) та його структурних підрозділів, а також контролі за їх діяльністю. Якщо стратегічне планування розглядається як пошук нових можливостей підприємства, поточне – як процес створення передумов для реалізації цих нових можливостей, то оперативно-календарне планування розглядається як процес їхньої реалізації.

3)за змістом планування:

- виробниче планування;

- маркетингове планування;

- фінансове планування;

- інвестиційне планування;

- соціальне планування;

- інше.