Скелет.

Відділи:

1. Череп.

2. Хребет.

3. Скелет кінцівок (пояси і вільні кінцівки).

Череп - переважно складається із кісток, однак є і хрящі. Череп аутостилічний, тобто піднебінно-квадратний хрящ приростає до дна черепної коробки.

а) мозковий відділ черепа:

Покрівля: злиті парні лобно-тім’яні кістки, парні носові.

Боки: парні передньовушні кістки, парні лускаті, непарна клиновидно-нюхова кістка.

Дно: парасфеноїд, парні покривні кістки: леміш, піднебінна.

Потиличний відділ: парні бічні потиличні кістки, парні потиличні вирости.

б) вісцеральний відділ черепа:

Верхня щелепа: парні міжщелепні, парні верхньощелепні (на цих кістках зуби), квадратно-скулові, піднебінно-квадратний хрящ.

Нижня щелепа: зубні і кутові кістки.

Під’язикова дуга відсутня, так як її кістки перетворюються:

підвісок - на слухову кістку (стремінце);

гіоїд - на під’язиковий апарат.

Хребет.

Хребці опістоцельні (тіла спереду випуклі, позаду – ввігнуті), у деяких безхвостих процельні (навпаки).

Череп з’єднується із хребтом двома потиличними відростками. З’єднання рухоме за допомогою одного шийного хребця (рухомість голови у вертикальній площині).

Відділи хребта:

1. Шийний – 1 хребець;

2. Грудний – 7 хребців ( у жаб ребер немає, у хвостатих – коротенькі, що кріпляться до хребців грудного відділу);

3. Крижовий – 1 хребець (приєднує тазовий пояс до хребта);

4. Хвостовий – 12 (у жаб – хребці зростаються в одну кісточку – уростиль, у хвостатих – 22-36 хребців).

Грудної клітки немає.

Скелет кінцівок

Пояси кінцівок - це кістки, що з’єднують вільні кінцівки з тулубом.

а) Плечовий: парні кістки: лопатка, коракоїд, ключиця; непарні кістки -грудина, передгрудина; парні хрящі - прокоракоїд, надлопатковий;

б) Тазовий: прикріплюється до крижового хребця. Складається з двох парних кісток: клубова, сіднична, непарний лобковий хрящ, вертлужні западини.

Скелет передніх вільних кінцівок:

1. Плече – 1 кісточка.

2. Передпліччя – 2 кістки (ліктьова і променева, які зрослись).

3. Кисть ( зап’ясток (9-10 кісток), п’ясток (5), фаланги пальців (у жаби 4).

Скелет задніх вільних кінцівок:

1. Стегно (1 кістка).

2. Гомілка (дві – велика та мала гомілкова, які зрослись).

3. Стопа (передплесно (9-10), плесно (5), фаланги пальців ( у жаб 5 ).

Травна система

Живляться комахами, личинками, павуками, дрібними ракоподібними червами, молюсками, інші види – рибою, гризунами, птахами і амфібіями. Деякі спеціалізовані на певному виді їжі: жаба – крабоїд, носата – термітів, пантерова жаба – мурах, сіра жаба – сотні видів в меню.

Широкий ротовий отвір веде у велику ротоглоткову порожнину (РГП), яка переходить у стравохід. Слизова оболонка має густу сітку капілярів. Вперше з”являються справжні слинні залози ( травні залози ), які виділяють слиз, яка змочує їжу, ферментів немає.

Мускульний язик прикріплюється переднім кінцем до нижньої щелепи, задній – вільний. На кінці язика – вирізка ( борозенка ). Залозисті клітини виділяють клейку рідину – здобич прилипає.

Зуби у жаб маленькі (озерна жаба), або зовсім відсутні (ропухи). В ротоглоткову порожнину відкриваються:

а) парні хоани (внутрішні отвори ніздрів);

б) отвори єфтахієвих труб, які ведуть в барабанну порожнину середнього вуха.

В кутках роту (у самців) розташовані резонатори (голосові мішки), які підсилюють звук (вип’ячування стінок ротоглоткової порожнини). Їжа пересувається завдяки скороченню м’язів дна ротоглоткової порожнини, допомагають ще й очі і язик.

Стравохід: короткий, добре розтягнутий за допомогою кільцевих м”язів. Стінки стравоходу виділяють пепсин.

Умертвіння здобичі розпочинається в шлунку, де виділяється пепсин, соляна кислота.

Дванадцятипала кишка, куди впадають протоки печінки і підшлункової залози, є передньою частиною тонкої кишки.

Підшлункова залоза виділяє ферменти: трипсин, ерепсин, амілаза, ліпаза і являє собою плоске тіло темно-жовтого кольору неправильної форми. Протоки підшлункової залози впадають в жовчні протоки.

Печінка утворює секрет – жовч, є жовчний міхур ( 3 лопаті печінки ). В печінці відкладається запас глікогену, особливо восени. Рідкісне явище – в печінці жовчні камінці.

Тонка кишка продовжується прямою, яка закінчується клоакою.

Перетравлення жука, мухи відбувається на протязі 8-10 годин. Травлення краще відбувається при підвищеній температурі (оптимальна температура дорівнює 37 - 40 С ).

Селезінка відіграє роль кровотворного органу, а в дорослих жаб – утворення лімфоцитів; забезпечує руйнування форменних елементів крові, знезараження і фільтрування крові.