1.3. Облікова політика підприємства

 

Облікова політика – це сукупність принципів, методів i про­цедур, які використовуються підприємством для складання i подання фінансової звітності.

Облікова політика формується кожним підприємством самос­тійно в межах методів та процедур, визначених Законом України “Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні” та окремими П(С)БО. Підприємство вибирає різні методи обліку щодо окремих статей фінансової звітності та принципи їх оцінки. При цьому враховується загальна ситуація на ринку, в галузі, вимоги регулюючих органів, користувачів та умови діяльності підприємства.

При формуванні облікової політики слід використовувати прин­ципи обачності, превалювання змісту над формою та послідовності.

Вимоги до розкриття окремих статей звітності визначаються П(С)БО та МСБО 1 “Розкриття обліковоїполітики”. За їх вимогами додатково слід висвітлювати такі аспекти облікової політики, що допо­магають краще зрозуміти фінансову звітність:

– загальні принципи оцінки статей та методи обліку окремих статей звітності;

– припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

– обмеження щодо володіння активами;

– участь у спільних підприємствах;

– валюту звітності та одиницю виміру;

– виявлення помилки минулих років та пов’язані з ними кори­гування;

– дати складання балансу;

– оренду, податки;

– дебіторську заборгованість і метод формування резерву сум­нівних боргів;

– запаси, їх оцінку на дату оприбуткування та на дату балансу;

– необоротні активи, їх оцінку та методи амортизації;

– витрати на дослідження та розробки;

– забезпечення і додаткові програми пенсійного забезпечення;

– зобов’язання та їх оцінку;

– методи визнання доходу;

– облік в умовах зміни цін;

– довгострокові контракти.

Розкриттю в обліковій політиці підлягають лише події або операції, що відбуваються на підприємстві з моменту їх виникнення.

Облікова політика підприємства за принципом послідовності повинна бути незмінною від одного звітного періоду до іншого в період діяльності підприємства. За П(С)БО 6 “Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах”зміни в обліковій політиці можливі, якщо:

– змінюються статутні вимоги;

– змінюються вимоги органу, що затверджують стандарти;

– зміни забезпечать достовірне відображення подій або опера­цій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики її встановлення для подій або операцій, що:

– відрізняються від попередніх подій або операцій;

– не відбувалися раніше.

Наприклад, 1.06.2000 р. підприємство А придбало торговельну марку кондитерської фірми Б вартістю 35000грн з метою виробництва та реалізації солодощів терміном на 7 років. До 1.06.2000 р. підприємство А не мало на балансі нематеріальних активів, i тому в його обліковій політиці не висвітлювались питання методики їх обліку та особливості оцінки за П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”. З 1.06.2000 р. підприємство А повинно внести доповнення до облікової політики, що не будуть вважатися змінами: “Оцінку нематеріальних активів при оприбуткуванні здійснювати за первісною вартістю, їх щорічну переоцінку здійснювати лише за умови наявності активного ринку аналогічних груп нематеріаль­них активів. Амортизацію нематеріальних активів здійснювати за прямо­лінійним методом протягом терміну корисного використання, який ви­значається наказом керівника. Ліквідаційну вартість прирівняти до нуля”.

Не вважаються зміною облікової політики зміни облікових оцінок. Якщо важко розрізнити зміну облікової політики від зміни облікових оцінок, то операція розглядається як зміна облікових оцінок. Зміна оцінок часто відбувається при зміні умов надходження майбутньої економічної вигоди.

Облікова політика підприємства розкривається у примітках до фінансової звітності.

Контрольні запитання:

1. Що таке підприємство?

2. Зазначте основні принципи БО.

3. Що таке господарський облік?

4. Які ви знаете види господарського обліку?

5. Що таке бухгалтерський облік?

6. Що таке вимірники, назвіть їх.

7. Що таке облікова політика?