3. Технологія передачі даних

Електронна пошта вимагає централізованого мережного адміністрування для локального сервера (поштової відділення й поштових скриньок) і шлюзу, а також можливо локального адміністрування клієнтського програмного забезпечення. Адміністрування є важливим для кінцевого користувача сервісом і, отже, істотною проблемою, що вимагає рішення. Протокол Х.400 є стандартом, що, як багато хто пророкували, повинен був стати домінуючим "гравцем" у сфері електронної пошти.

Оригінальна версія містить базові функції, а оновлена - захищену передачу повідомлень і взаємодія зі службою каталогів Х.500, Незважаючи на те, що цей протокол включає більше можливостей, чим стандарт SMTP, сьогодні протокол Х.400 майже не використовується, тому що протокол SMTP простіше в застосуванні й добре зарекомендував себе за довгий час роботи, а користувачі добре з ним знайомі. TCP/IP не підтримує протокол Х.400, тому що TCP/IP не є протоколом OSI.

"SMTP (Simple Mail Transfer Protocol, простий протокол електронної пошти) є популярним протоколом передачі повідомлень, що широко використовується у всіх приєднані до мережі Інтернет системах для пересилання повідомлень. Міністерство оборони розробило протокол SMTP, як частина дослідницького проекту ARPANet, і це популяризовало електронну пошту. Для транспортування повідомлень протокол SMTP покладається на TCP/IP.

Крім протоколу SMTP для обробки простих текстових повідомлень електронної пошти мережі Інтернет були також визначені інші функції й протоколи. Була описана відповідність між системою обробки повідомлень (MHS, Message Handling System) ITU-T Х.400 і SMTP. Так само були визначені кілька розширень для протоколу SMTP, включаючи MIME (Multipurpose Internet Mail Extensions, багатоцільові розширення електронної пошти в мережі Інтернет).

Протокол SMTP визначає обмін поштовими повідомленнями між серверами електронної пошти. Однак він не забезпечує багатьох функцій у частині інтерфейсу користувача - він не надає користувачам очевидного механізму для здійснення доступу до їхньої електронної пошти й керування нею. Наприклад, протокол SMTP не надає команд, що дозволяють користувачеві відповісти на повідомлення, переслати повідомлення тому користувачеві, відправити копії повідомлення або виконати інші базові функції роботи з електронною поштою.

Щоб заповнити цей пролом, був розроблений протокол POP (Post Office Protocol, поштовий протокол). Він надає простий інтерфейс користувача до протоколу SMTP. Протокол POP пересилає повідомлення електрон ний пошти від поштового сервера на комп'ютер користувача. Крім того, він також підтримує додаткові можливості, такі як фільтрація повідомлень по розмірі або висновок на екран повідомлень, відсортованих відповідно до їх відправника.

Сервер протоколу POP обслуговує поштові скриньки користувачів, а в системі кожного користувача встановлене програмне забезпечення POP-Клієнта, що забезпечує елементарний інтерфейс, за допомогою якого користувачі можуть одержати доступ до своєї пошти й управляти нею.

Служби каталогів: Рекомендація ITU-T X.500 описує протокол прикладного рівня, що забезпечує розподілену службу каталогів. У своїй найбільш загальній формі Х.500 дозволяє користувачам електронної пошти в одній мережі переглядати імена й адреси електронної пошти користувачів іншої мережі, з якого є з'єднання.

По суті рекомендація Х.500 формує еквівалент електронних "білих сторінок" для користувачів сервісів протоколу Х.400. Рекомендація Х.500 є глобальною по області дії, а також включає можливості баз даних, що дозволяє робити такі запити, як "Покажи мені імена й адреси всіх виробників устаткування для статистичного націлити в Німеччині".

Можливості каталогів Х.50 минулого розширені, щоб мати можливість включати інші типи інформації. Ці розширення зробили рекомендацію Х.500 підходящої для майже будь-яких видів каталогів. Функція "жовтих сторінок" може підтримуватися без дублювання записів за рахунок використання псевдонімів і покажчиків для розміщення одного джерела даних у безлічі лістингів.

Бази дані рекомендації Х.500 часто використовуються в сполученні із серверами аутентификации, авторизації й облікових записів у системах що комутирується вилученого доступу й VPN. На початку 1990-х в університеті штату Мічиган почалася розробка протоколу LDAP (Lightweight Directory Access Protocol, полегшений протокол служби каталогів). Подібно всім основним університетам і багатьом організаціям, університет мав велику кількість величезних каталогів з постійно мінливими користувачами (студентами).

Загальносистемні технологічні характеристики електронної пошти.

Електронна пошта, за допомогою якої велика кількість користувачів взаємодіє між собою, до складу Web не входить. Але саме електронна пошта E-mail є найбільш поширеною формою швидкої та простої системи отримання інформації в мережі Internеt. Однією з переваг електронної пошти є те, що вона використовує коди звичайного тексту ASCII (American Standart Code for Information Interchange - американський стандартний код обміну інформацією), стандарт для передачі даних, який підтримується фактично всіма програмами та комп’ютерними платформами мережі Internet. В ASCII семибітовим кодам відповідають 128 різних елементів кодування. Завдяки цьому за допомогою E-mail можна легко та просто передавати дані по будь-яких частинах Internet.

Останні, найсучасніші на сьогодні, броузери Web можуть відправляти повідомлення, але роблять це не за допомогою всесвітнього павутиння Web. Їхні броузери взаємодіють з яким-небудь сервером E-mail, використовуючи при цьому два протоколи: SMTP i POP.

Перший з них використовується для відправки повідомлень, а другий - для отримання. Основна відмінність між ними полягає в тому, що при використанні протоколу POP потрібен пароль, а протокол SMTP обходиться без паролів.

На сьогодні майже всі броузери Web мають вмонтовані можливості підтримки електронної пошти. Але так було не завжди. До кінця 1994 року функції E-mail не користувалися успіхом у розробників броузерів.

Вмонтовані функції електронної пошти різноманітні для різних броузерів. Інколи команда “Mail” (електронна пошта) розміщується прямо в меню File. В деяких броузерах, таких як Netscape, вона має назву “Mail Document” (Документ електронної пошти). Перед тим як використовувати вмонтовану функцію електронної пошти, необхідно задати параметри підключення E-mail в меню Preferences (Віддати перевагу).

Сьогодні більшість броузерів Web використовують вмонтовані функції стандартних форм. За допомогою форм можна відправляти повідомлення, не вказуючи при цьому, хто в подальшому буде їх передавати. Кожна з форм має кнопку, після натиснення якої повідомлення буде відправлено.