- •Загальні методичні вказівки
- •1.3.2 Правила електробезпеки
- •1.3.3 Вимоги безпеки при ультразвуковій дефекто-скопії
- •1.3.4 Вимоги безпеки при радіаційній дефектоскопії
- •1.3.5 Вимоги безпеки при капілярних та магнітних методах контролю
- •2.5 Опис обладнання для виконання лабораторної роботи
- •4.5 Опис обладнання, що використовується в даній роботі
- •5.5 Призначення і принцип роботи вихреструмових дефектоскопів вд 3.03 н і вд-33н
- •6.5 Будова і принцип роботи товщиноміра dio-570
- •8.5 Призначення і принцип роботи твердоміра тд – 32
- •Перелік рекомендованих джерел
1.3.2 Правила електробезпеки
Більшість засобів неруйнівного контролю (дефектоско-пи, установки, прилади, засоби механізації і автоматизації) в процесі роботи або повністю, або частково знаходяться під на-пругою. Тому при їх експлуатації повинні строго дотримува-тись „Правила технічної експлуатації електроустановок ко-ристувачів”, „Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок”, затверджені Держнаглядохоронпраці України.
Світильники і інше електричне устаткування і апаратура (у тому числі дефектоскопічна) в приміщенні, де проводиться контроль, мають бути підвищеної вибохонадійності з іскробезпечними елементами. Більшість ультразвукових і магнітних дефектоскопів мають невибухозахищене виконання, тому їх слід розміщувати окремо.
При дефектоскопічному контролі з використанням пересувних установок встановлені додаткові вимоги у відношенні електробезпеки. Наприклад, при роботі на буровій пересувній лабораторії ПКДЛ-1 апаратура лабораторії заземляється за допомогою мідних гнучких неізольованих дротів січенням не менше 10 мм2. Як заземлювач використовується контур заземлення бурової. Силові кабелі лабораторії необхідно розташовувати в місцях, де вони не можуть бути пошкоджені [21].
Подавати напругу від мережі на кабель необхідно тільки при вимкненому пульті і приладах. При під’єднанні і від’єднанні кабелю слід братися за вилку або роз’єм, а не за кабель. При виявленні в процесі роботи несправностей електроустаткування, кабелів живлення і заземлення лабора-торія повинна бути відключена від мережі для усунення пошкоджень. Забороняється залишати включеними прилади лабораторії при виході з машини, а також у разі раптового зникнення напруги.
Забороняється оглядати, чистити, регулювати і ремонтувати апаратуру при увімкненому живленні і працюючих приладах.
У всіх дефектоскопічних установках і приладах неізольо-вані струмопідвідні частини при будь-якій напрузі повинні бути огороджені від випадкового дотикання. Корпуси устано-вок повинні бути обов’язково заземлені. Перед пультами управління рентгенівських апаратів повинні бути встановлені гумові ізоляційні коврики.
Працівники, які займаються обслуговуванням електро-установок з напругою вище 1000 В (рентген-апарати), повинні пройти виробниче навчання по роботі з ними в установленому порядку і після успішної здачі екзаменів одержати посвід-чення з вказанням кваліфікації у відповідності з кваліфікацій-ними групами персоналу з техніки безпеки.
Перед гасінням електроустановок внаслідок їх займання їх необхідно відключати від електромережі. Незначні займан-ня можуть бути ліквідовані за допомогою вуглекислотних вогнегасників, якими можна гасити займання електроуста-новок, які знаходяться під напругою, так як вуглекислота не проводить електричний струм.
1.3.3 Вимоги безпеки при ультразвуковій дефекто-скопії
Ультразвукові коливання, що створюються сучасними дефектоскопами, ніяких помітних біологічних змін в організмі людини не викликають. Ультразвукові коливання сучасних дефектоскопів є безпечними для оператора-дефектоскопіста і тим більше для оточення, оскільки вони погано переходять в повітря.
Сучасна ультразвукова і магнітна апаратура являється електричною. Для живлення ультразвукових приладів і магнітної апаратури використовується електрична напруга до 380 В. Усередині ультразвукових приладів з електронно-променевою трубкою (ЕПТ) є окремі вузли, напруга на яких досягає декількох кіловольт. Тому в такій апаратурі усі вузли схеми, що несуть небезпечну для життя людини напругу, надійно ізольовані. Щоб уникнути уражень струмом у разі пробою на корпус якого-небудь елементу схеми, корпуси приладів, апаратів і окремі їх блоки під час роботи заземляються. Необхідність заземлення обмовляється в паспорті або інструкції з експлуатації.
При роботі з УЗ-дефектоскопами, приладами і установ-ками повинні дотримуватись правила електробезпеки і строго виконуватись всі вимоги, викладені в п.1.3.2.
Контроль всередині ємностей проводиться тільки дефектоскопами з напругою живлення 12 В. Прилад в процесі роботи повинен бути заземлений мідним дротом січенням не менше 2,5 мм2. Категорично забороняється робота операторів під знімними механізмами, на нестійких конструкціях і в місцях, де можливе пошкодження провідників живлення дефектоскопів. Приладдя, які використовує оператор, маслянки, обтирочні матеріали повинні зберігатися в металевих ящиках.
На контрольованих конструкціях під час проведення дефектоскопії не повинні проводитись механічні роботи, що викликають вібрацію. При контролі на відкритому місці в денний період часу або при сильному штучному освітленні необхідно приймати міри по затемненню екрана дефектоскопа [23].
