Влияние деятельности на формирование профессионализма.

Выше уже отмечалось, что характеристики человека (его индивидные и личностные характеристики, свойства субъекта деятельности, особенности индивидуальности) оказывают влияние на формирование и развитие синдрома профессионализма. С другой стороны, профессиональная деятельность оказывает опосредованное через онтогенез личности (например, изменение ее самооценки, мотивации, системы отношений и т.д.) воздействие на характеристики профессионализма. Причем проявление этих воздействий могут иметь как позитивный, так и негативный характер. Так, на начальных этапах профессиональной деятельности обычно повышается тревожность, затем происходит некоторое снижение ее уровня. При трех-, пятилетием стаже работы она снова становится неадекватно высокой, что приводит, в частности, к пику травматизма на этом этапе. В дальнейшем после некоторого снижения имеет место повторное повышение травматизма до уровня, «оптимального» в данной деятельности.

Таким образом, профессиональная деятельность оказывает влияние на развитие профессионализма как психологического синдрома. Подход к профессионализму как к синдрому приводит к пониманию того, что такое влияние не однозначно.

Лекція 3. Мотивація професійної діяльності

Мотивація до праці — це сукупність сил, що беруть початок усередині людини і поза ним, стимулюючих трудову поведінку і визначають його форму, спрямованість, інтенсивність і тривалість.

У цьому визначенні слід звернути увагу на три компоненти. По-перше, спрямованість пов'язана з вибором діяльності, на яку ми тра-тім свої сили. Тобто ми можемо вирішити, що будемо ретельно працювати над од-ними завданнями, але не над іншими. По-друге, інтенсивність увазі, що ми можемо докладати неоднакові зусилля залежно від потреби в них. По-третє, тривалість відображає стійкість мотивації в часі на противагу одиничного вибору між різними способами поведе-ня (напрями) або високому рівню зусиль, спрямованих на виконання одного завдання (інтенсивність). Для розуміння сутності мотивації до праці необхідна інтеграція цих понять.

Основні поняття, пов'язані з мотивацією

Існує декілька понять, тісно пов'язаних з мотивацією до праці.

Поведінка. Поведінка — це дії, на підставі яких ми робимо висновки про мотивацію. Такою поведінкою може бути друкування тексту, стрільба по мішені і будь-яке інше з величезної безлічі людських дій.

Результативність. Результативність увазі деяку оцінку поведінки. Елементарної одиницею спостереження є поведінка, проте будь-яка поведінка обов'язково піддається оцінці, тобто порівняно з певним стандартом.

Здібності. Здібності - це одна з трьох детермінант поведінки. Зазвичай вона розглядається як досить стабільна характеристика і може являти собою глобальний конструкт, такий як інтелект, або бо-леї специфічний конструкт, такий як фізична координація.

Ситуаційні фактори. Ситуаційні фактори - друга детермінанта поведінки. Це середовищні чинники та умови, які сприяють або перешкоджають певної поведінки (і в кінцевому рахунку результативності). Як приклад середовищних факторів можна навести інструменти, оснащення, процедури і т. д., наявність яких полегшує певне поведінки, а відсутність перешкоджає йому. За відсутності ситуаційних обмежень поведінку можна максимізувати. Поведінка виявляється в якомусь середовищному, або ситуаційному, контексті, який впливає на цю поведінку, але не залежить від людини.

Мотивація. Мотивація — третя детермінанта поведінки. Здібності відображають те, що ви можете робити, мотивація - те, що ви будете робити (при даному рівні здібностей), а ситуаційні фактори - те, що вам дозволено робити.

Поведінка залежить від кожного з трьох перерахованих вище компонентів (здібності, ситуаційні фактори, мотивація). Найбільш ефективне по-ведення спостерігається в тому випадку, коли людина володіє високим рівнем здібностей і мотивації, а середовище сприяє цій поведінці.