Стикування інтересів

При стикуванні інтересів жодна, ні інша сторона конфлікту не домагається своїх вихідних вимог, але з’являється новий вибір, що відповідає найбільш важливим інтересам, що лежать в основі цих вимог. Припустимо, що в нашому прикладі з відпусткою чоловік у першу чергу цікавиться рибним ловом, а дружина — можливістю купатися. Ці пріоритетні інтереси можна зістикувати, якщо знайти курорт з озером, пов’язаним з лісом і рікою.

Стикування звичайно відбувається в результаті переформулювання проблем(ы) на основі з’ясування головних інтересів. У прикладі з відпусткою таким поворотним моментом можна вважати той, коли вихідне формулювання «Куди їхати: у гори або на море?» переміняє інша: «Де знайти таке місце, щоб можна було і рибалити, і купатися?» Це нове формулювання стає основою моделі пошуку, що застосовують у спробах знайти новий варіант рішення проблеми.

Рідко буває так, щоб знайдене рішення могло зістикувати всі інтереси сторін конфлікту. Частіше враховуються високо пріоритетні інтереси, а менш пріоритетні відкидаються. Наприклад, погодившись поїхати на озеро, дружина може пожертвувати задоволенням дихати морським повітрям, а чоловік — своєю пристрастю до мальовничих гірських видів.

Таким чином, у пошуках состыковочного рішення звичайно потрібне представлення про природу інтересів конфліктуючих сторін і про пріоритетність цих інтересів. Знання пріоритетних інтересів — не те ж саме, що знання пріоритетних проблем (яке корисно при виробленні рішення шляхом надання взаємних послуг). Проблеми — це те, що конкретно обговорюється в даний момент, а інтереси — це те сховане, що лежить в основі переваг, що стосуються обговорюваних проблем.

Для досягнення оптимального состыковочного рішення зазначена інформація використовується в такий спосіб. На першому етапі модель пошуків рішення повинна враховувати всі інтереси обох сторін. Якщо це не приводить до появи взаємоприйнятого варіанта рішення, варто відкинути деякі інтереси з низькою пріоритетністю і знову приступити до пошуків. Результат уже не буде ідеальним, але імовірно, що він буде взаємоприйнятим. Виключення низько пріоритетних цінностей при виробленні состыковочного рішення аналогічно виключенню низько пріоритетних вимог у пошуках рішення шляхом надання взаємних послуг. Але останнє відноситься до конкретних пропозицій, тоді як перше відноситься до інтересів, що лежать в основі цих пропозицій.

У пошуках состыковочного рішення можна задавати наступні спрямовані питання: Які базові інтереси сторін конфлікту? Які з цих інтересів пріоритетні? Як сполучити обидва набори високо пріоритетних інтересів?

Етапи творчого рішення проблем

Для пошуків творчого рішення у випадку удаваної розбіжності інтересів найбільше підходить послідовність кроків, приведена нижче:

Крок 1. Задайтеся питанням, чи дійсно в даному випадку існує конфлікт інтересів? Те, що представляється реальним конфліктом інтересів, може в дійсності бути мнимим конфліктом, якщо сторони невірно розуміють обставини або якщо одна зі сторін неправильно інтерпретує пропозиції або інтереси іншої. Якщо сторони усвідомлюють це, конфлікт зникне і необхідність у рішенні проблем відпаде. Тому питання про те, є чи в даному випадку реальний конфлікт інтересів, представляється як перший крок зовсім логічним.

Мнимий конфлікт може виникнути по трьох причинах. По-перше, можуть виникнути неправильні уявлення про наміри або прагнення іншої сторони. По-друге, одна зі сторін може уявити, що передбачувані дії іншої сторони приведуть до таких витрат, до яких насправді вони привести не можуть. По-третє, одна зі сторін може розглядати наміру іншої як спірні або необґрунтовані, якимись вони насправді не є.

Крок 2. Проаналізуйте власні інтереси, визначите обґрунтовано високий рівень своїх домагань і будьте готові дотримувати його. Коли зроблений висновок, що конфлікт дійсно існує, що випливає кроком учасника конфлікту повинний бути ретельний аналіз власних інтересів, базових цілей і цінностей. Так можна уникнути небезпеки залишитися з носом, вплутавши в суперечку по несуттєвих питаннях. У цій справі корисними можуть бути методи аналізу інтересів. Прояснивши свої інтереси, варто визначити обґрунтовано високий рівень домагань по цих інтересах і приготуватися до того, щоб відстоювати них. Коротше, у захисті своїх базових інтересів варто бути й амбіційним, і завзятим.

Крок 3. Шукайте шляхи до примирення домагань обох сторін. Визначивши високий рівень своїх домагань, варто шукати шлях до того, щоб примирити них з домаганнями конфронтуючої сторони. Іншими словами, учасник конфлікту повинний зайнятися пошуком інтегративного рішення проблеми. Варто задатися сформульованими вище питаннями, що допомагають змінити погляд на проблему, і розробити одну або дві моделі пошуків з метою досягнення цілей, що обом сторонам представляються найважливішими.

Аж ніяк не очевидно, що якийсь з п’яти типів інтегративних рішень краще або більш досяжний, чим інші. Тому не рекомендується починати пошуки, маючи у виді тільки один визначений тип інтегративних рішень. Правильне рішення в значній мірі залежить від доступної інформації. Якщо однієї зі сторін не вдається зрозуміти підстави вимог іншої сторони, зниження витрат і стикування інтересів неможливі, і приходиться задовольнятися трьома іншими підходами. З іншого боку, якщо така інформація мається, усе рівно їсти зміст розглядати відразу кілька рішень, наприклад шукати способи збільшити розмір пирога й у той же час прагнути до стикування інтересів.

Буває, що зведень про стан справ в іншої сторони занадто мало, щоб використовувати продуманий підхід до пошуку інтегративних рішень. Наприклад, одна зі сторін може відкидати всі пропозиції іншої без яких-небудь пояснень або контрпропозицій. У таких випадках приходиться йти шляхом проб і помилок, пропонуючи серію варіантів рішення проблеми в надії, що один з них улаштує і противну сторону.

Крок 4. Знижуйте рівень домагань і продовжуйте пошуки рішення. Якщо крок 3 не приводить до згоди, варто вибирати між двома подальшими можливостями. Можна трохи знизити свої домагання, тобто уступити по менш пріоритетних питаннях або взагалі них відкинути і зробити нову спробу дійти згоди. Або ж, коли модель пошуків враховує домагання й іншої сторони, можна знизити рівень прийняття цих домагань і, якщо це веде до згоди, переконати іншу сторону в бажаності такого зниження.

Крок 4 варто повторювати, поки не буде досягнуто згоди або відхід не стане очевидно неминучим.