2. Концепція психологічного забезпечення професійної діяльності

Концепція психологічного забезпечення професійної діяльності працівників МНС включає наступні положення.

1. Термін «забезпечення» уживається в ній в тому значенні, який релевантний не для оперування матеріальними засобами (наприклад, забезпечити чим-небудь в достатній кількості), а для вирішення соціальних і психологічних проблем (наприклад, забезпечити що: мир, трудову дисципліну, перевагу над конкурентами і ін.).

Тобто забезпечення розглядається як процес надання властивостей надійності, неухильності здійсненню певних заходів, досягненню поставлених цілей шляхом створення необхідних і достатніх умов для цього.

Предикат «психологічне», що вживається стосовно забезпечення, означає, що предмет впливу має психологічну природу і що для його зміни застосовуються психологічні засоби.

Поняття «Психологічне забезпечення» містить внутрішню вимогу до обов’язкового вирішення психологічних проблем діяльності.

2. Об’єктно-наочне поле психологічного забезпечення професійної діяльності представляє систему. Сьогодні на це поле кинута множина слабо прописаних і погано сумісних категорій. Серед них: «психологічні якості», «психологічна готовність», «психологічна стійкість», «психологічний стан», «психологічні можливості» і ін. Одні з них змістовно дублюють один одного, інші потребують чіткішого логічного співвідношення.

Представляється необхідним виробити один-єдиний, нехай навіть декілька спрощений опис психологічних можливостей персоналу, який включав би всю, доступну для аналізу і обліку, сукупність значущих психологічних чинників ефективності профдіяльності.

Як об’єкт психологічного дослідження і впливу слід розглядати не окремого працівника, а систему «людина-середовище-діяльність».

Така система включає фахівця, а також елементи соціального і ергономічного середовища, які впливають на психологічні компоненти його діяльності (мета, мотиви, психічні стани, способи дій). Працівник як суб’єкт діяльності розглядається з трьох сторін:

1. з боку його внутрішніх, психологічних можливостей здійснювати трудові дії;

2. з боку тих психологічних умов соціального і ергономічного середовища, що підтримують його дії ;

3. з боку несприятливих і протидіючих психологічних обставин зовнішнього середовища.

З цього видно, що оптимізації професійної діяльності можна добитися, використовуючи три шляхи:

а) за допомогою вдосконалення психологічних можливостей працівників;

б) шляхом створення сприятливого професійного середовища;

в) за рахунок зниження негативних соціально-психологічних чинників дії з боку інших людей.

3. Як предмет психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців виступає або психологічні можливості персоналу, або більш релевантний термін психологічний ресурс (ПР).

Поняття психологічного ресурсу останнім часом широко використовується в гуманістичній психології, нейролінгвістичному програмуванні, психосоціальній роботі. Воно позначає усвідомлювані і неусвідомлювані актуальні і потенційно доступні психологічні можливості людини, що містяться в його сьогоденні, минулому і майбутньому.

Під цільовим психологічним ресурсом (ЦПР) слід розуміти сукупність наявних і потенційно доступних для використання індивідуально-психологічних, соціально-психологічних і психоергономічних можливостей ефективного вирішення завдань певного типа (класу).

ЦПР включає компоненти:

• персональний (індивідуальна психологічна готовність до здійснення професійної діяльності), включає когнітивний, емоційно-мотиваційний, операціональний елементи і психічне здоров’я;

• міжперсональний (мотивуючий, компенсуючий і психотерапевтичний вплив колег), включає референтність осіб, що знаходяться поруч, механізм наслідування, взаємодія із співробітниками, компенсуючими недоліки працівника в професійному досвіді, наявність прямої психологічної і діяльнісної підтримки ;

• надперсональний (стенічний вплив колективної думки, настрою, традицій), включає — групову думку, традиції, внутрішньогрупові санкції, можливості психологічної дії з боку інших об’єктів;

• психоергономічний (раціональна організація просторово-часових, техніко-технологічних, екологічних параметрів діяльності), включає — звичність умов діяльності, ступінь адаптованості до них, відповідність технічного оснащення вирішуваним завданням діяльності, рівень працездатності, стомлюваності, інтенсивність і структурованість вирішуваних завдань.

Елементи ЦПР знаходяться в стосунках взаємного доповнення і часткової компенсації. Наприклад, недолік індивідуальної психологічної готовності може бути певною мірою компенсований за допомогою правильного розставляння людей, створення ефекту «психологічного зараження» груповим настроєм і ін.

Стан ресурсу визначає ту конкретну технологію психологічного забезпечення, яку необхідно реалізувати в конкретній ситуації.