1.6. «Самопоражающие» стратегии

Некоторые люди пытаются преодолеть стресс, прибегая к вредным привычкам (курение, прием наркотиков, алкоголя), самолечению и даже к суициду. Из лекарственных средств часто применяются транквилизаторы, седативные, алкоголь и другие средства для уменьшения возбуждения или для притупления воздействия стресса. Чрезмерное применение лекарственных средств при борьбе со стрессом может иметь отрицательный эффект в связи с возможным отравлением организма, снижением его естественной сопротивляемости, выключением психологических механизмов регуляции функционального состояния и поведения субъекта.

Лекція 6. Психологія конфлікту Психологічний зміст поняття «конфлікт».

Конфлікти існували завжди, в усі часи і у всіх народів. Слово конфлікт походить від латинського contlictus, що в перекладі означа-ет «зіткнення». В якості наукового терміну це слово в близькому, але не тотожній сенсі застосовується в психології.

У зв'язку з різноманітністю теорій, присвячених проблемам конфліктів, автори пропонують велику кількість визначень цього поняття, кото-які залежать і від їхньої точки зору на природу біологічного і соціального, і від погляду на конфлікт як на особистісний або массовидное явище, і т. д.

М. А. Робер і Ф. Тільман визначають конфлікт наступним чином: це стан потрясіння, дезорганізації стосовно предшествующиим-му розвитку. Конфлікт - це генератор нових структур. Як можна без тру-да помітити, остання фраза в цьому визначенні вказує на позитивний характер конфліктів і відображає сучасну точку зору, що в ефек-тивних організаціях конфлікти не тільки можливі, але і бажані.

Визначення Дж. фон Неймана і О. Моргенштейн звучить наступним чином: конфлікт - це взаємодія двох об'єктів, що володіють нерад-местімость цілями і способами досягнення цих цілей. В якості таких об'єктів можуть розглядатися люди, окремі групи, армії, монополії, класи, соціальні інститути та ін, діяльність яких так чи іна-че пов'язана з постановкою і вирішенням завдань організації та управління, з прогнозуванням і прийняттям рішень, а також плануванням целена-мованих дій.

У теорії соціального конфлікту Л. Козера конфлікт - це боротьба з приводу цінностей і домагань через дефіцит статусу, влади та засобів, в якій цілі супротивників нейтралізуються, ущемляються або елімінуються їх суперниками. Автор робить упор на позитивній функції конфлікту - підтримання динамічної рівноваги соціальної системи. Якщо кон-фликт, на думку Козера, пов'язаний з цілями, цінностями або інтересами, не порушують основ існування груп, то він є позитивним. Якщо ж конфлікт пов'язаний з найважливішими цінностями групи, то він нежелат-льон, так як підриває основи групи і несе в собі тенденцію до її руйнуючої-шенням.

Основоположник самостійного напрямку у вивченні конфлік-тів в американській соціології та соціальної психології - конфліктології - У. Ф. Лінкольн підходить до розгляду конфлікту з позицій здорового глузду і прагматизму і дотримується такої робочого визначення кон-фликта: конфлікт - це розуміння, уяву або побоювання хоча б од-ної стороною того, що її інтереси порушує, ущемляє і ігнорує дру-гаю сторона або сторони. І дві або кілька сторін готові боротися за захоплення, придушення або знищення інтересів суперників заради удовлетво ренію власних інтересів. По суті, конфлікт - це конкуренція в задоволенні інтересів, фактично - конфлікт інтересів.