2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

з дисципліни

«Фінансовий облік»

для студентів спеціальності

6.030509 «Облік і аудит»

денної та заочної

форми навчання

ЧАСТИНА 1

2014

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий облік» для студентів спеціальності 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної форми навчання Частина 1 / Укл. Л.М. Очеретько, к.е.н., доцент, С.В. Візіренко, к.е.н., доцент – Запоріжжя: ЗНТУ, 2014, 74 с.

Укладач: Л.М. Очеретько, к.е.н., доцент

С.В. Візіренко, к.е.н., доцент

Рецензент: Н.М. Шмиголь, д.е.н., професор, завідувач кафедри «Облік і аудит» ЗНУ

Відповідальний за випуск: Н.М. Левченко., д.держ.упр., професор

Розглянуто на засіданні

кафедри „Облік і аудит”

Протокол № 4

від „27” листопада 2014 р.

Схвалено на засіданні НМК

Протокол № 6

від „16” грудня 2014 р.

Затверджено на засіданні

ФЕУ Протокол № 4

від „18” грудня 2014 р.

ЗМІСТ

ВСТУП	4
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ	5
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ	14
ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ	25
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК» ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.030509 «ОБЛІК І АУДИТ»	29
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА	61
Додаток А - Зразок оформлення титульного листа курсової роботи	66
Додаток Б - Бланк завдання на курсову роботу	67
Додаток В - Приклад оформлення бібліографічного опису	69
ЧАСТИНА 2

ВСТУП

Однією із важливих форм роботи студентів є виконання і захист курсової роботи, яка передбачена навчальними планами з дисциплін «Фінансовий облік І» та «Фінансовий облік ІІ».

При виконанні курсової роботи студенти розширюють і поглиблюють теоретичні знання, одержані при вивченні курсу, набувають досвіду роботи з першоджерелами та навчаються знаходити в них головні положення, які безпосередньо відносяться до закріпленої теми, вчаться самостійно знаходити і аналізувати конкретний фактичний матеріал, працювати з документами, обліковими реєстрами, фінансовою звітністю, складати відповідні таблиці, узагальнювати одержані дані і робити відповідні висновки.

Для виконання курсової роботи студенти вивчають закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України, П(С)БО та інші нормативно-правові акти, довідкову і методичну навчальну літературу, збирають, узагальнюють і аналізують практичний матеріал про роботу конкретних підприємств різних форм власності, опрацьовують економічну інформацію.

Мета курсової роботи:

- навчитись систематизувати, аналізувати і використовувати одержані теоретичні знання при вивченні дисциплін «Фінансовий облік І» та «Фінансовий облік ІІ» для вирішення конкретних завдань;

- здобути навички самостійної роботи з нормативними матеріалами, спеціальною літературою з організації і техніки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для зовнішніх і внутрішніх користувачів;

- розкрити методику обліку в реальних умовах за даними первинних документів, облікових реєстрів, узагальнювати та аналізувати матеріали практичної діяльності;

- навчитись самостійно і правильно подавати матеріал у тісному зв’язку теоретичних знань з практикою ведення фінансового обліку і складання фінансової звітності;

- навчитись критично оцінювати організацію фінансового обліку, робити висновки і пропозиції з усунення недоліків і удосконалення фінансового обліку та звітності.

Загальні вимоги до оформлення структурних елементів курсової роботи

Титульний лист

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи та виконується за установленими в ЗНТУ формами (Додаток А).

Завдання на курсову роботу є документом, що визначає обсяги і порядок виконання роботи. Бланк завдання на курсову роботу оформлюється на типографських бланках, виконаних на двох сторінках аркуша (додаток Б), і розміщується після титульного листа.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на курсову роботу, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг курсової роботи, текст реферату, перелік ключових слів. Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

До відомостей про обсяг курсової роботи включають: кількість сторінок, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків.

Текст реферату повинен відображати основний зміст курсової роботи, включаючи якомога більше інформації про об’єкт виконання і, як правило, виконується у такій послідовності:

• об'єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження;

• основні положення роботи;

• значимість роботи та висновки.

Текст реферату на пункти не поділяють.

Перелік ключових слів

Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту курсової роботи, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Як ключові слова використовуються загальноприйняті науково-економічні терміни.

Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст курсової роботи і включати 5-7 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому, великими літерами. Форма запису надана у прикладі.

Приклад.

Ключові слова: ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ,ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ, ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ, ОБЛІК ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ.

Зміст

Зміст – це перелік розділів та інших складових частин курсової роботи. Розташовується зміст безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту структурних елементів курсової роботи включають у такій послідовності:

• завдання на курсову роботу;

• реферат;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• найменування розділів, підрозділів та, при необхідності, пунктів (підпунктів) основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки з їх позначеннями та найменуваннями.

Найменування структурних елементів курсової роботи друкують великими літерами. Найменування підрозділів та пунктів (підпунктів) записують малими літерами з першої великої.

Найменування розділів, підрозділів та пунктів (підпунктів) указують разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташованими один під одним.

Перелік умовних позначень

Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, починаючи з нової сторінки.

Перелік розташовується стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна роз шифровка.

Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; одиниці вимірювання; терміни.

Для літерних позначень встановлюється наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського алфавіту, потім – латинського, потім – грецького. Незалежно від зазначеного за першої появи цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Вступ

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження.

У вступі зазначається стан науково-теоретичної розробки проблеми та невідповідності процесу на практиці, які й виступають передумовою вибору теми дослідження.

Логіка написання вступу має відповідати вимогам та структурі, поданій у табл. 1.

Обов’язкові елементи для курсової роботи

Елемент	Змістовне наповнення
Актуальність обраної тематики	Шляхом критичного аналізу досвіду провідних учених-економістів та емпіричного матеріалу визначається актуальність та доцільність виконання роботи на обрану тему
Мета та завдання досліджень	Слід звернути особливу увагу на відповідність мети та завдань як обраним предмету та об’єкта дослідження, так і теми курсової роботи
Об’єкт дослідження	Може бути лише явище чи процес, що породжує проблемну ситуацію. В цілому для напряму підготовки узагальнений об’єкт можна визначити як "процес обліку, аналізу та аудиту …"
Предмет дослідження	Міститься в рамках обраного об’єкта дослідження (визначає напрямок спрямування уваги студента при розкритті складових курсової роботи)
Методи дослідження	Розкриття інформаційної бази та використаних методів дослідження. Обрані методи повинні сприяти реалізації завдань роботи. Бажано коротко та змістовно вказати, яке завдання вирішувалось за допомогою якого методу
Практичне значення одержаних результатів	Відомості про практичне застосування одержаних результатів або реко­мендації щодо їх використання
Структура та обсяг курсової роботи	Зазначається структура та обсяг курсової роботи

З оглядом на важливість вступу, розглянемо детально його елементи.

Текст вступу рекомендується корегувати в останню чергу, коли робота практично гото­ва, оскільки саме тоді легше обґрунтувати подані в роботі пропозиції та практичні рекомендації.

Актуальність теми. Для обґрун­тування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан пробле­ми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, наголосити на необхід­ності подальших досліджень у цьому напряму. При цьому називають вчених, які внесли знач­ний вклад у розробку досліджуваних проблем.

Наприклад, для теми “Організація обліку виробничих запасів”: “Проблеми організації обліку виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів. Зок­рема розвитку теорії і практики обліку та контролю виробничих за­пасів присвячені праці Ф. Ф. Бутинця, Я. В. Мех, П. Я. Поповича, М. С. Пушкаря, Г. В. Савицької, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, Н. В. Чебанової, М. Р. Чумаченка, Б. Ф. Усача та ін. Великий внесок у розроб­ку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти М. Т. Білуха, В. Г. Гетьман, М. Я. Дем’яненко, В. П. Завгородній, Г. Г. Кірєйцева, А. М. Кузьмінський, В. Г. Линник, Ю. Я. Ли­твин, М. Ф. Огійчук, В .Ф. Палій, Г. М. Підлісецький, П. Т. Саблук, Л. К. Сук та ін. Проте низка проблем організації обліку та контролю виробничих запасів у ринкових умовах потребують подальших дослі­джень та наукових розробок”.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне.

Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами.

Керуючись метою роботи, необхідно чітко визначити завдання. Завдання, які ставляться в курсовій роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі формується структура курсової роботи.

Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які студенту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та ро­зкриття змісту розділів і підрозділів роботи. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби­ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази практики.

Наприклад, для теми «Удосконалення організації обліку виробничих запасів» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес орга­нізації обліку виробничих запасів», а предмет - як «сукуп­ність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку виробничих запасів».

Методи дослідження. Слід подати перелік використаних методів дослідження. Для розкриття теми дослі­дження широко використовують заально-наукові методи: діалектич­ний і системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати спе­цифічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами до хронологічного і сис­тематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності.

Перерахувати їх треба коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується.

Структура та обсяг курсової роботи. Слід подати інформація про структуру та обсяг курсової роботи.

Перший розділ – теоретичний (теоретичні основи організації обліку з теми досліджень та методика, інструментарій та технологія аудиту чи внутрішнього контролю) - містить 3 підрозділи.

Залежно від обраної тематики, мети та завдань дослідження розділ може передбачати інший склад та наповнення його підрозділів.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору ме­тодики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналі­тичному розділі курсової роботи. Особливу увагу слід звернути на:

• якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

• наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

• етику цитування (посилання на використані джерела);

- самостійність суджень при викладенні матеріалу.

Кожний підрозділ необхідно завершувати короткими висновками, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, виявлені проблеми, які потребують пода­льшого розв’язання в курсовій роботі.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

Загальний обсяг першого розділу має бути до 15-20 сторі­нок.

Другий - аналітичний розділ. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослі­дження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєд­нати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані ме­тоди дослідження і певний методичний інструментарій. Опис, характеристика сучасного стану суб’єкта господарювання, діагностування його діяльності має проводитися з використанням накопиченого фак­тичного матеріалу за обраним напрямком дослідження.

У другому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділи. Так, у підрозділі 2.1 рекомендуємо розкрити загальну організаційно-економічну характеристику суб’єктів господарювання (7-10 сторінок), навести інформацію про найменування суб’єкта господа­рювання, період його заснування, організаційно-правову форму гос­подарювання, організаційно-виробничу структуру, основні види дія­льності, стан організації обліку. Обов’язково подаються результати фінансового аналізу, в процесі якого за допомо­гою розрахунку відповідних коефіцієнтів визначається майновий стан, ліквідність і платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність і рентабельність діяльності суб’єкта господарювання. Фінансо­вий аналіз проводиться на основі показників фінансової звітності за останні 3 роки.

Результати проведених розрахунків та кореспонденцію рахунків слід оформляти у вигляді відповідних таблиць. Кореспонденція рахунків має подаватись обов’язково з числовими прикладами.

У наступних підрозділах другого розділу залежно від теми дослі­дження рекомендується: розкрити стан організації первинного, аналі­тичного і синтетичного обліку; описати порядок проведення інвента­ризації; проаналізувати порядок складання і подання форм фінансової, бухгалтерської звітності.

Кожний підрозділ необхідно завершувати стислими висновками про виявлені проблеми і недоліки в обліковій практиці суб’єкта господарювання, на матеріалах якого виконувалася курсова робота.

Загальний обсяг першого розділу має бути до 20-25 сторі­нок.

Третій розділ – рекомендаційний. У даному розділі подаються обґрунтовані пропозиції про удосконалення стану організації обліку, аналізу суб’єкта господарювання. Запропоновані рекомендації повинні бути логічним продовженням теоретико-методичного та аналітичного розділів, містити конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності органі­зації обліку, аналізу. З цією метою необхідно обґрунтувати конкретні пропозиції щодо організації обліку через удо­сконалення первинного, аналітичного й синтетичного обліку; методи­ку визнання і оцінки активів і зобов’язань; облікову політику підпри­ємства; організацію складання бухгалтерської звітності тощо.

Цей розділ повинен містити аргументовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі.

Рекомендаційний розділ структурно має вміщувати 3 підрозділи. Зале­жно від теми дослідження вони можуть бути присвячені удосконален­ню загальних питань організації обліку; первинного, аналітичного і синтетичного обліку (роз­робці або удосконаленню первинних документів, регістрів аналітич­ного і синтетичного обліку, робочого плану рахунків).

Варто акцентувати увагу на питаннях:

- логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом фактичних матеріалів, які характеризують діяльність суб’єкта господарювання;

- обґрунтуванні ефективності запропонованих рішень;

- наукової новизни авторських пропозицій і рекомендацій;

- можливості впровадження внесених пропозицій у практичну ді­яльність суб’єкта господарювання.

Результати проведених розрахунків та кореспонденцію рахунків (аналогічно, як у другому розділі) слід оформляти у вигляді відповідних таблиць. Після кожної таблиці слід наводити ана­ліз показників. При цьому зазначаються зміни показників в абсолют­них і відносних значеннях, чим вони були обумовлені, чи це позитив­ний чи негативний фактор.

Кореспонденція рахунків має подаватись обов’язково з числовими прикладами.

Кожний підрозділ третього розділу завершується короткими висновками, в яких підсумовуються розроблені рекомендації та пропо­зиції, їх результативність і значущість.

Обсяг розділу має бути в межах 15-20 сторінок.

Висновки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Пропозиції і висновки курсової роботи повинні мати високий рівень обґрунтування.

На підставі отриманих висновків у курсовій роботі слід викласти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку ав­тора, подальші напрями вирішення проблеми; містять пропозиції що­до ефективного використання результатів дослідження.

Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз дія­льності підприємства, узагальнити власні пропозиції, оці­нити їх ефективність, а також можливості застосування на практиці.

Обсяг висновків - у межах 4-5 сторінок.

Список використаних джерел

Список використаних джерел – це перелік цитованих, розглядуваних, згадуваних та використаних джерел інформації.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту курсової роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку.

Бібліографічні описи виконують, як правило, на мові джерела інформації.

Приклад оформлення бібліографічного опису наведено у Додатку В.

Додатки

У додатках розміщується матеріал, який:

- є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини курсової роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині дипломної роботи через великий обсяг або спосіб відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки мають бути включені: ілюстративний матеріал, таблиці, первинні документи, регістри синтетичного та аналітичного обліку, фінансова та податкова звітність підприємства, наказ про облікову політика підприємства (з відповідними додатками) тощо.