Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия2 Лекц.18-ПФTravl.-ПМПФ (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
125.44 Кб
Скачать

Лекція 18 «Порушення травлення у травному каналі» ПМПФ

Порушення травлення у ротовій порожнинні

У порожнині рота їжа подрібнюється і змочується слиною, внаслідок чого формується харчова грудка і починається перетравлення. Найпоширенішими причинами і механізмами порушення проходження їжі через ротову порожнину є:

  • порушення жування, яке може виникнути через:

1) пошкодження жувальних м'язів (міозит, правець);

2) пошкодження кісток, які формують ротову порожнину (поранення, остеомієліт) та скронево-нижньощелепного суглобу (вивих);

3) ушкодження або відсутність зубів;

4) болючість слизової ротової порожнини ( стоматит, пародонтит);

  • порушення функцій слинних залоз, що проявляється гіпер- та гіпосалівацією;

  • порушення ковтання (дисфагія), яка розвивається через:

1) дефект твердого чи м'якого піднебіння (вовча паща);

2) спастичне скорочення м'язів глотки (істерія, сказ, правець);

3) розлади іннервації трійчастим, під'язиковим та іншими нервами (неврити);

4) ангіну та інші ураження мигдаликів лімфатичного кільця.

Карієс

Карієс - патологічний процес, що характеризується прогресуючою деструк-цією твердих тканин зуба (емалі й дентину) з утворенням дефекту у вигляді поро-жнини зуба.

Причиною карієсу є органічні кислоти, які утворюються внаслідок взаємо-дії мікроорганізмів з зубним нальотом, що, в основному, складається з вуглевод-них залишків їжі. Саме органічні кислоти здатні розчиняти емаль і позбавляти зуб природного захисту. Серед мікроорганізмів ротової порожнини (не менше 30 ви-дів) особливе значення належить стрептококам групи А. Причому, більшість з них (70%) фіксується саме в зубному нальоті. Зубний наліт утворюється, у першу чергу, з вуглеводів термічно та дрібно переробленої, бідної на мінерали (Са, Р,F ) їжі (хлі-ба, солодощів і т.д.) та муцину слини. Його утворенню сприяє гіпосалівація (змен-шення слиновиділення), так як слина виконує очищувальну, антибактеріальну, нейтралізуючу кислотність та ремінералізуючу функції. Крім того, до екзогенних фа-кторів, що сприяють карієсу, належать термічні (різкі перепади температур), меха-нічні (розкушування зубами горіхів) впливи, недотримання правил гігієни ро-тової порожнини, використання води з дефіцитом або надлишком фтору тощо.

Ендогенною причиною карієсу є порушення трофічної функцій зубної лімфи, яка утворюється у пульпі і живить тверді тканини зуба. Це спостерігається при пульпітах, періодонтитах, пародонтозах. Крім того, розвитку карієсу сприяє недостатність регуляції Р-Са обміну гормонами щитоподібної та прищитоподіб-них залоз (кальцитоніну, паратгормону).

Певна роль у патогенезі карієсу належить спадковій схильності та зниженій ре-активості організму. Компенсаторними реакціями цієї патології є утворення вторин-ного дентину одонтобластами з боку пульпи та гіперсалівація.

Порушення функцій слинних залоз

Функціями слини є:

  1. очисна (омиває зуби і слизову порожнини рота);

  2. захисна (містить лізоцим, lgА);

  1. трофічна (фермент калікреїн регулює кровоплин у судинах ротової порожнини, є також фактори росту нервів, епідермісу);

  2. травна (амілаза та мальтаза у лужному середовищі починають розщеплювати вуглеводи);

5)регуляція кальцієвого обміну (гормон слинних залоз паротин сприяє росту та звапненню зубів і кісток.

Порушення слиновиділення може проявлятися як гіпер-, так і гіпофункцією сли-нних залоз.

Причини гіперсалівації (надмірного слиновиділення):

1)компенсаторна реакція при стоматитах, гінгівітах, карієсах та парадонтозі, при захворюваннях травної системи, блюванні, вагітності;

2)дія ліків, які активують парасимпатичну нервову систему (холіноміметиків);

3)вплив фосфороорганічних та бойових отруйних речовин. Наслідки гіперсалівації:

Нейтралізація кислотності шлункового вмісту та порушення травлення.

Причини гіпосалівації:

  1. запальні процеси у слинних залозах;

  2. зневоднення;

  3. дія препаратів, які пригнічують парасимпатичну нервову систему (атропін);

  4. надмірна активність симпатичної нервової системи;

5)захворювання з інтосикацією та гарячковим станом. Наслідки гіпосалівації.

Утруднюється акт жування та ковтання, суха слизова легко подразнюється спожитою їжею, що сприяє розвитку у ній запальних процесів, а також потраплянню інфекції у слинні залози та виникненню зубного карієсу.

Поряд з порушенням екскреторної функції слинних залоз іноді виникає відхилення їх інкреторних функцій. Зниження синтезу паротину може спричинити розвиток ряду порушень у опорно-руховому апараті, хондродистрофію плоду, деформуючий артрит, парадонтит і т.д. Компенсаторно може спостерігатися припухання слинних залоз при цукровому діабеті, гіпогонадизмі тощо.