- •Військовий двічі орденів червоного прапора інститут артилерії імені богдана хмельницького при сумському державному університеті
- •Основи будови та експлуатації
- •Суми-2002
- •Розділ і. Загальна будова гаубиці.
- •Призначення та загальна будова гармати
- •1.1. Призначення та характеристики гармати.
- •Тактико-технічні характеристики.
- •2.3. Будова ствола та елементів його конструкції.
- •Шворнева балка – призначена для з’єднання гармати з тягачем.
- •Призначення та загальна будова затвора.
- •3.1. Призначення затвора та вимоги до його конструкції.
- •3.2. Загальна будова затвора.
- •3.2.1. Замикаючий механізм.
- •3.2.2. Ударно-спусковий механізм.
- •3.2.3. Механізм екстракції.
- •3.2.4. Механізм повторного взведення.
- •3.2.5. 3Апобіжниковий механізм.
- •Утримуючий механізм.
- •3.2.7. Автоматика.
- •3.2.7.1. Відкриваючий механізм.
- •3.2.7.2. Закриваючий механізм.
- •3.2.7.3. Дія автоматики.
- •4. Противідкатні пристрої.
- •4.1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.
- •4.1.1. Принцип дії гальма відкату; його тепловий режим.
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії накатника.
- •4.2.1. Принцип дії накатника:
- •5. Призначення та будова люльки.
- •5.3. Призначення та будова верхнього станка.
- •5.4. Призначення та будова нижнього станка зі станинами.
- •5.5. Призначення та будова механізмів наведення.
- •5.5.1. Підйомний механізм.
- •5.5.2. Поворотний механізм.
- •5.6. Ходова частина.
- •5.7. Щитове прикриття.
- •5.8. Склад та характеристика прицілів.
- •5.8.1. Призначення, будова та принцип дії механічного прицілу.
- •5.8.2. Призначення, будова та принцип дії панорами пг-1м.
- •5.8.3. Призначення, будова оптичного приціла прямої наводки оп4м-45.
- •5.9. Додаткове обладнання.
- •5.9.1. Механізм підйому коліс.
- •5.9.2. Домкрат.
- •5.9.2.1. Механічний домкрат.
- •5.9.2.2. Гідравлічний домкрат.
- •Розділ іі. Експлуатація 122-мм гаубиці д-30
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки по заходам безпеки
- •2. 1. При переводі гаубиці з похідного положення в бойове і навпаки.
- •2. 2. При стрільбі з гаубиці.
- •2. 3. На марші.
- •2. 4. При поводженні з гаубицею на навчальних заняттях.
- •3. Підготовка гаубиці до стрільби
- •3. 1. Загальні положення.
- •3.2. Огляд гаубиці і перевірка роботи механізмів.
- •3.3. Перевірка гальма відкату і накатника.
- •3.3.1. Визначення кількості рідини в гальмі відкату
- •3.3.2. Визначення кількості рідини в накатнику.
- •3.3.3. Визначення тиску в накатнику
- •3.4. Перевірка прицільних пристроїв.
- •3.4.1. Підготовка гаубиці до перевірки прицільних пристроїв.
- •3.4.2. Підготовка прицільних пристроїв до перевірки.
- •3.4.3. Перевірка контрольного рівня
- •3.4.4. Перевірка нульових установок прицілу д726-45.
- •3.4.5. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу д726-45
- •3.4.6. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу оп4м-45
- •4. Поводження з гаубицею при стрільбі
- •4.1. Переведення гаубиці з похідного положення в бойове
- •4.2. Підготовка гаубиці до ведення вогню
- •4.3. Непряма наводка гаубиці
- •4.4. Пряма наводка гаубиці по прицілу оп4м-45
- •4.4.1. Наведення при стрільбі по нерухомим цілям
- •4.4.2. Наведення при стрільбі по рухомих цілях Відкриття вогню
- •Корегування вогню
- •4.5. Пряма наводка гаубиці по прицілі д726-45
- •4.6. Визначення дальності за допомогою шкал прицілу оп4м-45
- •4.6.1. Визначення дальності прямого пострілу
- •4.6.2. Визначення дальності по далекомірній шкалі
- •4.6.3. Визначення дальності по вимірюваному куті
- •4.7. Заряджання гаубиці і здійснення пострілу
- •4.8. Спостереження за гаубицею під час стрільби
- •4.9. Огляд гаубиці і догляд за нею після стрільби
- •5. Поводження з гаубицею на марші
- •5.1. Переведення гаубиці з бойового положення в похідне
- •5.2. Огляд гаубиці перед маршем
- •5.3. Поводження з гаубицею на марші
- •5.4. Тимчасове усунення несправностей на марші
- •5.5. Огляд гаубиці після маршу
- •5.6. Перевезення гаубиць на залізничних платформах
- •Розділ ііі огляд матеріальної частини та усунення несправностей
- •1. Загальні вказівки
- •2. Огляд ствола
- •2.1. Зовнішній огляд
- •2.2. Огляд каналу ствола
- •3. Огляд і перевірка затвора з напівавтоматикой та огородження з блокуванням
- •4. Огляд і перевірка прицільних пристроїв
- •4.1. Перевірка квадранта
- •4.2. Визначення мертвих ходів механізмів прицілу д726-45 і панорами пг-1м
- •4.3. Визначення необертової повздовжньої і поперечної хитань прицілу д726-45
- •4.4. Перевірка збивності поздовжнього і поперечного рівнів прицілу д726-45
- •4.5. Перевірка установки прицілу д726-45 на гаубиці
- •4.6. Визначення поправок на невідповідність установок прицілу д726-45 кутам підвищення ствола
- •4.7. Визначення поправок на відведення лінії прицілювання
- •5. Огляд і збереження гаубиці
- •5.1. Загальні вказівки
- •5.1.1. Поточне обслуговування
- •5.1.2. Технічне обслуговування № 1
- •5.1.3. Технічне обслуговування № 2
- •5.1.4. Сезонне обслуговування
- •5.2. Матеріали і належності для чищення і змазування
- •5.3. Чищення і змазування ствола
- •5.3.1. Хімічне чищення каналу ствола
- •5.3.2. Чищення каналу ствола з застосуванням гасу
- •5.3.3. Змазування ствола
- •5.4. Чищення і змазування затвора
- •Розділ іv. Експлуатація боєприпасів.
- •Фарбування, індексація і маркірування боєприпасів,
- •2. Поводження з боєприпасами при зберіганні, приведення їх в остаточно-споряджений вигляд. Заходи безпеки.
- •При роботі з боєприпасами з а б о р о н я є т ь с я :
- •3. Поводження з боєприпасами при транспортуванні. Заходи безпеки.
- •Поводження з боєприпасами на вогневій позиції та підготовка їх до стрільби. Заходи безпеки.
- •4.1. Поводження з пострілами при підготовці їx до стрільби.
- •1. За призначенням снарядів (пострілів) - по індексам на снарядах.
- •4.2. Поводження з пострілами під час стрільби.
- •4.3. Поводження з пострілами після стрільби.
- •4.4. Особливості поводження з боєприпасами в різних кліматичних умовах.
4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії накатника.
Накатник гідропневматичний, призначений для повернення відкатної частини в початкове положення та утримання ii в цьому положенні при будь-яких кутах підвищення ствола.
Накатник складається з:
циліндра зовнішнього (1);
циліндра середнього (2);
циліндра робочого (3);
штока з поршнем (4);
задньої та передньої кришок (6);
ущільнюючих пристроїв поршня i штока (5).
Рис. 4.2. Накатник.
1-зовнішний циліндр; 2-середній циліндр; 3-робочий циліндр;
4-шток з поршнем; 5-ущільнюючі пристрої; 6-передня та задня кришки.
Зовнішній циліндр закріплений в обоймі ствола; шток – в люльці.
Накатник заповнений pідиною ПОЖ -70 (або “Стеол –М”), кількість рідини 9,77…9,97 л та повітрям - початковий тиск 46…48 кГс/см2.
Робоче тіло - повітря. Воно накопичує енергію, необхідну для накату та утримання відкатної частини в початковому положенні. Рідина передає тиск між поршнем i робочим тілом і виконує функцію ущільнення, що утримує газ в сполученнях рухомих деталей, якими є шток i циліндр.
Ущільнюючі пристрої (комірцевого типу) циліндра і штока утримують рідину в накатнику.
Задня стінка зовнішнього циліндра має пристрій для замикання газу в циліндрі (гідрозапорний пристрій). Через цей пристрій контролюють величину тиску в накатникові, кількість рідини в ньому та доводять ix до норми.
4.2.1. Принцип дії накатника:
а) під час відкату:
Поршень рухається відносно циліндрів, тиск рідини в робочому циліндрі зростає і рідина перетікає в середній циліндр, а звідти, через патрубок в його нижній частині - в зовнішній циліндр i стискує газ в зовнішньому циліндрі. Кінетична енергія відкатної частини, при цьому перетворюється в потенційну енергію тиску газу і накопичується для повернення відкатної частини в попереднє положення (накату);
б) під час накату:
Рідина, під дією тиску з боку газу, перетікає в зворотному напрямкові і тисне на поршень та передню стінку циліндра, примушуючи циліндр рухатись разом з всією відкатною частиною вперед.
5. Призначення та будова люльки.
Люлька призначена для направлення руху ствола при відкаті та накаті, дії на ствол при наведенні гармати та розміщення механізмів та пристроїв підйомної частини гармати. Вона є основою підйомної частини гармати.
Тип люльки – коробчата, полозкова.
Люлька має :
листовий короб;
передню кришку;
цапфенну обойму;
кронштейни:
прицілів;
зубчатого сектора;
врiвноважуючого механізму;
щиток огородження з механізмом блокіровки.
К
ороб
має П-подібну форму. Зверху він має
контрольну площадку; знизу до нього
приварений горизонтальний лист та
направляючі полозки; спереду – передня
кришка.
В кришці є отвори для штоків противідкатних
пристроїв, циліндра та клапана
компенсатора. На передній частині є
відкидний кожух. Справа – вікно, закрите
кришкою, зліва – вікно для охолодження
ПВП.
Рис. 5.1. Люлька.
1-передня кришка; 2-короб; 3-цапфена обойма;
4-кронштейни (а-прицілів; б-врівноважуючого механізму; в-зубчатий сектор).
Цапфенна обойма має дугоподібну форму. З боків вона має цапфи для установки підйомної частини на верхній станок. Знизу до обойми приварений кронштейн сектора підйомного механізму; зліва – кронштейн прицілів, рукоятка скидання екстракторів; справа - кронштейн врiвноважуючого механізму з рухомою опорою та вісь копіра автоматики затвора.
Щиток огородження кріпиться до люльки зліва. Він призначений для захисту обслуги під час відкату і накату.
На щиткові огородження розміщені :
спусковий пристрій;
рукоятка механізму повторного взводу;
важіль скиду екстракторів;
графік випробовування накатника;
лінійка з покажчиком відкату;
механізм блокіровки.
Нормальна довжина відкату по лінійці 790…930 мм ; максимально допустима 940 мм.
5. 1. Механізм блокіровки призначений для блокування спуску гармати при кутах підвищення ствола понад 180…220, якщо казенник розміщений над станиною.
Рис.5.2. Механізм блокіровки.
1-важіль з роликом; 2-важіль з втулкою; 3-тяга;
4-копір з повзуном; 5-бурт (на нижньому станку); 6-важіль блокіровки.
Він складається із:
важеля з роликом (1);
важеля з втулкою (2);
тяги (3);
копіра з повзуном (4);
бурта (на нижньому станку) (5);
важеля блокіровки (6).
При заході ролика на бурт важіль повертається, повертає важіль з втулкою, який через тягу перемістить повзун з копіром вниз. Опорна поверхня копіра підійде до пальця важеля блокіровки і утримуватиме його від повороту, блокіруючи рух спускової рукоятки.
Призначення, будова і дія врівноважуючого механізму.
Врівноважуючий механізм призначений для врівноваження підйомної частини гармати відносно осі цапф з метою полегшення роботи навідника на підйомному механізмі.
З-за того, що вісь цапф гармати знаходиться позаду центра мас підйомної частини гармати, виникає момент неврівноваженості, який затруднює роботу на підйомному механізмі. Врівноважуючий механізм створює врівноважуючий момент, який частково компенсує момент неврівноваженості підйомної частини гармати відносно осі цапф.
Механізм пневматичний, штовхаючого типу.
Він складається з:
циліндра зовнішнього (2);
циліндра внутрішнього з сферичною опорою (3);
стержнь з пружиною (4);
вентильного пристрою (1);
ущільнюючого пристрою (5).
1 2
3
4
5
Рис. 5.2. Врівноважуючий механізм.
1-вентильний пристрій; 2-зовнішний циліндр; 3-внутрішний циліндр;
4-шток з пружиною; 5-ущільнюючий пристрій.
Порожнина між циліндрами заповнена повітрям під високим тиском (62…65 кГс/см2 при куті підвищення ствола 700), для герметизації ущільнюючого пристрою в циліндр заливається суміш “Стеол-М” – 0,45 л та графіт – 20…30 г .
При наведенні ствола вгору стиснуте повітря тисне на циліндри і "штовхає" підйомну частину, допомагаючи роботі підйомного механізму. Врівноважуючий момент, при цьому, зменшується, але ж зменшується і момент неврівноваженості. При досягненні кута підвищення 450 пружина починає стискуватись, створюючи додаткове зусилля при підйомі ствола та “допомагаючи” наводити ствол вниз.
При наведенні вниз механізм діє навпаки.
Регулювання механізму виконується гвинтом рухомої опори, яка впирається в верхню кришку зовнішнього циліндра.
