- •Військовий двічі орденів червоного прапора інститут артилерії імені богдана хмельницького при сумському державному університеті
- •Основи будови та експлуатації
- •Суми-2002
- •Розділ і. Загальна будова гаубиці.
- •Призначення та загальна будова гармати
- •1.1. Призначення та характеристики гармати.
- •Тактико-технічні характеристики.
- •2.3. Будова ствола та елементів його конструкції.
- •Шворнева балка – призначена для з’єднання гармати з тягачем.
- •Призначення та загальна будова затвора.
- •3.1. Призначення затвора та вимоги до його конструкції.
- •3.2. Загальна будова затвора.
- •3.2.1. Замикаючий механізм.
- •3.2.2. Ударно-спусковий механізм.
- •3.2.3. Механізм екстракції.
- •3.2.4. Механізм повторного взведення.
- •3.2.5. 3Апобіжниковий механізм.
- •Утримуючий механізм.
- •3.2.7. Автоматика.
- •3.2.7.1. Відкриваючий механізм.
- •3.2.7.2. Закриваючий механізм.
- •3.2.7.3. Дія автоматики.
- •4. Противідкатні пристрої.
- •4.1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.
- •4.1.1. Принцип дії гальма відкату; його тепловий режим.
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії накатника.
- •4.2.1. Принцип дії накатника:
- •5. Призначення та будова люльки.
- •5.3. Призначення та будова верхнього станка.
- •5.4. Призначення та будова нижнього станка зі станинами.
- •5.5. Призначення та будова механізмів наведення.
- •5.5.1. Підйомний механізм.
- •5.5.2. Поворотний механізм.
- •5.6. Ходова частина.
- •5.7. Щитове прикриття.
- •5.8. Склад та характеристика прицілів.
- •5.8.1. Призначення, будова та принцип дії механічного прицілу.
- •5.8.2. Призначення, будова та принцип дії панорами пг-1м.
- •5.8.3. Призначення, будова оптичного приціла прямої наводки оп4м-45.
- •5.9. Додаткове обладнання.
- •5.9.1. Механізм підйому коліс.
- •5.9.2. Домкрат.
- •5.9.2.1. Механічний домкрат.
- •5.9.2.2. Гідравлічний домкрат.
- •Розділ іі. Експлуатація 122-мм гаубиці д-30
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки по заходам безпеки
- •2. 1. При переводі гаубиці з похідного положення в бойове і навпаки.
- •2. 2. При стрільбі з гаубиці.
- •2. 3. На марші.
- •2. 4. При поводженні з гаубицею на навчальних заняттях.
- •3. Підготовка гаубиці до стрільби
- •3. 1. Загальні положення.
- •3.2. Огляд гаубиці і перевірка роботи механізмів.
- •3.3. Перевірка гальма відкату і накатника.
- •3.3.1. Визначення кількості рідини в гальмі відкату
- •3.3.2. Визначення кількості рідини в накатнику.
- •3.3.3. Визначення тиску в накатнику
- •3.4. Перевірка прицільних пристроїв.
- •3.4.1. Підготовка гаубиці до перевірки прицільних пристроїв.
- •3.4.2. Підготовка прицільних пристроїв до перевірки.
- •3.4.3. Перевірка контрольного рівня
- •3.4.4. Перевірка нульових установок прицілу д726-45.
- •3.4.5. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу д726-45
- •3.4.6. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу оп4м-45
- •4. Поводження з гаубицею при стрільбі
- •4.1. Переведення гаубиці з похідного положення в бойове
- •4.2. Підготовка гаубиці до ведення вогню
- •4.3. Непряма наводка гаубиці
- •4.4. Пряма наводка гаубиці по прицілу оп4м-45
- •4.4.1. Наведення при стрільбі по нерухомим цілям
- •4.4.2. Наведення при стрільбі по рухомих цілях Відкриття вогню
- •Корегування вогню
- •4.5. Пряма наводка гаубиці по прицілі д726-45
- •4.6. Визначення дальності за допомогою шкал прицілу оп4м-45
- •4.6.1. Визначення дальності прямого пострілу
- •4.6.2. Визначення дальності по далекомірній шкалі
- •4.6.3. Визначення дальності по вимірюваному куті
- •4.7. Заряджання гаубиці і здійснення пострілу
- •4.8. Спостереження за гаубицею під час стрільби
- •4.9. Огляд гаубиці і догляд за нею після стрільби
- •5. Поводження з гаубицею на марші
- •5.1. Переведення гаубиці з бойового положення в похідне
- •5.2. Огляд гаубиці перед маршем
- •5.3. Поводження з гаубицею на марші
- •5.4. Тимчасове усунення несправностей на марші
- •5.5. Огляд гаубиці після маршу
- •5.6. Перевезення гаубиць на залізничних платформах
- •Розділ ііі огляд матеріальної частини та усунення несправностей
- •1. Загальні вказівки
- •2. Огляд ствола
- •2.1. Зовнішній огляд
- •2.2. Огляд каналу ствола
- •3. Огляд і перевірка затвора з напівавтоматикой та огородження з блокуванням
- •4. Огляд і перевірка прицільних пристроїв
- •4.1. Перевірка квадранта
- •4.2. Визначення мертвих ходів механізмів прицілу д726-45 і панорами пг-1м
- •4.3. Визначення необертової повздовжньої і поперечної хитань прицілу д726-45
- •4.4. Перевірка збивності поздовжнього і поперечного рівнів прицілу д726-45
- •4.5. Перевірка установки прицілу д726-45 на гаубиці
- •4.6. Визначення поправок на невідповідність установок прицілу д726-45 кутам підвищення ствола
- •4.7. Визначення поправок на відведення лінії прицілювання
- •5. Огляд і збереження гаубиці
- •5.1. Загальні вказівки
- •5.1.1. Поточне обслуговування
- •5.1.2. Технічне обслуговування № 1
- •5.1.3. Технічне обслуговування № 2
- •5.1.4. Сезонне обслуговування
- •5.2. Матеріали і належності для чищення і змазування
- •5.3. Чищення і змазування ствола
- •5.3.1. Хімічне чищення каналу ствола
- •5.3.2. Чищення каналу ствола з застосуванням гасу
- •5.3.3. Змазування ствола
- •5.4. Чищення і змазування затвора
- •Розділ іv. Експлуатація боєприпасів.
- •Фарбування, індексація і маркірування боєприпасів,
- •2. Поводження з боєприпасами при зберіганні, приведення їх в остаточно-споряджений вигляд. Заходи безпеки.
- •При роботі з боєприпасами з а б о р о н я є т ь с я :
- •3. Поводження з боєприпасами при транспортуванні. Заходи безпеки.
- •Поводження з боєприпасами на вогневій позиції та підготовка їх до стрільби. Заходи безпеки.
- •4.1. Поводження з пострілами при підготовці їx до стрільби.
- •1. За призначенням снарядів (пострілів) - по індексам на снарядах.
- •4.2. Поводження з пострілами під час стрільби.
- •4.3. Поводження з пострілами після стрільби.
- •4.4. Особливості поводження з боєприпасами в різних кліматичних умовах.
4. Противідкатні пристрої.
Противідкатні пристрої (ПВП) – це частина лафета, яка призначена для пружнього з'єднання ствола з лафетом, гальмування відкатник частин, повернення їх у початкове положення та утримання в цьому положенні до здійснення пострілу.
До складу ПВП входять:
гальмо відкату і гальмо накату, які конструктивно об’єднані в один вузол;
накатник.
4.1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.
Гальмо відкату гідравлічне, веретенного типу з гальмом накату канавочного типу і компенсатором, призначене для поглинання кінетичної енергії відкатної частини під час відкату та плавного ii гальмування під час накату.
Гальмо відкату має такі основні частини:
циліндр з кришкою;
шток з поршнем;
веретено з модератором;
ущільнюючий пристрій.
Ц
Рис. 4.1. Гальмо відкату.
1-циліндр; 2-веретено з модератором; 3-шток з поршнем;
4-ущільнюючі пристрої.
Внутрішня поверхня циліндра полірована, кришка приварена, з протилежного боку в циліндр вкручений корпус ущільнюючого пристрою сальникового типу.
Зовнішня поверхня штока покрита хромом, внутрішня – полірована, має три канавки змінної глибини. Голівка поршня має шість похилих отворів, всередину голівки вкручене і зафіксоване регулююче кільце. Голівка покрита бронзовою рубашкою поршня, на поверхні якої є кільцеві канавки, що утворюють лабіринтне ущільнення в зазорі між циліндром та поршнем.
Веретено має змінний діаметр. Один кінець веретена вкручений в кришку циліндра, а інший закінчується модератором. Клапан модератора пропускає рідину тільки в одному напрямку, бронзова рубашка модератора має лабіринтне ущільнення.
4.1.1. Принцип дії гальма відкату; його тепловий режим.
а) під час відкату:
Циліндр переміщується відносно поршня, зростає тиск рідини в робочій порожнині, створюється розрідження в запоршневому та в замодераторному просторах. Рідина перетікає з зони високого тиску в зони розрідження.
Шлях перетікання рідини: через шість похилих отворів в голівцi штока більша частина рідини перетікає в запоршневий простір через кільцевий зазор між веретеном i регулюючим кільцем поршня, меншa частина рідини перетікає в замодераторний простір через клапан модератора (веретено має вісім похилих отворів).
Гальмування відкатної частини відбувається за рахунок сили гідравлічного опору, що виникає в робочій порожнині при зростанні тиску рідини в ній. Ця сила прямо пропорційна тиску рідини i робочій площі поршня.
Через те, що зазор між веретеном та регулюючим кільцем зі збільшенням довжини відкату зменшується, тиск в робочій порожнині та швидкість перетікання рідини зростають. Це приводить до зростання сили гідравлічного опору та зростання сил тертя, що виникають між шарами рідини.
Та частина кінетичної енергії відкатної частини, яка витрачається на подолання сил тертя, перетворюється в теплову енергію, в результаті чого робоча рідина та деталі гальма відкату нагріваються, а потім це тепло розсіюється в навколишньому середовищі. Цей процес не має зворотного напрямку, тому i говорять про поглинання гальмом відкату кінетичної eнepгiї відкатної частини;
б) під час накату:
Зростає тиск в запоршневому та замодераторному просторі, виникає розрідження в робочій порожнині. Клапан модератора закривається і кільцевий зазор між веретеном та регулюючим кільцем зростає.
С
ила
гідравлічного опору, що виникає в
замодераторному просторі, буде
пропорційною величині тиску в
замодераторному просторі та робочій
площі поршня модератора.
Перетікання рідини з замодераторного простору в робочий відбуватиметься через три канавки на внутрішній поверхні штока, площа яких в мicцi перетікання рідини із зростанням довжини накату зменшується. Таким чином, тиск в замодераторному просторі i швидкiсть перетікання рідини зростає, а це веде до зростання сили гідравлічного опору накатові та зростання втрат на переборення сил тертя з-за чого рідина в гальмі відкату нагрівається.
Рідина, що розширюється в результаті нагрівання, поглинається компенсатором.
К
Рис. 4.2. Компенсатор.
1-циліндр; 2-пружина; 3-поршень.
Він має:
циліндр (1);
поршень з ущільненням (3);
пружину (2);
клапан.
З циліндром компенсатор з’єднаний трубкою.
Циліндр компенсатора і клапан кріпляться в люльці.
За 9…11 мм до кінця накату під дією відкатної частини клапан відкривається і залишається в такому положенні до відкату ствола.
В такому стані рідина має можливість перетікати в будь-якому напрямку, в залежності від того чи її в циліндрі буде надлишок (при нагріванні), чи не вистачатиме (при охолодженні).
