1. За призначенням снарядів (пострілів) - по індексам на снарядах.

2. За типом підривників - по таврам на підривниках.

3. За складом та конструкцією зарядів - по індексам на гільзах.

4. За партіями зарядів - по маркіруванню на гільзах.

5. За партіями снарядів - по маркіруванню на снарядах.

6. За ваговими ознаками снарядів - по ваговим знакам на снарядах.

При цьому заряди, маркірування яких відрізняється лише номером партії зборки їх на базі, а також снаряди, які відрізняються лише на один ваговий знак, можна об’єднати в одній партії.

Без сортування боєприпасів за партіями зарядів і снарядів, а останніх і за ваговими знаками ускладнюється пристрілка і стрільба на ураження, що приводить до збільшення витрат боєприпасів, оскільки заряди різних партій дають різні початкові швидкості і дальності стрільби, а снаряди різних партій або з різними ваговими знаками також дають різні дальності стрільби.

Але сортування зарядів по партіям має більше значення, ніж сортування снарядів по партіям і ваговим знакам. Тому сортування зарядів по партіям повинна здійснюватись раніше сортування снарядів за пар­тіями і ваговими знаками проводитись особливо ретельно і правильно. Сортування снарядів за ваговими знаками з тих же міркувань слід проводити після сортування їх за партіями.

Після сортування крупні партії зарядів або пострілів, а також снарядів з однаковим маркіруванням і ваговими знаками необхідно рівномірно розподілити між усіма гарматами батареї і покласти їх на вогневі позиції так, щоб вони займали як можна менше місця і не заважали роботі гарматної об слуги.

Укладка оглянутих і розсортированих боєприпасів проводиться в сухі погрібки, ниші, ровики зі стоком води і захистом від куль та осколків. Нижні ящики повинні укладуватись на підкладки із підручного матеріалу, а верхні – укриватись від прямої дії сонячних променів і опадів. Місця зберігання боєприпасів ретельно маскуються від наземного і повітряного спостереження противника табельними або підручними засобами.

Для обліку температури зарядів, в середину бойового заряду або між гільзами двох зарядів одного із середніх ящиків вкладають батарейний термометр.

Укладка боєприпасів на відкритих майданчиках допускається лише у виключних випадках.

При підготовці мінометних пострілів до стрільби заряди не слід відкривати передчасно, оскільки це може привести до зволоження пороху, а значить, до недолетів мін до цілі.

4.2. Поводження з пострілами під час стрільби.

Безпосередньо перед заряджанням гармати проводять наступні роботи:

• перевірка чистоти та відсутності вологи на снарядах та гільзах;

• перевірка чистоти каналу ствола;

• зняття герметизуючих ковпачків з підривників;

• установка підривників на скомандувану дію;

• складання скомандуваного заряду.

При цьому з пострілами треба працювати обережно.

Забороняється:

• упускати постріли або ударяти їх об казенний зріз ствола;

• ставити постріли або заряди в гільзах на дно гільз.

Постріли, які впали або вдарилися головною частиною, вважаються небезпечними в використовуванні. При складанні зарядів посилені кришки не вкладаються, а при стрільбі на повних, зменшених зарядах посилені кришки не виймаються.

Досилка снарядів повинна проводитись по можливості одноманітно і до надійного врізання їх ведучих поясків до початку нарізів. Недосилка снарядів може привести до зриву ведучих пасків, неправильного польоту снарядів, а також до розриву їх у розташуванні своїх військ або до розриву в каналі ствола. При осічках відкривання затвору проводиться не раніш, чим через одну хвилину після спуску.

Розряджання гармат роздільно-гільзового заряджання проводиться тільки пострілом. Якщо при екстракції унітарного пострілу відбудеться його розпатронування і снаряд залишиться в каналі ствола, то розряджання гармати проводиться також пострілом із гармати розрядним зарядом або зарядом, складеним на вогневій позиції в укороченій на 20…30 мм гільзі, в яку засипається 3/4 порохового заряду із гільзи, яка дала осічку. Розряджання гармати холостим пострілом категорично заборонено, оскільки при цьому неминучий розрив ствола гармати.