- •Військовий двічі орденів червоного прапора інститут артилерії імені богдана хмельницького при сумському державному університеті
- •Основи будови та експлуатації
- •Суми-2002
- •Розділ і. Загальна будова гаубиці.
- •Призначення та загальна будова гармати
- •1.1. Призначення та характеристики гармати.
- •Тактико-технічні характеристики.
- •2.3. Будова ствола та елементів його конструкції.
- •Шворнева балка – призначена для з’єднання гармати з тягачем.
- •Призначення та загальна будова затвора.
- •3.1. Призначення затвора та вимоги до його конструкції.
- •3.2. Загальна будова затвора.
- •3.2.1. Замикаючий механізм.
- •3.2.2. Ударно-спусковий механізм.
- •3.2.3. Механізм екстракції.
- •3.2.4. Механізм повторного взведення.
- •3.2.5. 3Апобіжниковий механізм.
- •Утримуючий механізм.
- •3.2.7. Автоматика.
- •3.2.7.1. Відкриваючий механізм.
- •3.2.7.2. Закриваючий механізм.
- •3.2.7.3. Дія автоматики.
- •4. Противідкатні пристрої.
- •4.1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.
- •4.1.1. Принцип дії гальма відкату; його тепловий режим.
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії накатника.
- •4.2.1. Принцип дії накатника:
- •5. Призначення та будова люльки.
- •5.3. Призначення та будова верхнього станка.
- •5.4. Призначення та будова нижнього станка зі станинами.
- •5.5. Призначення та будова механізмів наведення.
- •5.5.1. Підйомний механізм.
- •5.5.2. Поворотний механізм.
- •5.6. Ходова частина.
- •5.7. Щитове прикриття.
- •5.8. Склад та характеристика прицілів.
- •5.8.1. Призначення, будова та принцип дії механічного прицілу.
- •5.8.2. Призначення, будова та принцип дії панорами пг-1м.
- •5.8.3. Призначення, будова оптичного приціла прямої наводки оп4м-45.
- •5.9. Додаткове обладнання.
- •5.9.1. Механізм підйому коліс.
- •5.9.2. Домкрат.
- •5.9.2.1. Механічний домкрат.
- •5.9.2.2. Гідравлічний домкрат.
- •Розділ іі. Експлуатація 122-мм гаубиці д-30
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки по заходам безпеки
- •2. 1. При переводі гаубиці з похідного положення в бойове і навпаки.
- •2. 2. При стрільбі з гаубиці.
- •2. 3. На марші.
- •2. 4. При поводженні з гаубицею на навчальних заняттях.
- •3. Підготовка гаубиці до стрільби
- •3. 1. Загальні положення.
- •3.2. Огляд гаубиці і перевірка роботи механізмів.
- •3.3. Перевірка гальма відкату і накатника.
- •3.3.1. Визначення кількості рідини в гальмі відкату
- •3.3.2. Визначення кількості рідини в накатнику.
- •3.3.3. Визначення тиску в накатнику
- •3.4. Перевірка прицільних пристроїв.
- •3.4.1. Підготовка гаубиці до перевірки прицільних пристроїв.
- •3.4.2. Підготовка прицільних пристроїв до перевірки.
- •3.4.3. Перевірка контрольного рівня
- •3.4.4. Перевірка нульових установок прицілу д726-45.
- •3.4.5. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу д726-45
- •3.4.6. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу оп4м-45
- •4. Поводження з гаубицею при стрільбі
- •4.1. Переведення гаубиці з похідного положення в бойове
- •4.2. Підготовка гаубиці до ведення вогню
- •4.3. Непряма наводка гаубиці
- •4.4. Пряма наводка гаубиці по прицілу оп4м-45
- •4.4.1. Наведення при стрільбі по нерухомим цілям
- •4.4.2. Наведення при стрільбі по рухомих цілях Відкриття вогню
- •Корегування вогню
- •4.5. Пряма наводка гаубиці по прицілі д726-45
- •4.6. Визначення дальності за допомогою шкал прицілу оп4м-45
- •4.6.1. Визначення дальності прямого пострілу
- •4.6.2. Визначення дальності по далекомірній шкалі
- •4.6.3. Визначення дальності по вимірюваному куті
- •4.7. Заряджання гаубиці і здійснення пострілу
- •4.8. Спостереження за гаубицею під час стрільби
- •4.9. Огляд гаубиці і догляд за нею після стрільби
- •5. Поводження з гаубицею на марші
- •5.1. Переведення гаубиці з бойового положення в похідне
- •5.2. Огляд гаубиці перед маршем
- •5.3. Поводження з гаубицею на марші
- •5.4. Тимчасове усунення несправностей на марші
- •5.5. Огляд гаубиці після маршу
- •5.6. Перевезення гаубиць на залізничних платформах
- •Розділ ііі огляд матеріальної частини та усунення несправностей
- •1. Загальні вказівки
- •2. Огляд ствола
- •2.1. Зовнішній огляд
- •2.2. Огляд каналу ствола
- •3. Огляд і перевірка затвора з напівавтоматикой та огородження з блокуванням
- •4. Огляд і перевірка прицільних пристроїв
- •4.1. Перевірка квадранта
- •4.2. Визначення мертвих ходів механізмів прицілу д726-45 і панорами пг-1м
- •4.3. Визначення необертової повздовжньої і поперечної хитань прицілу д726-45
- •4.4. Перевірка збивності поздовжнього і поперечного рівнів прицілу д726-45
- •4.5. Перевірка установки прицілу д726-45 на гаубиці
- •4.6. Визначення поправок на невідповідність установок прицілу д726-45 кутам підвищення ствола
- •4.7. Визначення поправок на відведення лінії прицілювання
- •5. Огляд і збереження гаубиці
- •5.1. Загальні вказівки
- •5.1.1. Поточне обслуговування
- •5.1.2. Технічне обслуговування № 1
- •5.1.3. Технічне обслуговування № 2
- •5.1.4. Сезонне обслуговування
- •5.2. Матеріали і належності для чищення і змазування
- •5.3. Чищення і змазування ствола
- •5.3.1. Хімічне чищення каналу ствола
- •5.3.2. Чищення каналу ствола з застосуванням гасу
- •5.3.3. Змазування ствола
- •5.4. Чищення і змазування затвора
- •Розділ іv. Експлуатація боєприпасів.
- •Фарбування, індексація і маркірування боєприпасів,
- •2. Поводження з боєприпасами при зберіганні, приведення їх в остаточно-споряджений вигляд. Заходи безпеки.
- •При роботі з боєприпасами з а б о р о н я є т ь с я :
- •3. Поводження з боєприпасами при транспортуванні. Заходи безпеки.
- •Поводження з боєприпасами на вогневій позиції та підготовка їх до стрільби. Заходи безпеки.
- •4.1. Поводження з пострілами при підготовці їx до стрільби.
- •1. За призначенням снарядів (пострілів) - по індексам на снарядах.
- •4.2. Поводження з пострілами під час стрільби.
- •4.3. Поводження з пострілами після стрільби.
- •4.4. Особливості поводження з боєприпасами в різних кліматичних умовах.
3.2. Загальна будова затвора.
Відповідно до призначення затвора, до його складу входять механізми:
замикаючий;
ударно-спусковий;
екстракції,
(умовно їх можна назвати основними), а, відповідно до функцій, які забезпечує конструкція затвора, ще й такі механізми:
повторного взведення;
запобіжниковий;
утримуючий;
автоматика.
Умовно їх можна назвати допоміжними.
Рис. 3.1. Кінематична схема затвора.
3.2.1. Замикаючий механізм.
Замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола. Механізм клиновий, вертикальний, гільзової обтюрації, розміщений в клиновому пазі казенника.
Рис. 3.2. Деталі замикаючого механізму.
1-клин; 2- кривошипи; 3-вісь кривошипів;
4-упор клина; 5-рукоятка для відкриття затвора.
До складу механізму входять такі основні деталі:
клин (1);
кривошипи (лівий і правий) (2);
вісь кривошипів (3);
відкриваюча рукоятка (5);
упор клина (4).
Клин - основна деталь механізму. Він сприймає тиск порохових газів під час пострілу, в ньому розміщується частина механізмів затвора.
Клин (1) виконаний у вигляді чотиригранної призми, задня грань якої нахилена, по відношенню до передньої, на кут близько 1°30’. Це дозволяє забезпечити надійне притискання гільзи до труби ствола під час пострілу та полегшує відкривання затвора. Верхня частина клина має лоток для спрямування пострілу під час заряджання; лоток має скіс, який переходить в передню грань, що називається дзеркалом.
Скіс лотка забезпечує остаточне досилання пострілу при закриванні затвора, при цьому відполіроване дзеркало ковзає по дну гільзи, чим забезпечується зменшення тертя. Тому класти клин дзеркалом вниз заборонено. Дзеркало має отвір для виходу бойка ударника.
Бокові грані мають фігурні пази для роликів кривошипів, отвори і канали для деталей затвора; спереду: вгорі - пази, в які вставлені кулачки механізму екстракції, внизу - вирізи для упорів кривошипів; справа вгорі - уступ для упора клина.
Задня грань має центральний отвір для деталей ударного механізму; він закритий кришкою.
Упор клина (4) обмежує переміщення клина вгору при закриванні.
Відкриваюча рукоятка (5) призначена для відкривання затвора. Вона розміщена на осі кривошипів і має стопор, який фіксує її у верхньому положенні відносно сектора на казеннику, та важіль з пружиною, який зчіплює її з віссю кривошипів в нижньому положенні.
Вісь кривошипів (3) передає зусилля від рукоятки та автоматики затвора на кривошипи. Вісь має шестигранну голівку, на якій встановлені важіль автоматики та відкриваюча рукоятка; на шліцах осі кривошипів встановлені два кривошипи.
Кривошипи (2) призначені для перетворення обертального руху осі кривошипів у поступальний рух клина. Своїми шліцами вони з'єднані з віссю кривошипів; ролики взаємодіють з пазами на боковій поверхні клина, примушуючи його рухатись вгору або вниз; підпружинені упори кривошипів натискують на вирізи клина під час відкривання; шип лівого кривошипа виключає запобіжниковий механізм у крайньому верхньому положенні клина; шип правого кривошипа діє на вісь взводу при відкриванні затвора, забезпечуючи взведення ударника.
При відкриванні затвора слід натиснути на стопор рукоятки, розстопорити її відносно сектора і перевести в нижнє положення, де вона, за допомогою важеля, зчіплюється з віссю кривошипів. Переводячи рукоятку в верхнє положення, повертають вісь кривошипів і кривошипи. Кривошипи своїми упорами тиснуть на вирізи клина, а роликами на пази клина і примушують клин рухатись вниз.
