3.2. Загальна будова затвора.
Відповідно до призначення затвора, до його складу входять механізми:
замикаючий;
ударно-спусковий;
екстракції,
(умовно їх можна назвати основними), а, відповідно до функцій, які забезпечує конструкція затвора, ще й такі механізми:
повторного взведення;
запобіжниковий;
утримуючий;
автоматика.
Умовно їх можна назвати допоміжними.
Рис. 3.1. Кінематична схема затвора.
3.2.1. Замикаючий механізм.
Замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола. Механізм клиновий, вертикальний, гільзової обтюрації, розміщений в клиновому пазі казенника.
Рис. 3.2. Деталі замикаючого механізму.
1-клин; 2- кривошипи; 3-вісь кривошипів;
4-упор клина; 5-рукоятка для відкриття затвора.
До складу механізму входять такі основні деталі:
клин (1);
кривошипи (лівий і правий) (2);
вісь кривошипів (3);
відкриваюча рукоятка (5);
упор клина (4).
Клин - основна деталь механізму. Він сприймає тиск порохових газів під час пострілу, в ньому розміщується частина механізмів затвора.
Клин (1) виконаний у вигляді чотиригранної призми, задня грань якої нахилена, по відношенню до передньої, на кут близько 1°30’. Це дозволяє забезпечити надійне притискання гільзи до труби ствола під час пострілу та полегшує відкривання затвора. Верхня частина клина має лоток для спрямування пострілу під час заряджання; лоток має скіс, який переходить в передню грань, що називається дзеркалом.
Скіс лотка забезпечує остаточне досилання пострілу при закриванні затвора, при цьому відполіроване дзеркало ковзає по дну гільзи, чим забезпечується зменшення тертя. Тому класти клин дзеркалом вниз заборонено. Дзеркало має отвір для виходу бойка ударника.
Бокові грані мають фігурні пази для роликів кривошипів, отвори і канали для деталей затвора; спереду: вгорі - пази, в які вставлені кулачки механізму екстракції, внизу - вирізи для упорів кривошипів; справа вгорі - уступ для упора клина.
Задня грань має центральний отвір для деталей ударного механізму; він закритий кришкою.
Упор клина (4) обмежує переміщення клина вгору при закриванні.
Відкриваюча рукоятка (5) призначена для відкривання затвора. Вона розміщена на осі кривошипів і має стопор, який фіксує її у верхньому положенні відносно сектора на казеннику, та важіль з пружиною, який зчіплює її з віссю кривошипів в нижньому положенні.
Вісь кривошипів (3) передає зусилля від рукоятки та автоматики затвора на кривошипи. Вісь має шестигранну голівку, на якій встановлені важіль автоматики та відкриваюча рукоятка; на шліцах осі кривошипів встановлені два кривошипи.
Кривошипи (2) призначені для перетворення обертального руху осі кривошипів у поступальний рух клина. Своїми шліцами вони з'єднані з віссю кривошипів; ролики взаємодіють з пазами на боковій поверхні клина, примушуючи його рухатись вгору або вниз; підпружинені упори кривошипів натискують на вирізи клина під час відкривання; шип лівого кривошипа виключає запобіжниковий механізм у крайньому верхньому положенні клина; шип правого кривошипа діє на вісь взводу при відкриванні затвора, забезпечуючи взведення ударника.
При відкриванні затвора слід натиснути на стопор рукоятки, розстопорити її відносно сектора і перевести в нижнє положення, де вона, за допомогою важеля, зчіплюється з віссю кривошипів. Переводячи рукоятку в верхнє положення, повертають вісь кривошипів і кривошипи. Кривошипи своїми упорами тиснуть на вирізи клина, а роликами на пази клина і примушують клин рухатись вниз.