- •Військовий двічі орденів червоного прапора інститут артилерії імені богдана хмельницького при сумському державному університеті
- •Основи будови та експлуатації
- •Суми-2002
- •Розділ і. Загальна будова гаубиці.
- •Призначення та загальна будова гармати
- •1.1. Призначення та характеристики гармати.
- •Тактико-технічні характеристики.
- •2.3. Будова ствола та елементів його конструкції.
- •Шворнева балка – призначена для з’єднання гармати з тягачем.
- •Призначення та загальна будова затвора.
- •3.1. Призначення затвора та вимоги до його конструкції.
- •3.2. Загальна будова затвора.
- •3.2.1. Замикаючий механізм.
- •3.2.2. Ударно-спусковий механізм.
- •3.2.3. Механізм екстракції.
- •3.2.4. Механізм повторного взведення.
- •3.2.5. 3Апобіжниковий механізм.
- •Утримуючий механізм.
- •3.2.7. Автоматика.
- •3.2.7.1. Відкриваючий механізм.
- •3.2.7.2. Закриваючий механізм.
- •3.2.7.3. Дія автоматики.
- •4. Противідкатні пристрої.
- •4.1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.
- •4.1.1. Принцип дії гальма відкату; його тепловий режим.
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії накатника.
- •4.2.1. Принцип дії накатника:
- •5. Призначення та будова люльки.
- •5.3. Призначення та будова верхнього станка.
- •5.4. Призначення та будова нижнього станка зі станинами.
- •5.5. Призначення та будова механізмів наведення.
- •5.5.1. Підйомний механізм.
- •5.5.2. Поворотний механізм.
- •5.6. Ходова частина.
- •5.7. Щитове прикриття.
- •5.8. Склад та характеристика прицілів.
- •5.8.1. Призначення, будова та принцип дії механічного прицілу.
- •5.8.2. Призначення, будова та принцип дії панорами пг-1м.
- •5.8.3. Призначення, будова оптичного приціла прямої наводки оп4м-45.
- •5.9. Додаткове обладнання.
- •5.9.1. Механізм підйому коліс.
- •5.9.2. Домкрат.
- •5.9.2.1. Механічний домкрат.
- •5.9.2.2. Гідравлічний домкрат.
- •Розділ іі. Експлуатація 122-мм гаубиці д-30
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки по заходам безпеки
- •2. 1. При переводі гаубиці з похідного положення в бойове і навпаки.
- •2. 2. При стрільбі з гаубиці.
- •2. 3. На марші.
- •2. 4. При поводженні з гаубицею на навчальних заняттях.
- •3. Підготовка гаубиці до стрільби
- •3. 1. Загальні положення.
- •3.2. Огляд гаубиці і перевірка роботи механізмів.
- •3.3. Перевірка гальма відкату і накатника.
- •3.3.1. Визначення кількості рідини в гальмі відкату
- •3.3.2. Визначення кількості рідини в накатнику.
- •3.3.3. Визначення тиску в накатнику
- •3.4. Перевірка прицільних пристроїв.
- •3.4.1. Підготовка гаубиці до перевірки прицільних пристроїв.
- •3.4.2. Підготовка прицільних пристроїв до перевірки.
- •3.4.3. Перевірка контрольного рівня
- •3.4.4. Перевірка нульових установок прицілу д726-45.
- •3.4.5. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу д726-45
- •3.4.6. Перевірка нульової лінії прицілювання прицілу оп4м-45
- •4. Поводження з гаубицею при стрільбі
- •4.1. Переведення гаубиці з похідного положення в бойове
- •4.2. Підготовка гаубиці до ведення вогню
- •4.3. Непряма наводка гаубиці
- •4.4. Пряма наводка гаубиці по прицілу оп4м-45
- •4.4.1. Наведення при стрільбі по нерухомим цілям
- •4.4.2. Наведення при стрільбі по рухомих цілях Відкриття вогню
- •Корегування вогню
- •4.5. Пряма наводка гаубиці по прицілі д726-45
- •4.6. Визначення дальності за допомогою шкал прицілу оп4м-45
- •4.6.1. Визначення дальності прямого пострілу
- •4.6.2. Визначення дальності по далекомірній шкалі
- •4.6.3. Визначення дальності по вимірюваному куті
- •4.7. Заряджання гаубиці і здійснення пострілу
- •4.8. Спостереження за гаубицею під час стрільби
- •4.9. Огляд гаубиці і догляд за нею після стрільби
- •5. Поводження з гаубицею на марші
- •5.1. Переведення гаубиці з бойового положення в похідне
- •5.2. Огляд гаубиці перед маршем
- •5.3. Поводження з гаубицею на марші
- •5.4. Тимчасове усунення несправностей на марші
- •5.5. Огляд гаубиці після маршу
- •5.6. Перевезення гаубиць на залізничних платформах
- •Розділ ііі огляд матеріальної частини та усунення несправностей
- •1. Загальні вказівки
- •2. Огляд ствола
- •2.1. Зовнішній огляд
- •2.2. Огляд каналу ствола
- •3. Огляд і перевірка затвора з напівавтоматикой та огородження з блокуванням
- •4. Огляд і перевірка прицільних пристроїв
- •4.1. Перевірка квадранта
- •4.2. Визначення мертвих ходів механізмів прицілу д726-45 і панорами пг-1м
- •4.3. Визначення необертової повздовжньої і поперечної хитань прицілу д726-45
- •4.4. Перевірка збивності поздовжнього і поперечного рівнів прицілу д726-45
- •4.5. Перевірка установки прицілу д726-45 на гаубиці
- •4.6. Визначення поправок на невідповідність установок прицілу д726-45 кутам підвищення ствола
- •4.7. Визначення поправок на відведення лінії прицілювання
- •5. Огляд і збереження гаубиці
- •5.1. Загальні вказівки
- •5.1.1. Поточне обслуговування
- •5.1.2. Технічне обслуговування № 1
- •5.1.3. Технічне обслуговування № 2
- •5.1.4. Сезонне обслуговування
- •5.2. Матеріали і належності для чищення і змазування
- •5.3. Чищення і змазування ствола
- •5.3.1. Хімічне чищення каналу ствола
- •5.3.2. Чищення каналу ствола з застосуванням гасу
- •5.3.3. Змазування ствола
- •5.4. Чищення і змазування затвора
- •Розділ іv. Експлуатація боєприпасів.
- •Фарбування, індексація і маркірування боєприпасів,
- •2. Поводження з боєприпасами при зберіганні, приведення їх в остаточно-споряджений вигляд. Заходи безпеки.
- •При роботі з боєприпасами з а б о р о н я є т ь с я :
- •3. Поводження з боєприпасами при транспортуванні. Заходи безпеки.
- •Поводження з боєприпасами на вогневій позиції та підготовка їх до стрільби. Заходи безпеки.
- •4.1. Поводження з пострілами при підготовці їx до стрільби.
- •1. За призначенням снарядів (пострілів) - по індексам на снарядах.
- •4.2. Поводження з пострілами під час стрільби.
- •4.3. Поводження з пострілами після стрільби.
- •4.4. Особливості поводження з боєприпасами в різних кліматичних умовах.
4.4. Пряма наводка гаубиці по прицілу оп4м-45
4.4.1. Наведення при стрільбі по нерухомим цілям
На наведення гаубиці при стрільбі по нерухомим цілям необхідно:
— спостерігаючи в окуляр прицілу і обертаючи маховичок механізму прицілювання, сполучити з горизонтальною ниткою розподіл на дистанційній шкалі, що відповідає наказаному прицілу і снаряду;
Примітка. При стрільбі може бути подана команда по установці половинного значення прицілу (наприклад 12,5). Установка наказаного прицілу у цьому випадку проводиться приблизно (розподіл поділяється навпіл).
— перевірити, щоб 0 шкали бокової складової швидкості цілі був сполучений з вертикальною ниткою;
— діючи поворотним і підйомним механізмами гаубиці, сполучити вершину прицільного знака сітки прицілу з точкою прицілювання.
Введення коректур по дальності може проводиться по дистанційним шкалах (зміною прицілу) чи по шкалі коректур.
Уведення коректур по напрямку проводиться по шкалі коректур. Наприклад, подана команда «Менше 2, праворуч 0-04». По цій команді навідник встановлює приціл менше на 2 розподіли, тобто на 200 м, обертанням маховичка попередження зміщає сітку ліворуч на 0-04, а потім, діючи поворотним механізмом гаубиці, сполучає вершину прицільного знака з точкою прицілювання.
4.4.2. Наведення при стрільбі по рухомих цілях Відкриття вогню
Командир гармати дає цілевказівку навіднику, визначає дальність до цілі, бокову складову швидкості її руху (км/година) і командує ці дані навіднику гармати.
Дальність командир гармати визначає, користуючись карткою протитанкового вогню (якщо мається далекомір, то за допомогою далекоміра). Дальність може бути визначена і навідником по шкалам прицілу ОП4М-45.
Бокова складова швидкості - швидкість переміщення цілі в боковому напрямку-визначається на погляд.
Навідник гармати, спостерігаючи в окуляр, «ловить» ціль в поле зору прицілу і, обертаючи маховичок механізму прицілювання, встановлює наказаний приціл по дистанційній шкалі, що відповідає снаряду, яким ведеться стрільба; після цього обертанням маховичка механізму попереджень встановлює наказане значення швидкості руху цілі по тій частині шкали бокової складової швидкості, над якою розташована стрілка, що збігається з напрямком руху цілі (при цьому прицільний знак зміщається в поле зору убік, протилежну напрямку руху цілі). Потім навідник вибирає крапку прицілювання у видимому контурі цілі і, діючи поворотним і підйомним механізмами гаубиці, виносить прицільний знак трохи вперед по ходу руху цілі. У момент, коли прицільний знак сполучиться з точкою прицілювання, навідник робить постріл.
Примітка. При установці максимальних кутів по дистанційних шкалах може відбуватися незначне (до 0-01,5) збивання установок по шкалі бокової складової швидкості цілі і по шкалі коректур по напрямку. При сполученні з вертикальною ниткою крайніх. розподілів шкали бокової складової швидкості цілі може відбуватися незначне (до 0-00,5) збивання установок по дистанційних шкалах.
Корегування вогню
Корегування вогню проводиться введенням поправок в установки прицілу відповідно до відхилення снаряда від цілі.
Командир гармати, спостерігаючи за результатами стрільби в бінокль, вимірює по сітці бінокля величини відхилень трасуючого снаряда від середини танка в боковому і вертикальному напрямках (у тисячних) і командує навіднику коректури, Якщо відхилення були ліворуч (праворуч) чи вниз (нагору), те форма команди, наприклад, буде: «Праворуч (ліворуч) 0-02, вище (нижче) 0-04. Вогонь!». Навідник гармати обертанням маховичків механізмів прицілювання і попередження вводить скомандуванні коректурні поправки по шкалах коректур.
Введення коректурних поправок навідник робить таким чином: помітивши, з яким розподілом шкали коректур сполучена вертикальна нитка, обертанням маховичка механізму попереджень зміщує шкалу щодо нитки на величину скомандуваного коректурної поправки убік, протилежний наказу; наприклад, якщо команда «праворуч 0-02», те шкала повинна зміщатися відносно нитки на 0-02 уліво, і навпаки.
Аналогічно вводяться коректурні виправлення і по дальності.
Після введення коректурних поправок навідник гармати проводить прицілювання і постріл так само, як і при відкритті вогню.
Примітки. 1. Вимір відхилень трасуючого снаряда від цілі повинний проводитися командиром гармати в мить, коли снаряд знаходиться в районі цілі; передчасний вимір відхилень, коли снаряд не долетів до цілі, чи запізнювання у вимірі можуть привести до великих помилок у визначенні відхилень.
2. При великих недольотах (200 м і більше) командир гармати вимірює відхилення і командує коректуру тільки у вертикальному напрямку.