2.7 Розділ «експлуатація та ремонт обладнання»

В розділі описуються основні вимоги, які забезпечують ефективну експлуатацію та раціональне обслуговування розглядуваного в магістерській кваліфікаційній роботі обладнання. Визначаються ефективні засоби та способи підвищення зносостійкості та довговічності роботи обладнання, а також його захисту від впливу корозійно-активних середовищ.

В залежності від специфіки експлуатації проектованого об’єкту висвітлюються організаційні заходи та структура ремонту спроектованих (модернізованих) машини, вузла чи апарату. Вибирається оснащення та механізований інструмент для його розбирання і складання, приймаються технічні рішення, які забезпечують якість складальних робіт і випробовування.

В розділі також наводяться розрахунок припусків на механічну обробку однієї з поверхонь деталі модернізованого чи розроблюваного обладнання, яка призначається керівником розділу кожному студенту індивідуально. Також для цієї поверхні наводиться розрахунок режимів різання. До цієї ж деталі додається маршрутно-технологічна карта на її виготовлення (додатки Ж, Ж1 та Ж2).

Розділ виконується обсягом 10-15 аркушів формату А4 та складається з текстових, формульних і табличних матеріалів, а також супроводжується рисунками відповідно до тематики матеріалу, який наводиться.

Графічна частина складається з креслення технологічного процесу на форматі А1 (можливо більше аркушів за погодження з керівником розділу кожному студенту індивідуально).

Структура розділу «Експлуатація та ремонт обладнання» складається з наступних підпунктів:

2.7.1 План-графік планово-попереджувальних ремонтів.

2.7.2 Типовий процес ремонту.

2.7.3 Умови експлуатації та аналіз діючих навантажень.

2.7.4 Карта змащування (якщо передбачена обладнанням).

2.7.5 Типові види і причини спрацювання і відмов елементів обладнання.

2.7.6 Зміст технічного обслуговування обладнання. Перелік та послідовність робіт при технічному обслуговувані і поточному ремонті.

2.7.7 Технологія відновлення спрацьованих деталей.

2.7.8 Поверхневе зміцнення деталей.

2.7.9 Розрахунок припусків на обробку.

2.7.10 Розрахунок режимів різання.

Висновки до розділу

2.7.1 Зміст підпункту «План-графік планово-попереджувальних ремонтів»

Підпункт повинен містити інформацію про систему планово-попереджувальних ремонтів (ППР), яка передбачає чітке планування термінів і обсягів усіх робіт з обслуговування і ремонту. Базуючись на затвердженій структурі і періодичності ремонтних робіт для кожного виду устаткування й інтенсивності його використання, наводиться інформація про річний у помісячному розрізі план-графік обслуговування і ремонту машин, або частіше окремо річний план ремонту й оперативні графіки технічного обслуговування.

Виконувана при періодичному обслуговуванні ревізія машин використовується для нагромадження даних до наступного ремонту – дані ревізії ретельно заносяться в експлуатаційний журнал машини і є базою для складання дефектної відомості на ремонт машини. Базуючись на даних експлуатаційних журналів, можна передбачати обсяг майбутнього ремонту і підготуватися до нього багато раніше виконуючи розбирання і дефектування машини. Оскільки система ППР передбачає при чіткому виконанні термінів ремонту обсяг виконуваних робіт у залежності від фактичного стану машин, значення даних ревізії і дефектної відомості очевидне.

План-графік ремонту обладнання, що підлягає контролю, що складається окремо, повинний бути ув’язаний з основним планом.

Рисунок 2.7.1 – Структура ремонтного циклу:

КР – капітальний ремонт; СР – середній ремонт; ТР – поточний ремонт

При складанні плану важливо витримати встановлені міжремонтні періоди і забезпечити рівномірне помісячне завантаження ремонтної бази і бригад поточного ремонту машин. Для цього роботи кожного місяця оцінюються в одиницях складності ремонту, що дуже зручно для оцінки загальної трудомісткості плану.

При складанні плану-графіка ремонту всього обладнання підприємства можливості до маневрування завантаженням незрівнянно більше, допускається зміна термінів ремонту в межах 10-15% у залежності від стану машини. Крім того, рівномірність завантаження ремонтної бази може бути відрегульована замовленнями експлуатаційних підприємств на виготовлення нестандартного устаткування для нафтогазопромислів.

Знаючи план-графік ремонту і базуючись на встановлених системою ППР нормах трудомісткості робіт і витрати запчастин і матеріалів, підраховують обсяг ремонтних робіт з видів (слюсарно-складальні, механічна обробка, зварювання й ін.) і визначають завантаження ремонтної бази, планують придбання матеріалів і запасних частин.