Тема № 2. Суб’єкти міжнародного права

1. Поняття “суб’єкти міжнародного права”. Суб’єкт МП - це носій міжнародних прав і обов’язків, що виникли відповідно до загальних норм МП або міжнародно-правових розпоряджень. Є дві категорії суб’єктів МП: первинні (суверенні) і похідні (несуверенні). Суб’єкти відіграють головну роль у створенні і реалізації міжнародно-правових норм.

2. Що таке прості і складні держави і їх союзи як суб’єкти міжнародного права. Проста (унітарна) – суб’єкт. Складна держава - це федерація, що є об’єднанням територіальних одиниць, що користуються певною політико-правовою самостійністю. Конфедерація - це міжнародно-правове об’єднання держав, що передбачає координацію певним чином їхніх дій, перш за все, у зовнішньополітичній і військовій сферах. Конфедерація не є суб’єктом міжнародного права і міжнародну правосуб’єктність мають лише її члени.

3. Міжнародно-правове визнання і його форми. Визнання є одностороннім добровільним актом держави, в якому прямо або опосередковано заявлено про те, що вона розглядає іншу державу як суб’єкт міжнародного права і має намір підтримувати з нею офіційні відносини. Обов’язку визнання не існує. Це право держави. Є дві форми офіційного визнання: де-юре і де-факто. Визнання де-юре - повне і остаточне; визнання де-факто - офіційне, але неповне. Існує також форма визнання аd hoc (визнання на даний випадок).

Тема № 3. Населення в міжнародному праві.

1. Що розуміється під терміном “населення” в міжнародному праві. Населенням прийнято називати сукупність індивідів, які проживають на даний момент на території певної держави. Населення держави складається з його громадян, іноземних громадян і осіб без громадянства (апатридів).

2. Що таке міжнародно-правові питання громадянства. Громадянство – стійкий правовий зв’язок людини з державою, він виражається в сукупності їхніх прав і обов’язків. Питання громадянства регулюються принципами міжнародного права. Громадянство пов’язане з державою. Відсутність закону про громадянство не означає його відсутності. Кожна держава в цих питаннях самостійна. Звідси можливі колізії (наприклад, вік настання дієздатності). Ліквідація колізій – шляхом укладання двосторонніх договорів.

3. Які існують способи набуття і припинення громадянства. Способи набуття: за народженням (право крові і ґрунту) і, як наслідок, прийому в громадянство. Набуття громадянства у винятковому порядку може бути наступних видів: групове набуття, оптація (вибір громадянства) і реінтеграція (відновлення) у громадянстві. Індивідуальний прийом у громадянство на прохання зацікавленої особи називається натуралізацією (укоріненням). Форми втрати: автоматична втрата, вихід із громадянства, позбавлення громадянства.

4. Чи можливе подвійне громадянство. Можливе. Подвійне громадянство - це наявність в особи громадянства двох або більше держав. Громадянину Росії може бути дозволено мати громадянство іншої держави, з якою Росією укладений відповідний договір. Громадяни Росії, які мають також іноземне громадянство, не можуть на цій підставі бути обмежені у правах, ухилятися від виконання обов’язків або звільнятися від відповідальності, зумовлених громадянством Росії.

5. Що таке безгромадянство. Безгромадянство - це відсутність в особи громадянства будь-якої держави. Особи без громадянства (апатриди) не безправні, оскільки їхнє правове становище визначається внутрішнім законодавством країни, на території якої вони проживають.

6. Що таке категорія біженців і переміщених осіб у міжнародному праві. Біженці - це особи, які покинули країну постійного мешкання через переслідування, воєнні дій або інші надзвичайні обставини. Переміщеними називаються особи, яких насильно вивезли під час Другої світової війни гітлерівці і їхні підсобники з окупованих ними територій.

7. Правовий статус (режим) іноземців. Режим іноземців - сукупність прав і обов’язків іноземців на території даної країни. Існують три види такого режиму. Національний режим - зрівнювання іноземців у тій або іншій сфері з власними громадянами. Режим найбільшого сприяння - надання іноземцям в якійсь сфері таких же прав і (або) установлення обов’язків, передбачених для громадян будь-якої третьої країни, які знаходяться на території даної держави. Спеціальний режим – надання іноземцям в якій-небудь сфері певних прав і (або) установлення для них певних обов’язків, що відрізняються від передбачених для власних громадян.

8. Якими є взаємини іноземців з державою свого громадянства і державою перебування. З одного боку, вони знаходяться під юрисдикцією держави перебування, а з іншого - користуються правами і несуть обов’язки за законами своєї країни. Іноземець може користуватися правами або виконувати обов’язки, що витікають з його громадянства, лише в тій мірі, в якій це допускається країною перебування і не суперечить її суверенітету і безпеці. На іноземців не розповсюджується військовий обов’язок. Іноземці обмежені в користуванні політичними правами, зокрема виборчими правами. Іноземці несуть відповідальність за всі злочини, вчинені ними на території країни перебування, за її законами, але в деяких випадках вони не караються на території країни перебування і висилаються.

9. Що означає поняття політичного притулку, і які існують міжнародно-правові наслідки його надання. Під політичним притулком розуміється надання державою певній особі або особам можливості сховатися від переслідувань з політичних мотивів, яким вони піддавалися в країні свого громадянства або місцепроживання.